-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/6110/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 752/11819/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАККЕТ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.09.2021 року частково задоволено клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт грошових коштів ТОВ «БАККЕТ», які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки із зупиненням видаткових операцій по них та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БАККЕТ», які знаходяться на наступних рахунках:
- №№ НОМЕР_1 і НОМЕР_1 , відкритих у АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346);
- №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_2 та НОМЕР_2 , відкритих у АТ «ПУМБ» (МФО 334851).
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді власник майна подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.09.2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури про накладення арешту на вищевказані грошові кошти.
Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам і постановлена внаслідок неповного судового розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «БАККЕТ», не відповідають вимогам ст. 98 КПК України, оскільки кошти у безготівковій формі не є матеріальними об`єктами, не мають форми грошових знаків, у зв`язку з чим виключається можливість визнавати їх речовими доказами, незалежно від можливості використання для доказування факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Натомість апелянт стверджує, що для встановлення наявності чи відсутності грошових коштів у безготівковій формі достатньо отримати інформацію про записи на рахунках у банках, яка існує у формі відомостей про рух коштів (зарахування, списання тощо).
На думку захисника саме відомості про рух коштів у безготівкові формі на матеріальних об`єктах (у формі виписок по рахунку, платіжних доручень тощо), є доказами, які встановлюють наявність чи відсутність грошових коштів на рахунках в банку, а позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном не виконує завдань арешту майна як доказу.
Крім цього апелянт звертає увагу суду, що відомості щодо ТОВ «БАККЕТ» не внесено до ЄРДР, а накладення арешту на грошові кошти товариства призводить до негативних наслідків та не враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності.
В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належим чином повідомлені про дату та час судового засідання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора та представника власника майна, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000000254 від 10.03.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 220-2, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що протягом 2109 року та по теперішній час ОСОБА_6 , маючи безпосередній контроль над компаніями, які здійснюють професійну участь у фондовому ринку України за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , невстановленими досудовим розслідуванням особами, визначивши вчинення злочинів як одне з основних джерел для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, розробив та організував схему щодо легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, формування фіктивних страхових резервів та доходів фізичним особам, інструментом чого виступали «технічні» цінні папери та облігації внутрішньо державної позики з подальшим відображенням інформації в деклараціях про доходи та фінансових звітностях.
Встановлено, що ОСОБА_6 має безпосередній контроль над компаніями, які здійснюють професійну участь на фондовому ринку України, серед яких ТОВ «БАККЕТ» (ЄДРПОУ 38347779).
25.08.2021 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 28.10.2021 року.
31.08.2021 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 220-2 КК України.
01.09.2021 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 220-2 КК України.
02.09.2021 року ОСОБА_6 повідомлено зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 220-2 та ч. 2 ст. 209 КК України.
06.09.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 220-2 та ч. 2 ст. 209 КК України.
За версією слідства ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_8 в період часу з 03.02.2020 по 04.02.2020 легалізували (відмили) майно, одержане злочинним шляхом внаслідок організації схеми внесення у звітність фінансової установи недостовірних відомостей про фінансовий стан установи, підтвердження такої інформації, опублікування та розкриття такої інформації в порядку визначеному законодавством України, якщо ці дії вчинені з метою приховування підстав для обов`язкового відкликання (анулювання) у фінансової установи ліцензії на суму 495000 грн.
Отримані внаслідок вчинення суспільно-небезпечних діянь грошові кошти виводяться в тіньовий, тобто неконтрольований державою обіг через поточні рахунки в підконтрольних підприємствах та надає групі осіб можливість отримувати надприбутки і використовувати грошові кошти в своїх особистих цілях.
17.09.2021 року заступник начальник відділу Київської міської прокуратури звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на рахунки ТОВ «БАККЕТ».
Метою арешту вказаних рахунків прокурор зазначив збереження речових доказів, конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також попередження незаконного приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна та інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, оскільки майно, а саме грошові кошти є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 220-2 та ч. 2 ст. 209 КК України, тобто є такими, на які спрямоване кримінальне правопорушення та мають значення речових доказів відповідно до ст. 98 КПК України.
20.09.2021 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва частково задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт грошових коштів ТОВ «БАККЕТ», які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки із зупиненням видаткових операцій по них та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БАККЕТ».
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020100000000254, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на майно.
З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Тому доводи представника про те, що матеріали справи не містять підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям речового доказу не знаходять свого підтверження в ході перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи представника про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності законних підстав для накладення арешту на вилучене майно на даній стадії досудового розслідування. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимогст. 170 КПК Українина підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогамст. 98 КПК України.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що невнесення до ЄРДР відомостей про ТОВ «БАККЕТ», як про це зазначає апелянт, не перешкоджає накладення арешту на майно з метою забезпечення речових доказів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Отже, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в них доводах, задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на грошові коштиТОВ «БАККЕТ», що знаходяться на рахунках товариства, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.09.2021 року, якою частково задоволено клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт грошових коштів ТОВ «БАККЕТ», які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки із зупиненням видаткових операцій по них та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БАККЕТ», які знаходяться на наступних рахунках:
- №№ НОМЕР_1 і НОМЕР_1 , відкритих у АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346);
- №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_2 та НОМЕР_2 , відкритих у АТ «ПУМБ» (МФО 334851),
залишити без змін, а апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «БАККЕТ» ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
скопійовано
-
скопійовано
-
