ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/838/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/291/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч. 2 ст. 367 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі Тернопільського апеляційного суду в режимі відеоконференцзв`язку 25листопада 2021р. апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 15липня 2021р. у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016210220000066 від 13 квітня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Даним вироком ОСОБА_5 визнано винною за ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади майстра лісу на лісогосподарських підприємствах усіх форм власності строком на 1 (один) рік без сплати штрафу. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік із покладенням на неї зобов`язань, передбачених ст. 76 КПК України.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави 14 287 грн. за проведення у справі судової інженерно-екологічної експертизи №29632/18-48/153/635/636637/638/639/640/641/642/19-28 від 11 квітня 2018 року.

Справа розглянута з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 .

Не погодившись із вироком місцевого суду, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати, кримінальне провадження відносно обвинуваченої закрити.

На переконання сторони захисту, оскаржуване рішення місцевого суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки під час його ухвалення допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Необґрунтованість судового рішення, на думку апелянта, полягає в тому, що воно ухвалене без всебічного, повного й неупередженого з`ясування та дослідження всіх обставин кримінального провадження, без належної перевірки та об`єктивної оцінки усіх доказів, зокрема, доказів захисту.

Так, у скарзі зазначено, що місцевим судом не розглянуто клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 про визнання недопустимими доказами копії документів та проігноровано аналогічне клопотання захисника ОСОБА_6 , що було викладено в письмовій промові в судових дебатах.

Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутній доказ факту передання під охорону будь - яких матеріальних цінностей, та, як наслідок, обов`язку здійснювати охорону, зокрема, лісу, оскільки сам факт перебування ОСОБА_5 в трудових відносинах із Шепетівським військовим лісгоспом та отримання нею заробітної плати жодним чином не свідчить про факт передання їй матеріальних цінностей, як про це зазначив місцевий суд.

Крім цього, розподіл та закріплення лісових кварталів здійснювався без її участі, з наказом від 20.08.2015 Про розподіл та закріплення лісових кварталів та іншими подібними наказами обвинувачена не ознайомлювалась.

Вважає, що місцевим судом не враховано, що в порушення Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України 08.02.2010 №23, фактично не проводились ні планові, ні позапланові ревізії обходу, за яким вона була закріплена, хоча такі ревізії мали бути проведені при передачі ОСОБА_5 лісових кварталів.

На переконання апелянта, наведені факти свідчать про те, що передачі ввірених ділянок лісового масиву ОСОБА_5 не було, тому обов`язку щодо забезпеченості збереження матеріальних цінностей у останньої не виникало.

Апелянт зауважує, що, не дивлячись на те, що під охорону лісовий масив ОСОБА_5 не передавався, останньою 06.04.2016 все ж таки було виявлено незаконну порубку 20 дерев, про що рапортом проінформовано керівника.

Вказаний рапорт зареєстрований у книзі вхідної кореспонденції Шепетівського військового лісгоспу за 2016 рік за №128/1 та 07.04.2016 за №251/1 до Борщівського відділення поліції Тернопільської області, направлено повідомлення про скоєння злочину, а саме виявлення на території урочища Бурдяківці (кв. 2 вид. 4, кв. 2 вид. 7, кв. 1 вид. 14) лісовою охороною лісгоспу самовільної рубки 20 дерев.

Окрім того, ці обставини підтвердили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Вважає, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, з огляду на таке.

Так, на думку апелянта, для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки.

Апелянт зазначає, що посада майстра лісу відповідно до Національного класифікатора професій ДК 003:2010 КОД КП 1221.2 (випуск Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника №23272; випуск Довідника кваліфікаційних характеристик працівників (ДКХП) №3) відноситься до розділу Начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів у сільському, лісовому та водному господарствах, у риборозведенні, рибальстві та природно-заповідній справі.

У випуску ДКХП № 3 в розділі Кваліфікаційні характеристики керівника в п. 5 зазначено посаду майстер лісу. Відповідно до цього розділу до кваліфікаційних вимог до посади майстра лісу відносяться: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр, молодший спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Для бакалавра без вимог до стажу роботи, для молодшого спеціаліста стаж роботи за професією не менше 1 року.

Як зазначено в апеляційній скарзі, ОСОБА_5 здобула середню освіту, закінчивши у 1983 році 10 класів Кам`янець-Подільської ЗОШ №8. Вищої освіти вона не здобувала, таким чином, на те, що остання виявила самовільну рубку лісу лише 06.04.2016, вплинули і об`єктивні фактори, такі як відсутність відповідної освіти та спеціальних знань.

Шкода, заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію службової особи або з інших підстав, що не залежали від неї і не давали можливості справитись належним чином з роботою, не дають підстав говорити про наявність злочинної службової недбалості, так як і не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.

Неналежне виконання обов`язків обвинуваченою, яке покладено в основу обвинувачення (здійснення безпосередньої охорони лісу і довіреного майна в обході, охорони лісових площ від незаконного користування, не допущення незаконної рубки лісу), не відносяться до організаційно розпорядчих чи до адміністративно господарських функцій.

Одним із доводів апеляційної скарги є те, що в ході досудового розслідування відбулось порушення органом досудового розслідування вимог, передбачених ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального Кодексу України (далі КПК України) та п. 1 розділу Х Прикінцеві положення, п. 1 розділу ХІ Перехідні положення цього ж Кодексу, правил підслідності у даному кримінальному провадженні, а тому досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_5 проведено не уповноваженим органом Національною поліцією, який діяв поза межами визначених КПК України повноважень.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про керівника органу досудового розслідування щодо визначення слідчого чи групи слідчих, які будуть здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні, також про винесення такої постанови не зазначено і у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Зазначає, що ОСОБА_5 перебувала на посаді майстра лісу та відповідно була працівником лісової охорони, що підтверджується посвідченням № 52.

На переконання апелянта, державна лісова охорона має статус правоохоронного органу, відтак досудове розслідування у даному кримінальному провадженні повинні були здійснювати слідчі Державного бюро розслідувань.

Зазначає, що обставини, які були викладені стороною обвинувачення, не були підтвердженні показаннями свідків, які були допитані безпосередньо судом в ході судового засідання, оскільки жоден із свідків не підтвердив, що ОСОБА_5 був переданий під охорону лісовий масив, що вона мала достатню кваліфікацію та освіту, щоб виконувати роботу по виявленню незаконних рубок, чи що ОСОБА_5 через свою недбалість допустила незаконну рубку.

Крім цього, у своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ряд доказів, наданих суду стороною обвинувачення, є неналежними та недопустимими, а саме:

копія наказу про прийняття ОСОБА_5 на роботу №76-к від 13.08.2012;

копія заяви ОСОБА_5 про прийняття на роботу від 08.08.2012;

копія посадової інструкції майстра лісу ОСОБА_5 ;

копія наказу Про розподіл та закріплення лісових кварталів;

копія наказу про проведення ревізії обходів;

копія табелів обліку використання робочого часу;

копія акту ревізії обходу №4 (дільниця) №1 проведеної в період часу від 05.10.2015 по 06.10.2015;

копія проекту організації та розвитку лісового господарства Кам`янець-Подільського військового державного підприємства Івано-Франківський військовий лісокомбінат;

копії з матеріалів іншого кримінального провадження №42019210220000062 від 08.04.2019 (клопотання, ухвала, протокол тимчасового доступу та протокол огляду).

Зазначає, що стороною обвинувачення надано лише копії вищенаведених документів, які не можуть бути доказом певного факту чи обставин під час ухвалення судового рішення.

Окрім того, звертає увагу суду, що експертом під час надання висновків використано копію проекту організації та розвитку лісового господарства ІНФОРМАЦІЯ_2 ДП Івано Франківський ліспромкомбінат, який відповідно до вимог ст. ст. 98, 99 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки оригінал проекту організації та розвитку лісового господарства ні суду, ні експерту не надавався і у матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про направлення такого документу для врахування під час проведення експертизи.

Також суду не надано оригіналу наказу №76-к від 13.08.2012 про призначення на посаду майстра лісу Кам`янець Подільської дільниці Шепетівського військового лісгоспу ДП Івано Франківський ліспромкомбінат ОСОБА_5 , копія якого міститься в матеріалах кримінального провадження і надана стороною обвинувачення як письмовий доказ, проте місцевим судом не враховано, яким чином вказана копія наказу потрапила до даного провадження.

Так, в матеріалах кримінального провадження №42016210220000066 від 13.04.2016 містяться копії документів із кримінального провадження №42019210220000062 від 08.04.2019 (копія клопотання про тимчасовий доступ від 13.01.2020 до наказу №76-к про призначення ОСОБА_5 на посаду майстра лісу, копії ухвали слідчого судді від 23.01.2020, копія протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 24.01.2020, на підставі якого вилучено наказ №76-к від 13.08.2012 про призначення на посаду майстра лісу Кам`янець Подільської дільниці Шепетівського військового лісгоспу ДП Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат ОСОБА_5 ).

Вказані копії документів належним чином не завірені, інформація про те, яким чином вони долучені до матеріалів кримінального провадження, відсутня, а тому дані докази не можуть використовуватись як докази у вказаному кримінальному провадженні, оскільки такі докази отримані з істотним порушенням закону.

Окрім того, прокурором надано оригінали документів, а саме контрольного листа майстра лісу Кам`янець Подільського військового лісництва ОСОБА_5 , договір про повну матеріальну відповідальність між майстром лісу ОСОБА_5 та Шепетівським військовим лісгоспом, які отримані стороною обвинувачення на запит, тоді як у них містяться відомості, які відносяться до охоронюваної законом таємниці, а саме згідно п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить конфіденційна інформація, яку можливо отримати лише на підставі ухвали слідчого судді.

З огляду на наведене апелянт вважає, що під час судового розгляду апеляційної скарги слід дослідити усі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Крім цього, до початку апеляційного розгляду від адвоката ОСОБА_6 на адресу апеляційного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому захисник обвинуваченої зазначив наступне.

Зазначає, що порівняльний аналіз прав, які надані ОСОБА_5 , та відповідних прав, які надані органу державної лісової охорони, який прямо визначений як правоохоронний орган відповідно до Лісового Кодексу України та Положень про державну лісову охорону, затвердженого постановою КМУ від 16.09.2009 №976, свідчить про їх аналогічний зміст та характер відносно сфер компетенції в реалізації правозастосовних та правозахисних функцій. В тому числі і щодо носіння форми встановленого зразка та носіння, зберігання і застосування зброї.

Щодо недопустимості висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 11.04.2018 як доказу в даному кримінальному провадженні, апелянт додає, що під час проведення даної експертизи зроблено розрахунок шкоди на підставі такс, встановлених положенням Постанови КМУ №665 від 23.07.2008. Проте, вказаною Постановою були затвердженні такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, які безпосередньо здійснили незаконне вирубування та пошкодження дерев.

Отже, на переконання апелянта, при встановлені органами досудового розслідування осіб, винних у самовільній рубці, на них повинен бути покладений обов`язок по відшкодуванню збитків.

Також апелянт зазначає, що договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати у письмовій формі тільки з працівниками категорій, перелік яких визначено постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24.

Згідно вказаного переліку посад і робіт майстер лісу не відноситься до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Апелянт переконаний, що сам по собі факт укладання з працівником договору про повну матеріальну відповідальність не є підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди за пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України.

Посилається на правову позицію, викладену у правовому висновку Верховного Суду України у справі №6-16цс12 від 25 квітня 2012 року та постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року №686/12599/17.

Не погоджуючись із доводами, викладеними в апеляційній скарзі захисника обвинуваченої, прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу.

Сторона обвинувачення не погоджується із твердженнями апеляційної скарги, що судом першої інстанції у порушення кримінального процесуального закону не надано оцінки факту відсутності постанови про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні та, як наслідок, недопустимості доказів, зібраних не уповноваженими слідчими.

Під час досудового розслідування рішень про визначення групи слідчих не приймалось, а досудове розслідування здійснювалось одноособово слідчим ОСОБА_12 , якого визначено керівником органу досудового розслідування, про що свідчить відповідне письмове доручення, яке долучено до матеріалів кримінального провадження.

Окрім цього, на думку прокурора, не відповідає дійсності твердження захисника обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 про визнання недопустимими доказами копії документів.

Щодо обов`язку ОСОБА_5 повідомити про виявлену рубку, прокурор зазначив, що остання підтвердила той факт, що повідомлення про скоєння злочину разом із ОСОБА_13 власноручно передали до відділу поліції лише 12.04.20216. Окрім цього, у її рапорті взагалі не зазначено, які саме дерева зрубані та їх кількість, при тому, що лише після проведення перевірки екологічною інспекцією у повідомленні про вчинення злочину вказано про виявлення незаконної рубки у кількості 20 дерев.

Згідно показань свідків під час проведення перевірки усі пні незаконно зрубаних дерев були приховані, зокрема, присипані землею та листям.

Як зазначено у запереченні, указане свідчить, що ОСОБА_5 не виявляла самостійно самовільну рубку, а про кількість та вид незаконно зрубаних дерев ій стало відомо вже після проведення перевірки та відкопування прихованих пнів дерев.

На переконання прокурора, всупереч доводам апелянта майстер лісу ОСОБА_5 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України являється службовою особою.

Крім цього, прокурор не погоджується із твердженнями апеляційної скарги в частині того, що досудове розслідування здійснювалось суб`єктом, який не був на те уповноважений.

Так, ОСОБА_5 , будучи майстром лісу ІНФОРМАЦІЯ_3 підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», не являється працівником правоохоронного органу, оскільки указане Державне підприємство не належить до сфери управління Держлісагентства, а належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Прокурор заперечує стосовно доводів апелянта про не надання стороною обвинувачення експерту «Проекту організації та розвитку лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат».

Належним чином завірену копію даного документу скеровано Шепетівським військовим лісгоспом ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» 28.04.2016 в адрес слідчого у кримінальному провадженні, який відповідно долучено до матеріалів кримінального провадження.

На переконання прокурора, посилання сторони захисту про наявність відомостей, які відносяться до охоронюваної законом таємниці у наданих суду документах, а саме, у контрольному листі майстра лісу Камянець-Подільського військового лісництва ОСОБА_5 та договорі про повну матеріальну відповідальність між майстром лісу ОСОБА_5 та Шепетівським військовим лісгоспом, є надуманими та не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідьсудді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили задовольнити її з наведених в ній мотивів, прокурора, який просив залишити вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої без задоволення, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та матеріалами кримінального провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої ОСОБА_5 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 до задоволення не підлягає.

Так, згідно статті 392 КПК України рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності і обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у ньому.

Як вбачаєтьсяз вирокусуду, ОСОБА_5 , працюючи майстром лісу ІНФОРМАЦІЯ_3 підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, у порушення вимог ст. ст. 86, 89, п. 4 ч. 1 ст. 93 Лісового кодексу України, розділів 1, 3-5 своєї посадової інструкції, затвердженої начальником Шепетівського військового лісгоспу від 13 серпня 2012 року, договору про повну матеріальну відповідальність від 13 серпня 2012 року, проявляючи злочинну недбалість, неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному здійсненні охорони лісу в кварталах № 1, 2 переданого під охорону лісового обходу №1, розташованого в урочищі «Бурдяківці» на території Скала-Подільської селищної ради неподалік села Бурдяківці Борщівського району Тернопільської області; не виявленні незаконних рубок лісу і будь-якого іншого незаконного користування; не затриманні в установленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях; не складенні актів про самовільні рубки; несвоєчасному повідомленні адміністрації підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених їй матеріальних цінностей, у період з 05.10.2015 по 07.04.2016 допустила здійснення невстановленими досудовим слідством особами самовільних рубок дерев різних порід в закріпленому їй обході №1 урочища «Бурдяківці» Кам`янець-Подільського військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», розташованого на території Скала-Подільської селищної ради неподалік села Бурдяківці Борщівського району Тернопільської області, а саме у кварталі 2 виділі 4 у кількості 14 дерев породи дуб діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 62 см, 76 см, 89 см, 99 см, 102 см, 110 см, 119 см, 121 см, 128 см, 131 см, 133 см, 135 см, 146 см, 150 см та 2 дерев породи граб діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 24 см, 40 см, у кварталі 2 виділі 7 у кількості 2 дерев породи модрина діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 77 см, 81 см, у кварталі 1 виділі 14 у кількості 2 дерев породи дуб діаметрами пнів у корі біля шийки кореня: 64 см, 117 см, що завдало тяжкі наслідки державним інтересам - лісовому фонду України на загальну суму 473996,68 грн.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5 у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 367 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені у судовому засіданні місцевого суду і у їх сукупності та взаємозв`язку, їм дана правильна юридична оцінка, з якою погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Так, допитана в судовому засіданні місцевого суду обвинувачена ОСОБА_5 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, не визнала і повідомила, що у серпні 2012 року була прийнята на роботу на посаду майстра лісу Шепетівського військового лісгоспу. За нею був закріплений обхід №1, урочище «Бурдяківці» - 176 га лісу, номера кварталів змінювалися. Обстеження лісу ніхто не проводив, відповідно актів по результатах обстеження складено не було, акт прийому-передачі також не складався. Цей ліс - колишня територія військової частини і знаходиться всередині державного лісу та межі визначено погано. Разом з тим в неї є план лісу і вона знає, де знаходиться 1,2,3 квартал, так як є розмежувальні стовпчики. З посадовою інструкцією була ознайомлена і її підписала. В її обов`язки входила охорона лісу і вона здійснювала обхід щодня, крім вихідних та днів полювання, а також при сильному вітрі та опадах, так як це небезпечно. З 2012 по 2015 рік жодних вирубок у лісі не проводилось. 05.10.2015 була проведена ревізія її обходу і порушень виявлено не було, з чим вона погодилася і поставила підпис в акті. В квітні 2016 року виявила кілька пнів незаконно зрізаних дерев і повідомила про це ОСОБА_13 та написала рапорт на ім`я керівника лісгоспу, однак акт про незаконну вирубку нею не складався. 07.04.2016 була присутня при проведенні перевірки Державною екологічною інспекцією і дійсно було виявлено пні незаконно зрізаних дерев в її обході. Всі дерева зрізані були біля дороги загального користування.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, її вина у скоєнні кримінального правопорушення в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Відповідно до статуту Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", затвердженого Міністерством оборони України 30 вересня 2008 року, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України. Основними напрямами та предметом діяльності підприємства є лісове господарство та пов`язані з ним послуги.

Згідно положення Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженого т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 23.12.2013, Шепетівський військовий лісгосп Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є структурним підрозділом державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Як слідує з записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 13 серпня 2012 року на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 13 серпня 2012 року ОСОБА_5 прийнята на посаду майстра лісу Кам`янець-Подільської дільниці Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат». 03.12.2012 переведена на посаду майстра лісу Хмельницької ЛГД № 2, а 01.07.2014 переведена на посаду майстра лісу Камянець - Подільського військового лісництва.

Прокурором на підтвердження записів в трудовій книжці долучено фотокопію наказу від 13 серпня 2012 року № 76-к про прийняття ОСОБА_5 на посаду майстра лісу обходу № 1 Кам`янець-Подільської дільниці Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат».

Згідно довідки Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» №313 від 17 квітня 2019 року, ОСОБА_5 дійсно працює в Кам`янець-Подільському лісництві Шепетівського військового лісгоспу майстром лісу. Загальна сума нарахованої заробітної плати за 2015-2016 р. р. становить 70 229,89 грн.

Згідно договору про повну матеріальну відповідальність, укладеному 13 серпня 2012 року з метою збереження матеріальних цінностей, що належать Шепетівському військовому лісгоспу, майстер лісу ОСОБА_5 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених їй матеріальних цінностей, зобов`язується вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних цінностей, брати участь в їх інвентаризації. Адміністрація зобов`язалася створити працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повної збереженості ввірених матеріальних цінностей та проводити у встановленому порядку інвентаризацію цінностей.

Відповідно до посадової інструкції майстра лісу лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженої ТВО начальника Шепетівського військового лісгоспу 13 серпня 2012 року, майстер лісу здійснює безпосередню охорону лісу і довіреного йому майна в обході. Основними цінностями, які довіряються майстру лісу для охорони є лісові площі, які вкриті та не вкриті лісом. Майстер лісу охороняє їх від незаконного користування, від лісових пожеж, сигналізує про появу шкідливих для лісу комах і хвороб, про виявлені в лісі вітровали і буреломи, висихаючи насадження. Відповідає за санітарний стан лісів і районів знаходження обходу, охороняє і захищає їх від пожеж, самовільних рубок та інших порушень. Майстер лісу повинен: добре знати довірений йому обхід і його межі, а в обході всю внутрішню ситуацію: дороги, водойми, річки, озера, ставки; місця рубок, а також місце проживання старшого майстра лісу і сусідніх майстрів лісу; місцезнаходження найближчого телефону; сусідні населені пункти; твердо засвоїти правила пожежної безпеки і практичні способи породження і гасіння лісових пожеж. Перевірити документи на право рубки лісу, випасу худоби, сінокосіння і всі види користування; документи на право полювання; не допускати незаконної (безбілетної) рубки лісу і будь-якого іншого незаконного користування і полювання в лісі. Затримувати осіб, винних у виникненні лісової пожежі і доставляти їх відповідним органам влади. Складати акти про самовільні рубки і інші лісо порушення, а також про порушення правил і строків полювання в лісі. Забезпечує виконання доведеного йому завдання, організовує працю робітників в своєму обході, контролює додержання робітниками виробничої і трудової дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки, здійснює відпуск споживачам готової продукції по відповідних документах. Кожному майстру лісу видається контрольна книга обходу, де зокрема ведеться реєстрація актів про лісо порушення. Майстер лісу має право затримувати в установленому порядку осіб винних у лісо порушеннях і правил мисливства. Майстер лісу відповідає за охорону лісів і ввіреного йому майна в закріпленому обході.

Згідно наказу Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» №92-в від 01 липня 2014 року, ОСОБА_5 згідно штатного розпису, затвердженого і зареєстрованого в ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат», станом на 01 липня 2014 року займала посаду майстра лісу ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

За даними наказу Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» №104-в від 07 серпня 2014 року проведено з 07 серпня 2014 року розподіл та закріплення лісових кварталів ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до якого за ОСОБА_5 закріплено обхід № 4, 1-8 кварталів площею 176 га.

Відповідно до наказу Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» від 20 серпня 2015 року з 01 вересня 2015 року за майстром лісу ОСОБА_5 закріплено 1-3 квартали площею 176,3 га (обхід №1) в Кам`янець-Подільському військовому лісництві Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат» (лісничий ОСОБА_14 ).

Згідно наказу Шепетівського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» №104-в від 28 вересня 2015 року вирішено провести осінню ревізію обходів на предмет виявлення самовільних рубок лісу, якості проведення лісогосподарських робіт, стану лісових культур, розсадників та проревізувати обходи ІНФОРМАЦІЯ_7 (ревізує головний лісничий ОСОБА_11 ).

Копією акта ревізії обходу № 4 кварталів №№1-8, проведеної в період з 05.10 по 06.10.2015 на підставі наказу №104-в від 28 вересня 2015 року з участю ОСОБА_5 , підтверджується, що на час ревізії самовільних порубок не виявлено і ОСОБА_5 підтвердила це своїм підписом. В акті номер обходу і номера кварталів зазначено помилково за наказом від 07.08.2014. ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_15 підтвердили, що ревізія була проведена в 1-3 кварталі обхід №1.

Як вбачається з табелів обліку використання робочого часу, майстер лісу ОСОБА_5 у 2015 році відпрацювала: у жовтні - 167 год. (21 день), листопаді - 167 год. (25 днів), грудні - 181 год. (27 днів); у 2016 році відпрацювала: у січні - 151 год. (23 дні), лютому - 167 год. (25 днів), березні - 174 год. (26 днів), квітні - 168 год. (21 день). Тобто ОСОБА_5 постійно в робочі дні протягом вказаного періоду перебувала на роботі в обході № 1 квартали № 1-3, а тому самовільні рубки такої кількості дерев і такого діаметру вона зобов`язана була виявити.

Шепетівський військовий лісгосп листом від 28 квітня 2016 року №308 повідомив, що жодних рубок дерев на території урочища «Бурдяківці» Тернопільської області у період з 01.01.2015 по 07.04.2016 Шепетівський військовий лісгосп не планував та не проводив.

За даними повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25 березня 2016 року №2-1/1042, направленого ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначається, що відповідно до ст. 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» у термін з 05 по 08 квітня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області буде проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Кам`янець-Подільською військовою дільницею в лісовому урочищі «Бурдяківці» Тернопільської області.

Відповідно 05.04.2016 для проведення планової перевірки ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено головних спеціалістів відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного і тваринного світу державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_16 та ОСОБА_17 для проведення в термін з 07 по 08 квітня 2016 року планової перевірки.

За даними акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, проведеної 07 квітня 2016 року на підставі наказу від 05.04.2016 №88 (направлення на перевірку від 05.04.2016 №158), в ІНФОРМАЦІЯ_2 ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» за участі державних інспекторів з ОНПС Тернопільської області ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також інженера лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу ОСОБА_9 , лісничого Кам`янець-Подільського військового лісництва ОСОБА_13 , майстра лісу обходу №1 Кам`янець-Подільського військового лісництва ОСОБА_5 , ст. ОУ УЗЕ в Тернопільській області ОСОБА_18 , прокурора військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_19 проведено огляд земель лісового фонду, наданих у користування ІНФОРМАЦІЯ_10 , яке здійснює ведення лісового господарства в урочищі «Бурдяківці», загальна площа яких становить 176 га, в якому впродовж 2015-2016 років жодні лісогосподарські роботи не проводились, за результатами якого:

-у кварталі 2 виділі 4 виявлено пні незаконно зрізаних дерев, а саме: 14 пнів породи дуб та 2 пні породи граб. Клейма відводу та контролю на пнях відсутні;

-у кварталі 2 виділі 7 виявлено 2 незаконно зрізані пні породи модрина. Клейма відводу та контролю на пнях відсутні;

-у кварталі 1 виділі 14 виявлено 2 незаконно зрізані пні породи дуб. Клейма відводу та контролю на пнях відсутні.

Всі пні породи дуб понижені та прикриті землею. Продукція незаконно зрізаних дерев на місці відсутня. Польова перелікова відомість пнів незаконно зрізаних дерев додається. Акт підписано особами, які проводили перевірку, а саме Держінспекторами ОНПС ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також третіми особами, які були залучені до перевірки: прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_19 та ст. о/у УЗЕ в Тернопільській області ОСОБА_18 . Посадові особи та уповноважені особи суб`єкта господарювання, а саме, інженер лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу ОСОБА_9 , майстер лісу обходу №1 Кам`янець-Подільського військового лісництва ОСОБА_5 та лісничий Кам`янець-Подільського військового лісництва ОСОБА_13 від підпису відмовилися.

Відповідно до польової перелікової відомості пнів незаконно зрізаних дерев в лісових насадженнях ІНФОРМАЦІЯ_2 ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» діаметр пнів біля шийки кореня, які виявлені в кварталі 2 виділі 4, становили, зокрема, породи дуб: 62 см, 76 см, 89 см, 99 см, 102 см, 110, 119 см, 121 см, 128 см, 131 см, 133 см, 135 см, 146 см, 150 см; породи граб: 24 см; 40 см; в кварталі 2 виділі 7 породи модрина становили: 77 см, 81 см; в кварталі 1 виділі 4 породи дуб становили 64 см, 117 см.

За даними розрахунку шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 2 виділ 4 лісових насаджень ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці», виявлених під час проведення планової перевірки 07 квітня 2016 року, розмір заподіяної шкоди з урахуванням Порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу (шістнадцять зрубаних дерев), становить 398 044,89 грн.

Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділ 4 лісових насаджень ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці», виявлених під час проведення планової перевірки 07 квітня 2016 року, розмір заподіяної шкоди з урахуванням Порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу (два зрубаних дерева), становить 41 539,06 грн.

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 2 виділ 7 лісових насаджень ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці», виявлених під час проведення планової перевірки 07 квітня 2016 року, розмір заподіяної шкоди з урахуванням Порядку індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу (два зрубаних дерева), становить 34 725,45 грн.

За даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 11 квітня 2018 року №29632/18-48/153/635/636637/638/639/640/641/642/19-28:

1. 07 квітня 2016 року під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист використання та відтворення лісів у кварталі 2 виділ 4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці» ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» представниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області виявлено пні незаконно зрізаних дерев, а саме 14 пнів породи дуб та 2 пня породи граб.

2. Під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів 07 квітня 2016 року у кварталі 1 виділ 14 ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці» ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» представниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області виявлено 2 пні незаконно зрізаних дерев породи дуб.

3. 07 квітня 2016 року у кварталі 2 виділ 7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в лісовому урочищі «Бурдяківці» ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист використання та відтворення лісів представниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області виявлено 2 пні незаконно зрізаних дерев породи модрина.

4.Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, порубки 14-ти дерев породи дуб звичайний та 2-х дерев породи граб на території кварталу 2 виділ ІНФОРМАЦІЯ_2 ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат», становить 397 748,87 грн.

5. Внаслідок незаконної, як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, порубки 2-х дерев породи дуб на території кварталу 1 виділ ІНФОРМАЦІЯ_2 ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат» розмір шкоди становить 41 548,18 грн.

6. Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної, як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, порубки 2-х дерев породи модрина на території кварталу 2 виділ ІНФОРМАЦІЯ_2 «Івано-Франківський ліспромкомбінат», становить 34 699,63 грн.

7. Шкода в розмірі 473 996,68 грн, яка виникла внаслідок проведення незаконної, як встановлено слідством та представниками Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, порубки 14-ти дерев породи дуб та 2-х дерев породи граб на території кварталу 2 виділ 4, 2-х дерев породи модрина на території кварталу 2 виділ 7, 2-х дерев породи дуб на території кварталу 1 виділ ІНФОРМАЦІЯ_2 «Івано-Франківський ліспромкомбінат» була заподіяна лісу. Збитки, нанесені внаслідок незаконної вирубки лісу, відшкодовуються державі.

Із показань свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що він працює лісничим Камянець - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_5 з березня 2016 року, як майстер лісу, є його підлеглою. В його обов`язки входить організація роботи лісництва, охорона і техніка безпеки на лісництві. В обов`язки майстра лісу входить патрулювання (обхід) території, до якої входить і урочище Бурдяківці. Тобто, майстер лісу щоденно повинен проводити обхід частини території лісу, а в час пожежної небезпеки обхід проводиться більш ретельно. Квартал №1, в якому відбулася незаконна рубка дерев, має загальну площу 176 га. В урочищі Бурдяківці було виявлено незаконну порубку, а тому виїхали на місце і при обході виявили, що було зрублено близько 20 дерев дуба та граба діаметром від 50 см до 150 см. Він був залучений до перевірки, в результаті якої був складений акт. Щоб здійснити таку порубку, потрібно 2-3 тижні, спеціальна пила та машина з маніпулятором. У ліс не всюди можна заїхати, оскільки це територія колишньої військової частини і містить багато перепон. Продукції від зрубаних дерев виявлено не було. Пні були на рівні з землею, деякі нижче рівня землі, а деякі були спалені. Ордери на вирубку лісу в тому місці не видавалися. ОСОБА_5 не повідомляла про виявлену порубку лісу. На час відпустки чи тимчасової непрацездатності майстра лісу її обов`язки повинні бути покладені на іншого працівника, який найближче перебуває до того місця. Планова ревізія проводиться один раз у 2 роки, або коли виявлено машину, в якої відсутні документи на деревину. При виявленні порубки лісу та порушника ОСОБА_5 зобов`язана була повідомити його і керівника підприємства для подальшого повідомлення працівників поліції. Йому невідомо чи подавала ОСОБА_5 рапорт про виявлену незаконну порубку.

Із показань свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що він працює інспектором в Державній екологічній інспекції Тернопільської області і відповідно до плану роботи, який висвітлюється на їх офіційному сайті і з яким може ознайомитися кожен бажаючий, проводяться перевірки. Перед перевіркою, попередньо за 10 днів, у лісництво надсилаються повідомлення про планову перевірку, після чого видається відповідний наказ. Йому відомо, що в урочищі Бурдяківське не проводились жодні лісогосподарські заходи. В процесі перевірки було виявлено незаконну порубку 20 дерев. Пні були великих розмірів, зрізані попри землю й присипані тирсою. Біля зрубаних дерев були сліди техніки. Для робіт такого масштабу потрібно 2-3 тижні. Пам`ятає, що ОСОБА_5 відмовилась від підписання документів, які були складені після виявлення незаконної порубки. Шкода, завдана незаконними діями, становила 474 309 грн. Уся рубка була здійснена біля проїзних шляхів, тому її легко було виявити. Крім того, після зрубу дерев, крона яких була досить велика та розлога, на їх місці утворювалась пустота, саме такі місця вони й оглядали. ОСОБА_5 була присутня при виявленні пнів.

Із показань свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що він працює державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області. 07 квітня 2016 року в урочищі Бурдяківське проводилась планова перевірка відповідно до наказу від 05 квітня 2016 року, під час якої були присутні, крім нього, ОСОБА_16 , інженер лісгоспу ОСОБА_9 , лісничий ОСОБА_13 , майстер лісу ОСОБА_5 та представник прокуратури, які долучилися до перевірки з власної ініціативи. Незаконну рубку дерев було виявлено безпосередньо під час огляду території. Зрізані дерева породи дуб діаметром були досить великі. Пні були замасковані, присипані землею. При огляді території в місцях зрубу був порушений верхній ґрунтовий покрив. Коли в тих місцях вони відкинули землю, виявили приховані пні. На порубку такої кількості дерев та їх вивіз щонайменше потрібно 2 тижні. Порубка проведена в зимово-весняний період, оскільки земля була не залежана, тирса біля пнів світла. Йому відомо, що жодних робіт у тому урочищі впродовж 2015-2016 року не проводилось. Біля пнів були сліди від вантажної техніки. Місця незаконної порубки їм ніхто не показував і ніхто їх туди не проводив. Вони виявили незаконну рубку самі, безпосередньо під час проведення планової перевірки. ОСОБА_5 разом з ними здійснювала огляд лісу й була присутня під час виявлення пнів. Всього було виявлено самовільну рубку 20 дерев, з яких 16 дерев породи дуб, 2 дерева породи модрина та 2 дерева породи граб, що призвело до завдання значної шкоди державі.

Із показань свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що в лісгоспі працює інженером, знає ОСОБА_5 , яка працює майстром лісу в Бурдяківському лісництві і є матеріально-відповідальною особою, в її обов`язки входить обхід території лісу у кварталі №1, площа якого є невеликою та складає близько 170 га. Під час обходу можна було виявити незаконну порубку дерев, оскільки при спилюванні дерево падає і пошкоджує інші дерева (ламає гілля). Стосовно виявлення незаконної порубки, пам`ятає, що приходив запит з екології, була залучена прокуратура, виїхали на місце й під час огляду території було виявлено самовільну порубку. Був присутній при огляді території лише спочатку, незаконну порубку виявляла екологія, він бачив 2-3 пеньки, які були присипані землею, крім того, були зламані гілки. Лісопродукції на місці не було. Дерева були зрізані нижче рівня землі і присипані землею. Здалека їх не видно. Далі з комісією не йшов через поганий стан здоров`я. За результатами виявленого екологи склали акт. Зрізані дерева породи дуб були досить великі діаметром, розмірів він не пам`ятає. Він нічого не підписував, оскільки далі з комісією не ходив. При передачі ОСОБА_5 ввірених як майстру лісу територій складався акт прийому. Виявивши незаконну порубку лісу, ОСОБА_5 повинна була повідомити про такий факт лісничого. Самовільну рубку можна було виявити в будь-який час.

Із показань свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що з 2015 року й до кінця 2016 року він займав різні посади в Шепетівському військовому лісгоспі, був головним лісничим, виконував обов`язки керівника. ОСОБА_5 працювала майстром лісу в урочищі «Бурдяківці», до її безпосередніх обов`язків входить охорона лісу від самовільних порубок. Під час планової перевірки екологічною інспекцією було виявлено незаконну порубку дерев. Планові перевірки проводяться весна осінь. Там є різні породи дерев, які саме, сказати не може. Знає, що були зрубані дерева породи дуб, стосовно інших порід не пам`ятає. Йому відомо про рапорт ОСОБА_5 , однак, коли саме вона його подала, не пам`ятає. Площа обходу №1 становить 176 га та є найменшою площею обходу в порівнянні з іншими кварталами. В період 2015 - 2016 років лісорубні квитки на вирубку дерев в цих кварталах не видавалися. Перевірка лісництва проводиться тоді, коли є наказ по підприємству. Якщо він виконував обов`язки керівника, то він підписував повідомлення про незаконну порубку. З 05.10 по 06.10 2015 проводив осінню ревізію в обході №1, при якій була присутня ОСОБА_5 . Самовільних рубок виявлено не було, з чим вона погодилася. В акті помилково вказав обхід № 4 та квартал № 1-8 замість обхід № 1 квартали № 1-3. Про кількість самовільно зрубаних дерев йому стало відомо з рапорту ОСОБА_5 . При прийнятті на роботу з майстром лісу укладається договір про повну матеріальну відповідальність. При виявленні самовільної рубки ОСОБА_5 повинна була повідомити своє керівництво.

Із показань свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що в Шепетівському лісгоспі у 2015-2016 роках останній обіймав посаду юрисконсульта. Йому відомо, що ОСОБА_5 є працівником лісгоспу, обіймала посаду майстра лісу. До її обов`язків входить забезпечення охорони і збереження Бурдяківського лісу в урочищі №1. Йому відомо, що був рапорт ОСОБА_5 про виявлення незаконної порубки лісу, коли саме такий був поданий, він не пам`ятає. Рапорт ОСОБА_5 йому був розписаний (накладено резолюцію) керівником чи особою, яка його заміняє. На підставі такого він готував повідомлення в поліцію. Про кількість дерев, які були незаконно зрубані, та місце порубки йому стало відомо від лісничого. Рапорти реєструються по мірі їх надходження, допускає, що за одним номером могло бути зареєстровано два документи. У тому випадку, коли майстер лісу хворіла, створювалась спеціальна комісія і на час її відсутності обов`язки такої передавалися іншій особі. Комісія створюється на підставі наказу, які ним візувались як юрисконсультом.

Із показань свідка ОСОБА_21 в судовому засіданні місцевого суду вбачається, що станом на 2015 рік виконував обов`язки начальника Шепетівського військового лісгоспу. ОСОБА_5 працює майстром лісу в Бурдяківському урочищі, площа якого становить до 300 га. До її обов`язків входило забезпечення збереження та охорона лісу шляхом здійснення обходу та огляду території лісу, яка їй ввірена. З нею підписано договір про повну матеріальну відповідальність й відповідно до акту передачі така приймає обхід від попереднього працівника.

Наголошує, що ОСОБА_5 не має повноважень у випадку виявлення незаконної порубки лісу затримувати порушників, однак виявити порушення, скласти відповідний акт та повідомити про такий факт лісничого чи працівників поліції вона була зобов`язана.

Враховуючи, що показання свідків є тотожними щодо того, що ОСОБА_5 неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному здійсненні охорони лісу, не виявленні незаконних рубок лісу, не складенні актів про самовільну рубку, не своєчасному повідомленні адміністрацію підприємства про всі обставини, місцевий суд прийшов до правильного висновку про правдивість їхніх показань, які узгоджуються між собою, і які він обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку.

В оскаржуваному вироку місцевий суд навів всі встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених у судовому засіданні доказів.

Відповідно до положень ст. 367 КК України службова недбалість - це невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної впади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної впади, органом мiсцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

При цьому Пленум Верховного суду України в Постанові від 26 квітня 2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що організаційно-розпорядчими обов`язками є обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних або приватних підприємств, установ та організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири та ін.).

Під адміністративно-господарськими обов`язками розуміють обов`язки щодо управління або розпоряджання державним, колективним або приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, їхні заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери та ін.

Таким чином, в силу займаної посади ОСОБА_5 була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченої, що в матеріалах справи відсутній доказ факту передання під охорону будь - яких матеріальних цінностей, та як наслідок обов`язку здійснювати охорону, зокрема лісу, колегія суддів апеляційного суду до уваги не бере, з огляду на наступне.

Місцевим судом зазначено, що із досліджених доказів слідує, що ОСОБА_5 з 13 серпня 2012 року працювала на посаді майстра лісу, уклавши договір про повну матеріальну відповідальність з метою збереження матеріальних цінностей, що належать Шепетівському військовому лісгоспу, згідно якого майстер лісу ОСОБА_5 прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереженості ввірених їй матеріальних цінностей і зобов`язується також вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених їй матеріальних цінностей, брати участь в їх інвентаризації.

Ввірені їй матеріальні цінності були закріплені наказом Шепетівського військового лісгоспу №104-в від 07 серпня 2014 р., яким проведено розподіл та закріплення лісових кварталів Шепетівського військового лісгоспу, відповідно до якого за ОСОБА_5 закріплено обхід №4, 1-8 кварталів площею 176 га.

З наданих місцевому суду пояснень обвинуваченої вбачається, що межі даної території лісу були визначені і їй відомі, оскільки в ОСОБА_5 був план лісу, а на його території знаходяться розмежувальні стовпчики.

Також, в апеляційній скарзі йдеться про те, що майстер лісу не відноситься до категорії працівників, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, що, в свою чергу, свідчить про недійсність договору про повну матеріальну відповідальність від 13.08.2012, укладеного між адміністрацією Шепетівського військового лісгоспу та ОСОБА_5 .

Статтею 130 КЗпП України передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Порушення працівником покладених на нього трудових обов`язків є протиправними діями.

Відповідно до статті 135-1Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, перелік вказаних посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність має бути затверджений в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Попри цю законодавчу норму чинною наразі є постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.

Згідно вказаного Переліку до робіт, які мають виконуватись працівниками, з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відносяться роботи з прийому на зберігання, обробці, зберіганню, відпустку матеріальних цінностей на складах.

Відповідно до 3 розділу посадової інструкції майстра лісу останній повинен: забезпечувати виконання доведеного йому завдання, організовувати працю робітників в своєму обході, контролювати додержання робітниками виробничої і трудової дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки, здійснювати відпуск споживачам готової продукції по відповідних документах.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що виконання посадових обов`язків ОСОБА_5 безпосередньо пов`язане зі збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва довірених працівникам цінностей.

Крім того, про те, що майстер лісу є матеріально-відповідальною особою, свідчить також пункт 5.1 посадової інструкції майстра лісу, відповідно до якого на останнього покладений обов`язок щодо здійснення охорони лісів і ввіреного йому майна в закріпленому обході.

Отже, посаду майстра лісу слід ототожнювати із працівником, на якого покладено виконання роботи з прийому на зберігання, обробці, зберіганню, відпустку матеріальних цінностей.

Посилання апелянта на те, що не проводились ні планові, ні позапланові ревізії обходу, за яким була закріплена ОСОБА_5 , що є порушенням інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць), затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України 08.02.2010 №23, апеляційний суд вважає безпідставними.

В матеріалах справи міститься копія акта ревізії обходу № 4 кварталів №№1-8, проведеної в період з 05.10 по 06.10.2015 року на підставі наказу №104-в від 28 вересня 2015 року з участю ОСОБА_5 , згідно якого на час ревізії самовільних порубок не виявлено і ОСОБА_5 підтвердила це своїм підписом. Як встановлено місцевим судом, в акті номер обходу і номера кварталів зазначено помилково за наказом від 07.08.2014 року, про що ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_15 підтвердили, що ревізія була проведена в 1-3 кварталі обхід №1. Дані квартали в обході були закріплені за ОСОБА_5 .

Твердження ж захисника про те, що ОСОБА_5 не мала відповідної освіти, а відтак не могла сумлінно виконувати свої службові обовязки, оскільки це не залежало від її волі, не є переконливими.

Так, згідно посадової інструкції, зміст якої був наведений вище, майстер лісу здійснює безпосередню охорону лісу і довіреного йому майна в обході.

Таким чином, відсутність у обвинуваченої спеціальної, в тому числі і вищої освіти, одним з аспектів якої є здобуття необхідного обсягу спеціальних знань, - для виконання обовязків в даному конкретному випадку майстра лісу по охороні лісу не є тією обставиною, яка могла б завадити ОСОБА_5 виявити незаконну порубку, тим більш, що відповідно до показань свідка ОСОБА_21 , допитаного в судовому засіданні місцевого суду, остання ще в 2013 р. на виконання своїх службових обовязків таки виявила незаконну порубку лісу, про що повідомила поліцію.

Всупереч своїм висновкам про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_5 в звязку з її необізнаністю та недостатньою кваліфікацією захисник наголошує, що вона таки виявила незаконну порубку 20 дерев 06.04.2020, про що рапортом проінформовано керівника.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що рапорт і повідомлення про злочин було підготовлено і направлено після виявленого порушення екологічною інспекцією з метою приховання неналежного виконання своїх обов`язків ОСОБА_5 .

Даний висновок ґрунтується на дослідженому місцевим судом протоколу огляду речей та документів від 11 травня 2019 року, яким проведено огляд книг (зошитів) вхідної та вихідної кореспонденції Шепетівського військового лісгоспу за 2016 рік та досліджено оригінал даних книг (зошитів).

Так, місцевий суд встановив, що на 20 аркуші книги вхідної кореспонденції за 2016 рік наявні власноруч здійснені записи вхідних документів під нумерацією від №127, датованого 07.04.2016, до №132, датованого 11.04.2016. Крім того, під номером «128/1» здійснений запис синього кольору датований «07.04.2016». При цьому в номері документу на місці цифри «8» наявне виправлення помилки за допомогою коректора. Вхідний документ під №128/1 являє собою «рапорт». В графі «короткий зміст» здійснено запис «Майстра лісу ОСОБА_5 » Також в графі «відповідальний за виконання» здійснено запис « ОСОБА_10 » та наявний його особистий підпис. Вказаний запис знаходиться не в послідовній нумерації та має виправлення, що може свідчити про внесення недостовірних відомостей до книги вхідної кореспонденції Шепетівського військового лісгоспу за 2016 рік та відсутність вказаного документа на дату його реєстрації.

Крім цього, згідно книги (зошита) вихідної кореспонденції Шепетівського військового лісгоспу за 2016 рік місцевим судом встановлено, що під № 250/1 наявні власноруч здійснені записи вихідного документа, датованого 07.04.2016, а саме повідомлення про скоєння злочину. Адреса одержувача - начальник Борщівського. Такий запис зроблено між № 250 від 07.04.2016 та № 251 від 07.04.2016, що свідчить про дописування в інший час, а саме повідомлення подано в Борщівське ВП тільки 12.04.2016.

У рапорті ОСОБА_5 взагалі не зазначено, які саме дерева зрубані, їх кількість, не зазначено і місця виявлення, а саме кварталу та виділу.

Дані обставини узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_11 , згідно яких при виявлені самовільно зрубаних дерев ОСОБА_5 повинна була повідомити своє керівництво.

Із показань свідка ОСОБА_13 , наданих в судовому засіданні місцевого суду, вбачається, що він працює лісничим ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_5 з березня 2016 року, як майстер лісу, є його підлеглою. В його обов`язки входить організація роботи лісництва, охорона і техніка безпеки на лісництві. В обов`язки майстра лісу входить патрулювання (обхід) території, до якої входить і урочище Бурдяківці. Тобто, майстер лісу щоденно повинен проводити обхід частини території лісу, а в час пожежної небезпеки обхід проводиться більш ретельно. Квартал №1, в якому відбулася незаконна рубка дерев, має загальну площу 176 га. В урочищі Бурдяківці було виявлено незаконну порубку, а тому виїхали на місце і при обході виявили, що було зрублено близько 20 дерев дуба та граба діаметром від 50 см до 150 см. Він був залучений до перевірки в результаті якої був складений акт. Щоб здійснити таку порубку, потрібно 2-3 тижні, спеціальна пила та машина з маніпулятором. У ліс не кругом можна заїхати, оскільки це територія колишньої військової частини і містить багато перепон. Продукції від зрубаних дерев виявлено не було. Пні були на рівні з землею, деякі нижче рівня землі, а деякі були спалені. Ордери на вирубку лісу в тому місці не видавалися. ОСОБА_5 не повідомляла його про виявлену порубку лісу.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, є настання тяжких наслідків.

Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК (у редакції від 05 квітня 2001 року) тяжкими наслідками у статтях 364-367 КК, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, є такі, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З суб`єктивної сторони склад злочину, передбачений ст. 367 КК, характеризується виною у формі необережності та її виду - злочинної недбалості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 367 КК України, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме: місцевий суд, проаналізувавши в судовому засіданні докази, вважав доведеним заподіяння тяжких наслідків державним інтересам лісовому фонду України на загальну суму 473 996,68 грн. діями ОСОБА_5 , яка неналежно виконувала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виразилось у неналежному здійсненні охорони лісу, не виявленні незаконних рубок лісу, не складенні актів про самовільну рубку, не своєчасному повідомленні адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженості ввірених їй матеріальних цінностей, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Всім вищенаведеним повністю спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Твердження в апеляційній скарзі про недопустимість ряду доказів, на яких побудований обвинувальний вирок, також не є переконливими.

Так, захисник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі стверджує, що місцевий суд не розглянув клопотання адвоката ОСОБА_9 (т. 2 а. с. 132) перед судовим засіданням 18.05.20 про визнання ряду доказів недопустимими.

Так, в той день судове засідання після допиту свідка ОСОБА_13 судом було відкладене на 09.06.20, але і тоді згідно протоколу судового засідання розгляд справи не відбувся і був відкладений на 02.07.2020.

02.07.2020 обвинувачена заявила клопотання про відмову від захисника і її інтереси в подальшому захищав адвокат ОСОБА_6 .

Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_9 розглянуто судом не було і останній на його розгляді не настоював.

Як вбачається з журналу судових засідань від 26.05.2020 ( т. 3 а. с. 27-28) та його аудіозапису, на запитання головуючого судді про наявність доповнень чи клопотань перед завершенням судового слідства захисник ОСОБА_6 заявив про їх відсутність та можливість завершення дослідження судом обставин кримінального провадження і перевірку їх доказами. При цьому проти завершення судового слідства не заперечував.

Таким чином, питання допустимості доказів у кримінальному провадженні, в тому числі порушені в клопотанні захисників, було вирішено судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті відповідно до вимог ст. 89 КПК.

Згідно з положеннями статей 363, 364 КПК суд не зобовязаний був розглядати таке клопотання в судовому засіданні, а питання допустимості доказів вирішив відповідно до вимог Кримінального процесуального закону.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_5 була працівником державної лісової охорони, який відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України має статус правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють:

- державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;

- лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 16 вересня 2009 р. № 976 затверджено Положення про державну лісову охорону.

У відповідності до ст. 1 указаного Положення - Державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», затвердженого наказом Міністра оборони України від 30 вересня 2008 року №469, вказане підприємство засноване на державній власності, діє як державне унітарне комерційне господарство та належить до сфери управління Міністерства оборони України. Підприємство створене з метою ведення лісового господарства на землях Міністерства оборони, одержання прибутку, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з лісопереробки та виготовлення іншої продукції тощо.

У зв`язку із наведеним ОСОБА_5 , будучи майстром лісу Кам`янець-Подільського військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», не являється працівником правоохоронного органу, оскільки указане Державне підприємство не належить до сфери управління Держлісагентства.

З огляду на наведене, а також з наведених нижче причин посилання у апеляційній скарзі на те, що досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_5 проведено не уповноваженим органом, який діяв поза межами визначених КПК України повноважень, на переконання колегії суддів, є неспроможними.

Рішенням Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року №10-рп/2012 встановлено, що поняття «працівник правоохоронного органу» необхідно визначити відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта злочину лише за містом його застосування у КК.

Так, визначаючи поняття «працівник правоохоронного органу», слід виходити не лише з того, виконує чи не виконує конкретний орган правоохоронну функцію, а й з комплексного аналізу норм КК, рішень Конституційного Суду України та положень нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус конкретного органу, де міститься вказівка, зокрема, про здійснення цим органом правоохоронної функції.

Лісовий кодекс України розмежовує поняття Державна лісова охорона та лісова охорона. У відповідності до ст. 89 Лісового Кодексу України лише Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

З посвідчення №52, виданого ОСОБА_5 , яке знаходиться в матеріалах справи, зазначено, що воно видане саме працівнику лісової охорони.

Статтею 91 Лісового кодексу України передбачено, що посадові особи державної лісової охорони мають право:

1) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб;

2) перевіряти у встановленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами;

3) складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

4) зупиняти транспортні засоби та проводити огляд речей, транспортних засобів, знарядь, добутої в лісі продукції та інших предметів;

5) у разі неможливості встановлення особи правопорушника лісового законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції або в органи місцевого самоврядування для складення протоколу про адміністративне правопорушення;

6) у разі порушення лісового законодавства вилучати в установленому законом порядку у громадян і юридичних осіб документи, добуті лісові ресурси, знаряддя їх добування, а також транспортні засоби, що були знаряддям правопорушення, та вирішувати питання про їх подальшу належність і використання;

7) проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів;

8) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними лісового законодавства;

9) безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, зберігання або перероблення продуктів лісу, з метою здійснення нагляду за законністю використання лісових ресурсів;

10) визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству;

11) анульовувати дозволи або інші документи на право використання лісових ресурсів у випадках порушення лісового законодавства;

12) приймати рішення про обмеження або заборону господарської та іншої діяльності;

13) направляти у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності, позови до суду;

14) подавати позови до суду про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно або тимчасово зайнятих лісових ділянок, строк користування якими закінчився;

15) давати обов`язкові для виконання приписи з питань, що належать до їх повноважень.

Посадові особи державної лісової охорони можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Співставляючи обов`язки посадової особи державної лісової охорони та посадової інструкції майстра лісу ОСОБА_5 , вбачається, що у останньої вони є значно вужчими, ніж у посадової особи державної лісової охорони.

Тобто за фактом виявлення незаконної рубки лісу працівники держлісоохорони мають право на складання адмінпротоколу з подальшим розглядом цієї адміністративної справи, що у обов`язках обвинуваченої відсутнє.

Окрім того, навіть у випадку належності ІНФОРМАЦІЯ_2 до правоохоронного органу колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених, у тому числі, правоохоронним органом.

Згідно п.1 Розділу X "Прикінцеві положення" КПК України положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.

При цьому колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ України 02.03.2016 на офіційному веб-сайті роз`яснив, що початок дій положень ч. 4 ст. 216 КПК України пов`язаний не з моментом набрання чинності закону, який регулюватиме діяльність ДБР як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функцій органу досудового розслідування.

Закон України Про державне бюро розслідувань набрав чинності 01.03.2016, а саме ДБР створено ще 29.02.2016 відповідною Постановою Кабінету Міністрів України №127 Про утворення Державного бюро розслідувань.

Пунктом 20.1 Перехідних положень КПК України передбачено, що про початок діяльності ДБР має бути офіційно повідомлено його керівником шляхом опублікування у газеті Урядовий кур`єр.

Так, в оголошенні, опублікованому в газеті Урядовий кур`єр, директор ДБР ОСОБА_22 повідомив про початок діяльності Державного бюро розслідувань із 27 листопада 2018 року як центрального органу виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність із метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Абзацом 2 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" КПК України визначено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

В даному випадку, обвинувальний акт складений та погоджений прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_23 щодо ОСОБА_5 30 червня 2019 року, тобто в межах двох років, як про це зазначено абзацом 2 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" КПК України.

Якщо сума завданих державі збитків незаконною рубкою наносить лісові істотну шкоду, справа передається у правоохоронні органи для подальшого розслідування та відкриття кримінальної справи (працівники ДЛО не мають права проводити слідчі дії та відкривати кримінальні справи).

Крім цього, із показань свідка ОСОБА_21 , наданих в судовому засіданні місцевого суду, вбачається, що станом на 2015 рік він виконував обов`язки начальника Шепетівського військового лісгоспу. Свідок зазначив, що, виходячи із можливостей працівника майстра лісу, ОСОБА_5 не могла затримувати порушників, однак виявити порушення, скласти відповідний акт та повідомити про той факт лісничого чи працівників поліції вона була зобов`язана.

Під час судового розгляду кримінального провадження, а саме на стадії дослідження доказів, прокурором надано суду документи, які підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_5 , у тому числі і належним чином завірені копії документів, про що захисник у апеляційній скарзі зазначив, що ці копії, а саме:

- копія наказу про прийняття ОСОБА_5 на роботу №76-к від 13.08.2012;

-копія заяви ОСОБА_5 про прийняття на роботу від 08.08.2012;

-копія посадової інструкції майстра лісу ОСОБА_5 ;

-копія наказу Про розподіл та закріплення лісових кварталів;

-копія наказу про проведення ревізії обходів;

-копія табелів обліку використання робочого часу;

-копія акту ревізії обходу №4 (дільниця) №1 проведеної в період часу від 05.10.2015 по 06.10.2015;

-копія проекту організації та розвитку лісового господарства Кам`янець-Подільського військового державного підприємства Івано-Франківський військовий лісокомбінат;

копії з матеріалів іншого кримінального провадження №42019210220000062 від 08.04.2019 (клопотання, ухвала, протокол тимчасового доступу та протокол огляду) - не можуть бути доказом певного факту чи обставин.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта, оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу.

На перелічених документах напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом, підписані вони уповноваженою особою, засвідчені печаткою установи.

Так, ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що необхідно встановити, чи був судовий розгляд справи в цілому справедливим, чи були дотримані права обвинуваченого, повязані із здійсненням захисту, зокрема, чи була надана можливість осіб оскаржити достовірність доказів та протидіяти їх використанню. Окрім цього, необхідно прийняти до уваги якість доказів і розглянути питання про те, чи обставини, за яких ці докази були отримані, ставлять під сумнів іх достовірність чи точність. І хоча зовсім необовязково, що виникає проблема в тих випадках, коли здобуті докази не підтверджуються іншими матеріалами справи, можна зауважити, що в тих випадках, коли здобуті докази підтверджуються іншими матеріалами справи, можна зауважити, що в тих випадках, коли докази є значною мірою переконливими тоді немає ризику того, що вони є недостовірними, потреба в підтверджуючих доказах є суттєво слабшою (рішення ЄСПЛ у справі Биков проти Росії від 10 березня 2009 року §90.

У апеляційній скарзі наголошується, що судом першої інстанції у порушення кримінального процесуального закону не надано оцінки факту відсутності постанови про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні та, як наслідок, недопустимості доказів, зібраних не уповноваженими слідчими.

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги, оскільки під час досудового розслідування рішень про визначення групи слідчих не приймалось, а досудове розслідування здійснювалось одноособово слідчим ОСОБА_12 , якого визначено керівником органу досудового розслідування, про що свідчить відповідне письмове доручення, яке долучено до матеріалів кримінального провадження.

За змістом пунктів 8, 17 ч. 1 ст. 3 КК України керівник органу досудового розслідування і слідчий є самостійними суб`єктами, повноваження яких визначено в окремих статтях КПК 39 та 40. Положення ст. 110 КПК не містять імперативних приписів про те, що керівник органу досудового розслідування приймає своє рішення у формі постанов.

Повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, у формі письмового «доручення», яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема:

посаду особи керівника органу досудового розслідування;

час і місце складання доручення;

підстави для його складання (статті 39, 214 КПК);

номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР;

попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення якісного, ефективного та оперативного досудового розслідування (як у цій справі) - не суперечать вимогам ст. 39 КПК, воно є достатнім документом для наділення слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування в конкретному кримінальному провадженні.

Прийняття рішення саме у такій письмовій формі (а не у формі постанови) не свідчить, що досудове розслідування здійснювалося неуповноваженою особою і що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими на цих підставах.

Аналогічну позицію висловлено у висновку ККС ВС (постанова від 25 серпня 2021 року у справі № 663/267/19).

Відповідно колегія суддів погоджується із твердженням місцевого суду, що ОСОБА_5 не є працівником державної лісової охорони, відповідно, не має статусу працівника правоохоронного органу, відтак досудове розслідування проведено уповноваженим органом і докази отримані відповідно до вимог КПК України.

Посилання апелянта про наявність відомостей, які відносяться до охоронюваної законом таємниці у наданих суду документах, а саме: контрольному листі майстра лісу Камянець-Подільського військового лісництва ОСОБА_5 та договорі про повну матеріальну відповідальність між майстром лісу ОСОБА_5 та Шепетівським військовим лісгоспом, на переконання колегії суддів, є надуманими та не відповідають дійсності.

У відповідності до ст. 11 ЗУ «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Також згідно ст. 21 цього Закону конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Будь-якої інформації з обмеженим доступом в указаних документах не міститься, грифів обмеження доступу даним документам не присвоювались та відповідно конфіденційної інформації про осіб у них не зазначено.

Зі змісту апеляційної скарги захисника вбачається, що його доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та встановленими судом обставинами кримінального провадження у судовому рішенні.

У апеляційній скарзі захисником також міститься вимога про необхідність дослідження всіх письмових доказів.

Відповідно до положень статті 404 КПК України повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду. Така позиція узгоджується з правовим висновком у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2019 року у справі № 676/603/17 (провадження № 51-392км19).

Так, згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.

Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У частині 2 ст. 23 КПК зазначено, що не можуть бути визнані доказами відомості, які містяться в показаннях, речах та документах, що не були предметом безпосереднього дослідження суду. Але якщо суд першої інстанції дослідив усі можливі докази з дотриманням засади безпосередності, а суд апеляційної інстанції погодився з ними, останній не має потреби знову досліджувати ці докази в такому ж порядку, як це було зроблено в суді першої інстанції (див. рішення у провадженнях № 51-1208км18, № 51-297км19, № 51-1139км18).

Враховуючи, що стороною захисту не наведено будь-яких обґрунтувань, які б вказували на те, що докази сторони обвинувачення судом першої інстанції досліджені не повністю або з порушеннями, а також не зазначено, які саме докази має дослідити суд, - колегія суддів вважає, що підстави для повторного дослідження доказів та задоволення клопотання сторони захисту відсутні.

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду клопотання про дослідження доказів як захисник, як і ОСОБА_5 , не заявляли.

Таким чином, наведені судом у вироку докази зібрані у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, обґрунтовано визнані належними, достатніми та допустимими. Правильність висновків суду щодо наведених доказів у колегії суддів сумнівів не викликає та не спростовується доводами апеляційної скарги обвинуваченого щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції в достатній мірі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази і дав їм належну оцінку, на що вказує у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів будь-яких очевидних невідповідностей або істотних суперечностей у показаннях свідків та письмових доказах, зібраних у даному кримінальному провадженні, не встановила.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає оскаржуваний вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає, оскільки доводи, викладені в ній, правильності висновків суду не спростовують.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 ст. 49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг.

У відповідності до ч. 3 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину. Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту це період з 05.10.2015по 07.04.2016. З огляду на наведене, з часу вчинення злочину на день постановлення ухвали апеляційного суду минуло більше 5 років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Обвинувачена не подала суду апеляційної інстанції заяви про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, і захисник в дебатах зазначив, що вона не бажає цього робити, оскільки не вважає себе винуватою.

Проте, як визначено у ч. 5 ст. 74 КК України, на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Оскільки під час апеляційного розгляду не надійшло згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження щодо неї з нереабілітуючих підстав, колегія суддів вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від призначеного покарання, оскільки будь - яких даних про те, що перебіг давності зупинявся, матеріали кримінального провадження не містять.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, разом з тим, відповідно до вимог КПК України вважає за доцільне вирок Борщівського районного суду Тернопільської обл. від 15 липня 2021 р. залишити без змін.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання, призначеного за даним вироком суду. В решті вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 р., - без змін.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від призначеного їй покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий

Судді