Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5033/21

Провадження № 1-кс/723/5849/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року м.Сторожинець

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_5 погоджене із прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного за ч. 2 ст.186 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чудей Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , офіційно не одружений, проживає із жінкою в цивільному шлюбі, зі слів має на утриманні чотирьох дітей, двоє із яких його але він не зареєстрований батьком дітей, працює по найму, раніше неодноразово судимий в т.ч.

-вироком воєнного суду Дніпропетровського гарнізону від 13.12.1996 року за ст.238 «В» КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

-вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 13.06.2002 року за ст. 185 ч.1 КК України до 1-го року позбавлення волі;

-вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12.02.2004 року за ч.2 ст. 296 КК України до 1-го року двох місяців позбавлення волі;

-вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08.04.2004 року за ст.ст.155 ч.1 70 ч.4 КК України до 2-х років семи місяців позбавлення волі;

-вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 13.03.2008 року за ч. 3 ст. 296 КК України до 2-х років позбавлення волі;

-вироком Залізничного районного суду м. Єкатеринбурга РФ за ст. 132 ч.1 КК Росії до 4-х років шести місяців позбавлення волі;

-вироком Саранського районного суду міста Каменська-Уральського Свердловської області РФ за ст.. 161 ч.2 п. «Г» КК Росії до 3-х років позбавлення волі та

-вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.05.2021 року за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 152 до 3- років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік шість місяців.

встановив:

Слідчий СВ ВП №1 (м.Сторожинець) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області ОСОБА_5 (в подальшому слідчий), звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецького відділу Чернівецької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 (в подальшому прокурор), про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12021262150000356 від 28.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Зазначав, що підозрюваний ОСОБА_4 28.11.2021 року біля 03,00 години перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в житлі за місцем проживання ОСОБА_6 , що в с. Давидівка Чернівецького району Чернівецької області переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, діючи умисно, протиправно, застосовуючи до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, відкрито заволодів майном останньої мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «Galaxy j3 6» вартістю 1000 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, спричинивши потерпілій майнову шкоду у вказаному розмірі.

Ініціатор клопотання стверджує, що підставою для внесення клопотання є наявність в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.2 статті 186 КК України про, що зібрано достатньо доказів і він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та може

вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підтримав, посилаючись на викладені в клопотанні обставини і докази.

Підозрюваний ОСОБА_4 , в ході судового розгляду клопотання, відмовився від участі захисника, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, заявляючи що не бив потерпілу та просив застосувати до нього домашній арешт і не позбавляти його волі, посилаючись на те, що йому потрібно працювати і забезпечувати сім`ю і він не має наміру перешкоджати слідству.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 28.11.2021 року до ЄРДР за номером 12021262150000356 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України, з приводу вчинення ОСОБА_4 відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

28.11.2021 року ОСОБА_4 було затримано, а 29.11.2021 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Із протоколу прийняття заяви від ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 28.11.2021 року, протоколу огляду місця події та протоколу допиту потерпілої, а також із пояснень підозрюваного від 28.11.2021 року та протоколу пред`явлення особи для впізнання від 28.11.2021 року, протоколу огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 внаслідок якого було вилучено викрадений телефон, судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно відкрито викрав у потерпілої мобільний телефон та зберігав його у себе вдома.

Виходячи із зазначених доказів, а також враховуючи наявність повідомлення про підозру, і часткове визнання в суді своєї вини підозрюваним ОСОБА_4 , слідчий суддя вбачає обґрунтованою повідомлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив і посилався на наявність трьох ризиків передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд знаходить, що зазначений слідчим та прокурором ризик щодо можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є не обґрунтованим, оскільки доказів такого переховування суду не надано.

При цьому слідчий суддя враховує також і зазначені в клопотанні при обґрунтуванні цього ризику, доводи щодо суворості покарання оскільки таке твердження не відповідає національному законодавству та практиці Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях цього органу у справах Летельє проти Франції та Мансур проти Туреччини, згідно якої ризики не можуть оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, релевантних обставин, які можуть підтверджувати існування такого ризику. Таких релевантних обставин слідчому судді не надано, а відповідно ризик є не підтвердженим.

Разом з тим суд знаходить підтвердженим ризик щодо можливості впливу підозрюваним на потерпілу у цьому кримінальному провадженні, оскільки такий незаконний вплив дійсно можливий зважаючи на те, що потерпіла дала викривальні покази проти підозрюваного, а підозрюваний не визнає факт застосування фізичного насилля щодо потерпілої.

Слідчий судя знаходить, що ініційований органом досудового розслідування ризик щодо можливості вчинення підозрюваним ОСОБА_4 нових злочинів також є можливим, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 є особою неодноразово судимою і судимості не погашені та не зняті. Останній раз підозрюваний був засуджений із застосуванням іспитового строку і злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєний під час іизначеного судом іспитового строку.

Таким чином скоюючи вісім раз злочини, судимість за які не погашена очевидним є те, що ОСОБА_7 безперечно може скоїти новий злочин, тобто такий ризик існує і є підтвердженим.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи із обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, пов`язаного із посяганням на власність та здоров`я потерпілої, не виключена можливість вчинення нового злочину у випадку перебування його на будь-якому іншому ніж тримання під вартою, запобіжному заході, в т.ч. і домашньому арешті.

При цьому суд враховує і суспільну репутацію підозрюваного, який ніде офіційно не працює, однак не має підтверджених міцних соціальних зв`язків, офіційно є неодруженим і дітей в свідоцтвах про народження яких він був би записаний батьком не має. Проживає в будинку який йому на праві власності не належить.

Слідчий суддя враховує вказане і вважає неможливим обрання такого запобіжного заходу як домашній арешт, оскільки доказів щодо місця такого арешту до суду не надано, а перебуваючи під таким арештом, не буде забезпечено виконання підозрюваним обов`язків які на нього покладаються в зв`язку із досудовм розслідуванням цього кримінального провадження та не буде забезпечено ризики визнані судом.

Таким чином, на думку слідчого судді прокурор довів наявність всіх обставин передбачених пунктами 1, 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування всіх вказаних обставин в сукупності, свідчить про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи положення ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки розглядуване клопотання стосується злочину, який пов`язується із нанесенням шкоди здоров`ю людини, яка сама, їх життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні, згідно ст.3 Конституції України, найвищою соціальною цінністю.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 206, 395, 492 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали та строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання, а саме з 28 листопада 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: