Справа № 163/1178/20

Провадження № 1-кп/163/16/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №22019030000000094 про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Коростишів Житомирської області, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, студента, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 близько 06:07 години 07 листопада 2019 року, їдучи з України в Республіку Польща водієм автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1 , смугою руху "зелений коридор" пункту пропуску "Ягодин" Волинської митниці ДФС, що в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, намагався перемістити з приховуванням від митного контролю в згортку паперу, який з метою утруднення виявлення помістив у просторі між м`якою частиною сидіння водія та пластиковою нішею автомобіля із залишками всередині ніші, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс масою 1,5514 грама (в перерахунку на висушену речовину), однак свій намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки наркотичний засіб був виявлений під час митного контролю.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням не визнав і показав, що про наявність наркотичного засобу у своєму транспортному засобі не знав, тому не повідомляв про нього під час митного контролю. Пізніше було з`ясовано, що канабіс туди помістив його батько, який брав транспортний засіб в користування.

Незважаючи на такі заперечення, винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідки ОСОБА_7 , інспектор Волинської митниці, ОСОБА_8 , інспектор прикордонної служби, ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що під час митного огляду належного обвинуваченому автомобіля "Фольксваген" було виявлено згорток паперу з речовиною рослинного походження.

З акту огляду транспортного засобу, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/210015Е встановлено, що під час митного контролю керованого обвинуваченим автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1 , виявлено прихований від митного контролю паперовий згорток білого кольору з вмістом речовини рослинного походження темно-зеленого кольору вагою брутто 3,72 грама, який знаходився між м`якою частиною сидіння водія та пластмасовою нішею цього сидіння.

Протоколом огляду місця події від 07 листопада 2019 стверджено факт виявлення в автомобілі "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_2 , паперового згортка, який був поміщений під сидінням водія. Всередині згортка знаходилась речовина рослинного походження темно-зеленого кольору вагою брутто 3,72 грама.

Суд не бере до уваги викладені в протоколі обставини про належність вилученого згортка та щодо процедури митного огляду транспортного засобу, які вказані з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та інспектора митниці ОСОБА_7 . Такі відомості протоколу не відповідають положенням ст.237 КПК України щодо змісту огляду як слідчої дії. В той же час в решті доказової інформації суд не вбачає підстав для визнання цього протоколу недопустимим доказом.

Згідно з висновком експерта №785 вилучена під час огляду автомобіля "Фольксваген" речовина є наркотичним засобом канабісом масою 1,5514 грама (в перерахунку на висушену речовину).

Відповідно до постанови КМ України від 06 травня 2000 року №770 (таблиця І списку №1) канабіс належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

З консультативного висновку КП "Волинський обласний наркологічний диспансер" №2718 вбачається, що 07 листопада 2019 року о 19:55 годині лікар ОСОБА_10 провела медичний огляд обвинуваченого і встановила факт вживання ним канабіоїдів.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 встановлено, що його зареєстрованим власником є обвинувачений ОСОБА_5 .

Суд не приймає достовірними показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про куріння ними належного ОСОБА_11 канабісу під час та після волонтерської поїздки в зону АТО (ООС).

Так, свідок ОСОБА_11 , батько обвинуваченого, в судовому засіданні показав, що користувався належним сину автомобілем "Фольксваген" під час поїздки в зону АТО в одну з військових частин. При цьому вживав сам і пригощав ОСОБА_12 власним канабісом. Частину канабісу залишив в транспортному засобі, перед поїздкою сина забув забрати канабіс з-під сидіння.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що на пропозицію ОСОБА_11 разом з ним же їздив водієм автомобіля "Фольксваген" в зону АТО. При поверненні додому курили належний ОСОБА_11 канабіс.

Суд вважає такі показання намаганням батька обвинуваченого допомогти сину уникнути відповідальності. Покази і ОСОБА_11 , і його товариша ОСОБА_12 не мають належного підтвердження щодо обставин поїздки.

В той же час доведений факт виявлення в транспортному засобі наркотичного засобу та встановлення факту перебування обвинуваченого в стані наркотичного сп`яніння на момент перетину кордону в своїй сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами достатньо повно і поза розумним сумнівом доводять факт умисного переміщення наркотичного засобу з приховуванням від митного контролю саме обвинуваченим ОСОБА_5 .

Стороною захисту під час судового розгляду кримінального провадження заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами показань свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в частині отримання ними пояснень обвинуваченого щодо належності йому виявленого згортка з наявною там речовиною рослинного походження, письмової заяви ОСОБА_5 про надання дозволу на огляд автомобіля "Фольксваген", протоколу огляду місця події від 07 листопада 2019 року, консультативного висновку спеціаліста №2718, акту про проведення митного огляду транспортного засобу, контрольних талонів, постанов слідчого про визнання речовими доказами, висновку експерта №785.

На думку суду, ця заява сторони захисту є безпідставною з огляду на таке.

Проведений слідчим УСБУ у Волинській області 07 листопада 2019 року огляд місця події відповідає положенням ст.237 КПК України і з врахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Касаційного кримінального суду від 21 жовтня 2021 у справі №459/1519/19, з огляду на невідкладність та мету збереження речових доказів законно здійснений без наступного звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.233 КПК України.

Твердження обвинуваченого про свій емоційний стан і підписання будь-яких документів, в тому числі письмової згоди на огляд транспортного засобу, суд розцінює як спосіб ухилення від відповідальності.

Так, у період з 11 квітня 2018 року по 07 листопада 2019 року відповідно до баз даних Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 22 рази перетинав кордон, в тому числі через автомобільні пункти пропуску, що свідчить про достатній досвід щодо митних правил та процедури проходження митного контролю.

З початку проведення митного огляду транспортного засобу о 10:08 годині 07 листопада 2019 року до початку огляду місця події слідчим того ж дня о 13:10 годині збігло понад три години, протягом яких він мав досить часу для оцінки ситуації, заявлення клопотань чи скарг, телефонного спілкування з метою відповідних консультацій.

Зважаючи на такі обставини, суд не бере до уваги заперечення обвинуваченого щодо добровільності та усвідомленості ним надання згоди на огляд транспортного засобу.

В той же час суд вище, при аналізі доказів у справі, вже виклав свій висновок щодо недопустимості протоколу огляду в частині викладених в ньому пояснень обвинуваченого, що не тягне недопустимості цього доказу в частині зафіксованих в ньому відомостей про виявлені предмети.

Оскільки суд не встановив підстав для визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом, відсутні підстави і для застосування доктрини "плодів отруйного дерева" до інших документів, які вилучені під час такого огляду (акт проведення митного огляду транспортного засобу, контрольні талони), та постанов слідчого щодо речових доказів, висновку експерта.

Твердження сторони захисту про фактичне затримання обвинуваченого як в адміністративному порядку під час здійснення митного контролю, так і з початку огляду місця події, на думку суду, є необґрунтованим.

Місце виявлення ознак кримінального правопорушення митний пост "Ягодин" має спеціальний статус і особливості перебування в ньому, що пов`язано з проведенням митного та прикордонного контролю. Відтак певні обмеження щодо пересування по території митного поста не носять ознак затримання особи в порядку ст.507 МК України. Ця норма стосується провадження в справі про порушення митних правил, яке згідно із ст.488 МК України розпочинається із складання протоколу, а такий протокол за фактом виявлення в автомобілі ОСОБА_5 згортка з речовиною рослинного походження не складався.

Достатні докази того, що обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий в кримінально-процесуальному значенні, суд вважає відсутніми.

Той факт, що обвинувачений прослідував із слідчим власним автомобілем з митного поста "Ягодин" до міста Луцьк, де з ним проводились слідчі дії, про таке затримання не свідчить. В жодному процесуальному документі обвинувачений не заявляв про порушення чи обмеження своїх прав.

Відсутні відомості про такі заяви і в ухвалі слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 лютого 2020 року про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Разом з цим той факт, що з моменту виявлення кримінального правопорушення до застосування такого найменш суворого запобіжного заходу збігло понад 3 місяці, а сторона захисту будь-яких скарг не подавала, свідчить про дотримання процесуальних норм слідчим з початку розслідування кримінального провадження.

Суд вважає також безпідставним твердження сторони захисту про недопустимість як доказу консультативного висновку №2718 щодо стану наркотичного сп`яніння обвинуваченого. Відповідний огляд був проведений із залученням спеціаліста відповідно до ст.71 КПК України, а висновок відповідає положенням п.7 ч.4 цієї статті Кодексу. Допитана в судовому засіданні як свідок спеціаліст ОСОБА_10 підтвердила процедуру та результати огляду, зазначила про добровільну участь в огляді обвинуваченого, який жодних заперечень чи скарг не заявляв.

Не мають достатнього розумного обґрунтування і твердження сторони захисту про недопустимість як доказу висновку експерта № 785.

Дійсно, між вагою речовини рослинного походження, що визначена під час митного контролю та огляду місця події у 3,72 грама брутто, та вагою, вказаною у висновку експерта №785 в розмірі 1,5514 грама в перерахунку на висушену речовину, є певні розбіжності.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 вказав, що така розбіжність з огляду на використане упакування речовини малоймовірна, однак ствердив цілісність упакування, що надійшло для експертного дослідження.

Продемонстрована в судовому засіданні захисником можливість доступу до вмісту поліетиленового пакету, подібного до використаного для упакування вилученого під час огляду місця події згортка з речовиною рослинного походження, сама по собі не дає підстав для висновку про дії якихось осіб, що спричинили розкриття опечатаного слідчим пакета.

Суд також враховує, що версія сторони захисту ґрунтується на належності виявленого наркотичного засобу батькові обвинуваченого, тобто не спростовує факту поміщення під сидіння водія автомобіля згортка із наркотичним засобом.

Оскільки маса наркотичного засобу, визначена під час експертного дослідження, менша вказаної в протоколі огляду місця події, тобто не погіршує становище обвинуваченого, суд не вбачає підстав для розумного сумніву в законності дій працівників митного органу під час митного огляду транспортного засобу та слідчого під час огляду місця події, а розбіжність пояснює допущеною помилкою під час зважування.

Інші заяви сторони захисту не спростовують зміст обвинувачення, законність проведеного досудового розслідування, належність, допустимість та достовірність доказів сторони обвинувачення.

Таким чином, дослідження доказів по справі приводить суд до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у закінченому замаху на переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України, повністю доведена.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, обставини, що пом`якшують покарання.

До пом`якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання.

Суд також враховує розмір переміщуваного ОСОБА_5 наркотичного засобу, оскільки незаконні операції з ним на території України без мети збуту не тягнуть кримінальної відповідальності, а мають наслідком притягнення лише до адміністративної відповідальності.

Обтяжуючі покарання обставини обвинуваченого не інкримінувались і судом не встановлені.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що по справі встановлено сукупність пом`якшуючих обставин, яка, на думку суду, істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину. Встановлені фактичні обставини справи свідчать про легковажність обвинуваченого у ставленні до конкретного наркотичного засобу і його власного споживання, а кількість цих предметів не свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину і особи підсудного.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_5 слід призначити на підставі ч.1 ст.69 КК України нижче нижчої межі, ніж передбачено санкцією цієї статті.

Корисливого мотиву в діях обвинуваченого не встановлено, відтак на підставі ч.2 ст.59 КК України конфіскація його майна як додаткове покарання призначена бути не може.

Обвинувачений уперше засуджується до позбавлення волі, а за обставинами справи суд дійшов висновку, що його виправлення й перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому для попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів від відбування покарання його слід звільнити з випробуванням та покладенням встановлених обов`язків.

Долю речових доказів і документів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України, в тому числі конфіскувати транспортний засіб, використаний як знаряддя злочину для приховування та переміщення наркотичного засобу.

На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено і суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України, і на підставі ч.2 ст.59, ч.1 ст.69 КК України призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає такі обов`язки: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Долю речових доказів і документів визначити таким чином:

1,695 грама речовини рослинного походження з вмістом канабісу масою 1,539 грама, паперовий згорток, які зберігаються в камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, знищити, знявши накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2019 року арешт;

автомобіль "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , що зберігається на майданчику ГУНП у Волинській області, нішу від цього автомобіля, яка зберігається в камері речових доказів СВ УСБУ у Волинській області, конфіскувати в дохід держави, знявши накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2019 року арешт;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , що зберігається в матеріалах справи, передати органу виконання покарання, знявши накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2019 року арешт;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон із серійним номером НОМЕР_5 , знявши накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 листопада 2019 року арешт, повернути ОСОБА_5 в повне розпорядження;

акт про проведення огляду № 205020/2019/210015Е, контрольний талон для проходження по "зеленому коридору", контрольний талон для проходження по "червоному коридору" серії КВІ №398507, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 копійок судових витрат за проведення експертизи наркотичних засобів.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя ОСОБА_1