open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2139/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Рибки Ю. Е., розглянувши матеріали справи № 916/2139/21:

Позивач: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код - 34674102)

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив "Іллічівський-24" (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 122; код - 20994356)

про стягнення 903727,43 грн.

з підстав боргу за спожиту теплову енергію

Представники сторін:

Від позивача: Дусь Ю.Л.

Від відповідача: Швець К.О., Птащук А.О.

СУТЬ СПОРУ: 22.07.2021 року Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-24" (далі Відповідач) про стягнення 1103 727,43 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

23.07.2021 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, призначив дату судового засідання, встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.08.2021 року суд отримав відзив на позовну заяву в якому Відповідач просить суд у задоволені позову відмовити. Також відповідач надав суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

08.09.2021 року Позивач надав суду відповідь на відзив.

У судовому засіданні 13.09.2021 року суд ухвалив розгляд справи № 916/2139/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі, призначив дату та час підготовчого засідання.

30.09.2021 року судом отримана заперечення на відповідь на відзив Відповідач наполягає на відмові у задоволені позову.

У судовому засіданні 30.09.2021 року, представник Позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку із частковим погашення заявленого до стягнення боргу відповідачем: стягнути 903727,43 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

25.10.2021 року суд отримав від Відповідача додаткові пояснення щодо фактичної суми заборгованості Відповідач зазначає, що станом на 23.10.2021 року сума заборгованості складає 73740,87 грн., а в задоволені позову в частині стягнення 829986,56 грн. просить відмовити.

Ухвалою від 26.10.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Суд оголошував перерву у судовому засіданні 19.08.2021 року та 30.09.2021 року.

В С Т А Н О В И В :

20.08.2007 року між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси (Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом „Іллічівський-24 (Відповідач) було укладено договір № 1213 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався постачати Відповідачу теплову енергію на опалювання і гаряче водопостачання на об`єкт по проспекту Добровольського, 122, а Відповідач зобов`язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. п. 6.2., 6.3., 6.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Позов ґрунтується на тому, що на виконання договірних зобов`язань, Позивач постачав теплову енергію Відповідачу, проте останнім, в порушення зобов`язань, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.3., 6.4 Договору, оплата за спожиту теплову енергію не сплачувалась у повному обсязі. Внаслідок цього Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 903727,43 грн. Стягнення вказаного боргу є предметом спору по цій справі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що при розрахунку боргу за теплопостачання Позивачем неправильно застосовувались тарифи, що діяли після 01.05.2019р. Посилаючись на Закон України „Про житлово-комунальні послуги, Відповідач вважає, що нарахування боргу за теплопостачання слід було здійснювати по тарифу, який діяв до 01.05.201р., а саме по тарифу, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №1943 від 07.11.2016р. в розмірі 1223, 43грн. за Гкал (зПДВ).

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України - за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом ч.3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов`язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, 20.08.2007 року між Комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси та Житлово-будівельним кооперативом „Іллічівський-24 було укладено договір № 1213 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого Позивач зобов`язався постачати Відповідачу теплову енергію на опалювання і гаряче водопостачання на об`єкт по проспекту Добровольського, 122, а Відповідач зобов`язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 10.1. договору передбачалось, що він набуває чинності з 20 серпня 2007року та діє до 19 липня 2008року.

Відповідно до пункту 10.2. вказаний договір припиняв свою дію у випадках:

- закінчення строку на який його було укладено;

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття рішення господарським судом;

- ліквідації будь-якої із сторін.

Пунктом 10.4. договору було встановлено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.6 цього Закону виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Частиною 1 статті 14 (Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку) Закону України „Про житлово-комунальні послуги встановлено, що:

« 1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг

Пунктом 3 Перехідних положень Закону України „Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону України № 2454-VIII від 07.06.2018р. Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону) було встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом одного року з дати введення в дію цього Закону. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Пунктом 42 Закону України від 30.03.2020р. № 540-IX „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у пунктах 3 та 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1, № 23, ст. 211) слова "протягом одного року з дати введення в дію цього Закону" та "протягом одного року з дня введення в дію цього Закону" було замінено словами і цифрами "протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України".

Законом України № 1060 від 03.12.2020р. (набрав чинності з 01.05.2021р. і не діяв в період за який нарахована сума позовних вимог) „Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг пункт 3 Перехідних положень Закону України „Про житлово-комунальні послуги викладено в наступній редакції:

"3. Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Таким чином, приймаючи до уваги, що предметом спору по справі є стягнення боргу за поставлену теплову енергію в період листопада 2020р. по квітень 2021р. включно, - при вирішенні спору слід застосовувати положення Закону України „Про житлово-комунальні послуги, які були чинними у вказаний період.

З огляду на те, що співвласниками будинку №122 по проспекту Добровольського м.Одеси у спірний період не було прийнято рішення щодо того щодо укладання нового Договору з передбачених частиною 1 статті 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги враховуючи нову модель організації договірних відносин з КП «ТМО», , та те, що будь-якого з таких договорів укладено не було договір від 20.08.2007 року № 1213 на постачання теплової енергії, укладений між КП „Теплопостачання міста Одеси та Житлово-будівельним кооперативом „Іллічівський-24 (Відповідач) в період з листопада 2020р. по квітень 2021р. був діючим і діє по цей час.

Чинність вищевказаного договору не заперечується сторонами по справі.

Обсяги спожитої Відповідачем підтверджуються доданими до матеріалів справи копіями відповідних звітів за спожиту теплову енергію, що надавались Відповідачем Позивачу.

Як зазначалось вище, Відповідач згоден з обсягами спожитої теплової енергії, однак вважає, що Позивач безпідставно та незаконно нарахував суму боргу за спожиту теплову енергію з урахуванням тарифів, що діяли після 01.05.2019року.

На думку Відповідача, при розрахунку вартості спожитої ним теплової енергії слід було виходити з розміру тарифу, що діяв до 01.05.2019р. і був встановлений Постановою НКРЕКП №1943 від 07.11.2016 року в розмірі 1223,43грн. за 1Гкал (з ПДВ).

Суд вважає хибною вказану позицію Відповідача, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Постанови НКРЕКП № 91 від 14.01.2020р. „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ „ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ визнано такою, що втратила чинність Постанову НКРЕКП від 07.11.2016року № 1943 „Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП „Тепловостачання міста Одеси.

Таким чином, посилання Відповідача на необхідність застосування постанови НКРЕКП №1943 від 07.11.2016р. при розрахунку боргу за спожиту теплову енергію в період з листопада 2020р. по квітень 2021р. суд вважає необґрунтованим, приймаючи до уваги, що ця Постанова в зазначений період не діяла, оскільки вона втратила чинність в січні 2020року.

Позивачем правильно розраховано суму, що підлягає до стягнення за спожиту Відповідачем теплову енергію, виходячи з тарифів, що були чинними в відповідні періоди, а саме:

-за спожиту теплову енергію у листопаді 2020року по тарифу, встановленому Постановою НКРЕКП №91 від 14.01.2020р. в редакції Постанови НКРЕКП №633 від 17.03.2020р., у розмірі 1474,69грн. за 1Гкал з ПДВ;

-за спожиту теплову енергію у грудні 2020р. квітні 2021р. по тарифу, встановленому Постановою НКРЕКП №91 від 14.01.2020р. в редакції Постанови НКРЕКП № 2258 від 30.11.2020р., у розмірі 1813,94грн. за 1Гкал з ПДВ.

Приймаючи до уваги здійснення Відповідачем часткового погашення заборгованості, станом на момент вирішення спору розмір його боргу перед Позивачем за спожиту теплову енергію становить 903 727,43грн.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів погашення з боку Відповідача заявленої в позові суми боргу - позов підлягає задоволенню з покладенням на Відповідача судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Іллічівський-24" (65111, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. 122; код - 20994356) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код - 34674102): 903727 гривень 43 коп. боргу за спожиту теплову енергію та 13555 гривень 91 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2021 р.

Суддя О.А. Демешин

Джерело: ЄДРСР 101472498
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку