ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2021 р. Справа №914/2666/15

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя: Бойко С.М.,

суддів:Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта банк» №23.1/2317 від 02.08.2019

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2019, суддя: Фартушок Т.Б., м.Львів,

за заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта банк» №23.1/463 від 28.07.2017

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства Брошнівський експериментальний завод Лісдеревмаш, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Брошнів-Осада

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні енергозберігаючі системи опалення, Львівська область, м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар, м. Київ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Новекс Дім, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватного нотаріуса Присяжнюк Світлани Миколаївни, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Брошнів-Осада

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги №1-14 від 28.11.2014

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні енергозберігаючі системи опалення, Львівська область, м. Львів

до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства Брошнівський експериментальний завод Лісдеревмаш, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, смт.Брошнів-Осада;

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Новекс Дім, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк, м. Київ

про визнання недійсними договорів від 13.10.2011 про розірвання іпотечних договорів №Д190 від 30.05.2007 та №Д257 від 07.08.2007 та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У липні 2017 року в Господарський суд Львівської області звернулося Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 в частині пунктів 4 і 5 резолютивної частини відповідного рішення, з викладенням цих пунктів у такій редакції:

« 4. Визнати за ПАТ «Дельта Банк» права та обов`язки іпотекодержателя за іпотечними договорами від 30.05.2007 №Д190 та від 07.08.2007 №Д 257.

5. Зобов`язати ВАТ «Брошнівський експериментальний завод «Лісдеревмаш» включити до ліквідаційної процедури майнові вимоги іпотекодержателя - ПАТ «Дельта Банк» за іпотечними договорами від 30.05.2007 №Д190, від 07.08.2007 №Д257, як правонаступника ТОВ «Український промисловий банк» в загальному розмірі 126 793 808,30 грн.».

До заяви ПАТ «Дельта Банк» долучено клопотання від 28.07.2017 вих. №23.1/462, у якому просить суд відновити ПАТ «Дельта Банк», як правонаступнику відповідача-3 (товариства з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк) за зустрічним позовом у справі №914/2666/15 пропущений строк на перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 за нововиявленими обставинами.

Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивовано посиланням на нововиявлені обставини ті, що встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі №910/13169/16 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу прав вимоги від 28.11.2014 №1-14 та договору від 08.10.2014 №1, у силу недійсності яких іпотекодержателем за іпотечними договорами від 30.05.2007 №Д190, від 07.08.2007 №Д257, на яких ґрунтувалися майнові вимоги ТОВ «НЕСО», є АТ «Дельта Банк».

У поданій заяві заявник вказує на те, що він є процесуально заінтересованою особою і тому повинен мати процесуальні засоби захисту своїх матеріальних прав і у передбачених процесуальних формах ініціювати та брати участь у перегляді господарських справ за нововиявленими осбтавинами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 та клопотання ПАТ «Дельта Банк» про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 за нововиявленими обставинами повернуто.Ухвала суду мотивована тим, що ПАТ Дельта Банк недовів належними, достатніми та допустимими доказами у справі право на подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15, оскільки заявник не є ані стороною у справі ані процесуальним правонаступником будь кого з учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ПАТ Дельта Банк просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки ухвала постановлена з неправильним дослідженням доказів, та встановленням фактичних обставин справи, порушенням норм процесуального права, а саме ст. 25 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що:

1)висновок суду про відсутність відповідного статусу в АТ «Дельта Банк» на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами в даній справі спростовується висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 914/2666/15;

2)судом порушено норми процесуального закону, а саме ч.1 ст.322 та ч. 3 ст. 323 ГПК України (у чинній станом на час розгляду матеріалів заяви редакції) та п.1 ч.5 cт. 174 ГПК України (у чинній станом на час розгляду матеріалів заяви редакції);

3)AT «Дельта Банк» на виконання вказівок Верховного суду згідно постанови від 05.06.2019 у справі № 914/2666/15, повинно було мати можливість звернутися із заявою про заміну сторони, на будь-якому етапі судового розгляду, що мало намір здійснити після призначення справи до розгляду в суді першої інстанції;

4)місцевим господарським судом було обмежено право банку на вчинення процесуальної дії шляхом подачі клопотання про заміну товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк» (відповідача-3) на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

Учасники справи не скористалися правом наданим ст. 263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 ГПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.322 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Згідно ч.3 ст.323 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Приписами п.1 ч.5 ст.174 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Судами з`ясовано, що 30.05.2007 ТОВ «Український промисловий банк» і ТОВ «Новекс Дім» укладено кредитний договір №97/КВ-07, за умовами якого ТОВ «Український промисловий банк» відкриває і ТОВ «Новекс Дім» відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію, в межах котрої надає кредитні кошти в сумі 7 935 000 дол. США зі строком кредитної лінії з 30.05.2007 по 02.12.2008 включно.

На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Новекс Дім» між ТОВ «Український промисловий банк» і ВАТ «Брошнівський експериментальний завод «Лісдеревмаш» укладено іпотечні договори №Д190 і №Д257.

12.03.2011 між ТОВ «Дельта Банк» і ТОВ «Український промисловий банк» за участю Національного банку України було укладено трьохсторонній договір про передачу активів ТОВ «Український промисловий банк» до ТОВ «Дельта Банк», за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» передано права вимоги (змінено кредитора у зобов`язанні) за кредитними договорами та забезпечувальними договорами згідно з додатком №1 цього договору, в тому числі й за кредитним договором від 30.05.2007 №97/КВ-07.

08.10.2014 ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» уклали договір №1, за умовами якого предметом продажу є право вимоги, в тому числі й за кредитним договором від 30.05.2007 №97/КВ-07, а також усі права вимоги ПАТ «Дельта Банк» до осіб, які надали забезпечення, - за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні ПАТ «Дельта Банк», щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

28.11.2014 ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» і ТОВ «НЕСО» укладено договір №1-14, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» продало, а ТОВ «НЕСО» придбало право вимоги до позичальників, у тому числі до ТОВ «НЕСО» перейшло право кредитора та іпотекодержателя за зазначеними договорами.

ВАТ «Брошнівський експериментальний завод «Лісдеревмаш» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», ТОВ «НЕСО» про визнання частково недійсним договору №1-14.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2015 у цій справі прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ТОВ «НЕСО» до ВАТ «Брошнівський експериментальний завод «Лісдеревмаш», ТОВ «Новекс Дім» і ТОВ «Український промисловий банк» про визнання недійсними договорів від 13.10.2011 про розірвання договорів №Д190 і №Д257.

Рішенням Господарського суду Львівської області у цій справі у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено; зустрічний позов задоволено; визнано недійсними договори №№ Д190 і Д257; визнано за ТОВ «НЕСО» права та обов`язки іпотекодержателя за договорами №№ Д190 та Д257; зобов`язано ВАТ «Брошнівський експериментальний завод «Лісдеревмаш» включити до ліквідаційної процедури майнові вимоги іпотекодержателя ТОВ «НЕСО» за договорами №№ Д190 та Д257 як правонаступника ТОВ «Український промисловий банк» та провести розрахунок за цими вимогами відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України.

З метою захисту своїх прав ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з вимогою визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар", та похідний від нього Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1-14 від 28.11.2014 укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення", із застосуванням наслідків нікчемності правочинів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/13169/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017, визнано недійсними Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1 від 08.10.2014 (укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Авістар") та Договір купівлі-продажу прав вимоги № 1-14 від 28.11.2014 (укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення"); зобов`язано ТОВ "Новітні енергозберігаючі системи опалення" повернути ПАТ "Дельта Банк" всю документацію, передану на підставі цих договорів.

Судами встановлено, що в обґрунтування поданої заяви ПАТ «Дельта Банк» покликається на те, що внаслідок укладення вищезазначених договорів, а також визнання недійсними договору №1 та договору №1-14 та зобов`язання ТОВ «НЕСО» повернути ПАТ «Дельта Банк» усю документацію, передану на підставі цих договорів (рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 у справі № 910/13169/16), в заявника наявне право вимоги за кредитним договором від 30.05.2007 №97/КВ-07 та забезпечувальними договорами, які набуто ним за договором від 12.03.2011.

З підстав наведеного заявник робить висновки про те, що він є процесуально заінтересованою особою і тому повинен мати процесуальні засоби захисту своїх матеріальних прав і у передбачених процесуальних формах ініціювати та брати участь у перегляді господарських справ за нововиявленими осбтавинами, і, з метою захисту своїх майнових прав, які виникли у нього, як в єдиного законного кредитора на підставі іпотечних договорів від 30.05.2007 №Д190 та від 07.08.2007 №Д257, наділений правом подання до суду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) відповідач-3 (ТОВ Український промисловий банк) станом на час розгляду судом матеріалів заяви знаходиться в стані припинення, запис про його припинення до ЄДРЮОФОП та ГФ не внесено.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч.1 ст.25 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.3 ст. 25 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Виходячи з положень вказаної статті передбачено два види процесуального правонаступництва юридичної особи:

-універсальне, за якого має місце перехід усієї сукупності прав та обов`язків певної особи. При цьому майно особи як сукупність прав та обов`язків які їй належать, переходить до правонаступника (правонаступників) як єдине ціле, в цій сукупності за єдиним актом переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва праводателю, незалежно від того, виявлені вони на момент правонаступництва чи ні. Універсальне правонаступництво має місце у разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення);

-часткове правонаступництво (сингулярне), яке не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника, воно відбувається внаслідок заміни осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або за вказівкою закону. Отже, сингулярне правонаступництво має місце у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

У випадку часткового правонаступництва має значення встановлення обставин вибуття сторони з матеріального правовідношення та заміна такої сторони новою особою у певному матеріальному правовідношенні.

Заміна учасника справи її правонаступником у випадку вибуття особи з матеріального правовідношення (сингулярне правонаступництво) відповідно до статті 25 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) може мати місце тільки у випадку встановлення судами обставин правонаступництва новою особою матеріальних прав та обов`язків боржника, який доводить його вибуття з спірного правовідношення. Тому судам належить давати оцінку доказам укладення між сторонами правочинів та наявності законодавчих приписів щодо вибуття сторони з спірного правовідношення та необхідності заміни її іншою особою.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника). Для вирішення проблеми процесуального правонаступництва, суд апеляційної інстанції зазначає, що поняття «правонаступництво юридичної особи», «правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи» і «процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі» мають різний зміст.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи, так само як і спадкове правонаступництво (стаття 1216 ЦК України), завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації (пункти 37-38, 40-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність доказів існування саме процесуального правонаступництва, тобто переходу процесуальних прав і обов`язків сторони відповідача-3 (ТОВ Український промисловий банк) до ПАТ Дельта Банк у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні від ТОВ Український промисловий банк до ПАТ Дельта Банк.

Доводи апелянта про те, що місцевим господарським судом було обмежено право банку на вчинення процесуальної дії шляхом подачі клопотання про заміну товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий Банк» (відповідача 3) на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» спростовуються тим, що станом на час розгляду заяви клопотання про процесуальне правонаступництво учасниками справи чи зацікавленими особами не заявлялось, заяв про таке не подавалось.

За цих же обставин спростовуються доводи апелянта про те, що AT «Дельта Банк» на виконання вказівок Верховного Суду згідно постанови від 05.06.2019 у справі № 914/2666/15, повинно було мати можливість звернутися із заявою про заміну сторони, на будь-якому етапі судового розгляду, що у процесуальному сенсі мало намір здійснити після призначення справи до розгляду в суді першої інстанції;

Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведеність ПАТ Дельта Банк належними, достатніми та допустимими доказами у справі права на подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15, оскільки заявник не є ані стороною у справі ані процесуальним правонаступником будь кого з учасників справи.

За таких обставин спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм п.1 ч.5 cт. 174 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) та відповідно і ч.1 ст.322 та ч. 3 ст. 323 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376) підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв`язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи (п.1 ч.2 ст.113 ГПК України (в редакції Закону № 2136-VIII від 13.07.2017, ВВР, 2017, № 35, ст.376)).

До заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 ПАТ «Дельта Банк» долучило клопотання, у якому просить суд відновити ПАТ «Дельта Банк», як правонаступнику відповідача-3 (ТОВ «Український промисловий банк») пропущений строк на перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 за нововиявленими обставинами.

З врахуванням висновку про недоведеність ПАТ Дельта Банк права на подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15, в суду відсутні правові підстави до розгляду клопотання ПАТ «Дельта Банк» про відновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для повернення ПАТ «Дельта Банк» заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 у справі №914/2666/15 та клопотання про відновлення строку на подання такої заяви.

Посилання апелянта на те, що висновок суду про відсутність відповідного статусу в АТ «Дельта Банк» на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами в даній справі спростовується висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 914/2666/15 є помилковими, оскільки у зазначеній постанові суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 02.10.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 914/2666/15, як такі що прийняті в результаті неправильного тлумачення ст.ст. 112, 113ГПК України та незастосування ст.ст. 215, 216, 236 Цивільного кодексу України та направив справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта банк» суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

З цих підстав ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала предявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, то судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., сплачений апелянтом за подання апеляційної скарги покладається на нього.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Дельта банк» №23.1/2317 від 02.08.2019 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.07.2019 у справі №914/2666/15 залишити без змін.

Судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді:Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець