open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
8 Справа № 360/4540/19
Моніторити
Постанова /29.11.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.04.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /16.03.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.05.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Постанова /13.05.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Рішення /17.02.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Рішення /17.02.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.10.2019/ Луганський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 360/4540/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /29.11.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /25.11.2021/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /14.04.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.04.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /16.03.2021/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /08.07.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /13.05.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Постанова /13.05.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2020/ Перший апеляційний адміністративний суд Рішення /17.02.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Рішення /17.02.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.11.2019/ Луганський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.10.2019/ Луганський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 360/4540/19

адміністративне провадження № К/9901/15095/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) та зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача за первинним позовом: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 (суддя - Смішлива Т. В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 (колегія суддів у складі: Міронової Г. М., Арабей Т. Г., Геращенка І. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

У жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС України у Луганській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ФОП ОСОБА_1 у вигляді зупинення експлуатації будівель споруд, приміщень та території готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 13.09.2019 № 32.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з 12.09.2019 по 13.09.2019 на підставі посвідчення на проведення перевірки від 12.09.2019 № 35 здійснено позапланову перевірку приміщень та споруд на території готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідача, розташованих за адресою; АДРЕСА_1 , з метою перевірки виконання суб`єктом господарювання вимог законодавства, нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 13.09.2019 № 32 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого виявлено порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є безумовною підставою для зупинення експлуатації готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У грудні 2019 року відповідачем подано до суду зустрічний позов про визнання протиправним, скасування наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 № 222-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» в частині, що стосується призначення та проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: Мирнодолинська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 6, (район автовокзалу м. Сєвєродонецьк), визнання протиправними дії ГУ ДСНС України у Луганській області щодо проведення позапланової перевірки стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_1 за адресою: Мирнодолинська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 6, (район автовокзалу м. Сєвєродонецьк) у період з 12.09.2019 по 13.09.2019.

Зустрічний позов мотивовано тим, що наказ ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 № 222-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)» видано на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19, відповідно до якого Державній службі України з надзвичайних ситуацій доручено невідкладно організувати та здійснити у серпні-грудні 2019 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення (санаторіях). Однак, ФОП ОСОБА_1 не надає готельні послуги, а за адресою перевірки розташовано закусочну « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка не є готельно-ресторанним комплексом, не є закладом відпочинку і оздоровлення. Діяльність ресторану, яким є « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не підпадає під дію доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 № 27938/0/1-19. Отже, у ГУ ДСНС України у Луганській області були відсутні правові підстави для включення до плану-графіку перевірок об`єкта « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача у справі за первинним позовом: фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) та фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 17.02.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного від 13.05.2020, позов ГУ ДСНС України у Луганській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) задовольнив повністю: застосував до ФОП ОСОБА_1 заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель споруд, приміщень на території готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, вказаних в Акті перевірки від 13.09.2019 № 32. У задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дії протиправними відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю). У цьому випадку ФОП ОСОБА_1 не скористалась своїм правом не допускати посадових осіб ГУ ДСНС України у Луганській області до перевірки. Контрольний захід у вигляді перевірки дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту на об`єкті готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » проведено, за результатами якого складено Акт перевірки. Отже, контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, оскаржуваний наказ не є таким, що порушує інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків. Посилання представника ФОП ОСОБА_1 на те, що вказана інтернет-сторінка створена не ФОП ОСОБА_1 , оскільки остання придбала вказаний комплекс лише у 2017 році, а сторінка створена 20.07.2011, суд відхилив з огляду на те, що останнє редагування сторінки відбулося 19.09.2018, тобто тоді, коли ОСОБА_1 вже була власницею вказаного комплексу. Також суд зазначає, що назва «Готельно-ресторанний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_1» вказувалась ГУ ДСНС України у Луганській області у посвідченні на проведення перевірки, копію якого вручено ФОП ОСОБА_1 , у якому вона власноруч вказала, що є власницею готельно-ресторанного комплексу. Крім того, суд дійшов висновку про безпідставність посилання представника ФОП ОСОБА_1 на те, що об`єкт перевірки не внесено до реєстру свідоцтв про встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), виданих Мінекономрозвитку, тому вказаний об`єкт не підлягав включенню до графіку перевірок, оскільки вказаний реєстр формується за результатами добровільної сертифікації, що передбачено Порядком встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 803. З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про безпідставність зустрічного позову. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що встановлені позивачем 75 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі, тобто вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Разом з тим, суди попередніх інстанцій зазначають, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень. Крім того, суди зазначають, що передача окремих приміщень вказаного комплексу в оренду ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не звільняє відповідача від обов`язку забезпечення пожежної та техногенної безпеки на цьому об`єкті, оскільки відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність застосування заходів реагування саме до власника готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову та відмову у задоволенні первинного позову. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 14.05.2019 у справі № 813/8011/14, від 26.04.2019 у справі № 806/252/16, від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17, від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17. Також скаржник зазначає, що підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо відповідальності власника або орендаря за дотримання вимог пожежної безпеки.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М. (судді-доповідача), Мартинюк Н. М., Шишова О. О. від 08.07.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.11.2021 № 2166/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 360/4540/19 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Шишова О. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12 ), який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 360/4540/19.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

26.06.2017 ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, основний вид діяльності 68.20 Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, серед видів діяльності визначено також: 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.09.2019 за № 1005756026.

На підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1123, ОСОБА_4 (Продавець) передав, а ОСОБА_1 (Покупець) прийняла у власність будівлі та споруди закусочної, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці належній ОСОБА_4 . Вищевказаний об`єкт нерухомого майна складається, у тому числі з закусочної з прибудовою загальною площею 1211,4 кв.м.

Право власності ОСОБА_1 на об`єкт - будівля та споруди закусочної, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.11.2019 за № 190158044.

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок «будівля та споруди закусочної», розташований як Комплекс будівель та споруд № 6, Мирнодолинська селищна рада, виготовленим станом на 18.10.2011, будівля є триповерховою спорудою, загальною площею 1273 кв.м, у якій на першому поверсі розташовані топочна, сходи, кімната охорони, роздягальні, санвузли, вмивальні, вбиральні, кухня, зал та три банкетні зали, хол, коридор, комора, всього 431,9 кв.м, на другому поверсі розташовано хол, більярдний зал, холодильний цех, мийка посуду, сходи, коридор, гримерна, кабінет адміністратора, всього 418,2 кв.м, третій поверх складається з холу, кімнати відпочинку та шести номерів, з яких три однокімнатні номери з санвузлами та три двокімнатні номери з санвузлами, всього площею 361,3 кв.м.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2018, укладеного між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар), Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування частину приміщення Закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 223,9 кв.м, з яких на І поверсі частина зали, площею 30 кв.м для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, комора площею 9,2 кв.м, на ІІІ поверсі хол площею 64 кв.м, нежитлові приміщення № 28-36 площею 120,7 кв.м, в якості підсобних приміщень. Строк дії договору до 30.11.2021.

Копіями платіжних доручень підтверджено перерахування ФОП ОСОБА_2 на рахунок ФОП ОСОБА_1 орендної плати у 2019 році згідно з договором оренди від 01.12.2018.

За змістом договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2019, укладеного між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар), Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування частину приміщення Закусочної «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 262,9 кв.м, з яких на І поверсі кухня площею 95,4 кв.м, частина зали площею 50,2 кв. м для здійснення ресторанної діяльності, на ІІІ поверсі приміщення № 37-40 площею 82,1 кв.м, в якості приміщення для офіціантів і кухарів (для їх відпочинку, особистої підготовки до роботи, тощо) нежитлове приміщення № 44, площею 35,2 кв.м - пральня. Строк дії договору до 29.06.2022.

Копіями платіжних доручень підтверджено перерахування ФОП ОСОБА_3 на рахунок ФОП ОСОБА_1 орендної плати у 2019 році згідно з договором оренди від 01.07.2019.

Договори оренди нежитлового приміщення, укладені з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ідентичні за змістом.

За умовами вказаних договорів оренди нежитлового приміщення орендарі ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 зобов`язалися утримувати об`єкт оренди у відповідності до санітарно-технічних норм і вимог, правил протипожежної безпеки та правил експлуатації приміщень та інженерного обладнання. Орендар самостійно отримує усі необхідні погодження із санітарно-технічними, протипожежними та іншими службами та несе відповідальність за власний рахунок за невиконання цього обов`язку (підпункт 4.3 пункту 4 Договору).

Орендодавець, у свою чергу, має право здійснювати перевірку стану приміщення та інженерних мереж на предмет їх цільового використання та додержання Орендарем правил протипожежної безпеки, санітарних норм та умов виконання договору не частіше ніж два рази на квартал (підпункт 3.1 пункту 3 Договору).

Дорученням Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 за № 27938/0/1-19, серед іншого доручено голові Державної служби України з надзвичайних ситуація негайно провести у 2019 році позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення.

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, доручення Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 за № 27938/0/1-19 та статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом НУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 за № 222-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок.

У пункті 20 графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю), що доданий до наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 за № 222-НО, 09.09.2019 - 18.09.2019, об`єктом, щодо якого буде здійснюватися захід державного нагляду (контролю), зазначено готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 за № 222-НО, начальнику відділу нормативно-технічної роботи, контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування ГУ ДСНС України у Луганській області майору служби цивільного захисту Білоусу І. В., провідному інспектору Попаснянського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Долженко О. Ю., провідному інспектору Попаснянського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Сушко О. А. видано посвідчення від 12.09.2019 за № 35 на проведення у період з 12.09.2019 по 13.09.2019 позапланової перевірки готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: Мирнодолинська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 6 (район автовокзалу м. Сєвєродонецьк), з питань стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Копію посвідчення від 12.09.2019 за № 35 на проведення заходу державного нагляду (контролю) вручено особисто ФОП ОСОБА_1 12.09.2019 під особистий підпис, де остання власноруч зазначила, що вона є власницею готельно-ресторанного комплексу.

Згідно з Актом від 13.09.2019 № 32, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ФОП ОСОБА_1 , проведеного за участю ФОП ОСОБА_1 , виявлено такі порушення:

1) на об`єкті відсутній відповідний документ (наказ, інструкція) яким встановлено протипожежний режим, з вимогами якого повинні бути ознайомлені працівники об`єкта на інструктажах або під час проходження пожежнотехнічного мінімуму, що є порушенням пункту 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ);

2) не надано журнал обліку про проходження працівниками інструктажів з питань пожежної безпеки, що є порушенням пункту 15 розділу ІІ ППБУ;

3) на об`єкті черговий персонал, а також мешканці готелю не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнення пожежі, що є порушенням пункту 5.6 глави 5 розділу VI ППБУ;

4) для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки, що є порушенням пункту 4 розділу ІІ ППБУ;

5) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, що є порушенням пункту 2.5 розділу ІІІ ППБУ;

6) відсутній журнал реєстрації несправностей системи протипожежного захисту, що є порушенням пункту 1.1 розділу V ППБУ;

7) керівник об`єкта не в повному обсязі забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

8) приміщення будівлі не в повному обсязі обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (приміщення кухні, службове приміщення І поверху), що є порушенням пункту 1.2 розділу V ППБУ;

9) для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (приміщення кухні) відсутні модульні системи локального пожежогасіння, які спеціалізовані для такого виду загорянь, що є порушенням пункту 1.2 розділу V ППБУ, п. 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014;

10) система протипожежного захисту знаходиться у несправному стані та не утримується в постійній готовності до виконання роботи, що є порушенням пункту 1.1 розділу V ППБУ;

11) тривожні сповіщення від контрольно-приймального приладу СПЗ не виведені на пульт пожежного спостереження, що є порушенням пункту 1.2 -1.4 розділу V ППБУ;

12) несправності, які впливають на працездатність СПЗ, не усунуті негайно, не було усунуто інші несправності у передбачені регламентом терміни, не має записів у відповідних журналах, що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

13) відсутній адресний вказівник, який має бути встановлений на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби, що є порушенням пункту 2.22 розділу IIІ ППБУ;

14) на об`єкті не проведено огляд наявних вогнегасників відповідальною особою за пожежну безпеку, який має проводитися не рідше одного разу на місяць, що є порушенням розділу V пункту 3.10 ППБУ розділ III Пункту 10 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 № 25, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС № 25);

15) наявні вогнегасники не в повному обсязі пройшли технічне обслуговування після закінчення гарантійного терміну експлуатації (складське приміщення бару І поверху), що є порушенням розділу V пункту 3.10 ППБУ розділу III пункту 11 наказу МВС № 25;

16) розміщення та експлуатація наявних на об`єкті вогнегасників здійснюється з порушенням вимог Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників затверджених наказом Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 (не забезпечено навішування наявних вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах для можливості прочитування маркувальних написів на корпусі), що є порушенням розділу V пункту 3.10, 3.16 ППБУ;

17) у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішено таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежнорятувальних підрозділів, що є порушенням пункту 7 розділу II ППБУ.

18) для працівників охорони (сторожів, вахтерів) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі, що є порушенням пункту 10 розділу II ППБУ;

19) територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не в повному обсязі забезпечені відповідними знаками безпеки Пункт 8, розділу II ППБУ.

20) на об`єкті не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, які повинні бути доповнені затвердженою керівником інструкцією про дії персоналу щодо забезпечення швидкої та безпечної евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників, що є порушенням пунктів 5, 6 розділу II ППБУ;

21) не надано підтверджуючі матеріали щодо матеріалів облицювання стін (дерев`яні панелі - «вагонка») та стель (пластик), пожежна небезпека яких повинна бути не нижча зазначених рівнів пожежної небезпеки, що є порушенням пункту 2.17 глави 2 розділу III ППБУ;

22) не надано підтверджуючі матеріали на покриття підлоги коридорів, сходових кліток (килими, килимові доріжки) щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я, що є порушенням пункту 2.28 глави 2 розділу III ППБУ;

23) розділ II Пункт 16 ППБУ Керівник об`єкту та відповідальна особа з питань пожежної безпеки на об`єкті не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

24) усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не пройшли інструктажі 3 питань пожежної безпеки, що є порушенням розділу II Пункт 15 ППБУ;

25) не здійснено навчання керівного складу, працівників 3 питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, що є порушенням пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ;

26) територія об`єкту не очищена від сміття, відходів, тари, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця (допущено складування горючого матеріалу біля будівлі), що є порушення розділу III пункту 1.1, 1.2 ППБУ;

27) на об`єкті зменшено розміри евакуаційних виходів (евакуаційні виходи з коридору кухні на І поверсі, вихід 3 приміщення мийки II поверху, вихід 3 банкетного залу на II поверсі), що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ пункту 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

28) двері на шляхах евакуації не відчиняються в напрямку виходу з будівель (приміщень) (приміщення бару І поверху, приміщення мийки II поверху, банкетний зал II поверху), що є порушенням пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ;

29) у приміщеннях будівель з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (приміщення кухні, складське приміщення на І поверсі, приміщення 3 мангалом), що є порушенням пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ;

30) електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючі основи (конструкції), (приміщення альтанок, приміщення коридору кухні, складське приміщення на І поверсі, приміщення пульту «діджея», приміщення дитячої), що є порушенням пунктом 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ;

31) електрощити, групові електрощитки не в повному обсязі оснащене схемою підключення споживачів 3 пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ;

32) допущено влаштування незаповнених отворів в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитову, (відсутні протипожежні двері у протипожежних перешкодах), що є порушенням пункту 1.24 глави 1 розділу IV ППБУ;

33) допущено розміщення газового обладнання в будівлі з приміщенням з можливим масовим перебуванням людей (більше 50 людей) (кухонна газова плита, газовий котел, газовий підігрівай води), що є порушенням пункту 4.1 глави 4 розділу IV ППБУ, пункту 9.50 розділу 9 ДБН В.2.5-20- 2018 «Газопостачання»;

34) не надано підтверджуючі документи щодо працездатності пожежних гідрантів та працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 3 проведенням випробування на тиск та витрату води з оформленням акту, що є порушенням підпункту 2, 4 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ;

35) керівником об`єкта не визначено спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів, що є порушенням пункту 1.19 глави 1 розділу III ППБУ;

36) відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті не визначено необхідну кількість та тип первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення відповідно з наказом МВС № 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», що є порушенням пунктів 3.8, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ;

37) об`єкти (будинки, споруди, приміщення) не в повному обсязі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно Наказу МВС України від 15.01.2018 № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», що є порушенням розділу V пункту 3.6 ППБУ;

38) територію, будинки, споруди, приміщення не забезпечено у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками 3 піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, що є порушенням пункту 3.6 глави 3 розділу V ППБУ;

39) території об`єкта не забезпечена пожежним щитом (стендом), який повинен бути укомплектований згідно норм належності, що є порушенням пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ;

40) на об`єкті відсутні вказівні знаки для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, які повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями, що є порушенням пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ;

41) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, світильники якого повинні вмикатися 3 настанням сутінків, що є порушенням пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ;

42) не надано підтверджуючі документи щодо подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки або іншого документу на використання об`єкту з урахуванням влаштування III поверху з готельними номерами, що є порушенням абзацу першого частини другої статті 57 КЦЗУ пункту 21, 22 розділу II ППБУ;

43) не надано підтверджуючі матеріали щодо замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ;

44) не надано підтверджуючі матеріали щодо улаштування блискавкозахисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також щодо їх перевірки відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що є порушенням пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ;

45) не забезпечено суб`єктом господарювання своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства, що є порушенням абзацу 3 пункту 2 розділу III ПТБ, пункту 2 частини першої статті 20 КЦЗУ;

46) не надано підтверджуючих документів щодо проходження навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з питань цивільного захисту, зокрема техногенної безпеки, що є порушенням пункту 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ);

47) не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта та об`єкта підвищеної небезпеки, що є порушенням пункту 3 розділу III ПТБ, статті 9 ЗУ №2245-111;

48) не надано підтверджуючі матеріали щодо мінімального значення класів вогнестійкості окремих будівельних конструкцій будинку (металеві косоури внутрішніх сходів, стіни сходової клітини) і максимального значення груп поширення вогню по них, які повинні відповідати вимогам пожежної безпеки, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, розділу 5, таблиця 1 ДБН в. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

49) приміщення другого поверху (банкетний зал), в якому можливе розміщення (перебування) більше 50 осіб не має другого евакуаційного виходу, який повинен відповідати нормам, що є порушенням пункту 2.26 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 10.1.12 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», пункту 7.2.1, 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

50) другий та третій поверхи будівлі не забезпечено двома евакуаційними виходами, які повинні відповідати нормам, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 10.1.12 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», пункту 7.2.1, 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

51) зменшено мінімальні протипожежні відстані від будівлі до дерев`яних споруд (дерев`яні альтанки з допоміжними приміщеннями), що є порушенням пункту 1.1 глави 1 розділу III ППБУ, пункту 15.2.2, ДБН Б.2.2-12-.2018 «Планування і забудова територій»;

52) допущено встановлення на сходовій клітині приладу опалення на висоті менше 2,2 м від поверхні сходової площадки, що зменшує нормативну ширини проходу сходовою площадкою, що є порушенням пункту 2.30 глави 2 розділу III ППБУ;

53) не надано підтверджуючих документів щодо ознайомлення адміністрацією усіх громадян, котрі прибувають до будинку для тимчасового проживання людей (готелю) з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис), що є порушенням пункту 5.1 глави 5 розділу VI ППБУ;

54) у житлових номерах не вивищенні на видимих місцях: план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятка про дії на випадок виникнення пожежі; стисла пам`ятка для мешканців про правила пожежної безпеки (у будинках для тимчасового проживання людей, де мешкають іноземні громадяни, пам`ятки про правила пожежної безпеки та поведінку людей повинні бути виконані українською та англійською мовами), що є порушенням пунктів 5.1, 5.2 глави 5 розділу VI ППБУ;

55) чергові (обслуговуваний персонал, який чергує цілодобово) не в повному обсязі знає порядок виклику підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та дій у разі виникнення пожежі, що є порушенням пункту 5.5. глави 5 розділу VI ППБУ;

56) допущено улаштування у сходових клітках (під сходами) приміщень (приміщення гардеробної, підсобні приміщення), що є порушенням пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

57) відсутні в повному обсязі двері на сходові клітки та пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, що є порушенням пункту 2.37 розділу III ППБУ;

58) допущено використання в пожежонебезпечних зонах (приміщення котельної) світильника з лампою розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ;

59) допущено користування відкритим вогнем (мангал) в прибудованому до будівлі приміщенні (приміщення 3 мангалом), що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу III ППБУ;

60) на об`єкті не влаштовано внутрішній протипожежний водопровід, який передбачений робочим проектом, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 8.1, таблиця 3 ДБНВ.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація.»;

61) допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами), що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ;

62) допущено користування пошкодженими розетками (приміщення складу літньої тераси), що є порушенням пункту 1.18, глави 1 розділу IV ППБУ;

63) допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, що є порушенням пункту 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ;

64) не визначено категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1- 36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон у середині приміщень та ззовні, що є порушенням пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ;

65) не визначено класи зон вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно 3 «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон у середині приміщень та ззовні, що є порученням пункту 2.9 глави 2 розділу III ППБУ;

66) не в повному обсязі нанесені на світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами, що є порушенням пункту 1.5 глави 1 розділу IV ППБУ;

67) не відокремлено між собою частини будинку різного призначення (приміщення котельні від інших приміщень будівлі) протипожежними перешкодами, із застосуванням для заповнення прорізів протипожежних дверей, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, розділу 6, пункту 6.2, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

68) межа вогнестійкості вузла кріплення протипожежних дверей складського приміщення на II поверсі та місце її прилягання до інших конструкцій нижче за нормовану межу вогнестійкості самої протипожежної двері (використано звичайну монтажну піну), що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, розділу 6, пункту 6.18 ДБН В.1.1- 7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

69) не в повному обсязі забезпечено відчинення дверей на шляхах евакуації в напрямку виходу з будівель, що є порушенням пункту 2.27 глави 2 розділу III ППБУ;

70) під час експлуатації вентиляційних систем допущено закриття витяжного каналу (решітки) у приміщенні пральні II поверху, що є порушенням пункту 2.22 глави 2 розділу IV ППБУ;

71) допущено роботу теплогенеруючої установки (котла) у приміщенні котельні при відключеному приладі контролю й регулювання (сигналізатор загазованості), що є порушенням пункту 2.17 глави 2 розділу IV ППБУ;

72) допущено внесення зміни до елементів системи опалення (знятий кожух на газовому підігрівачі - котлі), що є порушенням пункту 2.18 глави 2 розділу IV ППБУ;

73) допущено використання як шляху евакуації гвинтові сходи (сходи криволінійних у плані) 3 приміщення II поверху (банкетний зал), в якому можливе розміщення (перебування) більше 50, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 10.1.8 ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», пункту 7.3.9 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

74) вікна сходової клітки не обладнані пристроями для їх відчинення 3 рівня сходових площадок, маршів, що є порушенням пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 7.3.26 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги»;

75) на об`єкті зменшено розміри (висота та ширина) шляху евакуації сходовим маршем, огорожі із поручнями сходового маршу зменшують ширину сходового маршу і площадок, що є порушенням пункту 2.29 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 2.23 глави 2 розділу III ППБУ, пункту 7.3.6 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги».

Акт перевірки підписаний тільки посадовими особами органу державного нагляду (контролю), із зазначенням, що акт направлено відповідачу поштою.

Постановою Попаснянського міськрайонного відділу ГУ ДСНС України у Луганській області ЛГ № 003812 від 20.09.2019 ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за порушення правил пожежної безпеки у вигляді штрафу в розмірі 102 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України визначено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Приписами статті 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877-V).

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 3 Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 № 1417 (далі - ППБУ) передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Відповідно до пункту 6 розділу І ППБУ, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зі змісту ухвали Верховного Суду від 08.07.2020 встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до будівель, споруд, приміщень на території готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (район автовокзалу м. Сєвєродонецьк) заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, вказаних в Акті перевірки від 13.09.2019 № 32.

Крім того, спірним у цій справі є питання визначення суб`єкта господарювання, відповідального за порушення норм пожежної і техногенної безпеки, виявлених ГУ ДСНС України у Луганській області під час проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 за № 222-НО вирішено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, зокрема готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Перед початком перевірки посадові особи ГУ ДСНС України у Луганській області вручили особисто відповідачу копію посвідчення від 12.09.2019 за № 35 на проведення заходу державного нагляду (контролю), про що свідчить його особистий підпис на примірнику позивача. В Акті перевірки зазначено, що відповідач приймав участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у даному випадку ФОП ОСОБА_1 не скористалась своїм правом не допускати посадових осіб ГУ ДСНС України у Луганській області до перевірки.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки, тому оскаржуваний наказ не є таким, що порушує інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 22.08.2019 № 222-НО в частині, що стосується призначення та проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: Мирнодолинська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 6, (район автовокзалу м. Сєвєродонецьк) не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ не є юридично значимими для позивача з огляду на те, що після проведення на його підставі перевірки він вичерпав свою дію відносно позивача.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.11.2019 за № 190158044 підтверджено право власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1123, на об`єкт - будівля та споруди закусочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок «будівля та споруди закусочної», розташований як комплекс будівель та споруд № 6, Мирнодолинська селищна рада, виготовленим станом на 18.10.2011, будівля є триповерховою спорудою, загальною площею 1273 кв.м, у якій на першому поверсі розташовані топочна, сходи, кімната охорони, роздягальні, санвузли, вмивальні, вбиральні, кухня, зал та три банкетні зали, хол, коридор, комора, всього 431,9 кв.м, на другому поверсі розташовано хол, більярдний зал, холодильний цех, мийка посуду, сходи, коридор, гримерна, кабінет адміністратора, всього 418,2 кв.м, третій поверх складається з холу, кімнати відпочинку та шести номерів, з яких три однокімнатні номери з санвузлами та три двокімнатні номери з санвузлами, всього площею 361,3 кв.м.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що дорученням Прем`єр-міністра України від 17.08.2019 за № 27938/0/1-19, зокрема, доручено голові Державної служби України з надзвичайних ситуація негайно провести у 2019 році позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку і оздоровлення. При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що яку назву мають місця цього відпочинку не є принциповим.

На час винесення наказу від 22.08.2019 № 222-НО на міському інтернет-порталі оголошень Сєвєродонецьк-онлайн було розміщено оголошення про надання послуг готельно-ресторанним комплексом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (https://sd.ua/golden-palase), у якому зазначався телефонний номер готелю.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що інтернет-сторінка створена 20.07.2011, проте останнє редагування сторінки відбулося 19.09.2018, тобто коли ОСОБА_1 вже була власницею вказаного комплексу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що назва «Готельно-ресторанний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вказувалась ГУ ДСНС України у Луганській області в посвідченні на проведення перевірки, копію якого вручено ФОП ОСОБА_1 , у якому вона власноруч вказала, що є власницею ГРК. Повна назва готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » також зазначена в протоколі від 20.09.2019 ЛГ № 003812 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП та у постанові від 20.09.2019 ЛГ № 003812 про накладення адміністративного стягнення, які підписані ОСОБА_1 без зауважень.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до фото-таблиць з місця проведення перевірки приміщення мають ознаки приміщень для проживання людей.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що у посадових осіб ГУ ДСНС України у Луганській області були відсутні підстави для включення готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до перевірки, оскільки він не є закладом відпочинку і оздоровлення та ФОП ОСОБА_1 не є власником готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою зазначеною в наказі на проведення перевірки знаходиться нерухоме майно-будівля та споруди закусочної, власником якої є фізична особа ОСОБА_1 .

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність зустрічного позову та відмову у його задоволенні.

Також суди попередніх інстанцій, аналізуючи викладені правові норм дійшли правильного висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Суди попередніх інстанцій, в оскаржуваних рішеннях виходили з того, що сукупність виявлених перевіркою порушень створювали загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для застосування судом заходів реагування. При цьому суди враховували, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.Зокрема, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень та не наведено конкретних фактів зазначення в акті перевірки порушень, які не мають правового підґрунтя.

Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно не прийняли до уваги посилання відповідача на те, що порушені ДБН були чинні від 01.03.2013, 01.07.2015, 10.06.2017, 01.07.2019, 01.06.2019, а на час введення в експлуатацію об`єкта перевірки діяли зовсім інші ДБН, оскільки власник приміщень, у даному випадку ФОП ОСОБА_1 , повинен був привести стан приміщення до вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки до моменту проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ФОП ОСОБА_1 виявлених порушень.

Відновлення діяльності після її зупинення рішенням суду в силу частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Необґрунтованими є доводи скаржника про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 14.05.2019 у справі № 813/8011/14, від 26.04.2019 у справі № 806/252/16, від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17, від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17, оскільки скаржником у касаційній скарзі не наведено норм матеріального чи процесуального права, які саме неправильно застосовані судами попередніх інстанцій та щодо застосування яких містився б висновок у вказаних постановах. Крім того, висновки Верховного Суду у постановах від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 14.05.2019 у справі № 813/8011/14, від 26.04.2019 у справі № 806/252/16, від 20.03.2018 у справі № 810/1438/17 стосуються податкових спорів. Щодо висновку Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/14758/17, то справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, відносно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації.

У цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією (як-от суть, характер порушень, їх наслідки).

Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками суду попередніх інстанцій про те, що передача окремих приміщень вказаного комплексу в оренду ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , не звільняє відповідача від обов`язку забезпечення пожежної та техногенної безпеки на цьому об`єкті, з огляду на таке.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 проводить господарську діяльність, зокрема, за КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2018 між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ФОП ОСОБА_2 , як орендарем укладено Договір оренди нежитлового приміщення. Також 01.07.2019 між ОСОБА_1 , як орендодавцем та ФОП ОСОБА_3 , як орендарем укладено Договір оренди нежитлового приміщення.

Питання розподілу обов`язків із забезпечення пожежної безпеки в інших спорудах, які покладаються на власників або орендарів згідно договорів найму, впливає на господарські правовідносини між суб`єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

При цьому, саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І ППБУ.

Натомість, договірний обов`язок сторін зазначений у Договорах оренди нежитлового приміщення від 01.12.2018 та від 01.07.2019 щодо «утримання об`єкта оренди у відповідності до правил протипожежної безпеки» є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю «забезпечення пожежної безпеки» відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, що саме на ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 за Договорами оренди нежитлового приміщення покладаються всі обов`язки забезпечення пожежної безпеки в орендованому приміщенні, Верховний Суд зазначає, що пунктами 4.3 розділу 4 Договорів оренди нежитлового приміщення від 01.12.2018 та від 01.07.2019 на орендаря покладений обов`язок утримувати об`єкт оренди у відповідності до санітарно-технічних норм і вимог, правил протипожежної безпеки та правил експлуатації приміщень та інженерного обладнання. Самостійно отримувати усі необхідні погодження із санітарно-технічними, протипожежними та іншими службами та несе відповідальність за власний рахунок за невиконання цього обов`язку.

Вказані обов`язки кореспондуються з правами орендодавця здійснювати перевірку стану приміщення та інженерних мереж на предмет їх цільового використання та додержання орендарем правил протипожежної безпеки, санітарних норм та умов виконання договору не частіше ніж два рази на квартал (підпункти 3.1 розділу 3 Договорів оренди нежитлового приміщення.

У зв`язку з чим, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що саме на орендарів - ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 покладається обов`язок усунення порушень, виявлених у ході перевірки.

Подібний висновок вже був висловлений у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 804/3214/18, від 25.06.2020 у справі № 640/21249/18 і Суд не знаходить підстав для відступу від нього.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк

Джерело: ЄДРСР 101455015
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку