ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м. Київ № 640/24895/21

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008"

До Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської

міської ради (Київська міська державна адміністрація)

третя особа Національна академія наук України

Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних

автомобілів Національної академії наук України

Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії

наук України

про визнання протиправними та скасування положень містобудівних умов та

обмежень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008" (код ЄДРПОУ: 35978135 адреса місцезнаходження: 03148 м. Київ, вул. Гната Юри, 9 оф. 414) звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (код ЄДРПОУ 26345558 Адреса місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 32) , треті особи: Національна академія наук України( 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 54); Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України (код ЄДРПОУ: 05417511, 03142, м. Київ, вулиця Василя Степанченка, 5); Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії наук України (Код ЄДРПОУ: 25285647, 03142, місто Київ, бульвар Вернадського, 36-В ) , в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року зокрема: - розділ "Назва об`єкта будівництва"; - Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах"; - Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки"; - Розділ "Планувальні обмеження";

- викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року зокрема: Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (" 3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс"; Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДСТУ Б В.2.2-29:2011 "Будівлі підприємств. Параметри", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", ДБН В.2.2.-9-2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", ДБН В.2.2-41:2019 "Висотні будівлі. Основні положення". Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії "П", ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.1.1.7 -2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва""; Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" в наступній редакції "При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва";

- розділи "Планувальні обмеження" доповнити текстом наступного змісту: "Вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови";

- визнати право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельних ділянках з кадастровими номерами:8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та бульвару Академіка Вернадського, 36-В в місті Києві ;

- зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua https://e-construction.gov.ua;

- зобов`язати Державне підприємство "ДІЯ" внести зареєстровані в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умови та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року одночасно розмістивши такі зміни на офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням https://e- construction.gov.ua.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Містобудівні умови та обмеження №936 від 30.07.2021 року в частині оскаржуваних положень не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, діючому містобудівному законодавству, обмежують позивача в законних правах, встановлюють дискримінаційні вимоги, а також покладають на позивача як замовника будівництва не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням прав останнього, такі положення підлягають скасуванню із внесенням відповідачем відповідних змін до містобудівних умов та обмежень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач просить змінити назву об`єкта будівництва, вказавши «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс», чим фактично просить суд зобов`язати відповідача змінити цільове призначення земельної ділянки, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Також, щодо іншої частини позовних вимог відповідачем зазначено, що містобудівні умови та обмеження видані з дотриманням норм чинного законодавства з урахуванням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст Державних будівельних норм. Крім того, відповідачем наголошено на тому, що у порталі державної електронної системи у сфері будівництва відсутня функція внесення змін до певного документу, а тому у разі задоволення позовних вимог не є можливим виконання рішення суду.

Від Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України надійшли пояснення по справі, в яких зазначено, що третя особа без самостійних вимог на предмет спору повністю підтримує позовні вимоги ТОВ "НАВІУМ-2008", та зазначає, що оскаржувані Містобудівні умови та обмеження у нередагованій (теперішній) редакції призведуть до невиконання умов договору укладеного з метою реалізації постанови Президії НАН України від 19.04.2006 року №112 «Про заходи щодо вирішення соціальних питань в НАН України», якою вирішено вжити заходи щодо збільшення обсягів будівництва службового житла для працівників НАН України шляхом інтенсифікації роботи із залученням інвесторів для забудови земельних ділянок, що належать НАН України.

Третя особа - Державне виробниче підприємство "Будрекомплект" Національної академії наук України у письмових поясненнях по суті позовних вимог зазначила, що не заперечує проти задоволення судом позовних вимог ТОВ "НАВІУМ-2008".

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Постановою Президії НАН України від 19.04.2006 року №112 «Про заходи щодо вирішення соціальних питань в НАН України» вирішено вжити заходи щодо збільшення обсягів будівництва службового житла для працівників НАН України шляхом інтенсифікації роботи із залучення інвесторів для забудови земельних ділянок, що належать НАН України.

На виконання вказаної постанови між ДВП «Будремкомплект» НАН України та ТОВ «НАВІУМ-2008» укладено Договір №01/17 від 26.06.2017 року щодо реконструкції та будівництва громадського багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:041:0023 по бульвару Академіка Вернадського, 36-В в Святошинському районі міста Києва, що належить на праві постійного користування ДВП «Будремкомплект» НАН України згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №ЯЯ №889698 від 01.02.2012 року.

Також, між Державним автотранспортним підприємством експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІУМ-2008» укладено договір №02/16 від 09.09.2016 року щодо реконструкції будівель та будівництва громадського багатофункціонального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:041:0012 по вулиці В. Степанченка, 5 в Святошинському районі міста Києва, що належить на праві постійного користування Державному автотранспортному підприємству експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №І-КВ 005053 від 30.03.2001 року.

Відповідно до п.1.2. договору АТП НАН України зобов`язується надати на час будівництва ТОВ «НАВІУМ-2008» земельні ділянки або їх частини, необхідну дозвільну документацію на її забудову, здати разом з стороною 2 Об`єкти в експлуатацію, передати ТОВ «НАВІУМ-2008» функції замовника будівництва, в тому числі але не виключно: отримання дозвільної, виготовлення проектної та виконавчо-технічної документації, будівництва та здачі Об`єктів в експлуатацію, оформлення усіх необхідних для цього документів.

Відповідно до п.1.3 договору ТОВ «НАВІУМ-2008» зобов`язується за рахунок власних та залучених коштів, власними та/або залученими силами і засобами забезпечити розробку, погодження та експертизу (у разі необхідності) у встановленому порядку проектної документації на будівництво об`єктів; отримати дозвільну та виконавчо-технічну документацію на будівництво Об`єктів, здійснити будівництво Об`єктів та здати Об`єкти в експлуатацію у визначені Договором порядку та строки.

Відповідно до п.1.4. договору техніко-економічні показники об`єктів визначаються проектною документацією.

Відповідно до укладених договорів та розробленої проектної документації передбачається спорудження об`єктів будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та по бульвару Академіка Вернадського, 36-В замовником за якими виступає позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

На виконання вищезазначених умов договору, ТОВ «НАВІУМ-2008» розроблена та затверджена в установленому чинним законодавством порядку проектна документація.

Спільно ТОВ «НАВІУМ-2008», Національною академією наук України, АТП НАН України, Державним виробничим підприємством «БУДРЕМКОМПЛЕКТ» Національної академії наук України подана заява на отримання містобудівних умов та обмежень.

30 липня 2021 року на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням https://e-construction.gov.ua під реєстраційним номером MU01:3188-3871-0809-4996 за замовленням позивача ТОВ «НАВІУМ-2008», третіх осіб - Національної академії наук України, Державного автотранспортного підприємства експедиційних та спеціальних автомобілів Національної академії наук України, Державного виробничого підприємства «БУДРЕМКОМПЛЕКТ» Національної академії наук України розміщено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва - «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу ("3"1) під адміністративно-побутовий комплекс», затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 936 від 30.07.2021 року.

Зокрема, згідно містобудівних умов та обмежень:

1) Гранично допустима висота об`єкта h<73,5 м, відповідно до затвердженої містобудівної документації. В разі проєктування об`єкта вище 45 метрів узгодити проєкти рішення в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №954 від 06.12.2017 року. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», та за результатами інсоляційного розрахунку, нормативних побутових і протипожежних розривів;

Забезпечити максимально ефективне використання території.

2) Відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об`єкта проектування та проїздів визначити з урахуванням положень містобудівної документації ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-28:2011 «Будинки адміністративного та побутового призначення» за результатами інсоляційного розрахунку, нормативних побутових та протипожежних розривів.

При розрахунку відсотку забудови земельної ділянки врахувати розміщення автостоянок (згідно з розрахунком необхідної кількості машиномісць) в межах відведеної земельної ділянки.

Вважаючи, що оскаржувані положення МУО порушують права та охоронювані інтереси позивача, як замовника будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7, 8, 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Частиною 2 ст.5 цього Закону передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з ч.1 ст.9 наведеного Закону нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики.

Відповідно до ч. 5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з положеннями статті 29 вказаного Закону містобудівні умови та обмеження є одними з основних складових вихідних даних.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

У разі скасування за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст встановлено частиною п`ятою 29 Закону №3038, за змістом якої містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Так, стосовно вимоги викласти Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (" 3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс", суд зазначає наступне.

Відповідно до затвердженої та чинної містобудівної документації в межах кварталу існуючої забудови розташовані житлові будинки, громадські будівлі та споруди, об`єкти промислового призначення.

Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №567 від 15.06.2020 затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція адміністративно-виробничого комплексу під багатофункціональний комплекс з адміністративно-побутовими будівлями» по пров.

Приладному, 10 у Святошинському районі міста Києва.

Згідно вимог ДБН В.2.2.-9.2018 Громадські будинки та споруди. Основні положення (на заміну ДБН В.2.2-9-2009) - Багатофункціональні будинки і комплекси - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

Рішенням Київської міської ради від 13.05.2021 року №1169/1205 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві».

Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» на запити позивача 05.04.2018 році за номерами 15-771 та 15-772 надано висновки щодо відповідності намірам товариства та врахування в матеріалах проекту Генерального плану міста Києва та проекту Детального плану території в межах проспектів Перемоги, Академіка Палладіна, провулку Приладного, вулиць Службової, Академіка Кржижановського, бульвару Академіка Вернадського, вулиці Миколи Краснова та залізничної колії, що функціональне призначення території проектування складається з комунально-складської, частково промислово та частково території громадських будівель та споруд.

За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) не врахував наявність на проектуємому об`єкті території з функціональним призначенням «громадські будівлі та споруди» про що, Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» було надано висновки ще в 2018 році, а відтак необхідно змінити розділ «Назва об`єкта будівництва» Містобудівних умов та обмежень №936 від 30.07.2021 року з «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під адміністративно-побутовий комплекс» на «Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (« 3» 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс».

Разом з тим, суд не бере до уваги тверджень відповідач, що позивач просить зобов`язати змінити цільове призначення, адже мова йде саме про зміну назви об`єкта будівництва, яка жодним чином не змінює функціональне та цільове призначення.

Щодо розділу «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах».

Так, позивач зазначає, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) при видачі оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №936 від 30.07.2021 року незаконно та безпідставно обмежив позивача в праві на реалізацію намірів забудови, внаслідок чого буде завдано шкоди та значних збитків проекту будівництва та пов`язаним із ним особам, у тому числі Державі Україна.

Щодо зазначеного, суд завертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 69 Повітряного кодексу України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На при аеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.

До повноважень місцевих органів виконавчої влади належать здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку та дотримання вимог щодо використання приаеродромної території (п. 1-2 ч. 1 ст. 79 ПК України).

Статтею 72 ЗК України передбачено, що до земель авіаційного транспорту належать землі під службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Згідно пунктів 56-57, 60, 64 постанови КМУ «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 06.12.2017 №954, місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).

Державіаслужба та Міноборони здійснюють погодження будівництва (реконструкції) об`єктів, зазначених в абзаці першому цього пункту, з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою України щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. При цьому, до таких об`єктів, зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Таким чином, зазначена постанова передбачає виключно погодження з Державіаслужбою та Міноборони місця розташування об`єкту і жодним чином не встановлює обмежень по висоті.

За таких обставин, суд вважає за можливе зобов`язати викласти містобудівні умови та обмеження в наступній редакції «Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2- 12:2019 «Планування та забудова територій», ДСТУ Б В.2.2-29:2011 «Будівлі підприємств. Параметри», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», ДБН В.2.2.-9-2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В.2.2-41:2019 «Висотні будівлі. Основні положення». Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії «П», ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» та ДБН В.1.1.7 -2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»».

Водночас, суд наголошує, що після видачі містобудівних умов та обмежень, зазначене буде погоджено з спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Щодо розділу «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки», то суд зазначає наступне.

В оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №936 від 30.07.2021 року в розділі «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» зазначено - Не вимагається (відсоток забудови земельної ділянки, розміщення об`єкта проектування та проїздів визначити з урахуванням положень ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова території», ДСТУ Б В.2.2-29:2011 «Будівлі підприємств. Параметри», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» та нормативних побутових та протипожежних розривів. При розрахунку відсотку забудови земельної ділянки врахувати розміщення автостоянок (Згідно з розрахунком необхідної кількості машиномісць») в межах відведеної земельної ділянки.

Згідно до статей 12, 16, 19 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

При розробці та реалізації містобудівної документації суб`єкти містобудівної діяльності зобов`язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.

Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури.

Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров`я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

Згідно з п.7 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

- замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Згідно до ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; та ін.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Враховуючи вищенаведене та враховуючи, що відповідачем не заперечувались вимоги в частині внесення зазначених змін, суд дійшов висновку, що розділ З «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки» необхідно викласти в наступній реакції: «При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахуванням угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва».

Щодо 4 Розділу «Планувальні обмеження», то слід зазначити, що в оскаржуваних Містобудівних умовах та обмеженнях №936 від 30.07.2021 року в розділі «Планувальні обмеження» зазначено - Об`єкт проектування потрапляє до зони обмеження забудови за умов безпеки польотів. При проектуванні врахувати вимоги ст. 69 Повітряного кодексу України, постанови № 954 від 06.12.2017 Кабінету Міністрів України. Урахувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, згідно із ст. 5 Закону України «Про основи містобудування». Майново-правові питання вирішити в установленому законодавством порядку. Забезпечити збереження умов експлуатації суміжної забудови, в т. ч. збереження освітленості приміщень інших об`єктів, розташованих на суміжних земельних ділянках з розробленням заходів щодо захисту прилеглих будівель від руйнації, забезпеченням їх стійкості під час виконання будівельних робіт. Забудову земельної ділянки здійснювати відповідно до ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Земельну ділянку використовувати відповідно до вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії, відповідно до містобудівної документації та документації із землеустрою. Проектування на земельних ділянках вести відповідно до затвердженої містобудівної документації, функціонально-планувальної структури кварталу (існуючих будівель та споруд, що оточують об`єкт будівництва, та затвердженої проектної документації для будівництва об`єктів на суміжних земельних ділянках), в тому числі в частині відповідності функціонального призначення території.

Передбачити реконструкцію на підставі обмірних креслень та висновків щодо несучої здатності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, отримати технічний висновок про можливість реконструкції будівлі. Передбачити вільні зони для під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежної, рятувальної, аварійно- . відновлювальної техніки згідно з вимогами ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» з урахуванням функціонального призначення прилеглих вулиць, інтенсивності транспортного, пішохідного та велосипедного руху, характеру забудови, вимог охорони навколишнього середовища, вимог наявної містобудівної документації. Проектними рішеннями передбачити необхідну розрахункову кількість місць зберігання транспортних засобів згідно з розділом 10.8 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (табл.10.8), в межах відводу. За необхідності, відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у складі проектної документації розробити матеріали оцінки впливів об`єктів і господарської діяльності на навколишнє середовище. Виконати вимоги ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення». За необхідності передбачити місця для розміщення реклами відповідно до Закону України «Про рекламу».

Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до положень Земельного Кодексу України, Цивільного Кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про рекламу», «Про відходи», ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 «Настанова з улаштування контейнерних майданчиків», Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559 «Про містобудівний кадастр», Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених пунктів», ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДСТУ 9058:2020 «Пожежна безпека. Визначення протипожежних відстаней між об`єктами розрахунковими методами. Основні положення», ДБН В. 1.2-14-2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів», ДСТУ Б В.2.2-29:2011 «Будівлі підприємств.

Параметри», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення», ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», ДСТУ 8773:2018 «Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів. Основні положення», ДБН В. 1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)», ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 «Настанова з розрахунку інсоляції об`єктів цивільного призначення», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» та інших будівельних норм, державних стандартів і правил.

Враховуючи внесені зміни до розділів «Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах», «Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки», суд вважає за необхідне розділ «Планувальні обмеження» доповнити текстом наступного змісту: «Вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови».

Зважаючи на вищевикладене земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва підлягають забудові житловими, громадськими та побутовими об`єктами (будинками, будівлями та спорудами) на підставі діючого законодавства та містобудівної документації.

Статтею третьою Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено основні принципи державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, зокрема основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є: - захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; - розвиток конкуренції; - прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру; - додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру; - відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру; - зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності; - установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва інформація щодо якого розміщено в загальному доступі у всесвітній мережі Інтернет за посиланням https://kga.gov.ua/generalnij-plan, вимоги та умови якого є чинними станом на дату подання позову.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки.

Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності , а також є частиною містобудівної документації, зокрема її графічної та текстової складової частини і повинні містити однакові для усіх отримувачів адміністративної послуги умови і вимоги.

Частиною 5 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Згідно з положеннями частини 6 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Частиною 8 вказаної статті передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що внесення змін до містобудівних умов та обмежень за наявності для цього правових підстав, включаючи невідповідність окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації, законодавству України, може здійснюватися, у тому числі на виконання рішення суду. Аналогічні висновки містяться й у постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №810/726/18, в якій зазначено, що суд може вносити зміни до містобудівних умов та обмежень за наявності фактів (підстав) невідповідності законодавству України окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації. Суд наголошує, що позивач як замовник будівництва має право звернутися до суду з даним позовом, так як оскаржувані в частині містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта, відтак позивач зобов`язаний їх дотримуватись. Чинним законодавством України не передбачено необхідність попереднього звернення замовника до уповноваженого органу з заявою про внесення змін до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки перед зверненням до суду із відповідним позовом. Так, місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.

Водночас, суд наголошує, що у даному випадку не має місця невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п.1,2,3 розділу II Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року N135, реєстр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури. Внесенню в Реєстр підлягають всі, без винятку, надані містобудівні умови та обмеження, а також інформація щодо внесення змін до них, скасування або зупинення. Інформація вноситься до Реєстру не пізніше п`яти робочих днів з дати видання наказу про внесення змін до містобудівних умов та обмежень.

За приписами п. 6.31 Положення про Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року N90, Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень виконує функції адміністратора МІАС ЗМД МКК, здійснює реєстрацію в містобудівному кадастрі містобудівних умов та обмежень, затверджених детальних планів територій, проектів . забудови земельних ділянок, а також інші завдання та функції відповідно до рішення Київської міської ради від 24 травня 2012 року N 588/7925 "Про Службу містобудівного кадастру".

З огляду на викладене, відповідач Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) є уповноваженим законодавством органом по місту Києву, на якого покладено функції щодо внесення змін до містобудівних умов та обмежень та розміщення інформації в реєстрі містобудівних умов та обмежень на сайті https://kga.gov.ua.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності; 2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); 3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. 3. Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи. 4. Технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 22-2 «Про регулювання містобудівної діяльності», реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ч. 2 ст. 22-2 «Про регулювання містобудівної діяльності», з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії, зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.

Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Відповідно до п.59 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. №681, Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 60 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. №681, визначено, що виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю), зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них та відмова в їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

Згідно з пунктом 158 вищевказаного Порядку, через електронний кабінет посадової особи уповноваженого органу містобудування та архітектури здійснюється, зокрема, видача та реєстрація містобудівних умов та обмежень, зміни до них, відмова в їх наданні, видача листів про те, що містобудівні умови не надаються, облік відомостей про їх зміну, скасування або зупинення.

Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що внесення відомостей/здійснення дій до Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється на підставі судових рішень та документів виконавчого провадження.

А тому, з метою ефективного способу поновлення порушених прав позивачів, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua https://e-construction.gov.ua.

В частині позовних вимог зобов`язати Державне підприємство "ДІЯ" внести зареєстровані в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умови та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року одночасно розмістивши такі зміни на офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням https://e- construction.gov.ua, то суд зазначає.

За приписами пункту 8 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. №681, технічним адміністратором є державне підприємство "Дія", що належить до сфери управління Мінцифри.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної системи, збереження та захист інформації (відомостей та/або даних), що міститься в Електронній системі, забезпечує проведення технічних та профілактичних робіт з її підтримки, надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, проводить навчання роботі з Електронною системою.

Суд зауважує, що зазначений орган не є стороною по справі.

Окрім того, суд наголошує, що державне підприємство "Дія" адмініструє та вносить інформацію за заявкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зауважує, що заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався лише на те, що у порталі державної електронної системи у сфері будівництва відсутня функція внесення змін до певного документу, а тому у разі задоволення позовних вимог не є можливим виконання рішення суду.

Водночас, суд наголошує, що у відзиві відповідача, який є спеціальним органом щодо питань надання змін містобудівних умов немає жодного заперечення або висловленої позиції проти внесення змін до вищезазначених містобудівних умов та обмежень, окрім того, що такі дії останній технічно не спроможний зробити.

Аналізуючи вищенаведене та враховуючи, що суб`єктом владних повноважень не вказано жодного заперечення чи встановлено протиправності заявлених позивачем змін до містобудівних умов та обмежень, суд розцінює дії відповідача, як по суті згоду з заявленими товариством вимогами.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, суд зазначає, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судом зазначеного способу захисту права в контексті спірних правовідносин не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України в справі №751/9773/16-а від 10.04.2020 року (провадження №К/9901/34344/18).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог частково.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, відповідача у справі.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008" (код ЄДРПОУ: 35978135 адреса місцезнаходження: 03148 м. Київ, вул. Гната Юри, 9 оф. 414) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року зокрема: - розділ "Назва об`єкта будівництва"; - Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах"; - Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки"; - Розділ "Планувальні обмеження".

Викласти окремі частини Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року зокрема: Розділ "Назва об`єкта будівництва" в наступній редакції: "Реконструкція нежитлових будівель та адміністративно-побутового корпусу (" 3" 1) під багатофункціональний та адміністративно-побутовий комплекс"; Розділ "Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах" в наступній редакції: "Гранично допустима висота об`єкта проектування <100 м, відповідно до містобудівної документації. Остаточну висоту визначити проектною документацією, розробленою згідно із вимогами будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", ДСТУ Б В.2.2-29:2011 "Будівлі підприємств. Параметри", ДБН В.2.2-28:2010 "Будинки адміністративного та побутового призначення", ДБН В.2.2.-9-2018 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", ДБН В.2.2-41:2019 "Висотні будівлі. Основні положення". Рекомендована поверховість житлової забудови від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини від 9 до 31 поверхів включно за умов визначення остаточних показників поверховості багатофункціонального комплексу відповідно до погоджень отриманих забудовником до розробки проектної документації стадії "П", ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та ДБН В.1.1.7 -2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва""; Розділ "Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки" в наступній редакції "При проектуванні об`єкта будівництва передбачити ефективне використання земельних ділянок та території з урахування угоджених проектних рішень та рішень проекту Генерального плану міста Києва";

Розділи "Планувальні обмеження" доповнити текстом наступного змісту: "Вимог ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", вимог та умов до багатофункціональної житлової та адміністративної забудови".

Визнати право позивача на проектування, будівництво та експлуатацію об`єктів житлового, адміністративного та побутового призначення на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:75:041:0012 та 8000000000:75:041:0023, розташованими в межах території проектування об`єкта будівництва по вулиці Василя Степанченка, 5 та бульвару Академіка Вернадського, 36-В в місті Києві ;

Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), внести та зареєструвати в установленому законодавством порядку зміни до окремих частин та розділів Містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №936 від 30.07.2021 року одночасно розмістивши такі зміни на своєму офіційному Веб-сайті у мережі Інтернет за посиланням, та в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи за посиланням https://kga.gov.ua https://e-construction.gov.ua.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІУМ-2008" (код ЄДРПОУ: 35978135 адреса місцезнаходження: 03148 м. Київ, вул. Гната Юри, 9 оф. 414) понесені судові витрати у розмірі 13 620,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (код ЄДРПОУ 26345558;\ адреса місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вул. Хрещатик, будинок 32).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа