ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15829/20

провадження № 2-о/753/387/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

за участ секретаря Лаптєвої Ю.М.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа-Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про встановлення родинних відносин, -

встановив:

Заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулась до Дарницького районного суд м. Києва з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Так, заявник 20 серпня 2018 року звернулась до Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї пенсіонера, її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з числа військовослужбовців та деяких інших осіб, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби а деяких інших осіб», а також оформлення пенсії по втраті годувальника

На вказане звернення заявник отримала відповідь з Головного управління пенсійного фонду України у м. Києві № 2600-0312-8/126008 від 08.09.2020 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого пенсіонера із числа військовослужбовців, у зв`язку з розбіжностями в прізвищах, що не відповідають її паспортним даним.

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по підтверджується наступними документами, зокрема: копією свідоцтва про укладення шлюбуміж заявником та чоловіком, виданого Дніпровським відділом РАЦС м. Києва, 17.10.1986, яке заповнене працівником РАЦСу російською мовою та зазначені з чоловіком прізвища - « ОСОБА_1 », « ОСОБА_1 » та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.08.2020.

У свідоцтві про укладення шлюбу зазначено, що чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (російською мовою) , місце його народження - с. Високе, Тетіївський район, Київської області, що повністю співпадає з даним зазначеними у паспорті чоловіка; копією паспорту ОСОБА_2 , з відміткою Дніпровського відділу РАЦС м. Києва, про укладення шлюбу з ОСОБА_1 , 1947 року народження та копією свідоцтва про народження, де вказане дівоче прізвище - ОСОБА_1 ; копією паспорту ОСОБА_1 , в якому зазначені дата заявника народження заявника ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце народження - село Барабаш, Приморського краю, які співпадають з зазначеними даними у свідоцтві про укладення шлюбу; копією довідки № BC3/3364 від 25.06.2020, виданої Київським міським військовим комісаріатом (код 07774420), про те, що заявник є вдовою ветерана військової служби та членом сім`ї, які перебувають на його утриманні, згідно ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 № 203/98-ВР» (з урахуванням внесених змін до цього закону Законом від 19.06.2018 № 2462-V111); копією свідоцтва про народження доньки- ОСОБА_7 , в якому заявник з чоловіком вказані батьками. Свідоцтво про народження, як і свідоцтво про укладення шлюбу, заповнене російською мовою, а тому їх з чоловіком прізвища зазначені як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 » та копією свідоцтва про розірвання шлюбу доньки, де вказано, що її прізвище після розірвання шлюбу - « ОСОБА_1 »; копією особистої заяви приватному нотаріусуКиївського міського нотаріального округу Іценко О.Г. від 09.07.2020 про відмову від прийняття та оформлення спадщини після чоловіка - ОСОБА_2 за законом, на користь доньки ОСОБА_7 ; копіями свідоцтв про право на спадщинуза законом від 21.08.2020 року, виданого доньці ОСОБА_7 приватним нотаріусом КМНО Іценко О.Г. на ^{1/4 частку квартири АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .}

Вказані документи, а саме: копії заяви від 09.07.2020 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.2020, свідчать про те, що приватний нотаріус КМНО Іценко О.Г. встановила факт родинних відносин між заявником та чоловіком ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_7 , хоч і є розбіжності в написанні прізвищ.

Крім того, заявник зверталась до Українського бюро лінгвістичних експертиз з проханням надати експертний висновок щодо ідентичності документальних записів, а саме прізвищ ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Вищезазначені розбіжності y написанні прізвищ у документах є перешкодою для оформлення заявником пенсії по втраті годувальника та отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї пенсіонера, у зв`язку з чим, змушена звернуться із до суду та у вимогах заяви просила суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була на момент смерті дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в жодний інший спосіб, встановити цей факт не можливо.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2020 відкрито провадження по справі. Справу розглядати за правилами окремого провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засідання заявник заяву підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, повідомлено про час та дату розгляду справи належним чином.

Заслухавши пояснення заявника, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом РАЦС м. Києва, 17.10.1986, яке заповнене працівником РАЦСу російською мовою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружились 17 жовтня 1986 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №1728. Прізвища після одруження: чоловіка « ОСОБА_1 », та дружини « ОСОБА_1 », що також вказано у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.08.2020.

Також у вказаному свідоцтві про укладення шлюбу зазначено, що чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (російською мовою), місце його народження - с. Високе, Тетіївський район, Київської області, про що також вказано у паспорті громадянина України чоловіка.

У копії паспорта ОСОБА_2 , міститься відмітка Дніпровського відділу РАЦС м. Києва про укладення шлюбу з ОСОБА_1 , 1947 року народження, а у копії свідоцтва про народження, вказано дівоче прізвище заявниці - ОСОБА_1 , 1947 року народження.

Згідно копії паспорту заявника ОСОБА_1 , зазначена дата її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 та місце народження - село Барабаш, Приморського краю, які співпадають з зазначеними даними у свідоцтві про укладення шлюбу.

З довідки № BC3/3364 від 25.06.2020, виданої Київським міським військовим комісаріатом (код 07774420), судом вбачається, що заявник ОСОБА_1 є вдовою ветерана військової служби та членом сім`ї, які перебувають на його утриманні, згідно ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 № 203/98-ВР» (з урахуванням внесених змін до цього закону Законом від 19.06.2018 № 2462-V111).

У свідоцтві про народження доньки ОСОБА_7 , заявник ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 вказані батьками.

Свідоцтво про народження, як і свідоцтво про укладення шлюбу, заповнене російською мовою, а тому їх з чоловіком прізвища зазначені як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 » та у копії свідоцтва про розірвання шлюбу доньки ОСОБА_7 , вказано її прізвище після розірвання шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №1286.

У зв`язку з розбіжністю прізвищ у документах, заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на оформлення пенсії по втраті годувальника та отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї пенсіонера, у зв`язку із чим і виникла необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення.

Згідно Експертного висновку №056/1279-m від 15 липня 2020 року Українського бюро лінгвістичних експертиз повідомлено наступне:

«У практиці лінгвістичних експертиз спостерігаються непоодинокі випадки документальної фіксації некоректних українських записів прізвищ під впливом їх російської вимови або під графічним впливом відповідних записів російською мовою. Ідентифікація таких орфографічно відмінних записів ґрунтується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами.

З практики лінгвістичних експертиз відомі непоодинокі випадки розбіжностей в українських записах прізвищ через неврахування їх походження. Зокрема, під впливом російської орфоепії та орфографії в українських документальних записах прізвищ поширені випадки сплутування літер и / і в основах. Часто це призводить до сплутування прізвищ іменникового типу з фіналлю -ина, -ин та прізвищ прикметникового типу, утворених за допомогою посесивного суфікса -ин (а) чи -ін (-а) (на зразок Пазина - Пазін/Пазіна, Парасин - Парасин/Парасииа, Парасін/Парасіна тощо). Особливо такі випадки ускладнюються посередництвом міжмовного (українсько-російського та російсько-українського) перетворення прізвища в умовах контактного білінгвізму, через зміну наголошування, неврахування походження прізвища, під впливом російської вимови або під графічним впливом російської мови. Ідентифікація таких записів грунтується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями, зумовленими наведеними вище причинами.

З урахуванням зазначеного, прізвища ОСОБА_2 / ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) та ОСОБА_2/ОСОБА_1 (свідоцтво про право власності на житло, запис ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; паспорт, запис ОСОБА_1 ), а також рос. ОСОБА_2/ОСОБА_1 (свідоцтво про укладення шлюбу, запис російською мовою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_7 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 ) попри розбіжності в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у п.п. 1, 12 Постанови №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб`єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес.

Також, передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо.

Факт родинних відносин заявнику необхідно встановити для того, щоб реалізувати своє право на оформлення пенсії по втраті годувальника.

Встановлення факту родинних відносин породить для заявника певні юридичні наслідки, оскільки іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані заявником докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт родинних відносин між заявницею та померлим, як дружиною та чоловіком.

За розглядом справи на виконання положень ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявником надано до суду належні та допустимі докази в обґрунтування поданої заяви.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановить заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа-Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві про встановлення родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружиною.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :