ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року Справа № 923/1152/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Південного офісу Держаудитслужби України, м.Одеса

позивача-2: Відділу соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради, смт Велика Лепетиха Херсонської області

позивача-3: Великолепетиської селищної ради Херсонської області, смт Велика Лепетиха Херсонської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шиканова Романа Олексійовича, смт.Велика Лепетиха Херсонської області

про стягнення 6480,22 грн.

за участю представників сторін:

прокурор Коваленко Т.О.

від позивача-1: Кальницька М.І. - уповн. предст.

від позивача-2: не прибув

від позивача-3: не прибув

від відповідача: не прибув

Керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби України, позивача-2 Відділу соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради, позивача-3 Великолепетиської селищної ради Херсонської області до відповідача Фізичної особи-підприємця Шиканова Романа Олексійовича про стягнення 6480,22 грн.

Ухвалою суду (суддя Сулімовська М. Б.) від 01.09.2021 року позовну заяву керівника Каховської окружної прокуратури залишено без руху.

16.09.2021 року за вх. № 7139/21 до суду від прокурора надійшла заява про виправлення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату суду № 534 від 16.09.2021 призначено повторний авторозподіл справи №923/1152/21 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Сулімовської М. Б. та необхідністю вирішення питання щодо подальшого руху позовної заяви, за результатами якого справу передано судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 20.09.2021 відкрито провадження у справі № 923/1152/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Перше засідання у справі призначено на 19.10.2021 о 10:00.

19.10.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва.

26.10.2021 від прокуратури надійшла заява про виправлення прохальної частини позовної заяви, вказана заява залучена до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача-1 в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач-2 у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд -

встановив:

Каховською окружною прокуратурою за результатами опрацювання інформації, що міститься у відкритому доступі на веб- порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro", Каховською окружною прокуратурою (до 15.03.2021- Каховська місцева прокуратура) встановлено, що комунальною установою "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" у зв`язку з тим, що двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, згідно з п.1. ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", застосовано переговорну процедуру щодо закупівлі товару за кодом класифікації ДК 021:2015(СРУ) 15110000-2 М`ясо (м`ясо різне в обсязі 9160 кг.) у асортименті: м`ясо свинини - 3500 кг., м`ясо яловичини - 400 кг., печінка яловичини - 1000 кг., філе куряче охолоджене -2040 кг., філе куряче заморожене - 1500 кг., чверть куряча задня - 550 кг., печінка куряча - 170 кг на суму 870 110,00 грн.

Так, в електронній системі закупівель "Prozorro" 19.01.2021 опубліковано протокол №04/21 від 15.01.2021 проведення переговорів тендерного комітету з представником учасника переговорної процедури на закупівлю м`яса (код 15110000-2 М`ясо (м`ясо різне), згідно з яким ухвалено "обрати переговорну процедуру торгів щодо закупівлі М`ясо (м`ясо різне в обсязі 9160 кг) за ДК 021:2015 (ЄРУ) 15110000-2 м`ясо різне на суму 870 110 грн.".

19.01.2021 в електронній системі закупівель "Prozorro" опубліковано повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UA-2021-01-19-000103-с, відповідно до якого постачальником товарів зазначено ФОП Шиканова P.O.

28.01.2021 між комунальною установою "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради (далі Замовник, Позивач) та фізичною особою-підприємцем Шикановим Романом Олексійовичем (далі Постачальник, Відповідач) укладено договір №17 про закупівлю товарів (далі - Договір №17). Згідно з п.п.1.1-1.3 Договору №17, Відповідач зобов`язується поставити Замовнику Товар відповідно до специфікації до Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий Товар. Найменування Товару: код за ДК 021:2015 (CPV) 15110000-2 М`ясо (м`ясо різне). Кількість та асортимент Товару зазначено у специфікації до Договору (Додаток 1). Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За умовами п.3.1 Договору, сума цього Договору становить 870 110,00 грн., без ПДВ.

Відповідно до п.п.11.4, 11.5 Договору №17, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених чинним законодавством України. Будь-які зміни або Доповнення до Договору вносяться виключно в письмовій формі за взаємною згодою Сторін шляхом укладення додаткової угоди та невід`ємною частиною Договору.

Згідно специфікації до Договору №17 (Додаток №1) визначено кількість та ціну товару, що буде закуповуватися: м`ясо свинини 3500 кг по ціні 118,00 грн. за кг, м`ясо яловичини 400 кг по ціні 110,0 грн. за кг, печінка яловичини 1000 кг по ціні 39,50 грн. за кг, філе куряче охолоджене 2040 кг по ціні 106,00 грн. за кг, філе куряче заморожене 1500 кг по ціні 85,50 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 556,444 кг по ціні 45,00 грн. за кг, печінка куряча 170 кг по ціні 24,00 грн. за кг.

Прокурор стверджує, що в подальшому між Сторонами укладено 3 додаткові угоди, якими з метою приведення "у відповідність ціни за одиницю в Додатку №1 до договору №17 від 28.01.2021 року" вносились зміни в специфікацію (Додаток №1 до Договору №17):

-додатковою угодою № 1 від 05.03.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021 викладено специфікацію (Додаток №1 до Договору №17) в новій редакції, відповідно до якої визначено наступну кількість та ціну товару, що буде закуповуватися: м`ясо свинини 3500 кг по ціні 118,00 грн. за кг, м`ясо яловичини 400 кг по ціні 110,00 грн. за кг, печінка яловичини 1000 кг по ціні 39,50 грн. за кг, філе куряче охолоджене 175 кг по ціні 106,00 грн. за кг, філе куряче охолоджене 2462,5217 кг по ціні 115,00 грн. за кг, філе куряче заморожене 500 кг по ціні 85,50 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 556,444 кг по ціні 45,00 грн. за кг, печінка куряча 170 кг по ціні 24,00 грн. за кг;

-додатковою угодою № 2 від 24.03.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021 викладено специфікацію (Додаток №1 до Договору №17) в новій редакції, відповідно до якої визначено наступну кількість та ціну товару, що буде закуповуватися: м`ясо свинини 833 кг по ціні 118,00 грн. за кг, м`ясо свинини 2425,046 кг по ціні 129,80 грн. за кг, м`ясо яловичини 0 кг по ціні 110,00 грн. за кг, м`ясо яловичини 363,636 кг по ціні 121,00 грн. за кг, печінка яловичини 30 кг по ціні 39,50 грн. за кг, печінка яловичини 882,834 кг по ціні 43,40 грн. за кг, філе куряче охолоджене 175 кг по ціні 106,00 грн. за кг, філе куряче охолоджене 2462,5217 кг по ціні 115,00 грн. за кг, філе куряче заморожене 61 кг по ціні 85,50 грн. за кг, філе куряче заморожене 399,303 кг по ціні 94,00 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 22 кг по ціні 45,00 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 485,858 кг по ціні 49,50 грн. за кг, печінка куряча 17,700 кг по ціні 24,00 грн. за кг, печінка куряча 138,454 кг по ціні 26,40 грн. за кг.

- додатковою угодою № 3 від 31.05.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021 викладено специфікацію (Додаток №1 до Договору №17) в новій редакції, відповідно до якої визначено наступну кількість та ціну товару, що буде закуповуватися: м`ясо свинини 833 кг по ціні 118,00 грн. за кг, м`ясо свинини 112,366 кг по ціні 129,80 грн. за кг, м`ясо свинини 2470,666 кг по ціні 121,50 грн. за кг, м`ясо яловичини 0 кг по ціні 110,00 грн. за кг, м`ясо яловичини 363,636 кг по ціні 121,00 грн. за кг, печінка яловичини 30 кг по ціні 39,50 грн. за кг, печінка яловичини 882,834 кг по ціні 43,40 грн. за кг, філе куряче охолоджене 175 кг по ціні 106,00 грн. за кг, філе куряче охолоджене 385 кг. по ціні 115 грн. за кг, філе куряче охолоджене 2266,746 кг по ціні 105,40 грн. за кг, філе куряче заморожене 61 кг по ціні 85,50 грн. за кг, філе куряче заморожене 399,303 кг по ціні 94,00 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 22 кг по ціні 45,00 грн. за кг, чверть куряча задня охолоджена 485,858 кг по ціні 49,50 грн. за кг, печінка куряча 17,700 кг по ціні 24,00 грн. за кг, печінка куряча 138,454 кг по ціні 26,40 грн. за кг.

Внаслідок укладення додаткових угод до Договору №17 ціна на закупівлю м`яса свинини зросла зі 118,00 грн. до 129,80 грн., тобто на 10 % (за додатковою угодою №2) та зі 118,00 грн. за кг. до 121,50 грн. тобто на 3% (за додатковою угодою №3), м`яса яловичини - зі 110, 00 грн. до 121, 00 грн., тобто на 10%, печінки яловичини - з 39,50 грн. до 43,40 грн., тобто на 9,9%, філе курячого охолодженого - зі 106, 00 грн. до 115, 00 грн., тобто на 8,5%, філе курячого замороженого - з 85,50 грн. до 94,00 грн., тобто на 9,9%, чверті курячої задньої охолодженої - зі 45,00 грн. до 49,50 грн., тобто на 10%, печінки курячої - з 24, 00 грн. до 26,40 грн., тобто на 10%.

Також, обсяг продукції, що має поставлятися до закладів освіти, в результаті укладення додаткових угод №1, №2, №3 до Договору №17, змінився у порівняні з основним договором, а саме: м`яса свинини - з 3500 кг на 3416,032 кг; м`яса яловичини - з 400 кг на 363,636 кг; печінки яловичини - з 1000 кг на 912,834 кг; філе курячого охолодженого - з 2040 кг на 2826,746 кг; філе курячого замороженого - з 1500 кг на 460,303 кг; чверті курячої задньої охолодженої - з 556,444 кг на 507,858 кг; печінки курячої - з 170 кг на 156,154 кг.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, п.1 ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.ч.1,4,7 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В силу ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно Договору №17, сторонами досягнуто згоди щодо всіх його істотних умовах.

Частиною 5 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч.1, 2 ст.632 Цивільного кодексу України).

У наведеному приписі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору, встановленої ст.629 Цивільного України.

В умовах ринкової економіки ціна в договорі визначається попитом і пропозицією, конкуренцією та іншими економічними чинниками, тому при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватись, зокрема враховувати тенденції зростання (падіння) цін на ринку товарів та послуг тощо.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару (п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Аналогічно, у п. 11.4 Договору №17 сторонами узгоджено, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених чинним законодавством України.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст.651) та Господарського кодексу України (ст.188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч.ч.4,5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (ст.651) та Господарського кодексу України (ст.188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч.ч.4,5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін.

У роз`ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю визначено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (на даний час - п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини 4 статті 36 Закону (на даний час - п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар.

Таким чином, сторони у випадку коливання ціни на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше ніж на 10 відсотків від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, з урахуванням попередніх змін. Однак, у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Судом встановлено, договір №17 про закупівлю товарів укладено 28.01.2021, а вже 05.03.2021 та 24.03.2021 сторони збільшили ціну товару, уклавши додаткові угоди №1 та №2, відповідно, до нього, що не відповідає принципам Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, для прийняття рішення про збільшення ціни товару, у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Однак, на підтвердження збільшення ціни товару ФОП Шикановим Р.О. до комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради не надані будь-які документи компетентних органів про підвищення на ринку цін на відповідну продукцію.

Натомість, підставою для внесення змін до Договору №17 та укладення додаткової угоди № 1 до нього від 05.03.2021 став лист ФОП Шиканова Р.О. до комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради від 25.02.2021 за №124, в якому він повідомив про підвищення цін на продукцію і звернувся з проханням переглянути договори постачання продуктів харчування та внести корективи в них, згідно яких, зокрема, пропонує постачати філе куряче охолоджене по ціні 115 грн. за кг, що підтверджується відповідним листом ФОП Шиканова Р.О., а також додатковою угодою №1 від 05.03.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021, повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю UА-2021-01-19-000103-с.

Підставою для внесення змін до Договору №17 та укладення додаткової угоди №2 до нього від 24.03.2021 став лист ФОП Шиканова Р.О. до комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради від 12.03.2021 за №256, в якому він повідомив про підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, а також на продукти харчування і звернувся з проханням переглянути договори постачання продуктів харчування та внести корективи в них, згідно яких, зокрема, пропонує постачати печінку курячу по ціні 26,40 грн. за кг, м`ясо свинини по ціні 129,80 грн. за кг, м`ясо яловиче по ціні 121,00 грн. за кг, печінку яловичу по ціні 43,40 грн. за кг, філе куряче заморожене по ціні 94,00 грн. за кг, чверть курячу задню охолоджену по ціні 49,50 грн. за кг, що підтверджується відповідним листом ФОП Шиканова Р.О., а також додатковою угодою №2 від 24.03.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021, повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю UА-2021-01-19- 000103-с.

Підставою для внесення змін до Договору №17 та укладення додаткової угоди №3 до нього від 31.05.2021 став лист ФОП Шиканова Р.О. до комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради від 12.05.2021 за №645, в якому він повідомив про зміну цін на продукти харчування, що підтверджується відповідним листом ФОП Шиканова Р.О., а також протоколом №16/21 від 31.04.2021, додатковою угодою №3 від 31.05.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021, повідомленням про внесення змін до договору про закупівлю UА -2021-01-19-000103-с.

Разом з тим, листи ФОП Шиканова Р.О. від 25.02.2021 за №124, від 12.03.2021за №256 та від 12.05.202 за № 645 не є тими документами, що підтверджують коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення Договору №17 до дат укладання додаткових угод до нього.

Більш того, не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Так, зміни до Договору №17 щодо збільшення ціни за одиницю товару внесені додатковими угодами №1 від 05.03.2021 та №2 від 24.03.2021. Таким чином, протягом 55 днів з моменту підписання Договору №17 (період з 28.01.2021 по 24.03.2021) двічі збільшено ціни на продукти. Тобто, при укладенні додаткової угоди №2 від 24.03.2021 до договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021 порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". Вказане підтверджується висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UА- 2021-01-19-000103-с від 14.04.2021, відповідно до якого при укладенні додаткової угоди №2 від 24.03.2021 до договору про закупівлю №17 від 28.01.2021 Замовником порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, зміни істотної умови договору про закупівлю товарів №17 від 28.01.2021- ціни за одиницю товару згідно з додатковими угодами №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021, №3 від 31.05.2021 до Договору №17 внесено всупереч приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Оскільки в електронній системі закупівель "Prozorro" повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) UА-2021-01-19-000103-с опубліковано 19.01.2021, а договір №17 про закупівлю товарів між комунальною установою "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради та ФОП Шикановим Р.О. укладений 28.01.2021, тобто раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення відповідного повідомлення, та цієї ж дати опублікований в електронній системі закупівель, то він укладений з порушенням вимог ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі".

В свою чергу, п.4 ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених частиною сьомою статті 40 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №17 про закупівлю товарів від 28.01.2021 є нікчемним відповідно до п.4 ч.1 ст.43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказане також підтверджується висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-19-000103-с від 14.04.2021, відповідно до якого за результатами проведеного моніторингу встановлено, що Замовником укладено договір про закупівлю від 28.01.2021 №17 на 9-й день з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, що порушує вимоги ч.1 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі".

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника

правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин враховуючи, що додаткові угоди №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021 та №3 від 3.05.2021 до Договору №17 укладені всупереч вимог п.2 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", дані правочини є нікчемними, а тому, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним в силу Закону.

Обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами глави 54 "Купівля-продаж" Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ч.1 ст.669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Після укладення Договору №17, Сторонами було підписано низку додаткових угод, в результаті чого ціна на Товар збільшилася, а його обсяг (окрім філе курячого охолодженого) істотно зменшився.

При укладенні додаткових угод №№1-3 загальна вартість Товару за Договором №17 не змінювалась (870 110,00 грн.), а змінювався кожного разу лише обсяг Товару, який має бути поставлено відповідно до цього договору: з 3500 кг м`яса свинини він був зменшений до 3416,032 кг; з 400 кг м`яса яловичини він був зменшений до 363,636 кг; з 1000 кг печінки яловичини він був зменшений до 912,834 кг; з 1500 кг філе курячого замороженого він був зменшений до 460,303 кг.; з 556,444 кг чверті курячої задньої охолодженої він був зменшений до 507,858 кг; з 170 кг печінки курячої він був зменшений до 156,154 кг. Натомість, обсяг філе курячого охолодженого був збільшений за рахунок зменшення обсягу закупівлі інших продуктів з 2040 кг до 2826,746 кг.

Як наслідок, у випадку повного виконання Договору №17 із змінами, внесеними додатковими угодами №№1-3 до нього, ФОП Шикановим Р.О. буде передано меншу кількість Товару комунальній установі "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради, ніж встановлено таким договором.

Відповідно до накладних та рахунків:

-кількість поставленого філе курячого охолодженого по ціні 115, 00 грн. за кг, визначеної додатковою угодою №1 від 05.03.2021 до Договору №17, становить 385 кг на суму 44 275, 00 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 106,00 грн. за кг мало бути сплачено 40 810,00 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 385 кг х 115, 00 грн. - 385 кг х 106,00 грн. = 44275,00 грн. - 40 810,00 грн. = 3 465,00 грн.

-кількість поставленого м`яса свинини по ціні 129,80 грн. за кг, визначеної додатковою угодою №2 від 24.03.2021 до Договору №17, становить 112,366 кг на суму 14 585,1068 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 118,00 грн. за кг мало бути сплачено 13 259,188 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 112,366 кг х 129,80 грн. - 112,366 кг х 118,00 грн. = 14 585,1068 грн. - 13 259,188 грн. = 1 325,9188 грн.

-кількість поставленого м`яса свинини по ціні 121,50 грн. за кг, визначеної додатковою угодою №3 від 31.05.2021 до Договору №17, становить 403,500 кг на суму 49 025,25 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 118,00 грн. за кг мало бути сплачено 47 613,00 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 403,5 кг х 121,50 грн. - 403,50 кг х 118,00 грн. = 49 025,25 грн. - 47 613,00 грн. = 1412,25 грн.

-кількість поставленої печінки яловичини по ціні 43,40 грн. за кг, визначеної додатковою угодою № 2 від 24.03.2021 до Договору №17, становить 52,5 кг на суму 2 278,50 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 39,50 грн. за кг мало бути сплачено 2 073,75 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 52,5 кг х 43,40 грн. - 52,5 кг х 39,50 грн. = 2 278,5 грн. 2 073,75 грн. = 204,75 грн.

-кількість поставленої печінки курячої по ціні 26,40 грн. за кг, визначеної додатковою угодою №2 від 24.03.2021 до Договору №17, становить 19,5 кг на суму 2 278,50 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 24,00 грн. за кг мало бути сплачено 468,00 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 19,5 кг х 26,4 грн. - 19,5 кг х 24,00 грн. = 514,80 грн. 468,00 грн. = 46,80 грн.

-кількість поставленого філе курячого замороженого по ціні 94,00 грн. за кг, визначеної додатковою угодою №2 від 24.03.2021 до Договору №17, становить 3 кг на суму 282,00 грн., в той час, як на виконання основного договору за таку кількість по ціні 85,50 грн. за кг мало бути сплачено 256,50 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 3 кг х 94,00 грн. - 3 кг х 85,50 грн. = 282,00 грн. - 256,50 грн. = 25,50 грн.

За отриманий від ФОП Шиканова Р.О. товар комунальна установа "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради розрахувалася в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Отже, сума надмірно сплачених коштів складає: 3 465,00 грн. + 1 325,9188 грн. +1 412,25 грн. + 204,75 грн. + 46,80 грн.+25,50 грн. = 6 480,2188 грн.

Враховуючи викладене, з ФОП Шиканова Р.О. підлягає стягненню сума зайво сплачених за додатковими угодами №1, №2 та №3 до Договору №17 коштів внаслідок неправомірного збільшення ціни товару шляхом укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства, так як саме недотримання вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставне збільшення ціни товару призвело до надмірної сплати 6 480, 22 грн.

Підставою збільшення ціни у всіх 3-х угодах зазначені листи ФОП Шиканова Р.О. Поліпшення якості не було предметом додаткових угод.

Нікчемність основного Договору №17 є підставою нікчемності додаткових угод №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021, №3 від 31.05.2021, оскільки вони укладались з врахування такого Договору №17.

Отже враховуючи те, що відповідач за нікчемними додатковими угодами №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021, №3 від 31.05.2021 одержав (набув) від комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради грошові кошти в сумі 6 480 грн. 22 коп., такі кошти підлягають стягненню з ФОП Шиканова Р.О. на користь комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради як безпідставно отримані.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також прийшов до висновку, що прокурор довів обґрунтованість свого звернення із позовом виходячи із наступного.

Так, згідно зі ст. 1311 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Частинами 1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Дана норма кореспондує зі ст.53 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд у рішенні у справі №924/1237/17 від 20.09.2018 окреслив виключні випадки, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді - це порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору або додаткових угод до нього, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Укладення додаткових угод №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021 та №3 від 31.05.2021 до Договору №17 про закупівлю товарів від 28.01.2021 всупереч норм Закону України "Про публічні закупівлі" унеможливило раціональне та ефективне використання бюджетних коштів та є прямим порушенням законності в бюджетній системі і наносить вагому матеріальну і моральну шкоду, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Окрім вказаного, зазначені дії сторін Договору №17 по підвищенню ціни за товар шляхом укладення додаткових угод №1 від 05.03.2021, №2 від 24.03.2021 та №3 від 31.05.2021 до Договору №17 нівелюють інститут публічних закупівель як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції.

У зв`язку з викладеним, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, яке призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленим в ст.5 даного Закону, а саме: максимальної економії та ефективності.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України, має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Оскільки фінансування за відповідними правовідносинами здійснювалося за рахунок коштів селищного бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється, зокрема фінансування потреб закладів освіти району.

Враховуючи вищевикладене, внесення відповідних змін до договору про закупівлю, що суперечать вимогам законодавства, є прямим порушенням інтересів держави як основного гаранта забезпечення реалізації суспільних відносин виключно в правовому полі.

Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при здійсненні закупівель товарів порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням додаткових угод №1, №2 та №3 до Договору №17, порушені економічні інтереси держави, оскільки з урахуванням таких додаткових угод заклади освіти фактично отримають меншу кількість продуктів у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Також, вказане тягне за собою порушення вимог ч.1 ст.53 Закону України "Про освіту", згідно яких здобувані освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці, ч.1 ст.21 Закону України "Про повну загальну середню освіту", згідно яких заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя, ч.2 ст.28 Закону України "Про дошкільну освіту", згідно яких дитина має гарантоване державою право на безпечні та нешкідливі для здоров`я умови утримання, розвитку, виховання і навчання, у зв`язку з тим, що поставка меншої, ніж необхідно, кількості продуктів харчування до закладів освіти призводить до недотримання норм харчування та надання неякісних послуг з харчування.

Аналіз положень ч.ч.3-5 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами У країни.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед інших, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно з ч.2 ст.2 вказаного Закону, державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Пунктом 1 ч.1 ст.8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль, серед іншого, за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень;

Відповідно до п.п.8,10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення), встановлено, що Державна аудиторська служб є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп.пп.3,9 п.4 вказаного Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Підпунктом 20 п.6 Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).

Отже, Південний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Херсонської області.

На підставі вказаних норм законодавства, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, здійснюючи моніторинг публічних закупівель, має право при виявлені випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень звернутися до суду в інтересах держави.

Разом з тим, зазначеним суб`єктом владних повноважень з моменту укладення Договору №17 та додаткових угод до нього до теперішнього часу не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень, що призводить до порушення економічних інтересів держави.

Так, Управлінням Південного офісу Держаудитслужби у Херсонській області, після направлення листів Каховської місцевої (окружної) прокуратури від 18.02.2021за №52/999 вих-21 та від 26.03.2021 за №52/1-28 вих-21, у яких повідомлено про порушення законодавства, допущенні при проведені відповідної закупівлі, укладені договору №17 про закупівлю товарів від 28.01.2021 та додаткової угоди №1 до нього від 05.03.2021, здійснено моніторинг відповідної закупівлі UА-2021-01-19-000103-с.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-01-19-000103-с від 14.04.2021, за результатами аналізу оприлюднення інформації про закупівлю, встановлено порушення вимог п.10 ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі". За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо своєчасного укладення договору про закупівлю встановлено порушення вимог ч.7 ст.40 цього Закону. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо правомірності укладення додаткових угод встановлено порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 вказаного Закону.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст.2,5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язало КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" здійснити заходи до усунення порушень, зокрема, в межах законодавства вжити заходи до припинення зобов`язання за договором про закупівлю від 28.01.2021 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідний висновок 14.04.2021 розміщено на майданчику електронної системи публічних закупівель України "Prozorro" за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-19-000103-с.

Проте, КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" будь-якої інформації про вжиті заходи або заперечення до висновку тощо в електронній системі публічних закупівель України "Prozorro" не оприлюднило та взагалі необхідні заходи не вжило.

Однак, незважаючи на те, що Замовник - КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" не вжив заходів до усунення порушень, вказаних у такому висновку, орган державного фінансового контролю не провів перевірку закупівлі та не забезпечив виконання вимог щодо усунення відповідних порушень, що свідчить про недотримання вимог Законів України "Про публічні закупівлі", "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", та в свою чергу, призводить до порушення економічних інтересів держави.

Окрім того, бездіяльність Південного офісу Держаудитслужби підтверджується листом Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 18.05.2021 за №152125-14/1629-2021, наданим у відповідь на лист Каховської окружної прокуратури від 13.05.2021 за №52/1-71 вих-21, адресований Південному офісу Держаудитслужби та в якому повідомлено про згадані порушення, відповідно до якого Управління до суду з позовом щодо усунення порушень, в т.ч. щодо стягнення грошових коштів, одержаних за нікчемним правочином, тощо не зверталося.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із недотриманням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу, п.1.2 статуту комунальної установи "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" Великолепетиської селищної ради (в новій редакції), затвердженого рішенням III сесії Великолепетиської селищної ради VIII скликання від 24.12.2020 №47 (далі - Статут), засновником КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" є Великолепетиська селищна рада.

Згідно з п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про освіту" засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Частинами 2,5,6 ст.78 Закону України "Про освіту" визначено, що фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій. Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Частиною 2 ст.25 Закону України "Про освіту" визначено, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа), зокрема, здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Згідно з ч.6 ст.25 Закону України "Про освіту", засновник закладу освіти зобов`язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

Відповідно до п.1.2 Статуту, засновник здійснює фінансування, матеріально-технічне забезпечення КУ Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти".

Згідно з п.6.3 Статуту, джерелами фінансування КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" є кошти: бюджету територіальної громади, які враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів на галузь "Освіта"; капітальні вкладення, субвенції, дотації з бюджетів всіх рівнів; добровільні і цільові внески фізичних і юридичних осіб; кошти від надання платних послуг та інших видів господарської діяльності: здача в оренду приміщень, споруд, обладнання, автотранспорту; іщі джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Відповідно до пп.пп.2,6 п. "а" ст.32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів; організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм.

Згідно з п.1 Положення про відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради, затвердженого рішенням II сесії Великолепетиської селищної ради VIII скликання від 09.12.2020 №22, відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради є виконавчим органом Великолепетиської селищної ради, утворюється радою відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"». Відділ є підзвітним, підконтрольним селищній раді.

Пунктом 3 Положення встановлено, що відділ є юридичною особою публічного права.

Відповідно до пп.2.1.1 п. 2.1 Положення, відділ організовує фінансове забезпечення, контроль за діяльністю підпорядкованих комунальних підприємств, установ та організацій.

Підпунктом 2.2.5 п. 2.2. Положення визначено, що з питань освіти відділ вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування, сприяє фінансовому забезпеченню існуючої мережі закладів та установ освіти, які перебувають у комунальній власності Великолепетиської громади, аналізує їх використання.

Начальник відділу здійснює контроль за ефективним і раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаних із функціонуванням відділу (пп.5.2.8 п.5.2 Положення).

До того ж, в силу положень ст.22 Бюджетного кодексу України, відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти", що також підтверджується листом КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" від 28.05.2021 за №01-08/01-12, який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Також, пп.3 п.9 рішення третьої сесії Великолепетиської селищної ради VIII від 24.12.2020 №41 "Про бюджет Великолепетиської селищної ради на 2021 рік" на головних розпорядників коштів бюджету селищної територіальної громади покладено забезпечення виконання норм бюджету стосовно здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених їм бюджетних призначень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Таким чином, відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради, як відділ, на який покладено реалізацію на території району державної політики у сфері освіти, головний розпорядник бюджетних коштів, до завдань якого віднесено забезпечення їх ефективного і цільового використання та здійснення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, є уповноваженим органом у цій сфері. Тобто, фактично будучи наділеним повноваженнями щодо виконання функцій в галузі розвитку освіти, як орган, на який покладено обов`язки із забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, має право звертатися до суду.

Із врахуванням того, що відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів, за які в тому числі за здійснюється придбання продуктів харчування для дітей, які навчаються, виховуються у закладах освіти, засновником яких є Великолепетиська селищна рада, уповноваженим здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, прокурором відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради визначено позивачем-2.

Разом з цим, оскільки відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради підзвітний та підконтрольний Велииетиській селищній раді, останню визначено позивачем-3. При цьому, ні відділом соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради, як розпорядником бюджетних коштів, який здійснює управління ними у межах встановлених їй бюджетних повноважень, ні Великолепетиською селищною радою, як засновником закладів освіти та як органом, якому підзвітний та підконтрольний відділ соціально-культурної сфери, не вжито заходів до усунення зазначених порушень, у тому числі шляхом звернення до суду, тому окружною прокуратурою самостійно встановлено підстави здійснення представництва інтересів держави в особі вказаних органів.

Суд зазначає, що Каховською окружною прокуратурою скеровано листи на адресу Великолепетиської селищної ради від 28.04.2021 за №52/1-55 вих-21, на адресу відділу соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради від 28.04.2021за №52/1-56 вих-21 і від 14.05.2021 за №52/1-76 вих-21, у яких інформовано вказані органи про допущені порушення при укладенні договору про закупівлю №17 від 28.01.2021 між КУ "Великолепетиський селищний центр по обслуговуванню закладів освіти" і ФОП Шикановим Р.О. та додаткових угод №1 від 05.03.2021 і №2 від 24.03.2021 до нього з проханням повідомити про вжиті у зв`язку з такими порушеннями заходи.

Натомість, від Великолепетиської селищної ради будь-якої інформації про розгляд зазначеного листа не надійшло.

Від відділу соціально-культурної сфери Великолепетсиької селищної ради надійшли листи від 12.05.2021 за №190 та від 20.05.2021 №199, згідно яких прокурору відмовлено у наданні письмової інформації з мотивів того, що відділ "самостійно реалізовує надані йому повноваження у запитуваній сфері і не потребує, на даний час, представництва Каховською окружною прокуратурою інтересів відділу в суді".

Такі обставини вказують на відсутність в уповноважених суб`єктів владних повноважень будь-якого наміру вжити заходи до усунення порушень Закону України "Про публічні закупівлі" та дають підстави стверджувати, що Великолепетиська селищна рада і відділ соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради не здійснює захисту економічних інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, у зв`язку з вказаним, керівник Каховської окружної прокуратури, з метою реалізації представницької функції прокуратури щодо захисту економічних та суспільних інтересів держави довів обґрунтованість свого звернення із позовом до суду.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шиканова Романа Олексійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) на користь відділу соціально-культурної сфери Великолепетиської селищної ради (код ЄДРПОУ 36789395, вул. Миру, буд. 18 смт Велика Лепетиха Херсонської області) 6 480 гривен 22 копійки (шість тисяч чотириста вісімдесят гривен двадцять дві копійки).

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Шиканова Романа Олексійовича (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) 2270 грн. витрат по сплаті судового збору на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, вул. Михайлівська (Петренка), 33, м. Херсон, 73000), розрахунковий рахунок UA568201720343100001000002291, банк - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2800, отримувач - Херсонська обласна прокуратура).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 26.11.2021

Суддя В.П.Ярошенко