Справа № 212/6036/21

2-о/212/157/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку окремого провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про встановлення факту припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила встановити факт припинення трудових відносин між нею та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , що склалися на підставі Наказу 2/9 від 01.09.2020 з 11 квітня 2021 року у зв`язку із смертю роботодавця.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на підставі наказу № 2/9 від 01 вересня 2020 року фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заявник була прийнята на роботу на посаду менеджера з реклами, про що був зроблений відповідний запис у її трудовій книжці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Фактично з цього часу припинилися трудові відносини між заявником і ФОП ОСОБА_2 , але відповідний запис у трудовій книжці зробити неможливо у зв`язку із смертю роботодавця. Такі обставини унеможливлюють укладення заявником трудового договору з іншим роботодавцем чи отримання статусу безробітної, у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду із даною заявою.

Ухвалою судді Козлова Ю.В. від 20 липня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі у зв`язку з наявністю спору про право.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 липня 2021 року скасовано, справу направлено до суду для вирішення питань згідно вимог ЦПК України.

02 листопада 2021 року ухвалою судді Колочко О.В. відкрито провадження у справі у порядку окремого провадження, призначено судовий розгляд.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у наданій суду письмовій заяві просила розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про задоволення заявлених вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , який був зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (а.с. 16).

Наявність трудових правовідносин між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 підтверджується відповідним записом у трудовій книжці заявниці, а саме запис № 12, згідно з яким 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 прийнята на посаду менеджера з реклами у ФОП ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 на підставі Наказу № 1/9 від 01.09.2020 (а.с. 7-13).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 12 квітня 2021 року, а також повідомленням Покровського відділу ДРАЦС про наявність актового запису про смерть № 634 від 12 квітня 2021 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений Соборним районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС (а.с. 14, 51).

Як вбачається з копії Виписки з ЄДРПОУ від 26.04.2021 підприємницька діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , припинена (а.с. 17).

Статтею 293 Цивільного ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.

У свою чергу, згідно із ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, окрім тих, що визначені в частині першій цієї статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У ч. ч. 1, 2ст. 43 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав на те,що визначенест. 43 Конституції Україниправо на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

За змістом вимог ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, згідно внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Статтею 36 КЗпП визначено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, угода сторін, розірвання трудового договору з ініціативи працівника, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

У даному випадку відсутня можливість зробити запис про звільнення, оскільки фізична особа підприємець помер, а правонаступники фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутні (а.с. 16).

Механізм припинення трудового договору у разі смерті роботодавця фізичної особи чинним законодавством не визначений. Окремі роз`яснення із цього приводу були надані Мінпраці в листі від 05.03.2003 № 06/2-2/51, згідно з яким при смерті однієї зі сторін трудові відносини між сторонами припиняються (достроково). Тому виникає необхідність зняття з реєстрації в службі зайнятості трудового договору «у зв`язку зі смертю роботодавця» на підставі документів, що підтверджують його смерть. Але з 01.01.2015 реєстрація в держслужбі зайнятості укладення і розірвання трудового договору, укладеного між працівником і ФОП, скасована. Тому на сьогодні для такої реєстрації немає законодавчих підстав.

Також на даний час унесення запису про припинення трудового договору до трудової книжки працівника законодавчо не врегульоване. Мінпраці у вищезгаданому листі пропонувало посадовим особам служби зайнятості до трудової книжки працівника вносити запис про зняття з реєстрації відповідного трудового договору у зв`язку зі смертю роботодавця і посвідчувати його в установленому порядку. Але запис про звільнення до трудової книжки працівника працівник служби зайнятості в будь-якому разі вносити не буде. Це не передбачено ні Положенням про Держслужбу зайнятості України, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 №19/2013, ні Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Таким чином, суд дійшов висновку, що трудові відносини між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 слід вважати припиненим у зв`язку зі смертю останнього, і враховуючи, що на законодавчому рівні питання оформлення припинення трудових відносин за наведених обставин не врегульоване, а встановлення цього факту не суперечить існуючим нормам трудового та цивільного законодавства і має для заявниці юридичне значення та надасть можливість в подальшому здійснювати її право на працю, суд вважає за необхідне задовольнити заяву у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 263, 265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про встановлення факту припинення трудових відносин, задовольнити.

Встановити факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , які виникли на підставі наказу № 2/9 від 01 вересня 2021 року «Про прийняття на роботу», виданого ФОП ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю роботодавця.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 26 листопада 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко