Справа № 521/18816/21

Номер провадження:1-в/521/768/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника засудженого адвоката ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 , про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Киргизької Республіки, громадянина Киргизької Республіки, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні 4 дітей (2 неповнолітніх та 2 малолітніх), які не досягли 18 річного віку, працюючого різноробочим на ринку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

засудженого 25.04.2017 року Буським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування даного покарання з іспитовим строком на 1 рік; 26.05.2021 року ухвалою Таращанського районного суду Київської області було задоволено подання органу пробації та скасовано звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 року (справа № 440/3/17) та направлено останнього для відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 з клопотанням про застосування відносно останнього Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року та звільнити від покарання призначеного за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, з іспитовим строком на 1 рік.

В судовому засіданні захисник та засуджений клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважав, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.286КК України не підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників сторін, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Статтею 85 КК України передбачено, що на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до статті 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Статтею 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків, суд, окрім іншого, має право вирішувати питання про звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 (справа № 440/3/17), ОСОБА_5 визнано винуватим за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік та покладено на нього обов`язки з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання.

З копії вироку Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 (справа № 440/3/17) встановлено, що 04.08.2016 року ОСОБА_5 у тверезому стані вчинив необережний злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирок набрав законної сили 26.05.2017 року та 02.06.2017 року надійшов для виконання до Таращанського РВ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

У зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_5 для виконання вироку суду від 25.04.2017 року, орган пробації звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_5 в місця позбавлення волі для відбування покарання.

26 травня 2021 року ухвалою Таращанського районного суду Київської області було задоволено подання органу пробації та скасовано звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 року (справа № 440/3/17) та направлено останнього для відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

З наданих додатків до клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_5 має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та не позбавлений батьківських прав.

Щодо можливості застосування до засудженого ОСОБА_5 положень Закон України «Про амністію у 2016 році» та звільнення останнього від відбування призначеного покарання, суд виходить з наступного.

07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», тобто після набрання вироку Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 року законної сили.

З положень статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» вбачається, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі підлягають й особи, визнанні винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України за наявності підстав, які перелічені в цій статті, в тому числі:

- до осіб, не позбавленихбатьківських прав,які надень набраннячинності цимЗаконом маютьдітей,яким невиповнилося 18років,дітей-інвалідівта/абоповнолітніх сина,дочку,визнаних інвалідами;

Злочин, за вчинення якого було засуджено ОСОБА_5 є необережним злочином, який був вчинений 04.08.2016 року та не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України та на день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року, засуджений не позбавлений батьківських прав та мав на утриманні 4 (чотирьох) дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.

Будь-яких обставин, визначених у ст. 4 Закону «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону «Про амністію у 2016 році», які б перешкоджали звільнити особу від відбування призначеного покарання на підставі амністії, судом у ході розгляду клопотання не встановлено.

Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує, зокрема за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Згідно висновків Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, викладених у постанові від 10.06.2021 року по справі № 623/3346/17, провадження № 51-1124 км 20 вбачається, що «…відмовити в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання суд вправі виключно в тому випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не є суб`єктом амністії, тобто не відноситься до кола осіб, до яких амністія може бути застосована, або відноситься до кола осіб, застосування амністії щодо яких прямо заборонено законом. Таким чином, термін «може бути застосовано», який визначено в Законі України «Про застосування амністії в Україні», передусім зобов`язує суд перевірити, чи є суб`єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити у задоволенні такого клопотання з інших підстав».

Враховуючи вищевикладене та вимоги Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 є суб`єктом амністії та відносить до кола осіб, до яких амністія може бути застосована.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 85, 86 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07.09.2017 року.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання призначеного вироком Буського районного суду Львівської області від 25.04.2017 року за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування даного покарання з іспитовим строком на 1 рік, та ухвали Таращанського районного суду Київської області від 26.05.2021 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу судді, може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1