УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 676/5032/20

Провадження № 22-ц/4820/1210/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Філіпчук О.В.

за участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представників відповідача Войт А.Р., ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/5032/20 за позовом ОСОБА_1 до Національного університету харчових технологій про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішенняКам`янець-Подільськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 25травня 2021року (суддя Бондар О.О.)..

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Відокремленого структурного підрозділу Кам`янець-Подільський фаховий коледж харчової промисловості Національного університету харчових технологій про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначала, що з 30.08.1993 була прийнята на посаду викладача англійської мови Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості. Згодом була переведена до Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ.

З 20.02.2007 була переведена на посаду методиста коледжу, з 20.06.2013 на посаду викладача.

Відповідно до наказу № 50 від 01.09.2015 між сторонами укладено контракт на строк з 01.09.2015 по 31.08.2020.

Згідно з наказом № 17-к від 18.01.2018, її переведено на посаду заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ терміном на три роки за строковим трудовим договором.

Відповідно до наказу № 345-к від 10.07.2018, її звільнено з посади заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно з контрактом № 7 від 25.06.2018 прийнята на посаду викладача комісії філологічних дисциплін за внутрішнім сумісництвом на строк з 28.08.2018 по 27.08.2021.

Згідно з наказом № 49-к від 27.06.2018 її переведено з посади викладача за внутрішнім сумісництвом на посаду викладача за основним місцем роботи.

30 червня 2020 року відповідачем було направлено їй повідомлення про звільнення з посади викладача, яке відбудеться 31 серпня 2020 року, у зв`язку із закінченням контракту № 67 від 26 липня 2018 року.

08 липня 2020 року вона отримала копію контракту, укладеного 26 липня 2018 року, а 25 серпня 2020 року згідно з наказом № 38-к її було звільнено із займаної посади з 31.08.2020 у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Вважає, що її було переведено на посаду викладача без визначення терміну, тобто безстроково, а тому її звільнення по закінченню строкового трудового договору є незаконним, у зв`язку із чим просила суд поновити її на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу Кам`янець-Подільського фахового коледжу харчової промисловості НУХТ та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги, та остаточно просила поновити її на роботі на посаді викладача відокремленого структурного підрозділу Кам`янець-Подільського фахового коледжу харчової промисловості НУХТ, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому належним відповідачем Національний університет харчових технологій.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права. Вказує, що її трудові відносини з відповідачем продовжувались, її переведено на іншу роботу в межах учбового закладу, а тому були відсутні правові підстави для укладення контракту про прийняття її на посаду, на якій вона вже працювала згідно з наказом. Крім того, як зазначає апелянт, її посада не входить до переліку посад, стосовно яких чинним законодавством передбачено контрактну чи строкову форму укладення договору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.

Представники відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, щосуд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 30.08.1993 відповідно до наказу № 55 Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості ОСОБА_1 прийнята на роботу на посаду викладача англійської мови.

Відповідно до наказу № 53 від 27.12.2004, ОСОБА_1 переведена до Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ з 27.12.2004.

Згідно з наказом № 8 від 20.02.2007 ОСОБА_1 переведена на посаду методиста коледжу.

Відповідно до наказу № 14 від 20.06.2013 ОСОБА_1 переведена на посаду викладача.

Відповідно до наказу № 50 від 01.09.2015, з ОСОБА_1 укладено контракт на строк з 01.09.2015 по 31.08.2020.

Разом з тим, згідно з наказом Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ № 17-к від 18.01.2018, викладач ОСОБА_1 переведена на посаду заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ терміном на три роки за строковим трудовим договором. Підставою його видачі слугувала заява ОСОБА_1 , службове подання директора коледжу (а.с. 28 т. 1).

Крім того, 19.01.2018 між працівником ОСОБА_1 та навчальним закладом було укладено контракт № 48, з якого вбачається, що ОСОБА_1 приймається на посаду викладача за внутрішнім сумісництвом на строк з 19 січня 2018 року по 27 серпня 2018 року (маючи основним місцем роботи посаду заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ за строковим трудовим договором) (а.с. 29 т. 1).

Та, 22.01.2018 директором коледжу видано наказ № 1-к про переведення ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ терміном на три роки за строковим трудовим договором та прийняття її на посаду викладача за внутрішнім сумісництвом за строковим трудовим договором (а.с. 27 т. 1).

Відповідно до наказу № 345-к від 10.07.2018, ОСОБА_1 звільнена з посади заступника директора з навчальної роботи Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 229 т. 1).

ОСОБА_1 , працюючи у Кам`янець-Подільському коледжі харчової промисловості НУХТ, виявила бажання щодо її переведення з посади викладача за внутрішнім сумісництвом за погодженням сторін на посаду викладача на умовах строкового трудового договору, про що свідчить її заява від 27.06.2018 (а.с. 30 т. 1).

Згідно з наказом Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ № 49-к від 27.06.2018, ОСОБА_1 переведена з посади викладача за внутрішнім сумісництвом на посаду викладача за основним місцем роботи з 26.07.2018 по 31.08.2020 за строковим трудовим договором (а.с. 32 т. 1).

Крім того, 26 липня 2018 року між ОСОБА_1 (як працівником) та Кам`янець-Подільським коледжем харчової промисловості НУХТ (як роботодавцем) було укладено контракт № 67, та при його укладенні сторонами було узгоджено строк дії трудового договору - 26 липня 2018 року по 31 серпня 2020 року, а також умови про те, що договір припиняється, зокрема, у зв`язку із закінченням строку його дії (пункт 6.3 контракту) (а.с. 31 т. 1).

Таким чином, волевиявлення ОСОБА_1 на укладення строкового трудового договору підтверджується її заявою від 27.06.2018, особистими підписами позивача на контракті, в якому зазначений строк його дії, а також на наказі роботодавця, в якому вказано, що працівника переведено на роботу на умовах строкового трудового договору із зазначенням відповідного строку його дії, з яким позивачку ознайомлено під підпис (а.с. 111 т. 1).

Відповідно до наказу Кам`янець-Подільського коледжу харчової промисловості НУХТ від 25.08.2020 № 38-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 , викладача з 31.08.2020, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Підстава: контракт № 67 від 26.07.2018 (а.с. 33 т. 1).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що роботодавець, звільнивши позивача у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, діяв у межах та відповідно до норм чинного трудового законодавства, а позивачем не доведено порушення відповідачем вимог законодавства під час її звільнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У пункті 2 частини першої статті 36 КЗпП підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 757/34139/18-ц (провадження № 61-6954св19) вказано, що припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Суд першої інстанції правильно встановив відсутність підстав, які виключають можливість звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги про те, що у записах трудової книжки не зазначено про строковість трудових правовідносин з роботодавцем, а тому позивача прийнято на роботу на безстроковій основі, є безпідставними, оскільки остання за власним волевиявленням уклала з відповідачем трудовий договір з визначеним строком дії договору, підписавши його.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 25травня 2021року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2021 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай