ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р. справа № 300/4427/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду сплати страхових внесків з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу для призначення трудової пенсії за віком період сплати ОСОБА_1 страхових внесків до Пенсійного фонду України з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 16.07.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач прийняв рішення № 091630007672 від 23.07.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Згідно вказаного рішення № 091630007672 від 23.07.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки її страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 2 дні при необхідному страховому стажі 28 років. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 періоди ведення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000. Позивач вважає протиправною відмову відповідача в зарахуванні до страхового стажу вищевказаних періодів, оскільки ОСОБА_1 з 13.12.1993 по 30.05.2011 була зареєстрована як фізична особа-підприємець та сплачувала обов`язкові внески на державне соціальне страхування, що підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області від 27.04.2021. З огляду на підтвердження фактів сплати ОСОБА_1 страхових внесків за періоди 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000, відповідач протиправно відмовив в зарахуванні таких періодів до страхового стажу позивача, що, позбавило ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком. Позивач просила позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 27.08.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

15.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 10.09.2021 № 0900-0803-7/33108 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що за результатом розгляду заяви позивача від 16.07.2021 про призначення пенсії за віком та долучених документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 091630007672 від 23.07.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком, оскільки її страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 2 дні при необхідному страховому стажі 28 років. Так, до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду України, а період з 01.04.2000 по 30.09.2000 не враховано оскільки довідка Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 не підтверджує сплату фіксованого розміру податку на доходи фізичних осіб. Представник відповідача зазначив, що необхідність подання ОСОБА_1 документів, які підтверджують сплату страхових внесків та фіксованого розміру податку на доходи фізичних осіб та довідки із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, обумовлено фактом перебування позивача в спірні періоди з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000 на загальній системі оподаткування. За вказаних обставин, представник відповідача вважає правомірною відмову в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів здійснення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ОСОБА_1 від 22.09.2021 на відзив, згідно якої позивач зазначила, що саме орган Пенсійного фонду України відповідальний за облік отриманих від ОСОБА_1 страхових внесків та формування відповідної інформації щодо застрахованої особи. На думку позивача, довідка Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 підтверджує те, що в період з 13.12.1993 по 31.12.1997 ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування та сплачувала всі необхідні страхові внески. Також позивач зазначила, що її загальний страховий стаж згідно розрахунку становить 25 років 3 місяці 2 дні, а не 23 роки 10 місяців 2 дні, як зазначив відповідач в рішення № 091630007672 від 23.07.2021 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком. На думку позивача, у випадку зарахування періодів з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000 до страхового стажу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 буде становити 29 років 6 місяців 20 днів, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за віком.

01.10.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про долучення до матеріалів адміністративної справ розрахунку стажу ОСОБА_1 від 16.07.2021, згідно якого страховий стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 2 дні.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 16.07.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви долучено копії: паспорта громадянина України; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; трудової книжки НОМЕР_2 ; цивільно-правових угод № 1 від 01.05.2015, від 05.05.2015, від 01.07.2017, від 01.09.2015, від 02.11.2015, від 04.01.2016, від 01.03.2016, від 04.05.2016, від 01.07.2016, від 01.09.2016, від 01.11.2016; свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи від 23.12.1996 № 40-п; відомості з реєстру страхувальників від 16.07.2021; витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 16.07.2021; довідки Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 про перебування з 13.12.1993 по 30.05.2011 на обліку як фізичної особи-підприємця; свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.06.1980.

23.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області прийняло рішення № 091630007672 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Згідно рішення № 091630007672 від 23.07.2021 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки її страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 2 дні при необхідному страховому стажі 28 років. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 періоди ведення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000, оскільки позивач перебувала на загальній системі оподаткування, однак не долучила документів про сплату страхових внесків.

Листом № 0900-0209-8/27004 від 26.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повідомило позивача про прийняте рішення № 091630007672 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком. Так, відповідач зазначив, що до страхового стажу не підлягають врахуванню періоди здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 13.12.1993 по 31.12.1997, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та з 01.04.2000 по 30.09.2000, оскільки поданою позивачем довідкою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 не підтверджено сплату фіксованого розміру податку на доходи фізичних осіб (а.с. 6-7).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду сплати страхових внесків з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права:

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

При цьому пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 досягла 60 років 05.07.2021, а тому для призначення позивачу пенсії за віком необхідно наявність страхового стажу не менше 28 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу П Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.1994 за № 5-5 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, де підпунктом 5.2 Розділу ІІІ визначено тарифи обов`язкових внесків до Пенсійного фонду, а саме: для громадян-підприємців, які використовують найману працю,

- у розмірі 33,3 відсотка суми винагород, які виплачуються громадянам за договорами цивільно-правового характеру;

- для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та виключно на їхній праці - 9 відсотків суми доходу;

Інструкція від 10.06.1994 за № 5-5 втратила чинність на підставі постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів» від 06.09.1996 за № 11-1.

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.7 Інструкції від 06.09.1996 за № 11-1 платниками зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування є як фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, такі і ті, які її не використовують.

Згідно з пунктом 4.3 Розділу 4 Інструкції № 11-1 для платників збору, визначених у підпунктах 2.2, 2.4, ставка збору складає 32 відсотки фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.7 Розділу 4 Інструкції № 11-1 передбачено, що для платників збору, визначених у пункті 2.7 Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яку обчислено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.2 Розділу 7 Інструкції № 11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.

В подальшому прийнято Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постанову правління ПФ України від 03.06.1999 за № 4-6.

Так, відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.3 Інструкції № 4-6 платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; ізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які не використовують прац найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб`єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов`язаною з одержанням доходу.

Згідно з підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за № 4-6 встановлено ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3, та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за № 16-6, ставка збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.

Зважаючи на вказані вище положення Інструкцій за № 5-5, № 11-1, № 4-6 і № 16-6, у фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності був наявний обов`язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.

Як встановлено судом, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 091630007672 від 23.07.2021, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, мотивовано відсутністю в позивача необхідного страхового стажу 28 років, оскільки відповідач не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 періоди ведення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997 та з 01.04.2000 по 30.09.2000 на загальній системі оподаткування за відсутності доказів сплати позивачем страхових внесків.

Так, щодо періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, то відповідач не зарахував ОСОБА_1 такий період до загального страхового стажу через відсутність інформації про сплату позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 : в період з 01.04.1998 по 31.03.2000 (крім червня, липня, листопада, грудня 1999 року, січня 2000 року) ОСОБА_1 перебувала на умовах сплати фіксованого розміру податку на доходи фізичних осіб; в період з 01.10.2000 по 31.12.2010 здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності; в період з 13.12.1993 по 31.03.1998, з 01.04.2000 по 30.09.2000, з 01.01.2011 по 08.04.2011 здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування (а.с. 10-11).

Таким чином, вказана довідка Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 не підтверджує факти сплати ОСОБА_1 страхових внесків в періоди здійснення нею підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, як помилково вважає позивач, а лише вказує на перебування ОСОБА_1 в зазначений період на загальній системі оподаткування.

ОСОБА_1 ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив не заперечила факту перебування в період здійснення підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, та з 01.04.2000 по 30.09.2000, на загальній системі оподаткування. Суду не подано допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у вказані періоди перебувала на спрощеній системі оподаткування та сплачувала відповідні платежі (зокрема, довідки про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування, спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо).

Верховний Суд в постанові від 26.10.2018 в справі № 643/20104/15-а зазначив:

« 39.1. Згідно п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, (в редакції постанови правління ПФУ від 07 липня 2014 року № 13-1), до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Відповідно до цього Порядку час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.

39.2. Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

39.3. Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.».

В спірному випадку, ОСОБА_1 не надала ні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ні суду належних доказів про сплату страхових внесків за період з 13.12.1993 по 31.12.1997 під час здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування. Також позивач не надала доказів про сплату страхових внесків за період з 01.04.2000 по 30.07.2020, а тому в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області також не було підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 вказаного періоду здійснення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, за умови відсутності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Що стосується періоду здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 30.09.2000, в який позивач також перебувала на загальній системі оподаткування, то для зарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду, необхідно подання довідки із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку, в якій містяться відомості про сплату страхових внесків.

Так, в матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, в яких відсутні відомості про сплату позивачем страхових внесків за період з 01.07.2000 по 30.09.2000. За вказаних обставин, на переконання суду, в територіального органу пенсійного фонду не було передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.07.2000 по 30.09.2000.

Подана позивачем довідка Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.11.2014 за № 19677/10/09-15-17-02-02-12/ НОМЕР_1 лише вказує про те, що в періоди з 13.12.1993 по 31.12.1997, та з 01.07.2000 по 30.09.2000 ОСОБА_1 мала згідно поданих нею декларацій про майновий стан і доходи чистий дохід: з 13.12.1993 по 31.12.1993 1,50 грн.; з 01.01.1994 по 31.12.1994 22,35 грн.; з 01.01.1995 по 31.12.1995 127,80 грн.; з 01.01.1996 по 31.12.1997 753,75 грн.; з 01.04.2000 по 30.09.2000 161,25 грн.

Дійсно, чистий дохід до 26.07.1996 (дати набрання чинності Законом України від 26.06.1996 № 400/97-ВР) був об`єктом оподаткування обов`язкових внесків на державне соціальне страхування, а з 26.07.1997 по 31.12.1997 та з 01.07.2000 по 01.09.2000 об`єктом оподаткування збором на обов`язкове державне пенсійне страхування був сукупний оподаткований дохід для фізичних осіб підприємців, які не використовують найману працю. Однак вказане довідка не містить інформації, по-перше, про те, що ОСОБА_1 у вказані періоди здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування без використання найманої праці, а по-друге, сплатила відповідні страхові внески до Пенсійного Фонду України.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що інформацію про сплату страхових внесків через неналежний облік сплати страхових внесків ОСОБА_1 не надав відповідач, який відповідальний за такий облік та формування (зберігання) такої інформації щодо застрахованої особи, оскільки згідно Порядку від 25 листопада 2005 року № 22-1 саме позивач, як фізична особа-підприємець, яка мала сплачувати страхові внески до пенсійного фонду за себе, повинна надати документи про сплату страхових внесків у вказані періоди.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що в спірному випадку позивач, апелюючи на необхідність обліку таких документів відповідачем, при цьому не пояснила причин не зберігання їх особисто.

Отже, позивач не довела наявність у відповідача законодавчо визначеного обов`язку облікувати і володіти по фізичних особах-підприємцях (за спірний період) інформацію чи даними про обрання системи оподаткування (спрощеної чи загальної), за умови не подання такими суб`єктами підприємницької діяльності періодичних звітів про нарахування і сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та їх сплати.

За неподання таких документів як органу пенсійного фонду, так і суду, в суду відсутні об`єктивні підстави для висновку про те, що відповідач неналежно здійснював облік страхових внесків ОСОБА_1 та необгрунтовано ненадав таку інформацію позивачу у формі відповідної довідки.

Суд звертає увагу позивачу про те, що вона не позбавлена можливості повторно звернутися до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком, додавши до неї документи, які будуть підтверджувати сплату ОСОБА_1 страхових внесків до пенсійного фонду в період здійснення нею підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, та з 01.07.2000 по 30.09.2000.

Щодо посилання позивача на те, що її загальний страховий стаж згідно розрахунку становить 25 років 3 місяці 2 дні, а не 23 роки 10 місяців 2 дні, як зазначив відповідач в рішення № 091630007672 від 23.07.2021, то вказані обставини спростовані поданим відповідачем належним чином завіреним розрахунком стажу за період з 12.10.1976 по 31.03.2021. Зрештою, вказані обставини не впливають на висновок суду щодо правомірності відмови відповідача в зарахуванні позивачу до страхового стажу, що дає право на пенсію за віком, періодів з 13.12.1993 по 31.12.1997, та з 01.07.2000 по 30.09.2000.

Отже, підсумовуючи, суд дійшов висновку про правомірність неврахування органом пенсійного фонду до страхового стажу позивача період здійснення нею підприємницької діяльності з 13.12.1993 по 31.12.1997, та з 01.07.2000 по 30.09.2000, оскільки відсутні відомості про перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та/або із застосуванням фіксованого податку, та документів про сплату страхових внесків за період перебування на загальній системі оподаткування, що є умовою при обчисленні пенсії.

Підсумовуючи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить відмовити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду в розмірі 908 грн. Відповідачем не подано доказів понесення судових витрат у справі.

Суд дійшов висновку, з огляду на відмову в позові, про те, що судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.