Справа № 953/10981/21

н/п 1-кс/953/11002/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2021 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарясудовий засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчої СВ ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130000369 від 14.04.2021, про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту:

підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянці України, уродженці м. Білозерське, Добропілля, Донецької області, з вищою освітою, яка працює на посаді лікаря психіатра в ТОВ «Медичний центр Можливість» та ТОВ «Медичний центр Гармонія», заміжня,має на утримані двох малолітніх дітей, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання слідчої СВ ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130000369 від 14.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідча вказує, що в провадженні СВ ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021221130000369 від 14.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України.

Крім того, слідча вказує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді лікаря психіатра в ТОВ «Медичний центр Можливість» та ТОВ «Медичний центр Гармонія», діючи з корисливих мотивів, здійснила незаконну видачу спеціальних рецептурних бланків форми №3 (ф3) для виписування наркотичних та психотропних засобів, а саме: рецепти на право одержання лікарського засобу, що містить наркотичний засіб чи психотропну речовину, який є документом суворої звітності.

Так, 29.04.2021, більш точного часу встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ТОВ «Медичний центр Гармонія», код ЄДРПОУ 43881461, розташованому за адресою: м. Харків. вул. Алчевських, 18, літ. А-2, цокольний поверх №1-3, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи відповідних підстав та показів для видачі рецепту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без відповідних медичних показань, а саме не упевнившись в тому, що пацієнту дійсно за станом здоров`я дозволено вживати наркотичні засоби, а також не провівши відповідного огляду хворого, що лікар повинен обов`язково зробити згідно до покладених на нього обов`язків, всупереч вимогам передбачених відповідними наказами МОЗ та Законами України, що регламентують діяльність, пов`язану з проведенням замісної-підтримувальної терапії, вчинила наступні порушення: 1.Відсутність заяви пацієнта з проханням прийняти його на лікування, написаної власноруч.(Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 7, чинний на теперішній час) 2.Прийняття рішення про призначення замісного препарату зроблено в різних медичних центрах одними і тими ж лікарями.(Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 7, чинний на теперішній час. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 р., ч.3 ст.28) 3.Порядок встановлення клінічного діагнозу не відповідає загальноприйнятим нормам (Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020 "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Розділ 2, додаток 4, Розділ 3, Додаток 3,5,6) 4.Відсутність інформованої згоди на участь у Замісній підтримувальній терапії (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 7, чинний на теперішній час.) 6.Відсутність заяви пацієнта на отримання наркотичних засобів (Постанова КМУ №333 від 13.06.2013 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров`я», пункт 28, Додаток 3. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 р., ч.3 ст.28) 7.Порушення умов видачі наркотичних засобів на руки пацієнту для самостійного прийому в амбулаторних умовах (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 11, пункт 20.6, чинний на теперішній час. Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Додаток 14) 8.Формальна оцінка стану пацієнта під час призначення замісного препарату на планових оглядах (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 20, чинний на теперішній час) 9. Порушення схеми призначення замісних препаратів (Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Розділ 5, Додаток 10,12, Розділ 6 Додаток 15) 10.Відсутність етапу індукції та індивідуального титрування під час проведення ЗПТ (Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Розділ 5,Додаток 12) Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 20, чинний на теперішній час )11.Порушення у заповненні листа призначень препаратів наркотичних засобів ( Постанова КМУ №333 від 13.06.2013 «Про затвердження Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров`я», пункт 30. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 р., ч.3 ст.28) 12.Відсутнє обгрунтування об`єктивної потреби для призначення інших сильнодіючих препаратів на тлі призначеної ЗПТ препаратом першого вибору (Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Розділ 6,Додаток 16; Розділ 5, Додаток 12). Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 р., ч.3 ст.28) 13.Відсутність планового уріноконтроля під час проведення ЗПТ (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 20, чинний на теперішній час) 14.Відсутність об`єктивного контроля залишків виданого на руки замісного препарату (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 13, чинний на теперішній час) 15.Відсутній індивідуальний план лікування, що розробляється в обов`язкому порядку для кожного пацієнта. (Наказ МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Розділ 5, пункт 5.2, Додаток 11) 16.Відсутній інформаційний лист про Замісну підтримувальну терапію із застосування препаратів бупренорфіну або метадону (Наказ МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 1.2 «Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 129-1/о «Інформована згода на участь у замісній підтримувальній терапії із застосуванням препарату» - пункт 2, вирішила незаконно видати на ім`я ОСОБА_7 рецептурний бланк форми №3 (ф3) на право придбання наркотичного засобу «methadonе» 0,025 гр.

Слідча зазначає, що ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну видачу рецепту на право придбання наркотичного засобу, розуміючи незаконність своїх дій, у порушенні Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», в порушенні умов видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів на руки пацієнту для самостійного прийому в амбулаторних умовах, що передбачені в положеннях Наказу МОЗ України №200 від 27.03.2012 р. «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів», пункт 11, пункт 20.6, Наказу МОЗ України №2555 від 09.11.2020р. "Про затвердження стандартів медичної допомоги «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів» (Додаток 14), заповнила своїм рукописним текстом спеціальний рецептурний бланк форми № 3 (ф-3) для виписування наркотичних та психотропних лікарських засобів, який є документом суворої звітності, серії ЯЮ №767366, виписавши тим самим рецепт на право одержання «methadonі» 0,025 мг., у кількості 4 блістерів, тобто наркотичного засобу, на ім`я ОСОБА_7 , після чого поставила на вказаному рецептурному бланку свій підпис, відбиток печатки «Лікар ОСОБА_5 » та штампу ТОВ «Медичний центр Гармонія», за що, ОСОБА_7 заплатив грошові кошти 300 грн.

Так, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.319 КК України, тобто незаконна видача рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів.

Крім того, слідча зазначає, що ОСОБА_5 , діючи повторно, в порушення вищевказаних наказів МОЗ та Законів України, що регламентують діяльність, пов`язану з проведенням замісної-підтримувальної терапії незаконно виписала спеціальні рецептурні бланки форми № 3 (ф-3) для виписування наркотичних засобів, а саме «Метадону», які є документами суворої звітності наступним особам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 ,КовальчукуВ.В.

Так, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 319 КК України, тобто незаконна видача рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчинене повторно.

Узв`язку зчим,15.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319 КК України, тобто незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, та ч.2 ст.319 КК України, тобто, незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчиненій повторно.

Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 ККУкраїни та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання та прохала суд відмовити у його задоволені, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри, на недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України. Крім того, сторона захисту прохала врахувати, що підозра повідомлена з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, неналежним чином, в обгрунтування підозру покладені недопустимі докази показаннями, які були надані ОСОБА_5 під час допиту в якості свідка 21.10.2021. Крім того, просила врахувати дані щодо її особи, зокрема те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, має на утриманні двох малолітніх дітей, заміжня, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони.

Суд, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали та докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

В провадженні Харківського районного управління поліції №1 в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12021221130000369 від 14.04.2021 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України.

15.11.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України.

Відповідно до статті 177КПКУкраїни метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно статті 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1стаття 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319 КК України, тобто незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, та ч.2 ст.319 КК України, тобто, незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичного засобу з корисливих мотивів, вчиненій повторно.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_5 підозрюється, остання є осудною особою, досягла 16-річного віку. Підозрювана ОСОБА_5 працює на посаді лікаря психіатра в ТОВ «Медичний центр Можливість» та ТОВ «Медичний центр Гармонія».

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: даних, які містяться в протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_157 від 22.07.2021; даних, які містяться в протоколах обшуку від 17.06.2021; даних, які містяться в протоколах додаткового огляду речей від 21.09.2021, 29.09.2021, 06.10.2021; показаннях свідка ОСОБА_158 , які містяться в протоколі допиту від 07.10.2021; показаннями свідка ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 21.10.2021.

Щодо посилання сторони захисту на недопустимість доказів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України показання ОСОБА_5 , які були надані під час допиту в якості свідка 21.10.2021, слідча суддя зазначає наступне.

До повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні ( пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України). Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (стаття 26 КПК України).

Так, в обґрунтування вказаних вище заперечень сторона захисту посилається, зокрема, на частину 3 статті 17 КПК України, положення якої закріплюють презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до яких підозра, обвинувачення не можуть гуртуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 стаття 87 КПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 87 КПК України істотним порушення прав людини і основоположних свобод є, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

У зв`язку з чим питання щодо допустимості вказаного протоколу від 21.10.2021, як доказу обґрунтування повідомленої підозри по даному кримінальному провадженню, повинно оцінюватись не формально, а у контексті пункту 1 частини 2 статті 87 КПК України, щодо того, чи були суттєвими порушення. Оцінка суттєвості таких порушень є предметом судового провадження з урахуванням всіх обставин справи. Натомість, слідча суддя вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу такими повноваженнями не наділена.

Крім того, слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положеня кримінального прооцесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.319, ч.2 ст.319 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3 статті 177 КПК України, а саме: можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.319, ч.2 ст.319КК України. Санкція ч.1 ст.319 КК України відносить інкримінований злочин до нетяжких і передбачає покарання у виді штрафу до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; санкція частини 2 статті 319 КК України відносить інкримінований злочин до нетяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Надаючи оцінку можливості підозрюваній переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідча суддя бере до уваги, що існує обґрунтована ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їй злочинів, які є нетяжкими, разом з цим у разі визнання підозрювану винуватою, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, в межах розгляду даного клопотання встановлено, оскільки не заперечувалося підозрюваною, що ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Слідча суддя зазначає, що наявність у підозрюваної паспорту громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності такого документу можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності нього. Вказане дає підстави слідчій судді вважати, що в ході подальшого досудового розслідування або судового розгляду справи, розуміючи невідворотність покарання за скоєний злочин, підозрювана може дійти висновку про доцільність переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та експертів, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідча суддя бере до уваги, що існує коло осіб, які на даний час не допитані в якості свідків. Вищезазначене дає підстави обґрунтовану ймовірність незаконного впливу зі сторони підозрюваної, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Згідно з вимогами статті181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частина 2 статті 181 КПК України).

Разом з цим, пунктами 3, 4, 5, 8 частини 1статті 178 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.

Слідчою суддею встановлено данні щодо особи підозрюваної, яка раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, за яким фактично проживає, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_159 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має інвалідність з дитинства та ОСОБА_160 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, слідчою встановлено, що чоловік підозрюваної та її свекруха, з якими вона проживає за зареєстрованою адресою, з 30.06.2021 перебувають у Польщі на заробітках, відповідно до візи, строк якої закінчується 18.05.2022.

Дослідивши в сукупності докази наданні як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, а також данні щодо особи підозрюваної, слідча суддя прийшла до висновку, що прокурор довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, у порівнянні з домашнім арештом буде достатнім заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з цим, слідча суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1статті 177 КПК України.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрювану додаткових обов`язків, передбачених частиною 5статті 194 КПК України,а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, в тому числі на які посилався слідчий та прокурор при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту в певний час доби, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

З оглядунате,щостороноюобвинуваченнядоведенонеможливостізастосуваннядо підозрюваноїіншогобільшм`якогозапобіжногозаходу,слідчасуддяприходитьдовисновку прочасткове задоволенняклопотанняслідчої. Застосувати до підозрюваноїзапобіжний у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваній залишати житло у період з 22-00 години до 06-00 години за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 5статті 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід стане надійною запорукою дотримання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, а покладення на неї додаткових обов`язків забезпечить дотримання вимог статті 2та частини 2 статті28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130000369 від 14.04.2021, закінчується 15.01.2022, то з урахуванням положень частини 1 статті 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити до 13.01.2022 включно - в межах строку досудового розслідування.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372, 376 ч.2 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотанняслідчої СВХРУП№1ГУНаціональноїполіції вХарківськійобласті ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядідомашнього арештуза місцемпроживання,а самезаборонити підозрюванійзалишати житлоу періодз 22-00години до06-00години заадресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування, на 56 (п"ятдесят шість) до 13.01.2022 включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної через слідчу СВ ХРУП №1 ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 .

Встановити строк дії ухвали до 13.01.2022.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 23.11.2021.

Слідча суддя ОСОБА_1