Справа № 991/7806/21

Провадження № 1-кс/991/7915/21

УХВАЛА

22 листопада 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ,

детектива ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

(1) Зміст поданої скарги

18.11.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що 02.11.2021 АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі АТ «ДПЗКУ») в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) звернулось до Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) із повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Це повідомлення зареєстровано в НАБУ цього ж дня за вх.№ 142/1550-01-юо.

Разом з тим, посадові особи НАБУ, в порушення вимог КПК, відомості викладені в заяві АТ «ДПЗКУ» до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) не внесли, що свідчить про їх бездіяльність.

Будь-якого офіційного повідомлення про прийняте рішення за поданим повідомленням про вчинення кримінального правопорушення АТ «ДПЗКУ» не отримувало.

У зв`язку з цим, представник АТ «ДПЗКУ» просить зобов`язати уповноважену особу НАБУ невідкладно зареєструвати повідомлення АТ «ДПЗКУ» від 02.11.2021, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати за цим повідомленням досудове розслідування та надати заявнику витяг.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав доводи, зазначені у скарзі, просив її задовольнити. Вказав, що повідомлення направлено до НАБУ, однак, жодних відомостей до ЄРДР внесено не було.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, детектив ОСОБА_4 пояснив, що підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні, а тому скарга задоволенню не підлягає.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Такі скарги в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (ч. 1 ст. 306 КПК).

Відповідно до ч. 2ст. 33-1 КПК слідчі судді цього суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Частиною першою ст. 33-1 КПК визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Пунктами 1-3частини п`ятої статті 216 КПК передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями КК України.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК передбачено умову, за якої, розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.

Встановлено, що представник АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_3 звернувся до НАБУ з повідомленням від 02.11.2021 про кримінальне правопорушення.

В повідомленні вказує, що в період з 01.09.2021 до 21.09.2021 проведено службове розслідування стосовно факту встановленої на філії АТ «ДПЗКУ» «Одеський КХП» розбіжності зерна пшениці 3 класу 2019 року врожаю. За його результатами встановлено розбіжності між обліковою та фактичною кількістю зернових культур, що становить 152,291 т за період з 01.07.2019 по 11.06.2021. Сума нанесених збитків внаслідок нестачі зерна, становить 1653922,58, у тому числі вартість зерна 758099,55 грн, ПДВ 151619,91 грн, транспортно-заготівельні витрати 744203,12 грн.

В даному випадку, слідчий суддя приходить до висновку, що ПДВ та транспортно-заготівельні витрати не можуть відноситися до шкоди завданої АТ«ДПЗКУ». Такими збитками є виключно вартість нестачі зерна 758099,55 грн.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 липня 2019 року становив 2007 гривень.

Таким чином, для віднесення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України до підсудності Вищого антикорупційного суду розмір завданої шкоди в даному випадку повинен дорівнювати або перевищувати 1003500 гривень (500х2007).

В судовому засіданні особа, яка подала скаргу не змогла обґрунтувати застосування хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.

Підсумовуючи викладене, у справі відсутні умови, що визначені п.п. 1-3 ч.5 ст. 216 КПК. Тобто таке провадження не є підсудним Вищому антикорупційному суду і слідчий суддя не є уповноваженим здійснювати судовий контроль за бездіяльністю НАБУ щодо не внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Рішення про повернення скарги, у разі подання її до суду, де вона не підлягає розгляду, тобто є непідсудною цьому суду, слідчий суддя може прийняти при вирішенні питання про відкриття провадження за такою скаргою.

Разом з тим, якщо після відкриття провадження за скаргою буде встановлено, що воно відкрите при наявності хоча б однієї із умов, передбачених ч. 2ст. 304 КПК, слідчий суддя має постановити ухвалу про закриття провадження за такою скаргою.

Така позиція узгоджується із рішенням Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/118.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що провадження за скаргою підлягає закриттю.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- закрити провадження за скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 24.11.2021 о 13:50 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1