open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 933/653/21

Провадження № 1-кп/933/74/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

прокурора - ОСОБА_2

неповнолітньої

потерпілої - ОСОБА_3

представника неповнолітньої

потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

секретаря судового

засідання - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка кримінальне провадження за № 12021053590000125 від «25» серпня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанівка, Олександрівського району, Донецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 04.12.2009 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 197 КК України, до покарання у виді обмеженя волі строком на 3 роки, ст. 75 КК України - 2 роки іспитового строку;

- 19.09.2011 року Добропіліським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільненого 17.06.2013 року умовно-достроково на 9 місяців 12 днів;

-07.12.2020року Олександрівськимрайонним судомДонецької областіза ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, ст. 75 КК України - 2 роки іспитового строку;

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 25.08.2021 року, близько 11 год. 30 хв., більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_5 знаходився разом з ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої. В цей час до будинку зайшла донька ОСОБА_8 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Знаходячись в спальній кімнаті будинку за вказаною адресою, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, штовхнув руками ОСОБА_3 , від чого остання вдарилася спиною о шафу, який знаходився у вказаній кімнаті.

В результаті злочинних дій ОСОБА_5 ОСОБА_3 , було завдано тілесні ушкодження у вигляді 2 саден спини в області крижі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 виннимсебе в обвинуваченні не визнав в повному обсязі та надав суду показання, відповідно до яких 25.08.2021 року, близько 11 години, він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , прийшли додому з роботи, на кухні приготували поїсти, разом вжили близько половини пляшки горілки та пішли обоє до спальні відпочивати. Через деякий час з вулиці до будинку зайшла потерпіла ОСОБА_3 , яка доводиться донькою його співмешканки. Коли вона перебувала ще на кухні, то між потерпілою та її матір`ю ОСОБА_8 , почалася словесна розмова, яка переросла у конфлікт з приводу того, що донька лише гуляє, а по господарству не допомагає. Він також, перебуваючи на ліжку у спальні, зробив потерпілій зауваження з приводу того, що вона лише гуляє, а вдома нічого не робить, на що ОСОБА_3 почала з кухні на його адресу виражатись нецензурною лайкою, а потім зайшла до них у спальну кімнату. Він в цей час лежав роздягнений на ліжку, разом зі своєю співмешканкою. Потерпіла підійшла до ліжка та вдарила 2 рази його в обличчя. Він, лежачи на ліжку, витягнув руку з-під ковдри та відштовхнув від себе потерпілу, яка обіперлася на трельяж, а потім спиною доторкнулась до шафи. Після цього ОСОБА_3 вибігла зі спальні та сказала, що викличе поліцію за те, що він її штовхнув. Його співмешканка піднялася з ліжка, одягла на себе халат та побігла слідом за донькою, щоб з нею порозмовляти, заспокоїти та вмовити, щоб вона не телефонувала до поліції. Але потерпіла вийшла з будинку, пішла до своєї тітки, звідки і зателефонувала до поліції. Через деякий час приїхали працівники поліції, відвезли їх до відділення, де вони дали покази. Наступного дня потерпілу відвезли на СМЕ, щодо визначення наявності, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, але, як йому сказала співмешканка, експертиза нічого не встановила, на тілі доньки синців не було, лише одна подряпина.

На запитання прокурора обвинувачений відповів, що раніше відношення з потерпілою були добрі, але останнім часом розладилися, оскільки він заставляє її допомагати матері вести домашнє господарство, а їй це не подобається. Крім того, потерпіла останнім часом почала вживати спиртні напої, тому з цього приводу у них виникають сварки. Того дня, 25.08.2021 року, ОСОБА_3 прийшла додому в поганому настрої, після його зауваження, щоб допомагала вдома, стала висловлюватися в його сторону нецензурною лайкою, зайшла до спальні та вдарила його, лежачого на ліжку кулаком, а у другій руці тримала свій мобільний телефон. Він, не піднімаючись з ліжка, її відштовхнув і вона спочатку обіперлась на трельяж, а потім на шафу. Тілесних ушкоджень особисто він не бачив, але потерпіла відмовлялась їхати для проведення СМЕ, оскільки у неї не було тілесних ушкоджень, лише одна «подряпина». Потерпілу в поліції оглядала мати ОСОБА_8 та нічого у неї на спині не було. Де вона отримала тілесні ушкодження, йому не відомо.

Після допиту потерпілої та її представника, на запитання суду обвинувачений відповів, що потерпіла говорить не правду, вона давно провокує його, хоче, щоб він не жив з її матір`ю, поїхав геть. У неї до нього неприязні відносини, а йому хотілось бути батьком у сім`ї, де троє неповнолітніх дітей, але його не так сприймають. Він полишав ОСОБА_8 та проживав окремо, але вона телефонувала, просила повернутися, оскільки важко самій виховувати дітей.

В судових дебатах обвинувачений свою вину в завдані тілесних ушкоджень визнав, просив пробачення у потерпілої, однак наполягав на тому, що відштовхнув потерпілу не підводячись з ліжка.

Показання обвинуваченого суд оцінює як достовірні, оскільки вони не спростовані в судовому засіданні доказами обвинувачення, які надані прокурором. Показання обвинуваченого не суперечать викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Потерпіла ОСОБА_3 надала показання, відповідно до яких обвинувачений є її вітчимом, стосунки у них погані. 25.08.2021 року, близько 11 години, вона перебувала в кухні житлового будинку, а її менші брат та сестра бігали по будинку. У спальній кімнаті знаходились її мати ОСОБА_8 та вітчим ОСОБА_5 , які лежали одягнені на ліжку та перебували в стані алкогольного сп`яніння. Мати слухала музику по її мобільному телефону, а вітчим почав її ображати, дорікав їжею. Такі образи з його боку були не вперше, продовжувалось декілька днів поспіль, тому у неї здали нерви і вона зайшла до спальної кімнати. Обвинувачений лежав на ліжку та хотів розбити її телефон, який знаходився у матері. Вона хотіла забрати у матері телефон, але та не віддавала. Вітчим, не піднімаючись із ліжка, продовжував її ображати, показував на неї пальцем, але не торкався. Цього вона вже не витримала та 2 рази вдарила його під ліве око. Обвинувачений різко встав з ліжка, зробив крок чи два до неї, взяв за руки та 2 рази штовхнув об шафу. В цей час її мати стала між ними та розбороняла. Вона відштовхнула вітчима на ліжко та він, падаючи, потягнув її за собою, в наслідок чого вона впала на трельяж. В цей час він її відпустив. Вона встала з трельяжа і сказала, що викличе поліцію. На це ОСОБА_5 відповів, що йому все одно. Її мати вийшла за нею на вулицю, просила не писати заяву до поліції, оскільки обвинуваченого можуть посадити за грати. Вона її не послухала, оскільки та весь час захищає свого співмешканця, і викликала поліцію. До будинку більше не заходила. На вулицю вийшов вітчим, який став її ображати, потім, повернувся разом з мамою до будинку, де продовжили вже вдвох сваритись. Коли приїхали працівники поліції, то забрали їх до відділення, де вони давали пояснення. Також у відділенні поліції вона з мамою ходила до туалету, щоб та подивилась, які у неї на спині тілесні ушкодження: був синяк та подряпина. Після цього вони пішки прийшли з мамою додому та через деякий час повернувся вітчим. Наступного дня вона їздили на СМЕ, де лікарю показала те місце, де в неї боліло - лише половину спини, тому він помітив лише 2 синяка, а подряпини - не було. А коли наступного дня спину мила її тітка, то помітила і подряпину.

На запитання прокурора потерпіла відповіла, що на її спині були синці, оскільки вітчим вдарив її об шафу, а подряпина коли він падав на ліжко на бік, потягнув її за собою та вона впала правою частиною тулуба на трельяж; мати була присутня із самого початку її з вітчимом сварки, лежала на ліжку обличчям до стіни та слухала музику. Коли вона вдарила 2 рази вітчима, то мати лежала, і не звертала на це уваги, а лише повернулася, коли вітчим піднявся з ліжка та штовхнув її об шафу. Коли вона закричала, мати повернулась до них обличчям, різко піднялася з ліжка та стала її з вітчимом розбороняти.

На запитання суду потерпіла відповіла, що 25.08.2021 року, близько 11 години, вона була на кухні в будинку, готувала їсти. Її мати та вітчим могли вживати спиртні напої не лише на кухні, але і в спальній кімнаті; мама слухала музику на її мобільному телефоні, який вона придбала на кошти, що дала бабуся. Телефон вирішила забрати у мами, коли вітчим сказав, що забере телефон та розіб`є його; мама слухала музику, телефон у неї був під вухом, потім вона повернулась на живіт і так слухала, щоб телефон вітчим не забрав та не розбив.

Показання потерпілої ОСОБА_3 суд вчастині дійобвинуваченого,що потяглиотримання неютілесних ушкоджень,та обсягузавданих тілеснихушкоджень,а самепро те,що «Обвинуваченийрізко вставз ліжка,зробив крокчи двадо неї,взяв заруки,та 2рази штовхнувоб шафу….на їїспині булисиняки,оскільки вітчимвдарив їїоб шафу,а подряпина коливін падавна ліжкона бік,потягнув їїза собою,та вонавпала правоючастиною тулубана трельяж»,суд оцінюєяк недостовірні,оскільки вониспростовані показамиобвинуваченого,свідка ОСОБА_8 , та висновком експертизи № 163 від 26.08.2021 року.

Показання потерпілої не відповідають викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Законний представникпотерпілої ОСОБА_10 в судовомузасіданні надалапоказання в якості свідка,відповідно до яких обвинувачений доводиться цивільним чоловіком її двоюрідної сестри ОСОБА_8 . Неприязних відносин до нього не має.

25.08.2021 року, після 12 години, до неї додому прийшли ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_3 , які пояснили, що повертаються після допиту з відділення поліції. Розповіли, що відбулася сварка між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , яка переросла в бійку, тому потерпіла викликала поліцію і написала заяву. Потерпіла має тілесні ушкодження, подряпини на спині та синяки. Під час розмови вона помітила, що ОСОБА_8 перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Наступного дня, 26.08.2021 року, до неї додому прийшла знову потерпіла ОСОБА_3 , яка розповіла, що повернулася з судово-медичної експертизи, де було встановлено тілесні ушкодження. 29.08.2021 року, коли потерпіла купалась то вона мила їй спину та помітила в області таза дві подряпини, але синяків не бачила.

На запитання суду, законний представник відповіла: потерпіла написала заяву до поліції, в якій просила, щоб вона була її законним представником, оскільки ОСОБА_3 останнім часом написала 3 заяви до поліції, про притягнення до відповідальності її вітчима, але її мати заяви не підтримувала та письмово зазначала, що претензій до ОСОБА_5 не має.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надала показання, відповідно до яких обвинувачений її співмешканець, відносини добрі.

В кінці серпня 2021 року, точної дати вже не пам`ятає, до обіду, вони прийшли з роботи додому, приготували поїсти, випили, та пішли до спальні відпочивати. В цей час менші діти гуляли на дитячому майданчику, який розташований через будинок від їхнього подвір`я, а старша донька ОСОБА_3 з їх дозволу пішла на день народження до однокласника. Зазвичай, вона гуляє до 22 години вечора, тому її так скоро не очікували. Але цього разу вона повернулась додому майже через годину, ближче до 13 години. Коли вона зайшла до будинку, то на її телефоні грала музика, і вона попросила дати послухати, але донька відмовила. Обвинувачений попросив потерпілу виключити музику і зробив зауваження, що вона лише спить, їсть та гуляє, не допомагає по дому, навіть не прибирає у себе в кімнаті. На його зауваження ОСОБА_3 сказала, щоб він краще дивився за своєю рідною донькою, стала його ображати, підбігла до нього та два рази вдарила кулаком в обличчя. Він у відповідь лежачи, не піднімаючись з ліжка, оскільки був не одягнений, витягнув ліву руку з-під ковдри та відштовхнув потерпілу від себе. Вона втратила рівновагу, обіперлася рукою на трельяж, і майже доторкнулась правим плечем до шафи, але не вдарилась. Потерпіла знову стала обзивати ОСОБА_5 , витягла телефон з кишені та вибігла із кімнати, щоб викликати поліцію. Вона встала з ліжка, одягла на себе халат та побігла слідом за донькою, говорила їй, що розберемося самі, просила, щоб потерпіла не викликала поліцію. Але потерпіла не послухала та викликала поліцію, яка приїхала та відвезла їх до відділення, де вони всі давали покази. Крім того, працівники поліції просили, щоб вона, як мати, подивилась спину потерпілої, які вона має тілесні ушкодження. Вони пішли до вбиральні відділення поліції, але на тілі доньки нічого не було, крім маленької подряпини на спині, яку вона могла отримати у своєї тітки ОСОБА_4 , у якої допомагала носити сіно. Наступного дня вони разом з донькою їздили на СМЕ, хоча потерпіла відмовлялась їхати, казала, що у неї нічого не має. Особисто її до кабінету не впустили, а коли донька вийшла, то сказали, що тілесних ушкоджень немає, все чисто. Потерпілій пропонували звернутись до лікарні, але вона відмовилась, оскільки на тілі ушкоджень не було.

На запитання прокурора свідок відповіла, що донька нікому свій мобільний телефон в руки не дає; обвинувачений її тільки відштовхнув, лаяв її, але не бив, тільки відштовхнув; протокол допиту на досудовому розслідуванні вона підписала не читаючи; в судовому засіданні вона дала правдиві покази, розповіла саме так, як було насправді; потерпіла говорить не правду, що обвинувачений підвівся з ліжка, взяв її за руки, та два рази вдарив об шафу. Він не підводився з ліжка, лежачи її відштовхнув від себе. Донька давно усім говорить, що посадить ОСОБА_5 , не хоче, щоб він жив з ними; результатів СМЕ вона не бачила та їй нічого не давали; на тілі у доньки синяків в день сварки не було, а звідки подряпина не знає. На шафі не має гострих частин, там ручка круглої форми, а на трельяж вона лише рукою обіперлася; при ній ОСОБА_5 лише потерпілу рукою штовхнув і все, вона телефон схватила зі своєї кишені і вибігла зі спальні.

Допитана заініціативою судув якостісвідка ОСОБА_12 надала суду показання, відповідно до яких, вона працює в селищній раді, обвинуваченого знає, неприязних відносин не має. У вересні 2021 року до служби у справах дітей надійшло повідомлення з відділення поліції про вчинення насильства ОСОБА_5 до неповнолітньої ОСОБА_3 . Було проведено засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрівської селищної ради, куди викликали саму дитину, її матір зі співмешканцем. З цього приводу було заслухано саму неповнолітню, з`ясовано думку матері дитини та її співмешканця ОСОБА_5 . Членами комісії було вирішено питання про необхідність поставлення на облік дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, при вчиненні фізичного насильства по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 . Було організована робота з цією дитиною, дана сім`я взята під соціальний супровід центром соціальних служб, та складено індивідуальний план за пропозиціями всіх суб`єктів, причетних до охорони дитинства, та подоланню складних життєвих обставин в цій родині. Оскільки ОСОБА_3 навчається в навчальному закладі м. Краматорська, то звідти також надійшли пропозиції по роботі з цією дитиною. Згідно чинного законодавства, щоквартально комісією з питань захисту прав дитини відбувається перегляд індивідуального плану, куди викликаються всі задіяні виконавці цього індивідуального плану - дитина, її мати, та інші. Якщо є зміни, то вносяться корективи до індивідуального плану соціального захисту дитини. Якщо протягом 6 місяців будуть продовжені складні життєві обставини, дитина знімається з обліку служб у справах дітей як така, що опинилась у складних життєвих обставинах. До вересня 2021 року будь-яких скарг від сім`ї до служби у справах дітей не надходило.

На запитання суду свідок відповіла, що під час спілкування з ОСОБА_3 вона особисто не чула, щоб вона негативно характеризувала обвинуваченого ОСОБА_5 , та бажала його обов`язково посадити за грати.

Допитана заініціативою судув якостісвідка ОСОБА_13 надала суду показання, відповідно до яких, вона працює на посаді директора центру соціальних служб Олександрівської селищної ради. Сім`ю ОСОБА_8 знає з 2015 року, коли працювала фахівцем в районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, та сім`я перебувала у складних життєвих обставинах у зв`язку з тим, що мати зловживала спиртними напоями і не виконувала свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей. З 2019 року вона працює в Олександрівській селищній громаді та також з цією родиною почала працювати, але ситуація змінилась, коли ОСОБА_5 почав проживати з ОСОБА_8 і сімейний стан родини покращився, налагодились умови проживання. З 2020 року обвинувачений та його співмешканка ОСОБА_8 перебувають на обліку, оскільки засуджені до позбавлення волі умовно. З родиною весь час працюють: проводять роз`яснювальну роботу, надають консультації та рекомендації. Про події, які відбулися в сім`ї, вона дізналась лише через 20 днів з приводу того, що обвинувачений ОСОБА_5 змушував ОСОБА_14 допомагати та робити домашні справи: мити посуд, прибирати свої речі, але щоб він бив потерпілу - такого не знає.

Показання законного представника ОСОБА_10 судвважає належними,допустимими тадостовірними доказами,на підтвердженнянаявності употерпілої тілеснихушкоджень,які однакне спростовуютьпоказання обвинуваченогота свідка ОСОБА_8 про обставини за яких вони могли бути отримані.

Показання свідка ОСОБА_8 суд вважає належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують показання обвинуваченого щодо обставин сварки, та спростовують показання потерпілої щодо обставин, за яких вона отримала тілесні ушкодження, так як вони узгоджуються з показами обвинуваченого та відповідають пред`явленому обвинуваченню.

Показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд вважає належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження характеристики сімейних відносин які склалися між учасниками справи. Показання свідків не спростовують показання обвинуваченого.

В судовому засіданні були досліджені протоколи слідчих дій:

- Протокол огляду місця події від 26.08.2021 року з фототаблицею та план-схемою, відповідно до якого в період часу з 10:10 до 10:25 годин в присутності понятих, за участю ОСОБА_8 , був проведений огляд, місцем якого є територія домоволодіння б. АДРЕСА_2 . Територія домоволодіння частково огороджена дерев`яним парканом та шиферним хвилястим парканом. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через дерев`яну хвіртку з східного напрямку. При вході на територію з правого боку є одноповерховий будинок з шиферним дахом, вхід в будинок здійснюється через дерев`яні двері з північного напрямку. При вході в будинок є коридор, зліва кладова кімната, далі є кухня, з права зальна кімната та спальня. В кухні прямо здійснюється вхід в спальну кімнату. Зі слів потерпілої ОСОБА_15 , в даній кімнаті її штовхав ОСОБА_5 в наслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження (при цьому ОСОБА_15 показала на місце падіння та від що вона вдарилася, зроблено фото).

Схема до протоколу містить графічне зображення домоволодіння, будинку та місця, де були спричинені тілесні ушкодження.

На фотоілюстрації № 7, 8 ОСОБА_16 вказує на місця в спальні в будинку, де й яким способом їй спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 , а саме вказує рукою на трюмо та шафу (а.с.49-55).

Протокол огляду місця події, суд визнає належним, допустимим доказом на підтвердження місця події, яка інкримінується обвинуваченому.

Протокол проведення слідчого експерименту від 15.09.2021 року з фототаблицею, відповідно до якого в період часу з 09:50 до 10:10 годин, в присутності понятих, підозрюваного ОСОБА_5 , в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 , був проведений слідчий експеримент, в ході якого в спальній кімнаті зі слів ОСОБА_5 він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 (при цьому вказав, де саме, яким чином, зроблено фото).

Фотоілюстрація № 5 містить зображення ОСОБА_5 , який лежить на ліжку та лівою рукою вказує в ліву сторону. Фотоілюстрація № 6 містить зображення ОСОБА_5 , який стоїть біля трюмо та вказує лівою рукою на шафу в кімнаті. Фотоілюстрація № 7 містить зображення ОСОБА_5 , який стоїть біля ліжка та вказує лівою рукою на трюмо (а.с.56-63).

Оскільки протокол слідчого експерименту не містить опису відтворення дій, обстановки та обставин інкримінованого ОСОБА_5 кримінального проступку, суд в судовому засідання з`ясував у обвинуваченого, що саме він показував на фотоілюстраціях № 5-7. Обвинувачений відповів, що на фото 5 він показав під час слідчого експерименту як він лежачи в ліжку відштовхнув потерпілу від себе після того, як вона нанесла йому удари; на фото № 6-7 він показав об що вдарилася потерпіла після його поштовху. Під час цих дій він з ліжка не підводився. На фото він зображений стоячи, бо його про це попросили, щоб він показав на які предмети наштовхнулася потерпіла.

Протокол слідчого експерименту суд вважає належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження місця події, обставин події, що інкримінується обвинуваченому та показань обвинуваченого в суді. Зазначені в протоколі слідчого експерименту обставини, з урахуванням показань обвинуваченого в суді щодо обставин його проведення, відповідають пред`явленому обвинуваченню.

У судовому засіданні був досліджений висновок судової експертизи:

- За висновком експерта № 163 від 26.08.2021 року за результатами проведення судово-медичної експертизи встановлено, що на вирішення експертизи поставлені наступні питання: - чи маються у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесні ушкодження, якщо так, то який їх характер, механізм утворення та ступеня тяжкості?; - чи могли утворитися вказані тілесні ушкодження при вище вказаних обставинах?; - чи було завдано ОСОБА_3 діями ОСОБА_5 фізичну біль. Обставини справи з постанови дізнавача; «25.08.2021 року близько 11 годин ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння знаходячись за місцем мешкання в АДРЕСА_2 , умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, взявши руками за обидві руки неповнолітню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вдарив її двічі спиною об шафу, після чого штовхнув на триляж, чим завдав ОСОБА_17 тілесні ушкодження».

Відповідно до висновків експерта, при експертизі у ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді 2 саден спини в області крижі, які утворились від ковзаючої дії тупих предметів, можливо у вказаний в постанові час та при вказаних обставинах, та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Визначення фізичного болю не входить до компетенції судово-медичного експерта (а.с.65)

Висновок експертизи суд визнає недостовірним доказом обвинувачення, оскільки експертом висновки зроблені на підставі постанови дізнавача, в якій були зазначені відомості про обставини отримання тілесних ушкоджень, які не відповідають викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Висновок експертизисуд вважаєналежним,допустимим тадостовірним доказомна підтвердженнянаявності употерпілої тілеснихушкоджень увигляді саден,та ступенюїх тяжкості.Висновок експертизиспростовує показанняпотерпілої пронаявність унеї синцівотриманих приударі ошафу.

В судовому засіданні також досліджені:

- Електронний рапорт оператора «102» про те, що 25.08.2021 року об 11:16 отримано повідомлення від ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та зареєстровано ЄО № 2346, як «інші тілесні ушкодження про те, що її вдарив відчим ОСОБА_19 . ШМД не потребує» (а.с.80);

- заява ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності її вітчима ОСОБА_20 , який 25.08.2021 року, причинив їй тілесні ушкодження (а.с.81);

- витяг з ЄРДР про виявлення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за ч. 1 ст. 125 КК України від 25.08.2021 р. (а.с.46);

- постанову про призначення групи дізнавачів (а.с.47);

- постанову про призначення групи прокурорів від 25.08.2021 р. (а.с.48);

- заяву ОСОБА_3 , лист Олександрівської селищної ради, постанову про залучення законного представника потерпілого (а.с.65-67).

Зазначені документи підтверджують законні підстави відкриття кримінального провадження, повноважність осіб які проводили досудове розслідування та підтримували публічне обвинувачення в суді.

В судовому засіданні також досліджені письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого: ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.68-69,78), раніше судимий (а.с.70-72), вироком Олександрівського районного суду від 07.12.2020 року засуджений за ч. 3 ст. 185, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки (а.с.73-76); на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП Олександрівської лікарні планового лікування, не перебуває (а.с.77); є інвалідом 3-ї групи безстроково за загальним захворюванням (а.с.89), має на утриманні малолітню доньку (а.с.87-88).

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємопов`язаними між собою, на переконання суду є недостатньою для постановлення обвинувального вироку.

Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

За вимогами ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно довимог ст.17КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як тягар доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).

Суд, розглянувши питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 керуючись ст. 337 КПК України, яка визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення, вина обвинуваченого ОСОБА_5 позарозумним сумнівомне буладоведена усудовому засіданніза обвинуваченняму вчиненніним кримінальногоправопорушення передбаченогоч.1ст.125КК України, умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор в судовому засіданні відмовився від зміни обвинувачення та не відмовився від підтримання пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення.

Разом з тим формулювання пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення про те, що він «діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, штовхнув руками ОСОБА_3 , від чого остання вдарилася спиною о шафу, який знаходився у вказаній кімнаті» свідчить про те, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він умисно штовхнув потерпілу. Обвинувачення в тому, що ОСОБА_5 при цьому мав умисел на завдання потерпілій тілесних ушкоджень, під час судового розгляду не пред`являлося та наданими прокурором доказами не підтверджено.

Оцінивши наданіпрокурором докази,які визнаніналежними,допустимими тадостовірними,суд дійшовдо висновку,що підчас сваркиз потерпілою,яка нанеслаобвинуваченому дваудари кулаком по обличчю, останній не підводячись з ліжка умисно відштовхнув потерпілу. Проте удар потерпілої о шафу та трельяж обвинувачений не передбачав, хоча міг і повинен був передбачити, оскільки він фізично є сильнішим за потерпілу, яка є неповнолітньою.

За вимогами ч. 3 ст. 25 КК України, необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Завдання легких тілесних ушкоджень з необережності, не є кримінальним правопорушенням.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 КПК України, має бути виправданим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що сторона обвинувачення у відкритому судовому засіданні поза розумним сумнівом не довела, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов по справі відсутній.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, та виправдати за ч. 1 ст. 125 КК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , до набраннявироком законноїсили, не обирати.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.

Апеляційна скарга на вирокможе бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні,надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Олександрівського

районного суду ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 101335530
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку