Справа№ 938/631/21

Судове провадження № 1-кп/938/122/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого/цивільного позивача (Верховинської селищної ради) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021091130000058від 17.08.2021року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_4 напочатку травня 2021 року з метою вчинення незаконної порубки дерев направився в лісовий масив Верховинського районного лісгоспу, який розташований в адміністративних межах села Голови Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області.

Перебуваючи в лісовому масиві, в кварталі № 30, виділі № 1 (захисні ліси), Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, діючи умисно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, без спеціального дозволу (лісорубного квитка, ордера), вчинив незаконну порубку лісу, а саме двох сироростучих та одного сухостійного дерев породи ялина загальною кубомасою 3,73 м3.

Внаслідок незаконної порубки дерев ОСОБА_4 , відповідно до проведеної судової інженерно-екологічної експертизи спричинив істотну шкоду довкіллю та державним інтересам в особі Верховинської селищної ради, якій завдано збитків на загальну суму 28146,27 грн.

Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 своювину увчиненому визнавповністю,вказавши,що дійснона початкутравня 2021року він,не маючиспеціального дозволу, зрізав у ліс три дерева породи ялина. Цивільний позов на суму 28146,27 грн. визнає, уже частково відшкодував завдані злочином збитки в сумі 10 тис. грн., долучивши копію квитанції з цього приводу.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину повністю, а також погодився не допитувати свідків по даній справі, не досліджувати письмові докази. Він зазначив, що його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку (а.с.50).

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість у подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст.349КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілого в частині з`ясування його позиції щодо покарання та відшкодування йому збитків, матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються судових витрат, а також, дослідженням досудової доповіді, складеної працівником Верховинського РС філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.

Представник потерпілого, Верховинської селищної ради, ОСОБА_5 просив суворо не карати обвинуваченого.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.1 ст.246 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (рішеннявід 16.10.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Також у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.02.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Крім того, загальні засади призначення покарання визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої покарання призначається 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу, 2) відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

До обставин,що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить те, що він щиро розкаявся у вчиненному, активно сприяв розкриттю злочину, частково добровільно відшкодував завдані злочином збитки.

Часткове добровільне відшкодування завданих збитків у сумі 10 тис. грн. підтверджується квитанцією відь 24.11.2021 року №14 (а.с.51).

Як вбачається з обвинувального акта (а.с.3), обставин, які обтяжують покарання відповідно дост. 67 КК України,не встановлено

Суд також враховує особу винного ОСОБА_4 . Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52), раніше не судимий ( а.с.53), на психіатричному та наркологічному обліку не знаходиться (а.с.54), не працює, фактично проживає в с. Голови Верховинського району разом із батьком-пенсіонером, 1949 року народження, з яким ведуть спільне господарство (а.с.55), працьовитий, з особами, які схильні до правопорушень стосунки не підтримує (а.с.56).

Згідно з досудовою доповіддю Верховинського РС філії ДУ «Центр пробації в Івано-Франківській області» від22.11.2021 року - ризиквчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства - середній, виправлення обвинуваченогобезпозбавлення воліабо обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку Верховинського РС у разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушникавід відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним накладення на правопорушника обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;повідомлятиуповноваженийорган з питань пробації про зміну місця проживання,роботиабонавчання;не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питаньпробації ( а.с. 41-45).

У ч. 2 ст. 4 КК України закріплено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч.1 ст.246 КК України ( в редакції закону,що діявна часвчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину,тобто на початоктравня 2021року)незаконна порубкадерев абочагарників улісах,захисних таінших лісовихнасадженнях,перевезення,зберігання,збут незаконнозрубаних деревабо чагарників,що заподіялиістотну шкоду карається штрафом від тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Впродовж періоду з часу вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину та по час ухвалення судом вироку щодо нього не набирав чинності закон про кримінальну відповідальність, яким скасовувалася б кримінальна протиправність діяння, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, пом`якшувалася б кримінальна відповідальність за вчинення цього злочину або іншим чином поліпшувалося становище обвинуваченого.

Враховуючи вищевказане,суд приходитьдо переконаннящодо можливостіпризначення покарання ОСОБА_4 за вчиненняінкримінованого йомукримінального правопорушенняв межахсанкції ч.1ст.246КК України,обравши однез альтернативнихпокарань,передбачених уній.

Також суд враховує положення ч.2ст. 65 КК України, згідно з яким більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що, оскільки обвинувачений не працює, повинен відшкодувати завдану злочином шкоду в сумі 18146,27 грн. (з врахуванням добровільно відшкодованої суми збитків), мінімальний розмір штрафу за ч. 1 ст. 246 КК України становить 17 тис. грн грн., то призначення даного виду покарання може бути "надмірним тягарем" для нього й спонукати до вчинення корисливих злочинів, у зв`язку з чим суд вважає, що штраф, як найменш суворий вид покарання, буде недостатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Інші три покарання, які передбачені санкцією ч. 1 ст. 246 КК України (арешт, обмеження волі та позбавлення волі), - пов`язані з ізоляцією винної особи від суспільства.

Однак, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (нетяжкий злочин), обставини, що пом`якшують його покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку), особу винного (раніше не судимий, проживає з батьком-пенсіонером, 1949 року народження), суд дійшов висновку проможливість його виправлення без відбування покарання, у зв`язку з чимслід обвинуваченого звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.ст.75,76 КК України.

Також суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому одного з альтернативних видів покарань, а саме покарання у виді обмеження волі. ОСОБА_4 не відноситься до категорій осіб, яким відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, не може призначатися такий вид кримінального покарання, як обмеження волі. При цьому суд враховує те, що санкцією ч. 1 ст. 246 КК України передбаченое покарання у виді арешту, але ст. 75 КК України не застосовується до такого виду покарання, як арешт.

Верховинською селищною радою заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, в сумі 28146,27 грн.

Представник цивільного позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з врахуванням добровільно відшкодованої суми збитків у ромірі 10 тис. грн.

Згідно зі ч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У ч.1ст. 129 КПК Українипередбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до вимог ч. 1ст.1166ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, дослідивши заявлений цивільний позов дообвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, вважає, що позовпідлягає до задоволення частково у зв`язку з добровільною сплатою ним 10 тис. грн.

Витрати на проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні становлять 4118,64 грн. (а.с. 58), а саме за висновок експерта №1835/21-28/1838/21-28/1877/21-28 від 31.08.2021року.

Дану суму слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави, оскільки відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Речові докази по справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.349, 368-371,373,374,469,471,474-475 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, та призначити йомупокарання у видіобмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк - 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ч. 1, ч.3 ст.76КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов Верховинської селищної ради до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, заподіяної вчиненням злочину, - задоволити частково з врахуванням добровільно відшкодованої суми.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Верховинської селищної ради (р/р НОМЕР_1 ) шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, в розмірі 18146 (вісімнадцять тисяч сто сорок шість) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 4118,64 ( чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. та 64 коп. витрат на проведення судової експертизи.

На вирок суду може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповіднодо вимог ч.2ст. 394КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщойого не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, представнику потерпілого.

Суддя Наталія ЧЕКАН