open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Номер провадження: 11-сс/813/1560/21

Номер справи місцевого суду: 522/15365/21 1-кс/522/10496/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

слідчого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного громадянина Азербайджанської Республіки Фарзалієва ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 12.10.2021, якою в межах кримінального провадження №22021160000000005, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2021 стосовно:

ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ганжа Азербайджанської Республіки, одруженого, з середньою освітою, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09.10.2020 вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу;

- на даний час відносно якого в Малиновськогому районному суді м. Одеси розглядається обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним раніше, ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 21.08.2021, розміром застави,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження №22021160000000005 від 15.01.2021 задоволено клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Одеській області капітана юстиції ОСОБА_8 та відносно ОСОБА_11 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на 60 днів, але в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 10.12.2021 включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовлено.

Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ),що убудь-якиймомент ним,іншою фізичноюособою абоюридичною особою(заставодавцем)може бутивнесена застававідповідно доухвали слідчогосудді Приморськогорайонного судум.Одеси від21.08.2021,тобто урозмірі 300прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,тобто усумі 681000.

Строк дії обов`язків визначено до 10.12.2021 року включно.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_11 , хоч і має постійне місце проживання, одружений, є раніше несудимим, проте підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, захисником захисник подане клопотання про зміну ОСОБА_11 запобіжного заходу, оскільки він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, а органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів, що він може переховуватись, не надано доказів на підтвердження ризику впливу на свідків, спотворення або знищення доказів та вчинення ще одного злочину або продовження здійснення інкримінованого злочину.

Проте, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, а строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_11 необхідно продовжити в межах строку проведення досудового розслідування.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, вважаючи її необґрунтованою та невмотивованою з огляду на наступне:

- слідчий суддя в достатній мірі не обґрунтував детально наявність ризиків, чим звільнив прокурора від обов`язкову доводити доцільність подальшого перебування підозрюваного під вартою, та по суті переклав такий обов`язок на захисника, яким мав довести протилежне, чим обернув презумпцію свободи на презумпцію тримання під вартою, а також послався виключно на тяжкість можливого покарання;

- під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою, слідчий суддя фактично взагалі не вирішував питання щодо застави та обмежився розміром, встановленим під час обрання такого запобіжного заходу, а описова частина ухвали не містить обґрунтування розміру застави, який суттєво перевищує встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України розміри, а також не взяв до уваги майновий стан підозрюваного, відсутність майнової шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини;

- слідчий суддя не взяв до уваги, що ризик втечі значно знизився, оскільки ОСОБА_11 має постійне місце проживання в АДРЕСА_3 , де проживає спільно з дружиною та малолітньою дитиною, по місцю проживання характеризується позитивно, тобто має міцні соціальні зв`язки. Окрім того, у ОСОБА_11 виявлено кісту передньоповерхневого відділу правої верхньочелюсної пазухи, а стан його здоров`я погіршився, а належна медична допомога йому не надається, усі його звернення залишаються поза увагою;

- отримані за час досудового розслідування докази, яке триває з 15.01.2021, можуть вказувати на те, що отримані докази вже знаходяться в розпорядженні органу досудового розслідування, а ризи знищення, спотворення або приховування будь-яких речей та документів відсутній;

- ризик впливу на свідків недоведений, оскільки всі вони допитані слідчим, а відомостей, які б вказували на вплив ОСОБА_11 на вказаних свідків, після повідомлення йому про підозру, мав місце;

- ризик вчинення іншого злочину також відсутній, оскільки ОСОБА_11 раніше не судимий, характеризується позитивно, а відсутність місця роботи не може свідчити на користь існування ризику продовження вчинення інших злочинів.

Посилаючись на викладені обставини, захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до приписів ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя при вирішення вказаного питання має з`ясувати обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, що слідчим суддею і було здійснено з перевіркою наявності обставин, зазначених у ст. 184 КПК України.

З огляду на те, що захисником не ставиться питання щодо обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_11 підозри, апеляційний суд вважає, що вона знайшла своє підтвердження під час вирішення питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу, а також мотивована слідчим суддею під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваному у вигляд тримання під вартою.

Водночас, колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту про недоведеність органом досудового розслідування наявності в зазначеному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали видно, що слідчий суддя дотримався приписів зазначених вище норм кримінального процесуального закону та врахував їх при постановленні ухвали, посилаючись на обставини злочину, особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке може загрожувати ОСОБА_11 у разі визнання його винним, свідчать про те, що такі ризики, а саме передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

При цьому, як клопотання слідчого, так і мотивувальна частина ухвали слідчого судді містять детальний аналіз ризиків, зазначених у клопотанні, та які на думку слідчого судді продовжують існувати.

З даними висновками погоджується і апеляційний суд, та вважає, що до теперішнього часу продовжують існувати ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, оскільки ОСОБА_12 є громадянином іноземної держави, окрім того, відповідно до матеріалів провадження (а.п. 36) останній змінює адреси мешкання, підтвердженням чого є факт вилучення психотропної речовини за адресою: АДРЕСА_2 , на противагу долученої захисником копії договору оренди житла від 01.09.2020, відповідно до якої ОСОБА_11 винаймає житло за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас, продовження існування зазначеного ризику, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обумовлене також тим, що відповідно до долученої в судовому засіданні Вимоги ДІ МВС України, ОСОБА_11 раніше судимий 09.10.2020 вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу, який відповідно до відомостей з ЄДРСР не сплачений, та судимість по ньому не погашена. Окрім того, на даний час відносно ОСОБА_11 в Малиновськогому районному суді м. Одеси розглядається обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України спільно з іншими особами.

При цьому, апеляційний суд враховує, що факт перебування на розгляді суду обвинувального акту стосовно ОСОБА_11 не свідчить про його винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, оскільки відсутній вирок щодо визнання його винуватим, з огляду на те, що судовий розгляд ще триває, проте зазначає, що зазначена обставина слугує певною характеристикою його особи та свідчить про ймовірну схильність останньої до вчинення умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів з метою отримання доходу від такої незаконної діяльності.

На противагу доводам апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що продовжує існувати ризик знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще триває, всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені, а всі особи причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені, що може вказувати на можливість встановлення і речей та документів, які можуть мати значення для кримінального провадження.

З аналогічних підстав колегія суддів вважає, що продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, а доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності такого ризику з огляду на те, що свідки допитані слідчим, є необґрунтованими з наступних підстав.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 95 КПК України, суд, у разі направлення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_11 до суду, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Посилання захисника ОСОБА_7 на невідповідність розміру застави, колегія суддів вважає голослівними з огляду на те, що під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вирішується питання щодо визначення розміру застави. В свою чергу, ухвала слідчого судді містить обґрунтоване мотивування застосованого раніше запобіжного заходу із визначенням розміру застави, якому була надана правова оцінка під час застосування такого запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 , а також те, що на теперішній час не змінилось і стороною захисту не були доведено існування підстав для зміни визначеного розміру застави.

Щодо доводів захисника з приводу погіршення стану здоров`я ОСОБА_11 , апеляційний суд зазначає, що захисником в суді першої інстанції долучено копію МРТ головного мозку ОСОБА_13 , натомість прізвище підозрюваного є ОСОБА_11 , а сама довідка складена 07.08.2016. інших медичних довідок щодо стану здоров`я ОСОБА_11 станом на момент продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до суду не надано.

Будь-яких інших відомостей, які б вказували на те, що у підозрюваного наявні хвороби, які виключають його можливість перебування в умовах ізоляції, матеріали провадження не містять.

В свою чергу, апеляційний суд зазначає, що надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 10.02.2012 №239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного перелік та керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Таким закладом охорони здоров`я є Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області, однак захисником не надано доказів того, що ОСОБА_11 звертався за медичною допомогою, та йому було відмовлено у наданні такої, або така допомога, якої він потребує в умовах лікувального закладу вказаного типу не може бути наданою.

Погоджуючись з рішенням слідчого судді, апеляційний суд з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», та вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів зможе не забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

З приводу доводів скарги захисника, що слідчий суддя в достатній мірі не обґрунтував детально наявність ризиків, чим звільнив прокурора від обов`язкову доводити доцільність подальшого перебування підозрюваного під вартою, та по суті переклав такий обов`язок на захисника, яким мав довести протилежне, апеляційний суд зазначає, що слідчим суддею детально розглянуті, заявлені слідчим ризики, а формулювання в мотивувальній частині ухвали, що стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зникнення або зменшення ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді про застосування та про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначені ним в аспекті розгляду клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу, а не в аспекті розгляду клопотання слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Аналізуючи всі викладені вище обставини в своїй сукупності, враховуючи наявність в зазначеному кримінальному провадженні доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , а також враховуючи особу підозрюваного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною, вмотивованою і обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 24, 177, 178, 194, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного громадянина Азербайджанської Республіки Фарзалієва ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2021, якою стосовно ОСОБА_11 ( ОСОБА_10 ), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, продовжено запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком до10.12.2021із визначенимраніше,ухвалою слідчогосудді Приморськогорайсуду м.Одеси від21.08.2021,розміром застави залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 101322825
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку