ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа №640/17974/20

адміністративне провадження №К/9901/35956/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,

учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників позивача - Шпакович О.В., Гайдая Я.Ю.,

представника відповідача - Перової О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ ДСА України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»» від 29 квітня 2020 року №206;

- визнати протиправним і скасувати наказ ДСА України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 01 липня 2020 року №161/к;

- поновити його на посаді генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі - Підприємство);

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 липня 2020 року по дату винесення рішення у справі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем не дотримано приписів відповідного законодавства, а прийнятий наказ про звільнення позивача є необґрунтованим і протиправним. ОСОБА_1 зазначав, зокрема, про те, що він був позбавлений можливості ознайомитися належним чином із матеріалами службового розслідування та підготувати ґрунтовні зауваження і пояснення до акта службового розслідування, оскільки відповідач відмовив у задоволенні клопотання від 30 червня 2020 року про встановлення додаткових розумних строків, у той час як строк для ознайомлення із актом службового розслідування, який разом із додатками міститься в 4 томах на близько 1050 аркушах, тривав менше одного дня, а саме з 14 год 05 хв до 18 год 00 хв 30 червня 2020 року. Вказане, на думку позивача, свідчить про порушення його прав, передбачених абзацом 4 пункту 9 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, (далі - Порядок №950). ОСОБА_1 також звертав увагу на те, що відсторонення його від посади генерального директора Підприємства вчинено всупереч вимогам трудового законодавства та умовам укладеного з ним контракту. Протиправність наказу ДСА України від 29 квітня 2020 року №206 про проведення службового розслідування позивач обґрунтовував, у тому числі відсутністю в ньому таких підстав для відсторонення від виконання обов`язків як: повідомлення про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності; складення протоколу про адміністративне корупційне правопорушення; вжиття заходів щодо виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного правопорушення або порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII). Окрім того ОСОБА_1 зазначав, що його відсторонення від виконання обов`язків генерального директора Підприємства на час проведення службового розслідування не відповідає вимогам статті 29 Закону №1700-VII, а саме в наказі не зазначено про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів у розумінні вказаного Закону, який перешкоджав би виконанню трудових обов`язків за контрактом. Щодо наказу ДСА України від 01 липня 2020 року №161/к про звільнення ОСОБА_1 акцентував увагу на тому, що при прийнятті рішення за результатами службового розслідування відповідачем не були враховані пояснення позивача, чим відповідач не забезпечив принцип об`єктивності та неупередженості, порушив права ОСОБА_1 , передбачені Конституцією України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) та Порядком №950.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року та ухвалено нове, яким позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ ДСА України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»» від 29 квітня 2020 року №206. Визнано протиправним і скасовано наказ ДСА України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 01 липня 2020 року №161/к. Поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора Підприємства. Стягнуто із ДСА України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 липня 2020 року до 28 вересня 2021 року в розмірі 556086,66 грн і судові витрати у розмірі 2240,80 грн.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ДСА України подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та залишити без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року.

6. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції необґрунтована, така, що не відповідає дійсним обставинам справи, прийнята із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

7. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ДСА України вказала пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) із посиланням на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року в справі №463/3091/15.

8. ДСА України наголошує, з-поміж іншого, що наказ від 29 квітня 2020 року №206 «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»» виданий відповідачем за наявності підстав, із дотриманням установленої процедури та в рамках повноважень, визначених чинним законодавством. Наказ від 01 липня 2020 року №161/к «Про звільнення ОСОБА_1 » прийнятий у зв`язку із порушенням керівником умов контракту, що підтверджується матеріалами службового розслідування. У контракті №1/21-19 з генеральним директором Підприємства від 28 травня 2019 року (далі - Контракт) чітко визначені такі умови його розірвання як допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (підпункт «ж» пункту 5.3) та порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (підпункт «і» пункту 5.3).

9. У судовому засіданні представник ДСА України підтримала вимоги касаційної скарги.

IV. Позиція інших учасників справи

10. ОСОБА_1 письмового відзиву на касаційну скаргу не подано.

11. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники заперечили проти задоволення касаційної скарги, вважають, що оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року прийнята із дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою, просять залишити її без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Уханенка С.А., Шевцової Н.В. ухвалою від 11 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 11 жовтня 2021 року частково задоволено клопотання ДСА України про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року. Зупинено виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року в частині стягнення із ДСА України середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 556086,66 грн до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 жовтня 2021 року відмовлено ДСА України у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року в повному обсязі.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 жовтня 2021 року справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 17 листопада 2021 року о 14:00 годині.

16. У судовому засіданні 17 листопада 2021 року колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила не враховувати доповнення до касаційної скарги ДСА України, які надійшли до Суду 28 жовтня 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. За результатами конкурсного відбору наказом ДСА України від 28 травня 2019 року №179/к ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора Підприємства, з ним укладено Контракт зі строком дії з 30 травня 2019 року до 29 травня 2022 року, за умовами якого керівник, з-поміж іншого: зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна; здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, Статутом Підприємства, затвердженим наказом ДСА України від 26 листопада 2019 року №1142, (далі - Статут), і Контрактом; забезпечує складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства та подає його для затвердження Органу управління майном (ДСА України), з яким укладено Контракт; подає в установленому порядку Органу управління майном, з яким укладено Контракт, квартальну та річну фінансову звітність Підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану Підприємства разом із пояснювальною запискою щодо результатів діяльності; забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану Підприємства; зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства згідно із додатком до Контракту; щокварталу подає Органу управління майном, з яким укладено Контракт, звіт про результати виконання показників, передбачених Контрактом, за встановленою формою. У разі невиконання передбачених Контрактом показників керівник подає Органу управління майном разом із звітом пояснення щодо причин їхнього невиконання.

18. Відповідно до наказу Підприємства від 30 травня 2019 року №127-К ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора Підприємства з 30 травня 2019 року на умовах Контракту.

19. У подальшому на ім`я голови ДСА України ОСОБА_10. від заступника голови ДСА України ОСОБА_11. , радника голови ДСА України ОСОБА_12. , начальника управління інформатизації та судової статистики ДСА України ОСОБА_13. надійшли службові записки від 15 квітня 2020 року №15.2-46/20 і від 24 квітня 2020 року №15.2-49/20 стосовно невиконання/систематичного невиконання керівником Підприємства обов`язків, покладених на нього Контрактом.

20. Відповідно до пункту 16 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), частини третьої статті 99 ЦК України, Порядку №950, пунктів 60, 61 Статуту, службових записок від 15 квітня 2020 року №15.2-46/20 та від 24 квітня 2020 року №15.2-49/20 головою ДСА України 29 квітня 2020 року видано наказ №206 «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»», яким наказано провести службове розслідування стосовно генерального директора Підприємства ОСОБА_1 на предмет фактів неналежного виконання керівником службових обов`язків, що призвели до значної матеріальної шкоди Підприємству та шкоди інтересам держави (пункт 1). Цим наказом утворено комісію з проведення службового розслідування у відповідному складі (пункт 2), а також на період службового розслідування відсторонено генерального директора Підприємства ОСОБА_1 від виконання обов`язків і покладено виконання обов`язків генерального директора Підприємства на головного інженера Підприємства ОСОБА_14. (пункт 5).

21. Наказами ДСА України від 19 травня 2020 року №229, від 28 травня 2020 року №243 та від 11 червня 2020 року №262 продовжено строк службового розслідування спочатку до 29 травня 2020 року (у зв`язку з необхідністю отримання пояснень від посадових осіб Підприємства), у подальшому до 12 червня 2020 року та до 26 червня 2020 року (у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивачем).

22. За результатами проведення службового розслідування стосовно генерального директора Підприємства ОСОБА_1 складено акт від 22 червня 2020 року, зі змісту якого слідує, що під час службового розслідування встановлено:

- незабезпечення керівником виконання затвердженого фінансового плану Підприємства на 2019 рік. При невиконанні фінансового плану Підприємства за доходами керівником було прийнято ряд неефективних управлінських рішень, які призвели до нераціонального використання коштів та майна, а також непередбачених фінансовим планом витрат (зокрема, проведення конференції, укладення договорів фінансового лізингу на придбання 10 автомобілів), що спричинило виникнення не лише кредиторської заборгованості за основною діяльністю Підприємства, а й недоотримання прибутку Підприємством. Незабезпечення керівником Підприємства ОСОБА_1 виконання затвердженого фінансового плану Підприємства на 2019 рік є недотриманням вимог пункту 2.4 Контракту, пункту 8.8.16 Статуту та статті 75 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

- договором від 21 грудня 2019 року №21/12-2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Кріптол» і Підприємством, передбачено проживання учасників відповідної конференції у кількості 80 чоловік на загальну суму 84799,68 грн, тобто вартість проживання однієї особи становила 1060 грн з ПДВ. Проте згідно із наданими для перевірки службовими записками на ім`я генерального директора Підприємства та наказами на відрядження працівників регіональних служб підтримки для участі у конференції було направлено лише 63 особи. Таким чином, вартість сплачена Підприємством за проживання своїх працівників завищена на 18020 грн і це порушення призвело до неефективного використання коштів на загальну суму 18020 грн. Окрім того, договором від 21 грудня 2019 року №21/12-2019-2, укладеним між ТОВ «Кріптол» і Підприємством, визначена загальна вартість послуг з організації харчування співробітників Підприємства під час проведення конференції у розмірі 198000 грн. У програмі конференції було визначено проведення святкової вечері по завершенню конференції, яка і була фактично профінансована за договором із ТОВ «Кріптол». Водночас витрати на обслуговування зазначеної конференції не були передбачені фінансовим планом Підприємства на 2019 рік, що є порушенням вимог частини другої статті 75 ГК України.

- щодо укладення договорів фінансового лізингу на придбання 10 автомобілів Renault Sandero встановлено, що фінансовим планом Підприємства на 2019 рік не передбачено придбання в лізинг автомобілів, а на Підприємстві рахується значна сума кредиторської заборгованості. Ураховуючи значне невиконання показників фінансового плану, зокрема, отримання фінансового результату від операційної діяльності лише на 54,9%, здійснення непершочергових витрат, тобто взяття на себе фінансових зобов`язань за договорами фінансового лізингу, свідчить про прийняті неефективні управлінські рішення генеральним директором Підприємства ОСОБА_1 , що призвело до неефективного та нераціонального використання коштів у сумі 4839,1 тис. грн. Зазначені порушення вказують на відсутність контролю за здійсненням фактичних витрат Підприємства у відповідності до затверджених фінансових планів і порушення вимог частини другої статті 75 ГК України, зокрема, здійснення непередбачених фінансовими планами витрат за укладеними договорами фінансового лізингу та відволікання обігових коштів Підприємства. Такі дії позивача є порушенням пункту 2.4 Контракту.

- у ході проведення службового розслідування досліджено дані бухгалтерського обліку та встановлено, що Підприємство несвоєчасно розраховується із Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») і ТОВ «Софтлайн Мобільні Системи» за отримані послуги, що призвело до виникнення простроченої кредиторської заборгованості. Додатково зауважено, що при формуванні фінансового плану Підприємства на 2020 рік одним із джерел надходжень передбачалось бюджетне фінансування на створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС). Ураховуючи, що в Державному бюджеті на 2020 рік не передбачені бюджетні призначення на відповідні цілі, ДСА України неодноразово зверталася до Підприємства щодо необхідності перегляду показників фінансового плану Підприємства, оптимізації витрат Підприємства, зокрема, фонду оплати праці шляхом перегляду штатного розпису Підприємства з метою недопущення виникнення кредиторської заборгованості за договірними відносинами та з оплати праці працівникам. Проте Підприємством зазначені звернення проігноровано, зміни до фінансового плану на 2020 рік не внесено, штатний розпис не переглянуто, заходів щодо оптимізації витрат не вжито.

- виявлені порушення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, і наказу Підприємства від 01 червня 2018 року №88-ОД щодо порядку використання коштів Підприємства, наданих на закордонні відрядження керівництва. Зокрема, при виданні наказів на відрядження за кордон Підприємством не видавались та не затверджувались технічні завдання на відрядження (у яких визначаються мета виїзду, завдання та очікувані результати відрядження, строк, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом)). Окрім того, генеральному директору Підприємства ОСОБА_1. та його першому заступнику ОСОБА_7 за час відрядження до м.Амстердам зайво відшкодовано витрати на відрядження без наявності підтверджуючих документів на загальну суму 16160,32 грн, по 8080,16 грн кожному. Також звіти про використання коштів, виданих на відрядження до м.Амстердам (від 09 грудня 2019 року №390, №391), ОСОБА_1. і ОСОБА_7 подані до бухгалтерії через 18 календарних днів після повернення з відрядження.

- перевіркою встановлено, що на Підприємстві відсутні первинні документи і відображення у бухгалтерському та податковому обліку про наявність будь-яких господарських операцій, які б обґрунтовували подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2019 року, яким зменшено податкове зобов`язання до сплати на суму 2065744 грн (задекларовано лише 17499 грн). Ураховуючи реальні (вірні) суми ПДВ (що обліковуються у бухгалтерському обліку), які необхідно було відобразити у податковій декларації з ПДВ за грудень 2019 року, та суми фактично перерахованого до бюджету податку, Підприємством не задекларовано та, як наслідок, здійснено ухилення від сплати ПДВ на суму 1732480 грн.

- перевіркою своєчасності подання фінансової звітності Підприємства за 2019 рік установлено, що у порушення вимог Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419, фінансова звітність Підприємства за 2019 рік подана до Державної служби статистики України із запізненням, не 28 лютого 2020 року, а 02 березня 2020 року, що є порушенням вимог чинного законодавства щодо подання статистичної звітності.

- суцільною перевіркою подорожних листів службових легкових автомобілів Audi A6, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та Audi A6, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , за період з 01 червня 2019 року до 30 квітня 2020 року встановлено, що генеральний директор Підприємства ОСОБА_1. з 10 березня 2020 року до 12 березня 2020 року (подорожні листи службового легкового автомобіля №4240167, № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ) та 09 жовтня 2019 року (подорожній лист службового легкового автомобіля №4241080) використовував (був водієм) автомобіль Audi A6, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 . Правомірність використання зазначеного автомобіля з 10 березня 2020 року до 12 березня 2020 року підтверджується наказом Підприємства від 06 березня 2020 року №21-ВД, за підписом генерального директора ОСОБА_1., у пункті 1 якого зазначено: «Відбуваю у службове відрядження до Східного апеляційного господарського суду (м.Харків) строком на 3 календарних дні з 10 березня до 12 березня 2020 року на службовому автомобілі Audi A6, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , з метою участі у роботі круглого столу щодо обговорення подальших кроків побудови та впровадження ЄСІТС за підтримки Проєкту та Програми USAID «Нове правосуддя»». Водночас документи, які підтверджують необхідність використання ОСОБА_1 (як водієм) 09 жовтня 2019 року автомобіля, на Підприємстві відсутні. Проте додатком до доповідної записки механіка відділу логістики та транспорту Підприємства ОСОБА_9 є повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 09 жовтня 2019 року о 14 год 10 хв із автомобілем Audi A6, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_1 . Щодо використання службового автомобіля Audi A6, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , першим заступником генерального директора Підприємства ОСОБА_7., то останній пояснив, що він користувався службовим транспортом виключно в межах виконання своїх службових обов`язків, передбачених Статутом, посадовою інструкцією та наказами Підприємства. Водночас перевіркою встановлено, що подорожні листи службового легкового автомобіля на першого заступника генерального директора Підприємства не виписувались. Таким чином, використання службових автомобілів генеральним директором Підприємства та його першим заступником порушує вимоги наказу Підприємства «Про закріплення службових автомобілів» від 05 грудня 2016 року №91/1-ОД (зі змінами) та свідчить про неефективні управлінські рішення, відсутність контролю та упорядкованості використання транспортних засобів.

- у ході проведення службового розслідування встановлено, що фінансова звітність Підприємства за 2019 рік, зокрема, звіт про фінансові результати, не відповідає даним бухгалтерського обліку Підприємства, який ведеться з використанням бухгалтерського програмного забезпечення « 1С: Підприємство 8», чим порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73. При формуванні фінансової звітності порушено принцип повного висвітлення, згідно із яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Тобто дані, відображені у фінансовій звітності Підприємства за 2019 рік, є недостовірними та не відображають реальний фінансовий стан Підприємства. Таким чином, генеральним директором Підприємства ОСОБА_1. порушено вимоги пункту 2.3 Контракту та пункту 1 статті 11 Закону №996-XIV в частині неподання у повному обсязі фінансової звітності в установленому порядку Органу управління майном (ДСА України).

- документ під назвою «Аудиторський звіт за результатами аудиту поточного стану розробки та наявних функціональних можливостей прикладного програмного забезпечення, яке створювалось Адміністратором відповідно до договорів з побудови компонентів ЄСІТС у 2018-2019 роках», направлений до ДСА України листом від 31 січня 2020 року №573/1/10-00-20, за підписом першого заступника генерального директора Підприємства ОСОБА_7., не є результатом роботи робочої групи, створеної наказом генерального директора Підприємства ОСОБА_1. від 08 листопада 2019 року №242-ОД, і не відповідає вимогам цього наказу. Строки, визначені як наказом ДСА України від 07 листопада 2019 року №1096, так і наказом генерального директора Підприємства від 08 листопада 2019 року №242-ОД, у частині підготовки аудиторського звіту були порушені й генеральним директором Підприємства належного контролю за виконанням указаного завдання не здійснено. Окрім того, актом службового розслідування тимчасово діючої комісії стосовно дій (бездіяльності) першого заступника генерального директора Підприємства ОСОБА_7 та технічного директора ОСОБА_8. установлено, що відсутність належного контролю з боку генерального директора Підприємства ОСОБА_1 призвела до безпідставного нарахування та сплати заробітної плати членам робочої групи з проведення аудиту, які фактично не приймали участі у вказаній роботі, за рахунок бюджетних коштів у розмірі 1362,5 тис. грн. Ураховуючи викладене, зважаючи на відсутність належно оформленого аудиторського звіту, Підприємством на проведення відповідного аудиту незаконно витрачені бюджетні кошти у загальній сумі 3505843,75 грн.

- згідно із листами від 22 листопада 2019 року, за підписом генерального директора ОСОБА_1., Підприємство для виконання завдань, визначених наказом ДСА України від 07 листопада 2019 року №1096 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», у листопаді-грудні 2019 року просило у ДСА України виділення для оплати праці бюджетних асигнувань у сумі 2900 тис. грн відповідно до «Плану використання коштів на 2019 рік» (зі змінами) за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя». Проте фактично вказані у розрахунку працівники не займалися розробкою ТЕО, а виконували роботи в рамках своїх посадових обов`язків по забезпеченню виконання договорів із ДСА України, її територіальними управліннями та судами. Кошти, які були отримані від ДСА України, її територіальних управлінь та судів для виплати заробітної плати працівникам Підприємства, були спрямовані на проведення корпоративних заходів на загальну суму 523,4 тис. грн за договорами від 21 грудня 2019 року №21/12-2019, №21/12-2019-1, №21/12-2019-2, при цьому заробітна плата працівників була виплачена за рахунок бюджетних коштів, які були використані не за призначенням. На момент проведення службового розслідування керівником робочої групи ОСОБА_7 не надано тексту техніко-економічного обґрунтування, на Підприємстві матеріали щодо розробки ТЕО відсутні. Документа, що підтверджує кінцевий результат сумарних підготовчих заходів та робіт щодо ТЕО із визначенням очікуваної вартості побудови ЄСІТС і експлуатаційних витрат, не розроблено та не надано на затвердження ДСА України, підтвердженням чого є відсутність відображення в програмному продукті «Megapolis.DocNet», що здійснює процес електронного документообігу та організації Підприємства. Бюджетні асигнування, які виділялися ДСА України для підготовки (розробки) ТЕО, було використано не за бюджетним призначенням, оскільки бюджетні грошові кошти були безпідставно розподілені на нецільову виплату заробітної плати співробітникам Підприємства за роботи, які фактично не виконувались. Такі дії керівника робочої групи ОСОБА_7 призвели до збитків, які заподіяні державі в результаті нецільового використання бюджетних коштів, отриманих від ДСА України виключно на підготовку (розробку) ТЕО у розмірі 2514,6 тис. грн. Отже, в результаті відсутності контролю з боку генерального директора Підприємства ОСОБА_1 на момент службового розслідування не виконано завдання щодо розробки та надання до 01 березня 2020 року на затвердження ДСА України техніко-економічного обґрунтування побудови ЄСІТС. Ураховуючи викладене, зважаючи на відсутність належно оформленого техніко-економічного обґрунтування та не підтвердження витрат на його розробку, Підприємством незаконно витрачені бюджетні кошти на відповідні цілі у сумі 25146667,48 грн.

23. За висновками службового розслідування: у результаті його проведення підтверджені факти, викладені у службових записках від 15 квітня 2020 року №15.2-46/20 та від 24 квітня 2020 року №15.2-49/20; за підсумками 2019 року керівником Підприємства не забезпечено виконання фінансового плану Підприємства, що є невиконанням керівником обов`язів, покладених на нього пунктом 2.4 Контракту; керівником не забезпечено належного контролю за використанням коштів Підприємства, що призвело до неефективного та незаконного їхнього використання; у результаті відсутності контролю за здійсненням фактичних витрат Підприємства у відповідності до затверджених фінансових планів та вимог частини другої статті 75 ГК України, керівником допущено укладання непередбачених планами договорів фінансового лізингу та оплату за їхнє виконання, що призвело до незаконного витрачання та відволікання обігових коштів Підприємства. Такі дії керівника, у тому числі є порушенням Контракту, а саме його пункту 2.4; керівником допущено зростання простроченої кредиторської заборгованості; у результаті неправомірного подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за грудень 2019 року Підприємством не задекларовано та, як наслідок, здійснено ухилення від сплати ПДВ на суму 1732480 грн; керівником порушено вимоги пункту 2.3 Контракту та пункту 1 статті 11 Закону №996-XIV в частині неподання у повному обсязі фінансової звітності в установленому порядку Органу управління майном (ДСА України) та недостовірності фінансової звітності; керівником допущено систематичне невиконання наказів і доручень ДСА України, що призвело, у тому числі до незаконного та неефективного використання бюджетних коштів, виділених Підприємству на фінансування заходів по виконанню вказаних вище наказів, та, як наслідок, недотримання строків виконання покладених на Підприємство завдань зі створення ЄСІТС.

24. Стосовно виявлених порушень позивачем надані пояснення, він, зокрема, стверджував, що фінансовий план Підприємства на 2019 рік не був виконаний у зв`язку із відсутністю фінансування з боку ДСА України заходів, передбачених фінансовим планом; відмовою від підписання договорів деякими судовими установами та відповідно здійснення оплати за фактично надані послуги і відсутністю реального впливу на них з боку Підприємства за додержанням фінансової дисципліни. ОСОБА_1 також зауважував, що у грудні 2019 року відповідач відмовився затвердити скоригований фінансовий план Підприємства на 2019 рік, який був наданий ДСА України в установленому порядку, з метою приведення фінансових показників Підприємства у фінансовому плані у відповідність до реальних фінансових показників дохідної та витратної частини діяльності Підприємства. Значний внесок у невиконання дохідної частини діяльності Підприємства відбувся у зв`язку з відміною ДСА України повідомлення про запуск ЄСІТС у дослідну експлуатацію та незатвердження в установленому порядку Положення про ЄСІТС, на підставі рішення ВРП, що призвело до неможливості надавати послуги Підприємством по супроводженню та адмініструванню ЄСІТС, а також затвердження ДСА України наказом №1906 нової концепції ЄСІТС, у якій передбачений інший порядок фінансування послуг по впровадженню та забезпеченню функціонування ЄСІТС. Збільшення показників «фактичних інших операційних витрат» на 338,7% були відображені у звіті виконання фінансового плану Підприємства за 2019 рік у зв`язку з неправильним віднесенням у фінансовому плані Підприємства на 2019 рік, затвердженого ДСА України, показників витрат, які формуються від отриманих від ДСА України бюджетних надходжень на створення та адміністрування ЄСІТС, що прямо було зазначено у фінансовому аудиті ДСА України, який проводився у липні 2019 року, та приведенням цих показників у відповідність до правил бухгалтерського обліку. Видатки на проведення звітної конференції Підприємства були передбачені у фінансовому плані Підприємства на 2019 рік і відображені у звіті про виконання фінансового плану на 2019 рік. Водночас до позивача не надходила інформація щодо зайво сплачених коштів за проведення конференції, в тому числі за проживання у готелі, й на виробничих нарадах, на яких розглядалися питання результатів проведення конференції, питання про зайво сплачені кошти не озвучувалися. Окрім того, видатки на закупівлю послуг фінансового лізингу на придбання транспортних засобів були передбачені в скорегованому фінансовому плані Підприємства на 2019 рік, який був поданий до ДСА України в установленому порядку на затвердження. Інформація щодо безпідставної відмови від затвердження скорегованого плану Підприємства на 2019 рік була отримана після проведення закупівлі послуг фінансового лізингу. Рішення про забезпечення працівників регіональної служби підтримки управління координації регіональних підрозділів департаменту координації регіональних підрозділів та підтримки робочих місць Підприємства та укладання договорів фінансового лізингу було прийнято після всебічного обговорення на щотижневих робочих нарадах і нарадах із керівниками регіональних служб підтримки Підприємства, а також на підставі службової записки головного інженера Підприємства ОСОБА_14 . Водночас накопичення боргу за послуги зв`язку перед ПАТ «Укртелеком» та послуг відправки смс-повідомлень позивач пояснював невиконанням ДСА України, його територіальними управліннями та судами, які є замовниками послуг, фінансових зобов`язань перед Підприємством за фактично надані послуги, відмовою територіальних управлінь ДСА України та судів від підписання договорів за послуги, які їм надаються Підприємством та оплати актів наданих послуг.

25. За результатами проведеного службового розслідування комісією висловлено пропозицію розглянути питання щодо розірвання із ОСОБА_1 , як керівником Підприємства, Контракту в односторонньому порядку з ініціативи Органу управління майном (ДСА України) до закінчення терміну його дії, на підставі пункту 5.3 Контракту (підпункти «а, «б», «ж»).

26. Наказом ДСА України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 01 липня 2020 року №161/к ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора Підприємства 02 липня 2020 року з підстав, визначених підпунктами «ж», «і» пункту 5.3 Контракту, та припинено дію Контракту відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

27. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління ДСА України, відповідно до приписів пункту 16 частини першої статті 152 Закону №1402-VIII здійснює ДСА України.

29. У пункті 1 Статуту визначено, що Підприємство є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління ДСА України (Уповноважений орган управління).

30. Управління Підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління. Генеральний директор Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади керівником Уповноваженого органу управління. З генеральним директором Підприємства укладається контракт, у якому визначаються строк найму, його права, обов`язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму, за погодженням сторін (пункти 52-54 Статуту).

31. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон №1700-VII.

32. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 затверджений Порядок №950, відповідно до якого в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року №691 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону №1700-VII прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону №1700-VII прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону №1700-VII в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу) (пункт 1 Порядку №950).

33. Як зазначено у пункті 2 Порядку №950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону №1700-VII прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

34. Згідно із пунктом 3 Порядку №950 рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

35. За приписами пункту 4 Порядку №950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу. Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов`язаного з таким відстороненням.

36. Керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов`язкові для виконання доручення. Члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об`єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування. Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії. У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт (пункти 5, 6 Порядку №950).

37. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування (пункт 7 Порядку №950).

38. За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування. У разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції. Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта (пункт 8 Порядку №950).

39. Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється (пункт 9 Порядку №950).

40. Акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності. За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством (пункт 10 Порядку №950).

41. Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, стосовно якої проведено службове розслідування, згідно із законодавством (пункт 11 Порядку №950).

42. Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

43. Статтею 149 КЗпП України визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

44. Серед підстав припинення трудового договору згідно із пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України є підстави, передбачені контрактом.

45. За умовами пункту 2.8 Контракту Орган управління майном (ДСА України) звільняє керівника в разі закінчення Контракту, достроково - за вимогою керівника, а також у випадку порушень законодавства та умов Контракту.

46. Як зазначено у підпункті «в» пункту 5.2 Контракту він припиняється до закінчення терміну його дії у випадках, передбачених пунктами 5.3 і 5.4 Контракту.

47. Відповідно до підпунків «ж», «і» пункту 5.3 Контракту керівник може бути звільнений з посади, а Контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном (ДСА України) до закінчення терміну його дії у разі: допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості; порушення законодавства під час використання фінансових ресурсів Підприємства, у тому числі при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

48. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

49. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

50. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

51. Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

52. Предметом спору в цій справі є накази ДСА України від 29 квітня 2020 року №206 «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»» та від 01 липня 2020 року №161/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

53. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішення про звільнення позивача. Суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем пояснення не спростовують встановлених службовим розслідуванням порушень. Також суд першої інстанції критично віднісся до посилань позивача щодо позбавлення його можливості підготувати ґрунтовні зауваження та пояснення, з огляду на те, що останній надавав пояснення в процесі проведення службового розслідування, яке тривало з 29 квітня 2020 року до 22 червня 2020 року, відтак, мав час на їхню підготовку, а також був обізнаний зі змістом досліджуваних порушень, адже отримував запити щодо надання пояснень із визначеним переліком питань.

54. Наказ від 29 квітня 2020 року №206 «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»», за висновками суду першої інстанції, виданий відповідачем за наявності підстав, із дотриманням установленої процедури та в рамках повноважень, визначених чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним і скасування.

55. За відсутності спростування з боку позивача допущених ним порушень, а також ураховуючи, що дисциплінарний проступок дійсно мав місце і відсутні будь-які обставини, які можна було б уважати такими, що виключають притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції зробив висновки про те, що ДСА України правомірно припинено дію Контракту, підпунктом «а» пункту 5.3 якого прямо передбачені відповідні підстави для його розірвання, про що виданий наказ від 01 липня 2020 року №161/к «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання протиправним і скасування цього наказу, а також для поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку.

56. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що частина третя статті 99 ЦК України не може бути правовою підставою для відсторонення від виконання обов`язків генерального директора Підприємства, у зв`язку із чим, посилання у наказі від 29 квітня 2020 року №206 на статтю 99 ЦК України свідчить про відсутність законних підстав для відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків. Щодо застосування Порядку №950, як правової підстави відсторонення позивача від виконання обов`язків, суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави, визначені приписами пункту 4 вказаного Порядку, в наказі від 29 квітня 2020 року №206 відсутні, а тому він є таким, що протирічить Порядку №950, є необґрунтованим і протиправним. Суд апеляційної інстанції також зауважив про те, що рішення про відсторонення приймається керівником державного органу, в якому працює особа, за поданням голови комісії з проведення службового розслідування й таке подання повинно бути обґрунтованим і мотивованим із зазначенням причин необхідності відсторонення від посади. Проте такого подання стосовно позивача не було. Водночас у наказі від 29 квітня 2020 року №206 не зазначено наявності у ОСОБА_1 реального чи потенційного конфлікту інтересу в розумінні Закону №1700-VII, який перешкоджав би виконанню ним трудових обов`язків за Контрактом.

57. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що наказ від 29 квітня 2020 року №206 прийнятий на підставі службових записок заступника голови ДСА України ОСОБА_11. , радника голови ДСА України ОСОБА_12., начальника управління інформатизації та судової статистики ДСА України ОСОБА_13. , проте ці особи не є спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції згідно із вимогами Закону №1700-VII. ДСА України не дотримано положень Порядку №950 і не враховано всіх обставин, які мали значення при прийнятті наказу від 29 квітня 2020 року №206. Водночас пункт 5.2 наказу №206, яким покладено виконання обов`язків генерального директора Підприємства на головного інженера Підприємства ОСОБА_14. , є таким, що протирічить пункту 60 Статуту та свідчить про порушення норм господарського законодавства. Відтак, наказ ДСА України «Про проведення службового розслідування стосовно генерального директора Державного підприємства «Інформаційні судові системи»» від 29 квітня 2020 року №206 є протиправним і підлягає скасуванню.

58. Пославшись на пояснення позивача та додаток до Контракту - Показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану, суд апеляційної інстанції зазначив, що не відбулося допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості.

59. Суд апеляційної інстанції зробив висновки про те, що проведення службової перевірки та звільнення позивача за порушення умов Контракту, а саме за систематичне невиконання без поважних причин фінансових планів Підприємства та показників Контракту, є безпідставними, тому наказ ДСА України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 01 липня 2020 року №161/к підлягає скасуванню із поновленням позивача на займаній посаді та стягненням на його користь із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

60. Приписами статті 242 КАС України закріплено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (частини перша-четверта).

61. Отже, для ухвалення справедливого та об`єктивного судового рішення мають бути повністю встановлені та з`ясовані обставини справи, а також надана належна правова оцінка доказам, що мають істотне значення для вирішення спору. Рішення є законним і обґрунтованим тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.

62. Зазначені вимоги не дотримано судами першої та апеляційної інстанцій.

63. Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 обіймав посаду генерального директора Підприємства, яке відповідно до його Статуту є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління ДСА України (Уповноважений орган управління) (пункт 1).

64. Підприємство є юридичною особою, яке має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням (пункти 8, 12 Статуту).

65. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством. Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, окрім випадків, передбачених ГК України та іншими законами України. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та Уповноваженого органу управління. Підприємство має право укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді відповідно до законодавства (пункти 13-16 Статуту).

66. Управління Підприємством здійснюється його генеральним директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління. Генеральний директор Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади керівником Уповноваженого органу управління. З генеральним директором Підприємства укладається контракт, у якому визначаються строк найму, його права, обов`язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму, за погодженням сторін (пункти 52-54 Статуту).

67. На генерального директора Підприємства покладено ряд повноважень; він несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах Підприємства; виконує умови укладеного з Уповноваженим органом управління трудового контракту; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, додержання трудової, фінансової дисципліни і вимог законодавства (пункт 59 Статуту).

68. За Контрактом керівник - ОСОБА_1. зобов`язався безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством державного майна, а Орган управління майном (ДСА України) - створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника (пункт 1.1 Контракту).

69. Згідно із умовами Контракту за виконання обов`язків, передбачених цим Контрактом, керівникові нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установленого керівнику посадового окладу та фактично відпрацьованого часу.

70. Розглядаючи справу, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, не надали уваги тій обставині, що судове рішення у цій справі фактично вплине на права, інтереси та обов`язки Підприємства, яке не залучене до участі у справі.

71. Стягуючи на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із ДСА України, суд апеляційної інстанції не з`ясував, хто безпосередньо здійснює нарахування та виплату заробітної плати генеральному директору Підприємства. Не надав оцінки тій обставині, що наказом ДСА України від 01 липня 2020 року №161/к, яким звільнено позивача, остаточний розрахунок з останнім наказано провести Підприємству (пункт 2).

72. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

73. Суд першої інстанції у своєму рішенні зробив висновки про те, що наказ від 29 квітня 2020 року №206 виданий відповідачем за наявності підстав, із дотриманням установленої процедури та в рамках повноважень, визначених чинним законодавством. Проте не надав оцінки аргументам позивача щодо неправомірності цього наказу в частині його відсторонення від виконання обов`язків генерального директора Підприємства.

74. Суд апеляційної інстанції розглянув такі аргументи позивача, визнавши таке відсторонення неправомірним. Водночас не надав оцінки доводам відповідача про те, що відсторонення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, є дискреційним правом суб`єкта призначення, і таке рішення приймається в залежності від підстав службового розслідування.

75. Указуючи про те, що наказ від 29 квітня 2020 року №206 виданий на підставі службових записок посадових осіб, які не є спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції згідно із вимогами Закону №1700-VII, що впливає на законність цього наказу, суд апеляційної інстанції не надав уваги всім нормам права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, у тому числі визначеним умовам, за яких може бути проведене службове розслідування за рішенням керівника відповідного органу.

76. Наказ про звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу шляхом дострокового розірвання контракту як особливої форми трудового договору є законним і обґрунтованим при дотриманні у сукупності таких умов, як наявність факту порушення працівником умов контракту, доведення факту порушення працівником контракту належними та допустимими доказами, прийняття рішення про дострокове розірвання контракту уповноваженою на те особою.

77. Суд першої інстанції зробив висновки про доведеність факту порушення генеральним директором Підприємства ОСОБА_1 умов Контракту проведеним ДСА України службовим розслідуванням, що не спростовано поясненнями позивача, а тому відповідачем правомірно припинено з позивачем дію Контракту, підпунктом «а» пункту 5.3 якого прямо передбачені відповідні підстави для його розірвання, про що виданий наказ від 01 липня 2020 року №161/к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

78. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність факту порушення позивачем умов Контракту, посилаючись на пояснення останнього та додаток до Контракту - Показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану, згідно із яким, як указує суд апеляційної інстанції, не відбулося допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості. Суд апеляційної інстанції констатував, що звільнення позивача за порушення умов Контракту, а саме за систематичне невиконання без поважних причин фінансових планів Підприємства та показників Контракту, є безпідставним, а тому наказ ДСА України від 01 липня 2020 року №161/к «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягає скасуванню.

79. Разом із тим, як слідує зі змісту судових рішень, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, не в повній мірі з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надали належної оцінки всім фактам і порушенням, установленим у результаті проведення службового розслідування, висновкам цього розслідування на їхню повноту, всебічність і об`єктивність, а також підставам, за якими звільнено позивача. Останнього звільнено наказом ДСА України від 01 липня 2020 року №161/к саме із підстав, визначених підпунками «ж», «і» пункту 5.3 Контракту.

80. Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення не на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у справі та без надання відповідної оцінки всім аргументам учасників справи, зокрема, твердженням позивача про порушення його прав, як особи, стосовно якої проводилося службове розслідування, та недопущення ним порушень умов Контракту, і доводам відповідача про дотримання порядку проведення службового розслідування та допущені позивачем порушення, з урахуванням усіх доказів, наявних у матеріалах справи, які суд має оцінювати не вибірково, а в їхній сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

81. Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, Верховний Суд, з огляду на приписи статей 341, 353 КАС України, скасовує їхні судові рішення та направляє справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

82. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду при новому розгляді справи.

83. Водночас постанова суду касаційної інстанції не містить вказівок для суду першої інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

84. Згідно із частиною третьою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

85. Ураховуючи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані із направленням справи на новий судовий розгляд, немає підстав для поновлення виконання постанови суду апеляційної інстанції від 28 вересня 2021 року в частині стягнення із ДСА України середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 556086,66 грн.

IХ. Судові витрати

86. Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити частково.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року в справі №640/17974/20 скасувати.

3. Справу №640/17974/20 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: С. А. Уханенко

Н. В. Шевцова