ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2281/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засіданн: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позову зазначено, що 02.06.2017 поштою позивачем отримано наказ ГУ ДФСУ у Луганській області № 322 від 26.05.2017 про призначення позапланової невиїзної перевірки, з посиланням на ухвалу Голосіївськогп районногп суду м.Києва від 20.12.2016, винесену в межах кримінального провадження № 42016101010000112.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 у справі № 752/21365/16-к встановлено, що слідчим суддею було безпідставно розглянуто та задоволено клопотання слідчого про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України певних осіб, а ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2016 року, якою призначено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства України стосовно ОСОБА_2 та інших осіб, була скасована. Таким чином, ухвала слідчого судді, на виконання якої відповідачем був виданий оскаржуваний наказ № 322 від 26.05.2017, вважається такою, що не набула законної сили судового рішення, а отже, не підлягала виконанню з моменту її винесення. Оскільки при винесенні відповідачем оскаржуваного наказу № 322 від 26.05.2017 були відсутні правові підстави для призначення перевірки, передбачені п.п.78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України, то такий наказ є протиправним, та підлягає скасуванню.

Також відповідачем виданий наказ № 427 від 25.07.2017 про проведення позапланової перевірки позивача, який є фактично похідним від наказу № 322 від 26.05.2017, оскільки перевірка на підставі наказу № 427 від 25.07.2017 проводилась повторно, за результатами розгляду заперечень позивача до первісної перевірки, яка проводилась на підставі наказу № 332 від 26.05.2017.

Таким чином, оскільки наказ № 322 від 26.05.2017 був прийнятий без наявності законних підстав, то відповідно перевірка не мала проводитись взагалі, і законні підстави для проведення повторної перевірки згідно наказу № 427 від 25 07 2017 також були відсутні.

Також позивач вважає, що відповідачем невірно визначений дохід позивача, що є базою для оподаткування.

На підставі зазначеного позивач просив визнати протиправними та скасувати:

- наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 322 від 26.05.2017;

- наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 427 від 25.07.2017;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0033751314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030721314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030641314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030621314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030631314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0033731314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030611314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030591314;

- податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № 0030601314.

02 серпня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 151 -153). В обгрунтування відзиву зазначено, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 10.05.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101010000112. В рамках вказаного кримінального провадження слідчий звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва щодо надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ряду суб`єктів господарської діяльності, в тому числі ФОП ОСОБА_1 20.12.2016 зазначене клопотання було задоволено слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва та призначено проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 21.10.2016 з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків, в тому числі ФОП ОСОБА_1

ГУ ДФС у Луганській області було отримано зазначену ухвалу слідчого судді та на виконання її вимог, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення у формі наказу № 41 від 02.02.2017 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 року по 21.10.2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 21.10.2016 року. Копію наказу № 41 від 02.02.2017 та письмове повідомлення № 5 від 02.02.2017 було 03.02.2017 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 .

Від платника податків надійшло повідомлення про втрату документів та просив утриматися від проведення перевірки на строк, у який вона планувала вжити заходів з відновлення своїх втрачених документів. ГУ ДФС у Луганській області було припинено розпочату перевірку наказом № 41 від 02.02.2017 та надано підприємцю, за його заявою, 90 календарних днів на відновлення втрачених документів починаючи з 09.02.2017. У подальшому, оскільки термін для відновлення документів закінчився, а від платника податків так і не надійшло будь-якого повідомлення, ГУ ДФС у Луганській області 26.05.2017 було знову прийнято рішення у формі наказу № 322 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 . Копію наказу № 322 від 26.05.2017 та письмове повідомлення №66 від 26.05.2017 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу підприємця, вручено 06.06.2017.

Відповідач зазначив, що скаржувані позивачем накази не були предметами оскарження, але у справі № 812/821/17 судом надана правова оцінка даним доказам.

Щодо оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, відповідач зазначив, що актом перевірки від 19.10.2017 №302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 зафіксовано факт перевищення Позивачем у II кварталі 2015 року суми граничного розміру обсягу доходу встановленого для платників третьої групи єдиного податку - 20 млн. грн., перевищення річної суми відображено у виписці по рахунках, платіж від 10.04.2015 на суму 340000,00 грн. Так, загальний розмір доходу від провадження господарської діяльності Позивача за перше півріччя 2015 року склав 54144372 грн. 98 коп., сума перевищення - 34144372 грн. 98 коп. Отже, відповідно до п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, ОСОБА_1 зобов`язана була перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому відбулося таке перевищення, а саме з 01.07.2015.

На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволленні позову.

20 липня 2021 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі на надані докази (том 2 а.с. 1-17).

Ухвалою суду від 05.06.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк усунення недоліків позовної заяви (том 1 а.с. 127-128).

Ухвалою суду від 18.06.2019 провадження у справі за даним позовом відкрито пісдя усунення недоліків позовної заяви та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання (том 1 а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 05.08.2019 клопотання адвоката Уварова Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі № 360/2281/19 - задоволено. Зупинено провадження у справі № 360/2281/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень до набрання законної сили ухвали Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/821/17 від 16 травня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказу (перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) (том 1 а.с.176-177).

Ухвалою суду від 30.06.2021 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у підготовче засідання (том 1 а.с. 201-202).

Також цією ухвалою замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС у Луганській області.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 360/2281/19 на 30 днів (том 2 а.с. 140).

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року закрите підготовче провадження у адміністративним справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 2 а.с. 160).

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено (том 2 а.с. 176-177).

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 816/228/17 (том 2 а.с. 195-196).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року провадження у справі поновлено (том 2 а.с. 206).

Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року клопотання Головного управління ДПС у Луганській області про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень - задоволено. Закрите провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень в частині визнання протиправним та скасування наказів про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 322 від 26.05.2017 та № 427 від 25.07.2017 (том 2 а.с. 220-222).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення щодо предмету спору, аналогічні доводам, викладеним у позові та поясненнях. Також представника позивача наголосив на сталої практики Верховного Суду у побідних правовідносинах.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, наполягав на доводах, викладених у відзиву на позов.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку докзам в межах вимог ст.ст. 72-79, 90 КАС України, суд дійшов висновку обгрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини справи.

Головним управлінням ДФС у Луганській області на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 (том 2 а.с. 90-91), на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України, п.2 ст. 13 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" видано наказ № 322 від 26.05.2017 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 21.10.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 21.10.2016, тривалістю 5 (п`ять) робочих днів (том 2 а.с. 18).

На виконання зазначеного наказу видано повідомлення від 26.05.2017 № 66, який разм з наказом № № 322 від 26.05.2017 направлено на адресу позивача (том 2 а.с. 19, 20).

На виконання наказу №322 від 26.05.2017 у період з 30.05.2017 по 06.06.2017 проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 13.06.2017 № 159/12-32-13-14/2955014167 (том 2 а.с. 227-246).

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті 13.06.2017 № 159/12-32-13-14/ НОМЕР_1 та надала заперечення з відповідними документами (том 2 а.с. 21-66).

Головне управління ДФС у Луганській області за наслідками поданих позивачем заперечень до акту та документів на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України видало наказ від 25.07.2017 № 427 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (том 2 а.с. 67).

За наслідками проведеної перевірки складено акт про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/ НОМЕР_1 (том 1 а.с. 25-78).

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення від 28.11.2017 № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314 (том 2 а.с. 101-120).

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступні норми чинного законодавства та практику Верховного Суду у подібних справах.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка, встановленні пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Так, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Отже однією з правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки платника податків є отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про призначення перевірки.

Суд зазначає, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 та видання Головним управлінням ДФС у Луганській області наказу № 322 від 26.05.2017, слугувала ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2016 у справі № 752/21365/16-к (том 2 а.с. 90-91).

В свою чергу зазначена ухвала суду скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 01.04.2019 (том 1 а.с. 19-20).

Вирішуючи справи з подібними правовідносинами, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив правову позицію з приводу наслідків скасування ухвали слідчого судді, на підставі якої контролюючим органом було проведено перевірку та винесено відповідні акти індивідуальної дії. Так, у постановах від 15 січня 2020 року (справа №820/609/18), від 27 листопада 2018 року (справа №805/2601/16-а), від 21 березня 2019 року (справа № 809/531/18), від 4 грудня 2019 року (справа №816/1938/18) Верховний Суд вказав, що положення пункту 78.1.11 статті 78 ПК України визначають однією з правових підстав для призначення позапланової перевірки платника податків отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. При цьому скасування судового рішення (ухвали слідчого судді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії (адміністративні акти), прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконним, мали місце вже на час прийняття такого акта. Отже, скасування ухвали про призначення перевірки як єдиної підстави до прийняття наказу про проведення перевірки, має наслідком скасування усіх індивідуальних адміністративних актів, прийнятих податковим органом на виконання ухвали слідчого судді.

При цьому, формуючи таку правову позицію, Верховний Суд виходив з того, що така властивість індивідуальних адміністративних актів як їх чинність є необхідною передумовою дії цих актів, яка означає наявність у акта юридичної сили та дає змогу говорити про акт як явище правової дійсності. Відмінність від встановлення протиправності актів індивідуальної дії та нормативно-правових актів є істотною та полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлене законом або не застережене судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Винесення судового рішення у спосіб, не передбачений законом, унеможливлює виникнення у податкового органу права на проведення перевірки за таким судовим рішенням; й навпаки, проведення перевірки на підставі наказу, який був прийнятий на виконання незаконної ухвали слідчого судді, свідчить про відсутність легітимної мети таких дій, навіть якщо така нелегітимність й виникла пізніше у часі.

У даному ж випадку, оскільки постанова слідчого про призначення перевірки позивача була скасована як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права поза межами повноважень слідчого, суд вважає, що у такому разі відпали підстави для проведення перевірки позивача. Тобто у цій ситуації не йде мова про порушення відповідачем будь-яких норм податкового законодавства при прийнятті наказу про проведення перевірки та власне здійснення позапланового заходу податкового контролю. Визначальним у цьому спорі є те, що у зв`язку із скасуванням незаконної постанови слідчого, як єдиної правової підстави для проведення перевірки, результати останньої не можуть мати будь-яких юридичних наслідків, адже порушення, внаслідок яких постанова слідчого була визнана незаконною, мали місце вже на час прийняття такого акта.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе, а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.

У вказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Відтак у ситуації, що розглядається, встановлені у судовому процесі обставини щодо протиправності проведеної відповідачем перевірки мають наслідком протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача, прийнятих на підставі акта перевірки, який є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема, ряду рішень Суду у справах "Мирилашвілі проти Росії", "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" при визначенні допустимості чи недопустимості доказів діє правило "отруєного дерева", "плоди отруєного дерева", або "ефект доміно", згідно з якими визнання одного доказу недопустимим тягне невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі. Матеріали/докази, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу/доказу самі є недопустимими як докази. Після визнання матеріалу/доказу недопустимим, спрацьовує "ефект доміно".

Ці положення кореспондуються з національним законодавством України, зокрема ч.І ст.19 Конституції України та ч.І ст.74 КАС У країни, за змістом яких докази, отриманні внаслідок незаконних дій державних органів, суд не бере до уваги. Тобто, якщо певний доказ був визнаний недопустимим, то одночасно будуть недопустимими і всі інші докази, які є похідними від першого.

Оскільки докази порушення позивачем вимог податкового законодавства (акт від від 13.06.2017 № 159/12-32-13-14/2955014167 та акт від 19.10.2017 № 302/12-32-13-14/2955014167) отримані з порушенням встановленого законодавством порядку, такі докази судом не приймаються до уваги.

Також суд зазначає, що підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції, що діяла на час перевірки) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

За приписами підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Отже перегляд деяких питань, встановлених перевіркою, згідно із нормою підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не виключає вказані питання із загального обсягу перевірки, призначеної за рішенням суду. Враховуючи, що проведення перевірки ініційовано в рамках кримінального провадження, не зазначення підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України серед підстав повторної перевірки не виправдовує порушення порядку прийняття податкових повідомлень-рішень.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 816/1517/16.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення процедури перевірки, як самостійної підстави для скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомень-рішень від 28.11.2017 № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314 є достатньою підставою для визнання їх протиправними та скасування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області в частині визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 28.11.2017 № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовано ст. 139 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 18 червня 2021 року клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволено (том 1 а.с. 1-2).

На виконання зазначеної ухвали позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8453,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.11.2021 № 0.02333714066.1 (том 3 а.с. 11).

Суд зазначає, що ухвалою суду від 26.10.2021 закрито провадження у справі в частині оскарження наказів Головного управління ДФС у Луганській області від 26.05.2017 № 322 та від 25.07.2017 № 427 (том 2 а.с. 220-222).

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог - 6915,60 грн.

Щодо решти судового збору суд зазначає, що відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ч. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів та податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 28.11.2017 № 0033751314, № 0030721314, № 0030641314, № 0030621314, № 0030631314, № 0033731314, № 0030611314, № 0030591314, № 0030601314.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (93401, вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ ВП 44082150) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6915,60 грн (шість тисяч девятсот п`ятнадцять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 листопада 2021 року.

Суддя О.В. Ірметова