-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №639/7464/21
Провадження №1-в/639/552/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника уповноваженого з питань органу пробації ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України стосовно засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, який працевлаштований на посаді асистента кафедри внутрішніх та професійних хвороб та асистента кафедри внутрішньої медицини №2 і клінічної імунології та алергології імені ОСОБА_6 . Малої Харківського національного медичного університету, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:
- вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року за ч. 2 ст. 125 КК України до виправних робіт на строк 1 рік із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків суми заробітку (вирок набрав законної сили 01.12.2020 року), -
в с т а н о в и в:
На розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків суми заробітку, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_5 зазначає, що він працює на посаді асистента кафедри Харківського національного медичного університету, з 01.04.2021 року були розпочаті відрахування із його заробітної плати в дохід держави. За місцем роботи він характеризується виключно позитивно, є регулярним донором крові, активно займається волонтерською діяльністю, приймає активну участь в лікуванні та діагностиці хворих на Covid-19 у якості волонтера.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_5 зазначає, що він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому його може бути умовно-достроково звільнено від відбування покарання у виді виправних робіт, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року.
Представник Новобаварського районного відділу ДУ «Центр пробації» у Харківській області ОСОБА_4 під час судового засідання пояснила, що з квітня по жовтень 2021 року із заробітної плати ОСОБА_5 здійснювались відрахування в дохід держави та на теперішній час він відбув половину строку покарання, що згідно з ст. 81 КК України є умовою для умовно-дострокового звільнення. Центр пробації самостійно не звертався з таким клопотанням (поданням) до суду, оскільки засуджений ОСОБА_5 без погодження із уповноваженим органом з питань пробації виїжджав за межі України, за що до нього 29.07.2021 року було застосовано письмове попередження. Також встановлено, що ОСОБА_5 здійснював виїзд з території України для участі у міжнародній медичній конференції, про що наявні відповідні документи в матеріалах особової справи.
При вирішенні цього клопотання представник уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_4 покладається на розсуд суд.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 , оскільки під час відбування покарання останній допускав порушення, а саме: здійснював виїзд за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, дослідженими матеріалами не доведено, що засуджений сумлінною поведінкою довів своє виправлення.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали особової справи та оцінивши надані до суду докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до виправних робіт на строк 1 рік із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків суми заробітку.
Вказаним вироком суду частково задоволено цивільний позов потерпілого та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду 15 000 грн.
Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не визнавав повністю, у вчиненому не розкаювався та по справі не встановлені обставини, які пом`якшують його покарання.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01.12.2020 року вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року залишено без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника залишені без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року набрав законної сили 01.12.2020 року.
22.02.2021 року копія вироку надійшла на адресу Новобаварського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області та була прийнята до виконання.
На теперішній час ОСОБА_5 працює на посаді асистента кафедри внутрішніх та професійних хвороб та асистента кафедри внутрішньої медицини №2 і клінічної імунології та алергології імені ОСОБА_6 . Малої Харківського національного медичного університету.
З 01.04.2021 року почалися відрахування 20 відсотків заробітку із заробітної плати ОСОБА_8
29.07.2021 року до засудженого ОСОБА_5 було застосовано письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, у зв`язку із порушенням вимоги, передбаченої ч. 4 ст. 42 КВК України, а саме виїхав за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Станом на 01.11.2021 року засуджений відбув половину строку покарання.
Згідно з характеристикою Харківського національного медичного університету, за місцем роботи ОСОБА_5 характеризується виключно з позитивного боку, активно займається науковою діяльністю, постійно підвищує рівень своєї кваліфікації. ОСОБА_5 є регулярним донором крові, бере участь в лікуванні та діагностиці хворих на Covid-19 у якості волонтера протягом двох років.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
Суд враховує, що прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
Однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Під час розгляду цього клопотання з пояснень засудженого ОСОБА_5 встановлено, що вину у вчиненні кримінального правопорушення як під час судового розгляду, так і на теперішній час, він не визнає, посилаючись на той факт, що він діяв з метою самозахисту від неправомірних дій групи осіб.
Щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 15 000 грн., яка стягнута за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року, ОСОБА_5 пояснив, що вказану шкоду він не має наміру відшкодовувати до моменту розгляду Європейським судом з прав людини заяви його захисника по цій справі.
При розгляді цього клопотання суд враховує, що ОСОБА_5 цілком позитивно характеризується за місцем роботи та активно займається волонтерською діяльністю.
Разом із цим, засуджений ОСОБА_5 не піддав критичній оцінці вчинене діяння та не розкаюється у вчиненому, він не має наміру відшкодовувати спричинену потерпілому моральну шкоду, що свідчить про те, що виправлення засудженого не відбулось та цілі покарання не досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги особу ОСОБА_5 , ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, а саме: умисне спричиненнялегкого тілесногоушкодження,що спричинилокороткочасний розладздоров`я потерпілого, його відношення до вчиненого кримінального проступку та повне невизнання вини, відсутність щирого каяття у вчиненому, той факт, що ОСОБА_5 не відшкодував спричинену потерпілому моральну шкоду, за час відбування покарання без погодження із уповноваженим органом з питань пробації здійснював виїзд з території України, за що до нього було застосовано письмове попередження, суд приходить до висновку, що підстави для умовно-дострокового звільнення від покарання ОСОБА_5 відсутні, оскільки на цей засуджений не довів свого виправлення, що є обов`язковою умовою застосування положень ст. 81 КК України.
Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України є незаконним, необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 81 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання (заяви) засудженого ОСОБА_5 від 08.11.2021 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт із відрахуванням в дохід держави 20 відсотків суми заробітку, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.09.2020 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Повний текст ухвали складено та оголошено 22.11.2021 року.
Суддя ОСОБА_1
скопійовано
-
скопійовано
-
