ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 0540/7665/18-а

адміністративне провадження № К/9901/9209/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2018 (суддя Буряк І.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 (колегія у складі суддів Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.)

у справі №0540/7665/18-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

І. РУХ СПРАВИ

1. 27.08.2018 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 23.07.2018 №ДЦ 463/334/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на неї накладено штраф у розмірі 223380,00 грн.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 02.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивачка просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове про задоволення позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2019 відкрито провадження у справі.

5. Позивач клопотала про розгляд справи за її участі, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

7. На підставі наказу від 25.06.2018 №710 та направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 25.06.2018 № 451/04.1/15-14-12, ГУ Держпраці у Донецькій області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про проведення інспекційного відвідування з 27.06.2018 тривалістю 2 робочих дні.

8. Відповідно до наказу від 25.06.2018 № 710 інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої, із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 п. 5 Порядку № 295.

9. 27.06.2018 ГУ Держпраці у Донецькій області складено Вимогу про надання документів, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 12-оо год. 02.07.2018 надати документи за визначеним переліком. Інспекційне відвідування на цей час призупинено. У розділі ІІ вказаного акта зазначено, що Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя (лист від 31.05.2018) повідомлено про відсутність інформації по ФОП ОСОБА_1 щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування по найманим працівникам за період з січня 2018 по квітень 2018 року. ГУ Держпраці у Донецькій області на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 .

10. Під час проведення інспекційного відвідування 27.06.2018, фіксація якого здійснювалась відео засобами, встановлено, що на об`єктах торгівлі за адресами:

- АДРЕСА_1 - магазин-закусочна, здійснювала реалізацію ОСОБА_2 ;

- АДРЕСА_2 - магазин-закусочна, здійснювала реалізацію ОСОБА_3 .

11. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали реалізацію товарів, які знаходились на торговельних об`єктах, проводили розрахунки з покупцями.

12. ФОП ОСОБА_1 ознайомлена з наказом на проведення інспекційного відвідування, з правами під особистий підпис, отримала другий екземпляр направлення на проведення інспекційного відвідування, з відміткою про отримання 27.06.2018.

13. Працівників ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ознайомлено з правами, передбаченими ст.ст. 43, 45, 46, 63 Конституції України.

14. Згідно з поясненнями ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_4 не укладала з нею трудовий договір, роботу виконує з 8:00 год. до 16:00 год., вихідний день субота-неділя, заробітну плату не отримує, оскільки з 20.06.2018 знаходиться на стажуванні.

15. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надано копію договору з ОСОБА_2 від 20.06.2016 № 2006/1, відповідно до якого ОСОБА_2 забезпечує реалізацію харчових продуктів та напоїв, розмір заробітної плати розраховується, виходячи з обсягів реалізованої продукції. Згідно п. 1.2 вказаного договору ОСОБА_2 виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на отримання допомоги по соціальному страхуванню, не платить страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням, і інші види соціального страхування.

16. Згідно з поясненнями ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_1 не укладала з нею трудовий договір, роботу виконує з 10:00 год. до 22:00 год., заробітну плату не отримує, оскільки з 27.06.2018 знаходиться на стажуванні.

17. Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 надала копію договору з ОСОБА_3 від 26.06.2016 № 2606/1, відповідно до якого ОСОБА_3 забезпечує реалізацію харчових продуктів та напоїв, розмір заробітної плати розраховується, виходячи з обсягів реалізованої продукції Згідно п. 1.2 вказаного договору ОСОБА_3 виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на отримання допомоги по соціальному страхуванню, не платить страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням, і інші види соціального страхування.

18. Виконання вказаних робіт входить до обов`язків продавця продовольчих товарів (код 5220 згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010). Обов`язки за посадою передбачено Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 «Торгівля та громадське харчування», який затверджено наказом Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України 30.11.1999 № 98 та погоджено з Міністерством праці та соціальної політики України.

19. Таким чином, працівники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконують роботи в інтересах ФОП ОСОБА_1 , виконують її особисто, виконують у визначені строки, мають певну тривалість та на робочому місці, яке вказується (погоджується) з підприємцем, що її замовляв, передбачає «забезпечення обладнанням та матеріально-технічною базою, необхідною для виконання робіт» стороною, що замовляє роботи.

20. Тобто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконують роботи на умовах, що регулюються Кодексом законів про працю України (надалі КЗпП України). Водночас при наявності трудових відносин з вказаними працівниками ФОП ОСОБА_1 не укладались з ними трудові договори, відповідно вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України.

21. Акт інспекційного відвідування від 02.07.2018 № ДЦ463/334/АВ та припис про усунення порушень № ДЦ463/334/АВ/П направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 03.07.2018, про що свідчить фіскальний чек поштового відправлення та накладна Укрпошти № 8753503821319 від 03.07.2018.

22. У зв`язку із виявленими порушеннями та відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 (надалі Порядок № 295) ГУ Держпраці у Донецькій області винесено Припис про усунення виявлених порушень від 03.07.2018 №ДЦ463/334/АВ/П.

23. Не погоджуючись із висновками Акта інспекційного відвідування від 02.07.2018 та Припису від 03.07.2018 ФОП ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держпраці у Донецькій області із зауваженнями від 11.07.2018.

24. 20.07.2018 ГУ Держпраці у Донецькій області листом № 04.1-13-6/7654-18 розглянуто вказані зауваження та повідомлено ФОП ОСОБА_4 про таке.

25. Щодо відсутності ФОП ОСОБА_1 під час проведення інспекційного відвідування з 27.06.2018 по 02.07.2018 зазначено, що остання була повідомлена про проведення інспекційного відвідування телефонним зв`язком, а також зазначила про надання документів 02.07.2018. Екземпляр направлення на проведення інспекційного відвідування вручений під особистий підпис ОСОБА_2 27.06.2018.

26. Щодо відсутності запису у журналі перевірок об`єкту відвідування, то останній працівниками ФОП ОСОБА_1 , під час інспекційного відвідування не надавався також не був наданий ФОП ОСОБА_1 02.07.2018, під час надання документів, що стосуються питань з яких проводилась перевірка.

27. Щодо внесення припису, то за неможливості особистого вручення акта і припису такі, у кількості 2 примірника, надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж протягом наступного робочого дня.

28. Щодо укладених цивільно-правових договорів, то такі за характером є трудовими. Таким чином, зауваження до Акта інспекційного відвідування не спростовують висновку щодо суті виявлених порушень.

29. 12.07.2018 рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДЦ 463/334/АВ/П/ТД вирішено розглянути питання щодо застосування штрафу згідно вимогами абз.2 частини 2 ст. 265 КЗпП України до ФОП ОСОБА_1 .

30. 13.07.2018 ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, згідно вимогами абз.2 частини 2 ст. 265 КЗпП України, про що свідчить фіскальний чек поштового відправлення від 13.07.2018 № 8753503892844, отримано 19.07.2018 про що свідчать дані Укрпошти відстеження поштового відправлення №8753503892844.

31. В матеріалах справи є телефонограмма від 18.07.2018 № 04.1-14-4/7/18, складена першим заступником начальника С.Дрозд, якою ФОП ОСОБА_1 повідомляється про розгляд справи про накладення штрафів за результатами інспекційного відвідування.

32. 23.07.2018 ГУ Держпраці у Донецькій області винесено постанову Про накладення штрафу уповноваженими особами № ДЦ 463/334/АВ/П/ТД - ФС, якою відповідно до ст. 259 КЗпП, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 №509 на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП вирішено накласти штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 223 380, 00 грн.

33. Також позивачем надано договір б/н № 2006/1, предметом якого є виконання ОСОБА_2 (виконавець) за замовленням ФОП ОСОБА_4 (замовник) за плату з використанням обладнання матеріалів замовника, в строк до 31.07.2018 при організації роботи магазину-закусочної за адресою АДРЕСА_1 , виконувати роботи складанню технологічних схем процесів роботи магазину, організації їх втілення і функціонування, забезпечення реалізації харчових продуктів, напоїв (продукції). договору(п.1.1) Виконавець самостійно організовує роботу та виконує на свій ризик, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, діючих у магазині-закусочній.

34. Згідно п. 1.2 вказаного договору ОСОБА_2 виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на отримання допомоги по соціальному страхуванню, не платить страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням, і інші види соціального страхування.

35. Розмір оплати за виконані роботи передбачені даним договором розраховується, виходячи із об`ємів реалізованої продукції до 05.07.2018 складає 0,001%, з 06.07.2018 - 0,002% від суми реалізації. Розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, у безготівковій формі. Замовник, згідно вимог ПК України є податковим агентом. (розділ ІІІ договору).

36. Після виконання робіт Виконавець надає Замовнику акт виконаних робіт (п. 3.2 договору).

37. Договір від 26.06.2018 № 2606/1, укладений між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та фізичною особою ОСОБА_3 (виконавець), який за змістом є аналогічним до вказаного вище договору. Місце здійснення робіт: АДРЕСА_2 .

38. Судом першої інстанції було оглянуто диск відеофіксації інспекційного відвідування від 02.07.2018, з якого вбачається, що відеофіксація здійснювалася під час виїзного інспекційного відвідування 27.06.2018 торгівельного об`єкту, який належить ОСОБА_1 . На об`єкті відвідування була присутня ОСОБА_2 , яка зазначила, що є продавцем, проте знаходиться на стажуванні.

З матеріалів відеофіксації вбачається, що ОСОБА_2 телефонувала ОСОБА_1 та повідомила про проведення інспекційного відвідування. Представник ГУ Держпраці у Донецькій області при спілкуванні з ОСОБА_1 зазначила, що 27.06.2018 проводиться інспекційне відвідування з питань належного оформлення працівників, запропонувала з`явитись до об`єкту інспектування та повідомила про необхідність надати документи. Крім того, інспекторами вручено повідомлення про проведення інспекційного відвідування ОСОБА_2

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

39. Позовна заява мотивована незгодою з висновками відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 ст.ст. 21, 24 КЗпП України в частині допуску працівника до роботи без оформлення договору (контракту), оформленого відповідним наказом/розпорядженням.

40. Позивач зазначав, що особи, відносно яких було встановлено порушення, мали цивільні правовідносини із ФОП ОСОБА_1 . Натомість, відповідачем не доведено факт допуску до роботи продавця належними та допустимими доказами.

41. ФОП ОСОБА_1 не була присутня під час інспекційного відвідування, не була ознайомлена з наказом на проведення інспекційного відвідування від 25.06.2018 №710, про що свідчить відсутність її підпису на останньому, не була ознайомлена з правами під час інспекційного відвідування, при проведенні інспекційного відвідування не було внесено запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта.

42. 16.11.2018 позивачем надано заяву про зміну підстав позову. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» органам і посадовим особам уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання. Оскільки місцезнаходженням позивача є м. Маріуполь, то відповідач не мав права здійснювати перевірку. Посилався на безпідставність застосування відповідальності, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, оскільки факт допуску працівників до роботи належним чином не доведений відповідачем.

43. Відповідач заперечував проти позову. Зазначав, що укладені позивачем цивільно-правові договори за характером є трудовими договорами, що і було підтверджено у особистих поясненнях працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В свою чергу укладення позивачем удаваних правочинів, у розумінні ст. 235 ЦК України, регулюється законодавством щодо правочину, який насправді сторони вчинили.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

44. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про недотримання позивачем у межах спірних правовідносин вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З огляду на це, оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.07.2018 №ДЦ 463/334/АВ/П/ТД/-ФС є правомірною.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

45. Позивач не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи, а також було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які полягаю у наступному:

А) порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено Постановою КМУ від 17.07.2013 №509, передбачено можливість накладення штрафу лише на підставі акту про порушення, виявлені під час перевірки, в той же час право накладати штраф на підставі акту про порушення, виявлені за наслідками інспекційного відвідування жодним нормативно-правовим актом не передбачено. Спірна постанова прийнята відповідачем безпідставно, оскільки накладення штрафу відбувається лише на підставі акта перевірки, у той час як відповідачем проведено інспекційне відвідування;

Б) судами попередніх інстанцій було порушено 79 КАС України, оскільки суд першої інстанції не міг взяти до уваги копію відеозапису перевірки, адже вона не була долучена до відзиву. При цьому сам відзив був направлений позивачу 21.11.2018. Враховуючи, що відповідач зловживав своїми процесуальними правами та не надіслав заздалегідь копії доказів, позивача було позбавлено можливості надати відповідь на відзив та подати заяву про виклик у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідач порушив порядок подання копії відеозапису як доказу, копія не була засвідчена у встановленому законодавством порядку.

Пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й відеоз`йомка, надана відповідачем до суду, є неналежними доказами відповідно до ст. 74 КАС України.

46. 07.05.2019 надійшов відзив від відповідача, в якому останній покликався на правомірність рішень судів попередніх інстанцій.

Посилання позивача на можливість прийняття постанови про накладення штрафу лише на підставі акту є необґрунтованим, адже п. 27, 29 Порядку №295 прямо передбачає право контролюючого органу за результатами інспекційного відвідування винести припис та вжити заходи притягнення до відповідальності;

Покликання позивача на порушення порядку подання доказів є помилковими, адже пп. 15.1 та 15.2 Перехідних положень КАС України визначає виключно письмовий порядок подання доказів до суду. Зазначене обумовлено нефункціонуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 79 КАС України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Відповідач надав вищезазначений диск під час підготовчого провадження із відповідним клопотанням.

Відповідач покликається на те, що наданий суд диск з відеозаписом перевірки є оригіналом відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

47. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.

48. Суд звертає увагу, що доводи скаржника зводяться до двох аспектів: а) можливість накладення штрафу лише на підставі акта перевірки, а не за результатами інспекційного відвідування; б) порушення порядку подання доказів.

49. За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

50. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

51. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

52. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

53. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

54. На підставі статті 259 КЗпП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю <…> фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

55. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

56. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

57. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю <…> фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком № 295), який був чинним на час проведення інспекційного відвідування.

58. Як визначено пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

59. У даному випадку державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору на підставі підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295.

60. У постанові від 24.12.2019 у справі № 360/403/19 Верховний Суд зазначив таке:

«Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі також - Порядок №509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Положеннями зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громадами».

61. Суд не вбачає підстав для відступу від висновків Верховного Суду і вважає їх застосованими і до цієї справи, а тому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність накладення відповідачем штрафу за результатами проведення інспекційного відвідування.

62. Щодо неналежності відеозапису як доказу, то згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

63. . Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

64. Відповідач у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме - відеозапис проведеного інспектування, про який зазначене в акті інспекційного відвідування.

65. Відповідно до п. 5, 7 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому судовому засіданні суд роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

66. Відповідач у підготовчому судовому засіданні подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме - відеозапис проведеного інспектування, про який зазначене в акті інспекційного відвідування. Позивач проти залучення доказів не заперечував.

67. Також Суд не бере до уваги покликання позивача на те, що суд першої інстанції не повинен був приймати відеозапис як доказ з огляду на завчасне не надсилання копії позивачу з огляду на таке.

68. Відповідно до ч. 9 с. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

69. Відповідач надав докази на диску, тобто в електронній формі, а тому не повинен був завчасно надсилати їх позивачу.

70. Також Суд не погоджується з аргументами щодо порушення приписів ст. 99 КАС України в частині незасвідчення копії відеозапису електронним цифровим підписом, оскільки згідно з ч. 1, 2 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

71. У постанові від 10.09.2020 у справі №751/6069/19 Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив таке:

«Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речового доказу DVD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу».

72. Суд вважає цей висновок застосовним і до справи, що розглядається. З огляду на це, слід дійти висновку, що відповідач надав суду оригінал електронного доказу, а тому не повинен був засвідчувати його відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.

73. Враховуючи вищезазначене, позивач не спростував висновків судів попередніх інстанцій, а тому Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

74. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

75. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

76. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

77. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

78. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

79. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №0540/7665/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб