Справа № 466/10353/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Львова клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, у кримінальному провадженні №12012150090000185 від 29.11.2012 року,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримiнального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

в с т а н о в и в :

03 листопада 2021 року прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні №12012150090000185 від 29.11.2012 року року на підставі ст.49 КК України.

В судове засідання прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 не з`явився, однак подав заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримує, просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вiдповiдно до клопотання, 06.06.1994 року громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом обману та зловживанням довірою, заволодів грошима громадянина ОСОБА_5 у сумі 1600 доларів США та ОСОБА_6 у сумі 1000 доларів США, після чого зник у невідомому напрямку. Завдавши потерпілим матеріальної шкоди у сумі 2600 доларів США.

29.06.1995 року дізнавачем ВД Шевченківського РВВС м. Львова ОСОБА_7 було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 143 КК України за редакцією КК 1960 року.

13.07.1995 року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_8 було винесено постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження та постанову про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 143 КК України.

Будучи притягнутим до кримінальної відповідальності і допитаним в якості обвинуваченого по ч. 2 ст. 143 КК України, ОСОБА_4 вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав повністю.

13.07.1995 року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_8 було винесено постанову про зупинення попереднього слідства і оголошення в розшук обвинуваченого, ОСОБА_4 .

03.11.2009 року прокурор Шевченківського району м. Львова ОСОБА_9 було винесено постанову про скасування постанови про зупинення досудового слідства по кримінальній справі.

24.11.2009 року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_10 було винесено постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження та

25.11.2009 року постанову про зупинення досудового слідства до встановлення місця знаходження особи, яка скоїла злочин.

08.09.2011року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11 було винесено постанову про прийняття кримінальної справи до свого провадження та постанову про перекваліфікацію злочину по кримінальній справі з ч. 2 ст. 143 КК України (редакція 1960 року) на ч. 2 ст. 190 КК України.

08.09.2011року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11 було винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України.

13.07.1995року слідчим СВ Шевченківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області ОСОБА_8 було винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 143 КК України.

Будучи притягнутим до кримінальної відповідальності і допитаним в якості обвинуваченого по ч. 2 ст. 143 КК України, ОСОБА_4 вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав повністю. Однак, вказана постанова ОСОБА_4 не вручена, оскільки він без поважних причин на слідчі дії не являється і його місцезнаходження не відоме.

У вчиненні кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Львова, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, громадянин України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: показами потерпілої ОСОБА_6 , показами потерпілої ОСОБА_5 , показами свідка

ОСОБА_12 , показами свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ..

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, санкцією якої передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років.

В клопотаннi прокурор ставить питання про можливість закриття кримінального провадження та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки з часу його скоєння злочину минуло понад 15 років, наявні правові підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_4 перебуває в розшуку, не знайдений на протязі більше 15 років, він переховується від слідства, при відвідуванні місця реєстрації ОСОБА_4 встановлено, що останній за вказаною адресою відсутній, до слідства на проведення слідчих дій не являється. Позичені грошові кошти ОСОБА_4 відав як ОСОБА_15 так і ОСОБА_16 , що підтверджується розписками.

По кримінальному провадженню досудове розслідування було зупинене, а ОСОБА_4 оголошено в розшук з метою встановлення його місцезнаходження. З 09.09.2011 року СКР Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області заведено ОРС категорії «Розшук», розшукова справа №4300031.

Враховуючи, що питання, яке вирішується за даним клопотанням, покращує становище ОСОБА_4 і є безспірним, а тому слід не визнавати його явку обов`язковою, вважати можливим розглянути провадження за його відсутності.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину з 13.07.1995 року, тобто з часу його вчинення минуло 26 років.

У частині 1 ст. 49 КК України передбачено загальні строки притягнення до кримінальної відповідальності в залежності від тяжкості скоєного злочину та санкції закону про кримінальну відповідальність. Водночас в частині 2 цієї статті законодавцем визначено, що перебіг даності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухиляється від досудового слідства або суду. У цьому випадку перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затриманням. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло 15 років. Перебіг давності переривається, якщо до закінченням зазначених строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років.

Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк.

Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114-1, проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині 1 статті 442 КК України.

У разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 151-2 - 156-1, 301-1 - 303 КК України, стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи обчислення строків, визначених частинами 1 та 2 цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття.

Так, в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.05.2018 (справа №665/2387/14-к, провадження №51-240км 18) та в постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду від 26.05.2020 (справа №127/6935/16-к, провадження №51-5048км 19) зазначено, що факт ухилення особи від досудового розслідування та суду є обставиною, що виключає благополучне закінчення строків давності і зупиняє диференційований строк, передбачений ч.1 ст.49 КК України (у редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014). Час такого ухилення дорівнює часу зупинення перебігу давності диференційованого строку, а загальний строк - п`ятнадцять років - спливає далі, незалежно від ухилення. Відтак, в разі підтвердження факту ухилення особи від слідства строки давності для неї становлять п`ятнадцять років із часу вчинення інкримінованого злочину.

Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи наведене положення Закону, а також те, що з часу вчинення кримінального порушення ОСОБА_4 минуло більше 26 років, а тому в кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України наявні безумовні підстави його закриття.

Закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини 1 ст.284 КПК України здійснюється судом за клопотанням прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_4 має право заперечувати проти закриття кримінального провадження, однак протягом більше 26 років ухиляється від слідства, водночас кримінальне переслідування з боку держави також обмежене строками, визначеними у чинному законодавстві. Право підозрюваного на заперечення проти звільнення від кримінальної відповідальності не втрачається, він має можливість реалізувати своє право після отримання копії ухвали, у зв`язку з чим судом зазначається строк оскарження ухвали суду з дня отримання ОСОБА_4 копії ухвали.

Цивільний позов по справі не заявлений.

На підставі наведеного, керуючись сг. 49 КК України, статтями 284, 369, 372 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 , про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, у кримінальному провадженні №12012150090000185 від 29.11.2012 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12012150090000185 від 29.11.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1