УХВАЛА
18 листопада 2021 року
Київ
справа №9901/470/21
адміністративне провадження № П/9901/470/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В. М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, за участю третіх осіб - Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Представництва організації об`єднаних націй, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
15 листопада 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Верховної Ради України (далі - відповідач, ВР України), в якому просила:
- зобов`язати ВР України усунути бездіяльність і вжити заходів щодо усунення проявів закликів до терору від парламентарів ВР України та заборонити всім державним службовцям ВР України вживати алкоголь і психотропні речовини на робочому місці;
- зобов`язати відповідача дати оцінку діям депутата ВР України Гео Лероса, який на робочому місці, з трибуни ВР України 04.11.2021 умисно здійснив наругу над Україною;
- стягнути з ВР України морально-матеріальну шкоду у розмірі зарплати народного депутата ВР України;
- зобов`язати ВР України відкликати з посади заступника голови комітету ВР України з питань гуманітарної та інформаційної політики - державного службовця Гео Лероса;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати Службу безпеки України надати оцінку діям ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовано тим, що 04.11.2021 на догоду країні-агресору з трибуни ВР України народний депутат Гео Лерос вчинив акт дискримінації щодо Президента України. Також зазначає, що 19.10.2021 на своїй сторінці у соціальній мережі народний депутат поширив певні заклики до своїх прихильників щодо необхідності вчинення певних дій відносно Президента України. На думку позивача, відповідач порушує Конституцію України та статтю 24 Закону України «Про статус народного депутата України» № 2790-XII від 17.11.1992 (далі - Закон України № 2790-XII), оскільки основними обов`язками державного службовця є додержання Конституції України та актів законодавства України, недопущення порушень прав і свобод людини та сумлінне виконання своїх службових обов`язків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, Верховний Суд ураховує таке.
За змістом статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 № 6-зп Конституційний Суд України зазначив, що громадянин може звертатися із скаргою до суду, якщо він вважає, що порушено або порушуються його права чи свободи, створено або створюються перешкоди для реалізації конституційних прав і свобод тощо.
Згідно із частиною п`ятою статті 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Наведені положення Конституції України знайшли відображення у частині першій статті 2 КАС України, за змістом якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом частини четвертої статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, серед іншого, актів, дій чи бездіяльності ВР України.
Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 КАС України.
Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 266 КАС України її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності), зокрема постанов, дій чи бездіяльності ВР України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Суд звертає увагу, що зверненню до адміністративного суду має передувати виникнення публічно-правового спору у значенні наведених положень статті 4 КАС України.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (охоронюваного законом інтересу), але вимагає, щоб порушення, щодо усунення негативних наслідків якого особа звертається до суду, було реальним, тобто стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд зазначає, що в адміністративних справах про оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР України визначальним є предмет спору, тобто зміст (суть) його актів, дій чи бездіяльності.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть оскаржуватися тільки ті правові акти, дії чи бездіяльність, зокрема, ВР України, які прийнято (вчинено) у правовідносинах, у яких ВР України реалізовує свої владні (управлінські) функції.
Фактично у позовній заяві заявник висловлює незгоду із певними висловлюваннями народного депутата та просить зобов`язати орган законодавчої влади України вжити певні дії/заходи, які на думку позивача, спрямовані на захист її прав як виборця.
Наведені позивачем доводи та аргументи ґрунтуються на припущеннях та її власних суб`єктивних оціночних переконаннях, що свідчить про відсутність порушеного права з боку відповідача та, як наслідок, відсутність публічно-правового спору, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого самого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 9901/99/20 (провадження № 11-150заі20).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки вимоги позивача знаходяться поза межами судового спору взагалі, а не тільки спору, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, підстав для роз`яснення позивачу, до суду якої юрисдикції він може звернутися з такими вимогами, немає.
Керуючись статтями 22, 170, 248, 256, 266, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, за участю третіх осіб - Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Представництва організації об`єднаних націй, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду в порядку та строки, встановленими статтями 293-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. М. Бевзенко
