ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6672/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Азов-2012" до Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов державного виконаця,

встановив:

Приватне підприємство "Азов-2012" (далі - позивач, ПП "Азов-2012", підприємство) звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.09.2021 №66889553 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн. та про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 152,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що постанову Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 по справі № 653/3727/20, якою частково задоволено заяву ОСОБА_1 (позивача) про забезпечення позову, заборонено відчуження, перереєстрацію нерухомого майна, власником якого є Приватне підприємство «АЗОВ-2012», незалежно від того, суд якої інстанції його ухвалив, не є рішенням, яким вирішений по суті немайновий спір, бо таким рішенням лише вжиті заходи забезпечення виконання можливого майбутнього рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача. Також зазначено, що дана постанова суду не відповідає вимогам до виконавчого документа, що передбачено ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» мала повернути виконавчий документ стягувачу без виконання та виходячи з положень п. 1 ч. 5 ст. 27 зазначеного Закону виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, відповідно відповідач не мала права виносити спірні постанови, якими стягує виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

02.11.2021 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та 05.11.2021 позивачем недолік позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст.ст.268-272, 287 КАС України, призначено судове засідання на 16.11.2021 о 09:30.

12.11.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.11.2021 до суду надійшов відзив від Генічеського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, Генічеський РВ ВДВС), в якому вказано про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог ПП «Азов-2012», зазначає, що підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не було виявлено, виконавче провадження № 66889553 відкрито з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», спірна постанова про стягнення витрат виконавчого провадження винесена відповідно до п.2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень та спірна постанова про стягнення виконавчого збору винесена відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про арешт коштів боржника винесена з дотриманням п.13 розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень та положень згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, відповідач вказує на те, що відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню. Тобто виконавчий збір не виноситься у разі накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог. Наразі, відповідач акцентує увагу на тому, що виконавчий документ в даній справі, а саме постанова Херсонського апеляційного суду №653/3727/20 від 17.03.2021 не передбачає спосіб забезпечення позову накладення арешту на майно, а містить в собі спосіб забезпечення позову, передбачений ст. 150 ЦПК України - щодо заборони вчиняти певні дії, тому виконавчий збір повинен стягуватись з боржника.

Згідно з абз.4 п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, стягувач має право зазначити відомості що ідентифікують боржника, а також відповідач вказує на те, що під час виконання виконавчого провадження, державний виконавець має доступ до отримання інформації з бази даних Податкової служби України щодо коду ЄДРПОУ юридичної особи-боржника, в даному випадку до виконавчого документу саме стягувачем було надано заяву із зазначенням коду ЄДРПОУ боржника. Щодо строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, то відповідач вважає, що даний строк не було пропущено згідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», відмічає, що 21.09.2021 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена боржнику та стягувачу рекомендованою кореспонденцією; 21.09.2021 винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у мінімальному розмірі 152грн. та направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією; 21.09.2021 винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 24000 грн. та направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією. Також, директору боржника «Азов-2012» був направлений виклик, на який директор чи представник боржника не з`явились, про причини неявки державному виконавцю не повідомили.

Постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення втрат виконавчого провадження та виклик були отримані боржником особисто 18.10.2021, про що свідчать дані з сайту Укрпошти, що також свідчить про пропущений позивачем строк для оскарження постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, який сплинув 28.10.2021.

Рішення щодо заборони вчиняти певні дії виконуються відповідно до п.4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Так, 27.10.2021 державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження боржника ПП «Азов-2012» та доведено до відома боржника (директора ПП «Азов»-2012 Косовцової Наталі Миколаївни ) резолютивну частину рішення Херсонського апеляційного суду № 653/3727/20 від 17.03.2021 , про що складено відповідний акт державного виконавця. Після складення акту винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за № 66889553 у АСВП.

Відповідно до п.8 розділу III та п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, після закінчення виконавчого провадження № у АСВП 66889553 за п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № у АСВП 67320514 за постановою про стягнення з боржника мінімального розміру витрат виконавчого провадження у сумі 152 грн., постанова про відкриття була отримана директором ПП «Азов-2012» 01.11.2021 особисто під підпис. Також, державним виконавцем 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № у АСВП 67320598 за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 24000 грн., постанова про відкриття була отримана директором ПП «Азов-2012» 01.11.2021 особисто під підпис. Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

15.11.2021 судом прийнято ухвалу про призначення судового засідання в режимі відеконференції на 17.11.2021 о 15:00 год.

17.11.2021 судом отримано клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В судове засідання 17.11.2021 прибув представник позивача, наполягав на позовних вимогах з підстав викладених в позові, додатково зазначив про неправомірність дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження № 66889553 постановою від 21.09.2021.

Враховуючи наявність клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження, за відсутності заперечень з боку представника позивача, з урахуванням ст. 194 КАС України, суд протокольно на місці ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та дотримуючись норму ч. 4 ст. 287 КАС України.

Відповідно, заслухавши позицію представника позивача в судовому засіданні 17.1.12021, встановивши правову позицію відповідача по справі з поданого до суду письмового відзиву, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

В провадженні Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2021 перебуває справа № 653/3727/20 за предметом стягнення з Приватного підприємства «АЗОВ-2012» сум боргу на користь ОСОБА_1 за договором позики та зустрічного позову Приватного підприємства «АЗОВ-2012» щодо визнання недійсними договорів укладеного між ОСОБА_1 та ПП «АЗОВ-2012» від 17 жовтня 2017р. та договору відступлення права вимоги від 08 листопада 2020р.

Під час розгляду справи Генічеським районним судом Херсонської області, Гришиним 14.12.2020 було подано заяву про забезпечення позову та ухвалою вказаного суду від 15.12.2020 відмовлено в її задоволенні.

За наслідками апеляційного перегляду ухвали суду від 15.12.2020, постановою Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 по справі № 653/3727/20 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, обрано належний спосіб забезпечення позову, а саме, заборонено відчуження, перереєстрацію нерухомого майна, власником якого є Приватне підприємство «АЗОВ-2012», загальною площею 1 292 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Генічеськ, пр-т Миру, 51 , реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1976255265221; будівлі загальною площею 485.3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Генічеськ, пр-т Миру, 87 , реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1101320865221 до ухвалення рішення, у межах позовних вимог на суму 1 899 709,88 грн.

Відповідно дана постанова Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 згідно положень ст. 384 ЦПК України набрала законної сили та підлягала виконанню.

Результатом розгляду справи № 653/3727/20 (Провадження № 2/653/572/21) стало рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2021 яким стягнуто на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства «АЗОВ-2012» суму боргу за договором позики від 17.10.2017 у розмірі 25000 доларів США, також стягнуто суму трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за договором позики від 17.10.2017 яка дорівнює 2250 доларів США; суму штрафу за несвоєчасне повернення коштів, за договором позики від 17.10.2017 яка дорівнює 365000 гривень та стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10510 гривень 00 копійок.

Рішення суду не набрало законної сили, в ході з`ясування обставин по справі, судом встановлено, що ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 18.10.2021 в задоволенні заяви представника ПП «АЗОВ-2012» - адвоката Крижановського М.М. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №653/3727/20 відмовлено у зв`язку із наявністю обставин не набрання законної сили рішення Генічеського районного суду від 20.09.2021 відповідно до ч.1 ст.273 ЦПК України із вказівкою на положення ч. 1 ст. 158 ЦПК України за якою у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Також, за відомостями офіційного веб-порталу «Судова влада України» (http://court.gov.ua/) позивачем по справі ПП «Азов-2012» оскаржувались рішення державного виконавця від 21.09.2021 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанова від 25.10.2021 про арешт коштів боржника до районного суду та ухвалою від 01.11.2021 Генічеського районного суду Херсонської області повернуто без розгляду скаргу адвоката Крижановського М.М., який діяв в інтересах ПП «Азов-2012» через подання скарги з порушенням норм ст. 183 ЦПК України; 09.11.2021 ухвалою даного районного суду відкрито провадження за поданою скаргою ПП «Азов-2012» на рішення Головного державного виконавця Генічеського відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Харлампієвої Т.П. щодо відкриття виконавчого провадження №66889553, заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_1 , судове засідання призначено на 09 год. 20 хв. 26.11.2021; також ПП «Азов-2012» в листопаді 2021 року подано заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, розгляд справи ще не призначено.

Відповідно наявні обставини не скасованого заходу забезпечення позову постановленого Херсонським апеляційним судом від 17.03.2021 та не набрання законної сили рішення суду першої інстанції від 20.09.2021 у справі 653/3727/20.

Як наслідок, 20.09.2021 за вх. № 5343 Генічеським РВ ВДВС отримано заяву від стягувача ОСОБА_1 по справі № 653/3727/20 про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 про забезпечення позову.

Відповідно, на виконанні у головного державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби у Генічеському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Харлампієвої Тетяни Павлівни перебувала постанова Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 (справа № 653/3727/20) про задоволення частково заяви ОСОБА_1 щодо забезпечення позову, заборонено відчуження, перереєстрацію нерухомого майна, власником якого є Приватне підприємство «АЗОВ-2012», загальною площею 1 292 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Генічеськ, пр-т Миру, 51 , реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1976255265221; будівлі загальною площею 485.3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Генічеськ, пр-т Миру, 87 , реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1101320865221 до ухвалення рішення, у межах позовних вимог на суму 1 899 709,88 грн.

21.09.2021, керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Харлампієвою Т.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66889553 на підставі вказаної вище постанови Херсонського апеляційного суду № 653/3727/20 виданої 17.03.2021.

Також, 21.09.2021, керуючись ст. 42 Закону України "По виконавче провадження" та відповідно до п. 2 розділу ІV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, головним державним виконавцем Харлампієвою Т.П. було винесено постанову № 66889553 про стягнення з ПП "Азов -2012" розміру мінімальних витрат виконавчого провадження 152,00 грн.

21.09.2021 головним державним виконавцем Харлампієвою Т.П. винесено постанову за ВП № 66889553 про стягнення виконавчого збору за постановою Херсонського апеляційного суду № 653/3727/20 виданої 17.03.2021, на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" за виконання рішення немайнового характеру в/з 4 розміри мінімальної заробітної плати, що склало 24 000,00 грн.

25.10.2021, керуючись ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Харлампієвою Т.П. винесено постанову №66889553 про арешт коштів боржника.

Відповідачем до справи надано акт державного виконавця від 27.10.2021 в якому міститься відмітка про зачитання боржнику ПП «Азов-2012» згідно вимог ч. 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» резолютивної частини рішення суду про заборону вчиняти певні дії, а саме щодо відчуження майна, зазначеного в постанові Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021. Акт підписано понятими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , головним державним виконавцем ХарлампіємоюТ.П., та представник підприємства ПП «Азов-2012» - директор Косовцева Н.М. від підпису відмовилась.

29.10.2021, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", головним державним виконавцем Харлампієвою Т.П. винесено постанову №66889553 про закінчення виконавчого провадження на підставі виконавчого документу виданого 17.03.2021 Херсонським апеляційним судом (постанова №653/3727/20), за яким стягувач виступав ОСОБА_1

29.10.2021, після набрання законної сили 21.09.2021 зазначених вище постанов головного державного виконавця (№ ВП66889553) про стягнення виконавчого збору 24000,00 грн. та про витрати виконавчого провадження 152,00 грн., головним державним виконавцем, керуючись ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" були винесені постанови:

ВП №67320598 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №66889553 виданої 21.09.2021 про стягнення виконавчого збору 24000,00 грн. (стягувач Генічеська ВДВС);

ВП №67320514 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №66889553 виданої 21.09.2021 про стягнення витрат виконавчого провадження 152 грн. (стягувач Генічеська ВДВС).

Зазначені вище постанови від 21.09.2021 були надіслані ПП «Азов-2012» належним чином, що підтверджується матеріалами справи (дані з сайту Укрпошти, рекомендований лист за номером 7550000225440 вручено особисто 18.10.2021).

Таким чином, за наслідками одержання заяви стягувача ОСОБА_1 від 20.09.2021 про відкриття виконавчого провадження за постановою Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 №653/3727/20 про забезпечення позову та виконання даного рішення суду, винесені відповідачем постанови ВП №66889553 від 21.09.2021 щодо стягнення виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн. та про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 152,00 грн. позивач оскаржує в даній справі, вважає що державний виконавець мала повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із невідповідністю останнього положенням ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», наполягає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, про що зазначено в п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу відповідач вважає, що дії державного виконавця вчиненні з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження» та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, підстав для скасування спірних постанов не має.

Не погоджуючись із спірними постановами, позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами за захистом порушених прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність в діях державного виконавця порушень прав та інтересів позивача та щодо обставин дотримання чи порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення відповідачем постанов від 21.09.2021 за ВП №66889553 про стягнення виконавчого збору в сумі 24 000,00 грн. та витрат виконавчого провадження у сумі 152,00 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі-Закон №1404-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед вказаних: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Щодо спірного питання про виконавчий збір та виконавчі витрати суд зазначає, що ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VIII).

За ст. 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно, ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як встановлено судом та зазначено вище, рішенням Генічеського районного суду Херсонської області 20.09.2021 у справі № 653/3727/20 стягнуто з ПП «Азов-2012» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики, та постановою Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 було забезпечено позов по справі № 653/3727/20 шляхом заборони відчуження, перереєстрацію нерухомого майна, власником якого є ПП «Азов-2012», рішення суду першої інстанції законної сили не набрало, заходи забезпечення позову за постановою апеляційного суду не скасовано, дані заходи забезпечення позову чинні та підлягали виконанню.

Відповідно, за заявою стягувача ОСОБА_1 , отриманої державним виконавцем 20.09.2021, останнім було винесено постанову від 21.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66889553 за вказаною постановою Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021, якою відповідно зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, та дві спірні у справі постанови від 21.09.2021 № 66889553 про стягнення з ПП "Азов -2012" розміру мінімальних витрат виконавчого провадження 152,00 грн. та № 66889553 про стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем у даній справі не оскаржується постанова державного виконавця від 21.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66889553, відповідно на час вирішення даної справи вона є чинною.

З досліджених документів виконавчого провадження вбачається, що в постанові ВП № 66889553 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено загальну суму 152,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження, що складається із витрат на: простий лист по Україні масою до 50г - 2*9.00=18,00; рекомендований лист по Україні масою до 50г - 3*17.00=51,00; конверт - 5*0,28=1,40; постанова про відкриття виконавчого провадження - 3*0,65=1,95; постанова про стягнення виконавчого збору - 2*0,65=1,30; постанова про стягнення витрат виконавчого провадження - 3*0,65=1,95; постанова про закінчення виконавчого провадження - 4*0,65=2,60; обкладинка - 1*0,40 = 0,40; супровідний лист - 11*0,40=4,40; сплата за користування АСВП - 1*69,00=69,00.

В постанові ВП №66889553 про стягнення виконавчого збору визначено виконавчий збір у розмірі 24000,00 грн. Виходячи з виконання рішення немайнового характеру та відповідно визначено розмір виконавчого збору 4 розміри мінімальних заробітних плат.

Відповідно, вказані спірні постанови були надіслані позивачу, отримані 18.10.2021 та підлягали виконанню останнім. Докази отримання зазначених спірних постанов, підтверджуються матеріалами справи, що спростовують зазначені в позові твердження позивача.

Враховуючи надані законодавством права та визначені обов`язки щодо виконання рішення суду, судом вище встановлено та зазначено про наявність постанови про арешт коштів боржника ПП «Азов-2012» від 25.10.2021 за ВП № 66889553, винесеної також у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 24152,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 4 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Пунктом 9 частини 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

27.10.2021 державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження боржника ПП «Азов-2012» та доведено до відома боржника в особі директора ПП «Азов-2012» Косовцової Н.М. резолютивну частину рішення Херсонського апеляційного суду №653/3727/20 від 17.03.2021, про що складено відповідний акт державного виконавця.

Після складення акту, відповідачем 29.10.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за № 66889553 у АСВП.

Відповідачем по справі на підтвердження виконання виконавчого документу став акт від 27.10.2021 про зачитання резолютивної частини постанови Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021, що передбачено ч. 4 ст. 63 Закону №1404-VIII під час виконання рішень немайнового характеру та наслідком стало винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 66889553 із занесенням її до АСВП.

Відповідно, за ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону. При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Суд зазначає, що постанова державного виконавця від 29.10.2021 № у АСВП 66889553 містить в собі відповідне посилання на п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону №1404-VIII, а саме постанову Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 … «виконано фактично згідно акту державного виконавця».

Таким чином, оскільки витрати виконавчого провадження не були стягнуті з боржника, після закінчення виконавчого провадження № у АСВП 66889553 за п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постановою від 29.10.2021, державним виконавцем 29.10.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № у АСВП 67320514 за постановою про стягнення з боржника мінімального розміру витрат виконавчого провадження у сумі 152 грн., яка була отримана директором ПП «Азов-2012» 01.11.2021 особисто під підпис.

Також, державним виконавцем 29.10.2021 було винесено другу постанову про відкриття виконавчого провадження № у АСВП 67320598 за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 24000 грн., отримана директором ПП «Азов-2012» 01.11.2021 особисто під підпис.

Відповідно вбачається, що у зв`язку із не стягненням із боржника виконавчого збору та витрат за виконавчим провадженням за постановами від 21.09.2021 ВП № 66889553, які набрали чинності, стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження як наслідок виділені у окреме виконавче провадження № у АСВП 67320514 та № у АСВП 67320598 та підлягають виконанню за Законом №1404-VIII та Інструкції № 512/5.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Частиною 1 ст. 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 7, ч.8 ст. 158 ЦПК України).

Суд вважає, що вищевказаними положеннями чинного законодавства спростовані твердження позивача про те, що постанова Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021 по справі № 653/3727/20 не є виконавчим документом, позивач необґрунтовано посилається на те, що дана постанова не є остаточним рішенням у справі на підставі якої можуть бути вчинені державним виконавцем дії по її виконанню, оскільки вказане рішення суду апеляційного інстанції за положеннями ст. 157 ЦПК є виконавчим документом, і відсутність в ньому відомостей, які мають відповідати вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» для ідентифікації останнього як виконавчого документа не може бути застосовано в даному випадку як підстава для повернення стягувачу без виконання. Чинне законодавство, зокрема Закон № 1404-VIII та Інструкція №512/5 передбачають дії державного виконавця, які він має вчинити на виконання таких ухвал про забезпечення позову, з`ясовувати усі відомості щодо ідентифікації боржника для забезпечення примусового виконання виконавчого документу, що також як наслідок тягнуть за собою право на виставлення до боржника понесених державним виконавцем витрат по виконавчому провадженню у вигляді виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Та в даному випадку позивач оскаржує постанови державного виконавця від 21.09.2021 про стягнення виконавчого збору та витрат за виконавчим провадженням, які разом із постановами від 29.10.2021 № у АСВП 67320598 та № у АСВП 67320514 за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону «Про виконавче провадження» є виконавчими документами. Але в даній справі, позивач останні постанови державного виконавця від 29.10.2021 № у АСВП 67320598 та № у АСВП 67320514, які виділені після закінчення виконавчого провадження ВП №66889553, в судовому порядку не оскаржує.

Відповідно, обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору є вжиття виконавцем заходів з примусового виконання рішень, в даному випадку постанови Херсонського апеляційного суду від 17.03.2021.

Згідно ст. 150 ЦПК України до видів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом з метою захисту прав та інтересів заявника якщо дії чи бездіяльність відповідача можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду є зокрема: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В даному випадку у справі № 653/3727/20 заходом забезпечення позову визначено п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України у вигляді заборони вчиняти певні дії, а саме заборони відчуження, перереєстрації нерухомого майна, власником якого є ПП «Азов-2012»… до ухвалення рішення, в межах позовних вимог на суму 1899709,88 грн.

Зазначене вище виключає підстави вважати можливим врахувати твердження позивача про наявність підстав застосування п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII, яка передбачає що виконавчий збір не стягується за виконавчим документом про накладення арешту на майно, оскільки в даній справі № 653/3727/20 наявні обставини заборони вчиняти дії.

Суд наголошує та зазначає для позивача, що в силу наведених вище положень виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при забезпеченні виконання виконавчого документа, що є гарантією належного виконання ним своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Таким чином, державний виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, саме в цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Слід зауважити, що згідно Закону №1404-VIII стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження, а у випадку повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) постанова про стягнення виконавчого збору має бути прийнята не пізніше наступного дня з дня наведених обставин. При цьому, останнє повноваження реалізується державним виконавцем, якщо виконавчий збір ще не стягнуто. Крім того, наведені норми дозволяють державному виконавцю вирішити питання про стягнення виконавчого збору як у постановах про відкриття виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження так і в окремій постанові, якою вирішується питання про стягнення виконавчого збору.

Дана позиція суду узгоджується із висновками щодо дій державного виконавця в межах винесення постанов про стягнення виконавчого збору викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 справа №160/4481/20 (адміністративне провадження №К/9901/35564/20).

Таким чином, саме за наслідками винесення державним виконавцем постанов від 29.10.2021 у АСВП №67320598 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №66889553 від 21.09.2021 на суму стягнення виконавчого збору у розмірі 24000,00 грн. та у АСВП №67320514 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №66889553 від 21.09.2021 на суму стягнення витрат виконавчого провадження 152,00 грн. відбувається процедура примусового виконання виконавчого документа у розумінні положень Закону №1404-VIII та Інструкції №512/5.

Також, суд зазначає, що із системного аналізу положень статті 27, п. 9 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 40, ст. 63 Закону № 1404-VIII слідує, що у випадку закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення немайнового характеру розмір й підстави стягнення виконавчого збору не поставлені у залежність від повного або часткового виконання виконавчого документа. Виконавчий збір у такому разі є фіксованою платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються державним виконавцем. Цей збір стягується з боржника.

Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 640/31541/20 (номер провадження К/9901/18246/21) щодо розуміння виконавчого збору як фіксованої плати за вчинення виконавцем дій пов`язаних з примусового виконання виконавчого документа.

Відповідно, суд зазначає, що у даній справі вирішується питання щодо правомірності винесених державним виконавцем постанов від 21.09.2021 ВП №66889553 та саме в межах вчинених дій державним виконавцем по стягненню виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Таким чином, в даній справі суд фіксує наявність правомірності дій державного виконавця щодо винесення спірних постанов про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження за ВП №66889553.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних встановлених обставинах, суд дійшов висновку, що наявними матеріалах справи та нормами діючого законодавства підтверджено правомірність дій державного виконавця по винесенню спірних постанов від 21.09.2021 за ВП №66889553 про стягнення виконавчого збору у сумі 24000,00 грн. та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 152,00 грн. з дотриманням ч.2 ст.19 Конституції України та відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, Закону №1404-VIII, положень Інструкції №512/5, а тому, підстав для їх скасування судом не встановлено, у зв`язку з чим, позовні вимоги ПП «Азов-2012» задоволенню не підлягають.

Інші доводи представника позивача у справі не спростовують висновків суду.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо понесених позивачем витрат по справі.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до апеляційного суду або до відповідного суду, який ухвалив рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 105000000