ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2021Справа № 910/10128/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс»

до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича

про стягнення 254349,89 грн,

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом дочірнє підприємство логістична компанія «Ексім-Юніверс» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (відповідача-1) про стягнення 36212,15 грн та до фізичної особи - підприємця Волкова Олександра Сергійовича (відповідача-2) про стягнення 218137,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дорожньо-транспортна пригода мала місце з вини водія автомобіля, який на праві найму належав фізичній особі - підприємцю Волкову Олександру Сергійовичу. Цивільно-правова відповідальність наймача цього автомобіля була застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант». Оскільки розмір заподіяної шкоди становить 345537,74 грн, а розмір страхової суми за договором, укладеним між відповідачами, складає 130000 грн, з яких товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» сплатило 91187,85 грн, відповідач просить стягнути з останнього різницю між страховою сумою та сплаченими коштами - 36212,15 грн (за винятком 2600 грн франшизи), а з відповідача-2 - 218137,74 грн.

Суд своєю ухвалою від 24.06.2021 відкрив провадження у справі № 910/10128/21 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач-1 відхилив позовні вимоги, посилаючись на те, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу, а тому власнику підлягає відшкодуванню різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Дочірнє підприємство логістична компанія «Ексім-Юніверс» є власником транспортного засобу марки System Trailers, модель TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 20.03.2019).

30.09.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля MAN, реєстраційний номер НОМЕР_4 з причепом System Trailers TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля «ВАЗ 2112», реєстраційний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 загинув, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

30.11.2020 старший слідчий СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Коваленко Ю.Г. виніс постанову про закриття кримінального провадження №12020080210000742, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки водій автомобіля DAF ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження внаслідок допущених ним же самим порушень Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 працював водієм у фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича, у якого в оренді був транспортний засіб марки DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_3 (договір найму (оренди) транспортного засобу від 11.10.2019 укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем Волковим Олександром Сергійовичем).

Відповідно до приписів статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Цивільно-правова відповідальність наймача автомобіля DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_3 , - фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №АО/5901234 від 12.10.2019, відповідно до якого ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн, франшиза - 2600,00 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ»), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Крім Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» ці відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ч. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Водночас, цією ж статтею визначено, що якщо норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Отже, в цьому випадку питання конкуренції рівнозначних за юридичною силою законодавчих актів врегульовано за законодавчому рівні, визначивши Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спеціальним. Виходячи з принципу верховенства спеціальних норм над загальними нормами, при конкуренції норм до правовідносин у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягають застосуванню правові механізми, визначені Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обсяг прав, які набуває страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, передбачено ст. 993 ЦК України, якою встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст цієї статті дублює положення ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» і визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача шкоди (суброгація).

Згідно з позицією Верховного Суду (постанови № 910/20199/17 від 01.06.2018, № 910/5092/17 від 14.05.2018 та № 922/1436/17 від 10.07.2018) виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:

- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);

- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);

- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);

- не відшкодовується шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);

- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.

Крім того у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі N 924/675/17 зазначено, що в разі коли для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, за мінусом франшизи.

Отже, страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» зобов`язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до страховика потерпілого у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.

Визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Розмір реальних збитків та розмір збитків у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу не завжди можуть співпадати. У випадку не покриття (недостатності) розміру оціненої шкоди фактично понесених витрат страховиком, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, обов`язок сплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою покладається на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність (ст. 1194 ЦК України).

З огляду на це, забезпечення наданого ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» страховику права отримати відшкодування у межах фактичних здійснених ним витрат реалізується шляхом покладення на страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка заподіла шкоду, обов`язку відшкодувати шкоду у межах страхової суми (ліміту) виходячи з її оціненого розміру та з урахуванням франшизи, та, у випадку недостатності цих сум, покладення обов`язку сплати різниці на заподіювача шкоди.

Підсумовуючи викладене, у позивача до відповідача-1 виникло право вимагати відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу марки System Trailers, модель TKS 24, реєстраційний номер НОМЕР_1 , розмір яких повинен визначатись з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Чинні положення Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» надають страховикам та потерпілим право для визначення розміру збитків залучати аварійних комісарів. Таке право кореспондується з положеннями ст. 25 Закону України «Про страхування».

Згідно з п. 30.1 статті 30 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартість транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.2 статті 30 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Відповідно до аварійного сертифіката № 30-R/87/7 від 30.10.2020, виданого аварійним комісаром Скребцовим С.О. , ринкова вартість транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , - 213020,00 грн, ринкова вартість пошкодженого об`єкта - 119232,15 грн.

Згідно з аварійним сертифікатом 83-D/77/9 від 26.12.2020 розрахунку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , виданого аварійним комісаром Стрільцем Віталієм Генріховичем , вартість відновлювального ремонту згідно з ремонтною калькуляцією 83-D/77/9 - 352745,40 грн, ринкова вартість до моменту пошкодження відповідно до звіту/консультації 83-D/77/9 - 213020,00 грн, коефіцієнт фізичного зносу - 0,7, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, з врахуванням фізичного зносу становить 144390,40 грн з ПДВ.

Отже вартість відновлювального ремонту транспортного засобу System Trailers TKS, державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищує його ринкову вартість, і відповідно вартість матеріального збитку дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП, що передбачено п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року.

Відповідач-1 платіжним дорученням № 16859 від 11.05.2021 здійснив виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 91187,85 грн (213020,00 грн (вартість транспортного засобу на момент ДТП) - 119232,15 грн (вартість транспортного засобу в пошкодженому стані) - 2600,00 грн (франшиза).

Такі дії відповідача-1 є правомірними, оскільки кореспондуються з передбаченим п. 30.2 статті 30 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» розміром відшкодування у випадку знищення транспортного засобу. Суд відмовляє в частині стягнення з відповідача-1 36212,15 грн.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. За приписами ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У висновку експерта №0101/21/21 від 17.03.2021 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, проведеної на замовлення дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс», судовий експерт Дроздов Ю.В. зазначив, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - причіп System Trailers TKS 24», реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 , пошкодженого в ДТП, дорівнює ринковій вартості автомобіля та складає 345537,74 грн, оскільки вартість відновного ремонту (365693,99 грн) більше ринкової вартості.

За таких обставин вимоги про стягнення 218137,74 грн шкоди з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича як з орендаря транспортного засобу DAF, моделі CF 75.360, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з вини водія якого позивачу заподіяно шкоду, є правомірними.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити дочірньому підприємству логістичній компанії «Ексім-Юніверс» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ».

Покласти на дочірнє підприємство логістичну компанію «Ексім-Юніверс» 542,93 грн судового збору.

Задовольнити позов дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» до фізичної особи - підприємця Волкова Олександра Сергійовича.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Волкова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) на користь дочірнього підприємства логістичної компанії «Ексім-Юніверс» (прос. Богдана Хмельницького 227, м. Дніпро, 49000, код 37006034) 218137,74 грн, 3272,07 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун