ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 242/5635/16-а

адміністративне провадження № К/9901/42377/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 (колегія у складі суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.)

у справі № 242/5635/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

третя особа - Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля»

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 19.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, третя особа Відокремлений підрозділ «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля», в якому просив:

- визнати протиправним рішення відповідача від 24.11.2016 № 1382 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати відповідача зарахувати до загального та пільгового страхового стажу в умовах зайнятості повний робочий день в шахті періоди роботи:

- на « Шахті « Трудівська» з 03.12.2002 по 08.01.2003;

- на підприємстві ВАТ « Гірницький шахтобуд» з 12.02.2003 по 04.06.2003;

- на підприємстві ВАТ « Шахтобудівельник» з 17.11.2003 по 11.10.2005;

- на підприємстві « Управління гірничих робіт» з 17.10.2005 по 16.01.2006;

- на підприємстві « Шахтне будівництво» з 23.07.2010 по 31.12.2010;

- на підприємстві « Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22.05.2008 по 14.09.2009;

- на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27.03.1991 по 08.05.1997;

- з 01.11.2015 по 31.10.2016 на ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля»;

- з 01.11.2016 по 20.11.2016 на ВП « Шахта « Україна» ДП «Селидіввугілля» ;

- з 01.04.2005 по 30.09.2005 на підприємстві ПАТ « Шахтобудівельник»;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу по професії «підземний гірничий робітник» період служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18.05.1987 по 06.06.1989;

- зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до його заяви від 21.11.2016 № 2355;

- зобов`язати відповідача направити до суду звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 267 КАС України.

2. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 24.01.2017 позов задоволено частково:

- визнано неправомірним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 1382 від 24.11.2016 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до загального та пільгового страхового стажу в умовах зайнятості повний робочий день в шахті ОСОБА_1 наступні періоди його роботи:

- час роботи на ДВАТ « Шахта « Трудівська» з 03.12.2002 по 08.01.2003;

- час роботи на підприємстві ВАТ « Гірницький шахтобуд» з 12.02.2003 по 04.06.2003;

- час роботи на підприємстві ВАТ « Шахтобудівельник» з 17.11.2003 по 11.10.2005;

- час роботи на підприємстві « Управління гірничих робіт» з 17.10.2005 по 16.01.2006;

- час роботи на підприємстві « Шахтне будівництво» з 23.07.2010 по 31.12.2010;

- час роботи на підприємстві « Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22.05.2008 по 14.09.2009;

- час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27.03.1991 по 08.05.1997;

- час роботи на ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля» з 01.11.2015 по 31.10.2016;

- час роботи на ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля» з 01.11.2016 по 20.11.2016;

- зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 за професією підземний гірничий робітник період його служби в лавах Збройних сил Радянської Армії з 18.05.1987 по 06.06.1989;

- зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2016 № 2355 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24.01.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

4. 03.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в м. Селидове із заявою № 2355 про призначення пенсії.

8. Рішенням УПФ України в м. Селидове від 24.11.2016 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах. На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача 25 років 02 місяці 18 днів, стаж пільгової роботи складав 11 років 09 місяців 07 днів, з яких: за ст. ст. 14-25 шахтарі - 05 років 03 місяці 16 днів, за ст.. 14-20 шахтарі - 06 років 05 місяців 21 день.

9. Відповідно до зазначеного рішення до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди його роботи у зв`язку із ненаданням пільгових довідок , які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті:

- час роботи на «Шахті «Трудівська» з 03.12.2002 по 08.01.2003 у якості прохідника з повним робочим днем у шахті;

- час роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12.02.2003 по 04.06.2003 у якості прохідника з повним робочим днем у шахті;

- час роботи на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17.11.2003 по 25.03.2005 у якості прохідника з повним робочим днем у шахті;

- час роботи на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17.10.2005 по 16.01.2006 у якості прохідника з повним робочим днем в шахті;

- час роботи на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23.07.2010 по 31.12.2010 у якості прохідника з повним робочим днем в шахті;

- час роботи на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22.05.2008 по 14.09.2009 у якості прохідника з повним робочим днем в шахті;

- час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27.03.1991 по 08.05.1997 у якості прохідника, машиніста підіймальних машин з повним робочим днем в шахті.

Крім того, не зараховано до пільгового стажу роботи позивача час служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18.05.1987 по 06.06.1989 через те, що до призову СРСР він не працював на пільгових підземних роботах.

Також позивачу не зараховано до його страхового стажу наступні періоди роботи: -

- з 01.11.2015 по 31.10.2016 на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплатою шахтою страхових внесків до Пенсійного фонду України;

- з 01.11.2016 по 20.11.2016 на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сум нарахування заробітної плати;

- з 01.04.2005 по 30.09.2005 на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України.

10. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років відповідач діяв неправомірно, оскільки, станом на день подачі заяви № 2355 від 21.11.2016 його пільговий стаж в умовах зайнятості повний робочий день під землею складав більше 25 років, а саме - 27 років 02 місяці 22 дні.

12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

13. Третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначено про те, що відповідно до оформлених належним чином записів трудових книжок позивача, його фактичний пільговий підземний страховий стаж складає 25 років 02 місяці 4 дні (без врахування періоду служби в лавах Збройних сил Радянської армії з 18.05.1987 по 06.06.1989).

14. Також, посилалася на те, що відповідно до діючого пенсійного законодавства України, позивач має законне право на зарахування періоду проходження строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 18.05.1987 по 06.06.1989 за своїм вибором до свого пільгового стажу роботи по професії «підземний гірничий робітник» (ця професія входить до Списку №1). Таким чином, із врахуванням періоду служби позивача в лавах Збройних сил Радянської Армії, його пільговий стаж становить 27 років 02 місяці 23 дні.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо не зарахування оскаржуваних періодів до пільгового стажу позивача, оскільки вони підтверджуються належно оформленими записами в трудовій книжці, а посилання відповідача на те, що підприємством із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески, і відсутні суми нарахування заробітної плати є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

Також за висновком суду першої інстанції, період служби позивача у лавах Радянської армії має бути зараховано до його пільгового стажу на підставі Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590.

16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у повному обсязі у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону № 1788 є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

17. В матеріалах справи відсутні данні щодо надання позивачем довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за оскаржувані періоди. Крім того, первинні документи, які б підтверджували зайнятість заявника протягом повного робочого дня на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці відсутні.

18. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що на період звернення позивача із заявою про призначення пенсії згідно отриманих даних зі СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей) за період з 2000 року по 2016 рік (сформовану 21.11.2016) про сплату страхових внесків за період роботи з 01.11.2015 по 31.10.2016 не було сплачено страховий/єдиний внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Україна», що є порушенням ч.6 ст. 20 Закону 1058, відповідно до якої «страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду». За період з 01.11.2016 по 20.11.2016 відсутні відомості в системі персоніфікованого обліку відомостей про нарахування заробітної плати.

19. Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, період проходження військової служби не може бути зараховано до пільгового стажу, оскільки до призову до лав Радянської армії ОСОБА_1 не мав стажу роботи на пільгових умовах.

20. Щодо посилання суду першої інстанції на Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, то виходячи із визначених в ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, в частині визначення порядку зарахування періодів навчання та проходження строкової служби до пільгового стажу слід застосовувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII із змінами внесеними до них Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02.06.2005 № 2636-IV, які мають вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та зазначає наступне.

22. Скаржник посилається на те, що його робота в спірні періоди на умовах зайнятості повний робочий день під землею (в шахті) підтверджується трудовими книжками НОМЕР_1 та АА № 224255 з оформленими належним чином записами про займані ним посади і періоди виконуваної роботи з повним робочим днем під землею (в шахті), а також довідками про підземні спуски в спірні періоди часу. За умови наявності в трудовій книжці записів про займану посаду і періоди роботи в умовах зайнятості повний робочий день під землею (в шахті) факт роботи зі шкідливими і важкими умовами праці має вважатись доведеним належним чином.

23. Позивач вважає хибним висновок суду апеляційної інстанції про неможливість зарахування до його пільгового страхового стажу спірних періодів роботи в ДП «Селидіввугілля» (ВП «Шахта «Україна») через несплату роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду України, оскільки він не повинен нести відповідальність за несплату підприємством страхових внесків, що були відраховані із його заробітної плати в спірні періоди часу, та, відповідно позбавлений будь-якої можливості безпосередньо впливати на повноту та своєчасність такої сплати.

24. Також, скаржник вважає, що має право на зарахування періоду проходження ним строкової військової служби в лавах Радянської Армії з 18.05.1987 по 06.06.1989 за своїм вибором до пільгового стажу роботи, оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачає жодних винятків, які б унеможливили застосування пункту 109 розділу VІІІ Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 під час вирішення питання щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби в лавах Збройних сил СРСР.

25. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

27. Ключовим питанням у цій справі є правомірність відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю пільгових довідок, які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті та через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача час служби в лавах Збройних сил СРСР.

28. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

29. Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 11.07.2019 у справі № 242/1484/17 та від 12.12.2019 у справі № 423/405/17 Верховний Суд зазначив наступне:

«Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

<…> Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом».

30. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

31. У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював з 27.03.1991 по 08.05.1997 в Гріницькому ШБУ тресту «Селидіввуглебуд» прохідником, а також підземним машиністом підіймальних машин з повним робочим днем у шахті; з 03.12.2002 по 08.01.2003 на у ДВАТ «Шахта Трудівська» прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 12.02.2003 по 04.06.2003 на ДП «Гірник» ТОВ «Гірницький шахтобуд» прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті.

32. Крім того, відповідно до дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач працював з 17.11.2003 по 11.10.2005 у ВАТ « Шахтобудівельник» прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 17.10.2005 по 16.01.2006 у ТОВ «Управління гірничих робіт» прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах; з 22.05.2008 по 14.09.2009 в ТОВ «Донецькешахтобудівельне підприємство» прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті; з 23.07.2010 по 31.12.2010 в ТОВ «Шахтне будівництво» прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

33. З огляду на це, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірними дій відповідача щодо не зарахування вищевказаних періодів до пільгового стажу позивача, оскільки вони підтверджуються належно оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

34. Щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.11.2015 по 31.10.2016 на ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля» через несплату шахтою страхових внесків до Пенсійного фонду України; з 01.11.2016 по 20.11.2016 на ВП « Шахта « Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сум нарахування заробітної плати; з 01.04.2005 по 30.09.2005 на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України, колегія суддів зазначає наступне.

35. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

36. Зокрема, у постановах від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а та від 06.07.2020 у справі № 242/2179/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

37. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

38. Тому, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача вищезазначених періодів роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» та на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник», оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством на якому він працює.

39. Щодо незарахування до пільгового стажу періоду служби в армії, Суд зазначає наступне.

40. Подібні правовідносини теж були предметом розгляду у Верховному Суді.

41. Зокрема у постановах від24.10.2018 у справі № 211/2626/17, від 23.04.2019 у справі № 233/247/16-а та від 20.10.2021 у справі № 2-а-22/11 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«<…> на період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.

Підпунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16 Положення), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що період проходження позивачем військової служби у будь-якому випадку повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки ця робота як передувала військовій службі, так і слідувала по її закінченню».

42. Суд не вбачає підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду служби в складі Збройних сил СРСР з 18.05.1987 по 06.06.1989, так як після проходження служби в лавах Радянської армії був прийнятий учнем підземного гірничого робітника, про що є записи у трудовій книжці.

43. Враховуючи вищезазначене, Суд вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, тоді, як висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

44. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. У зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 необхідно скасувати, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24.01.2017 - залишити в силі.

46. Оскільки колегія суддів скасовує рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України касаційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору.

47. Таким чином, сплачений позивачем за подання касаційної скарги судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року скасувати.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2017 року у справі № 242/5635/16-а залишити в силі.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (код ЄДРПОУ: 23336854) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) гривня 44 (сорок чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб