Справа № 163/2583/21

Провадження № 2/163/412/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась всуд ізпозовом доЛюбомльського закладудошкільної освіти№ 2Любомльського районуВолинської області,у якомупросить визнатинезаконним іскасувати наказдиректора Любомльськогозакладу дошкільноїосвіти №2Любомльського районуВолинської області№ 83від 08листопада 2021року "Провідсторонення відроботи ОСОБА_1 ";поновити їїна роботіпомічника вихователяЛюбомльського закладудошкільної освіти№ 2Любомльського районуВолинської області;стягнути звідповідача середньомісячнийзаробіток зачас вимушеногопрогулу з08листопада 2021року подату набраннярішенням законноїсили та5000,00гривень моральноїшкоди.

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу № 83 від 08 листопада 2021 року та встановлення відповідачу заборони вчиняти будь-які дії на виконання та реалізацію зазначеного наказу до набрання рішенням суду законної сили. Необхідність забезпечення позову у такий спосіб обґрунтувала незворотністю настання наслідків, оскільки відновити її порушене право на безперервний страховий стаж та право на оплату тимчасової непрацездатності буде неможливо.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України заяву про забезпечення позову суд розглянув без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У частині 1 статті 150 ЦПК України наведений перелік видів забезпечення позову, до яких, зокрема, включено заборону вчиняти певні дії.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Основним предметом спору за позовом ОСОБА_1 є відсторонення її від роботи помічника вихователя на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати згідно наказу № 83 від 08 листопада 2021 року. Цей наказ позивач вважає незаконним, тому просить його скасувати. Решта заявлених позовних вимог є похідними, оскільки залежать від вирішення питання правомірності чи неправомірності оспорюваного наказу про відсторонення позивача від роботи.

Пленум Верховного Суду України у пункті 5 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснив, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову фактично наперед вирішує питання, які стосуються розгляду основної позовної вимоги по суті, оскільки беззаперечно пов`язаний з предметом спору, що відповідно до вимог ч.1 ст.150 ЦПК України є недопустимим.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову за своїм змістом фактично є тотожним задоволенню основної заявленої позовної вимоги, що прямо заборонено процесуальним законом.

Крім цього, суд зазначає, що з огляду на предмет позову у цій справі невжиття заходів щодо забезпечення позову жодним чином не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У такій категорії справ у разі задоволення позову має місце констатація рішенням суду факту незаконності оспорюваного наказу роботодавця і фактичне анулювання його правових наслідків шляхом скасування. У зв`язку із цим посилання позивача на подальшу неможливість поновлення його порушених прав, які випливають із трудових правовідносин, є безпідставними.

До того ж потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення про задоволення позову позивачем не доведено, а судом не встановлено.

Таким чином, заява позивача про забезпечення позову не ґрунтується на вимогах закону, є необґрунтованою і недоведеною, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Любомльського закладу дошкільної освіти № 2 Любомльського району Волинської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її складення.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Головуючий: суддя С.С.Чишій