КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5042/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Управління Держпраці у Кіровоградській області, вул. Дворцова,24, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування припису та постанови про застосування штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить:

1)визнати протиправними дії державних інспекторів Управління Держпраці у Кіровоградській області по складенню та вручення направлення на проведення інспекційного відвідування №630/02,9 від 30.06.2021р.;

2)визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень №КР6536/219/АВ/П від 01.07.2021 року, винесений інспектором праці Махно Н.В. відносно ФОП ОСОБА_1 та постанову №КР6536/219/АВ/ТД-ФС від 01.07.2021 року про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу в розмірі 60 000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками інспекційного відвідування позивача управлінням Держпраці у Кіровоградсьікій області встановлені порушення законодавства про працю, зокрема, позивачем допущено до роботи ОСОБА_3 без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, чим порушено вимоги ч.ч.1,3 ст. 24 КЗпП та ч.1 ст.21 КЗпП України. Вказує, що вказаний працівник жодного відношення до неї має, оскільки працевлаштований у іншого ФОП.

На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у в червні 2021 року посадовими особами відповідача за адресою, за якою здійснює підприємницьку діяльність позивач, було виявлено на робочому місці ОСОБА_3 , який виконував обслуговування відвідувачів закладу, без оформлення трудового договору. За таких обставин, вважає, що припис про усунення виявлених порушень та постанова прийняті у відповідності до чинного законодавства та не підлягають скасуванню. З огляду на наведене, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01.09.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін).

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та з 14.03.2013 здійснює підприємницьку діяльність (а.с.27-29).

Під час проведення превентивних заходів з легалізації найманої праці, інспекторами праці Управління виявлено можливе використання неоформленої праці у ФОП ОСОБА_1 /під час проведення превентивних заходів по АДРЕСА_2 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виконував роботу 1 працівник, який відмовився надати інформацію щодо свого працевлаштування/.

В зв`язку з викладеним, видано наказ від 30.06.2021 року №630 "Про проведення інспекційного відвідування" та направлення від 30.06.2021 року №630/02.9 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 30.06.2021 по 13.07.2021.

Копію направлення вручено керуючій ОСОБА_4 для передачі ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №КР6535/219/АВ від 01.07.2021.

Так, в акті констатовано, що за наслідками інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення:

-ст.21 КЗпП України /щодо укладення трудового договору/ та ст.24 КЗпП України, абз. 2 постанови КМУ від 17.06.2015 №413:

«Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення №2с/Ст/21 від 01.01.2021 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 передав у тимчасове платне користування нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_2 .

Під час інспекційного відвідування 30.06.2021 року в залі кафе «Старый город» знаходилось 4 працівника, з яких 3 працівника допущено до роботи після укладення трудових договорів та повідомлення ДПС та 1 працівник без оформлення трудових відносин.

Під час інспекційного відвідування 30.06.2021 р. о 12 год. 45 хв. у кафе виконував роботу офіціанта, а саме здійснював обслуговування відвідувачів ОСОБА_3 , що зафіксовано відповідним засобом фототехніки державного інспектора.

За інформацією Пенсійного фонду України, по страхувальнику ФОП ОСОБА_1 на 12 год. 51 хв. 30.06.2021 ОСОБА_3 не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .

Під час інспекційного відвідування 30.06.2021 р. ОСОБА_3 в усній формі повідомив, що працює в кафе «Старый город» на посаді офіціанта близько місяця.

Відповідно до трудового договору від 30.06.2021 р. ОСОБА_3 прийнято до ФОП ОСОБА_6 на посаду офіціанта з 30.06.2021. Повідомлення ДПС про прийняття ОСОБА_3 подано в ході інспекційного відвідування 30.06.2021 р. о 13 год. 16 хв. /його робота зафіксована інспекторами о 12 год. 45 хв. 30.06.2021/ з зазначенням дати початку роботи з 30.06.2021.

ФОП ОСОБА_1 не мала права допускати до обслуговування відвідувачів без належного оформлення ОСОБА_3 /ч. 4 ст.24 КЗпП України/.

Вказане свідчить про використання ФОП ОСОБА_1 неоформленої найманої праці.»

01.07.2021 на підставі вказаних висновків інспектором праці Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено припис № РКР/6536/219/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлені порушення в строк до 16.07.2021 (а.с.22-24).

Не погодившись з актом та приписом, позивачем подано відповідні заперечення та зауваження (а.с.42-43).

За результатом їх розгляду, Управління дійшло висновку, що підстави для скасування припису та акту відсутні.

26.07.2021 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області прийнято постанову № КР6536/219/АВ/ТД-Фс про накладення штрафу у розмірі 60000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (а.с.91).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п.п 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340 (далі - Положення), Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Відповідно до п.п. 5 п. 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема, проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, встаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці; безперешкодно без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 6 частини 1 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП України).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю (ч. 7 ст. 265 КЗпП України).

Здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань регламентується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі Порядок № 295).

Згідно пункту 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17 липня 2013 року № 509 (далі Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що управління Держпраці, через утворені в установленому порядку територіальні органи, мають право здійснювати нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, з дотриманням процедури здійснення такого нагляду. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Так, зі змісту акту перевірки, оскаржуваного припису та постанови судом встановлено, що підставою прийняття відповідачем наведених рішень є висновок про відсутність оформлених трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 .

Як встановлено судом, перевірку проведено в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 , де крім позивача здійснюють підприємницьку діяльність ще три ФОП ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 .

Під час інспекційного відвідування в приміщенні кафе знаходились наймані працівники всіх ФОП.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 прийнятий на роботу за трудовим договором у ФОП ОСОБА_6 29.06.2021 року, що підтверджується наказом №2-к від 29.06.2021 року(а.с.30), повідомленням про прийняття працівника на роботу (а.с.31) та трудовим договором від 30.06.2021 року (а.с.33).

Вказані обставини також зафіксовані в акті інспекційного відвідування та не заперечується відповідачем, однак вказані докази не були взяті відповідачем до уваги.

Суд звертає увагу, що інспекторами праці не були використані жодні повноваження, надані їм згідно з Порядком №823. Зокрема, під час інспекційного відвідування не було опитано жодну особу на предмет того, чи перебував ОСОБА_3 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , де було його робоче місце, який був графік роботи, чи підлягав він внутрішньому трудовому розпорядку та чи отримувала заробітну плату, чи будь-яку іншу винагороду за свою працю. Жодних належних доказів того, що інспектори з праці спілкувалися з ОСОБА_3 , з`ясовували його місце роботи, проживання та контактні дані відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Разом з тим, позивач довела суду та в повній мірі спростувала факт порушення трудового законодавства, позаяк ОСОБА_3 з 29.06.2021 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 і жодних належних і допустимих доказів зворотного відповідачем суду не надано.

В ході розгляду даної справи відповідачем не доведено, що ОСОБА_3 виконував трудову діяльність у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де провадить свою господарську діяльність позивач, без укладення трудового договору. Натомість, матеріали справи свідчать, що на час інспекційного відвідування між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були оформлені трудові відносини, а саме: винесено наказ про прийняття на роботу з 29.06.2021 та направлено відповідне повідомлення до органів ДПС.

Таким чином, порушення ФОП ОСОБА_1 положень ч.1 ст.21 та ст.24 КЗпП України спростовуються матеріалами справи і не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.

В силу вимог Порядку №823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

При цьому, обов`язковою підставою для винесення припису та його невід`ємною ознакою є те, що припис спрямований на усунення встановлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, а також припис не є способом притягнення порушника до відповідальності і не є різновидом санкцій. Тобто необхідною умовою винесення припису є усунення об`єктом контролю порушення законодавства у випадку виконання вимог припису.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, що позивачу висунуто вимогу: усунути порушення вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.

Водночас, виконати таку вимогу позивач об`єктивно позбавлений жодної можливості, оскільки не зрозуміло в чому полягає її зміст і яким способом, діями така вимога підлягає виконанню, позаяк на час проведення інспекційного відвідування та винесення спірного припису відповідач був обізнаний про факт оформлення між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 трудових відносин та повідомлення податковому органу про вказану обставину, отже про відсутність порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.

Суд наголошує, що оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов`язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

Отже, спірний припис, як акт індивідуальної дії винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим, необґрунтованим .

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб`єктом господарювання, вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що припис про усунення виявлених порушень та постанова не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушують права позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування вказаних припису та постанови.

Позивачем не доведено протиправність дій державних інспекторів Управління Держпраці у Кіровоградській області по складенню та вручення направлення на проведення інспекційного відвідування №630/02,9 від 30.06.2021р., а тому у цій частині слід відмовити.

За наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Кіровоградській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №КР6536/219/АВ/П від 01.07.2021 року, винесений відносно ФОП ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 26.07.2021 №КР6536/219/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Кіровоградській області на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3178,00 грн.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року у справі №340/5042/21 втрачають дію з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/5042/21.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко