УХВАЛА

12 листопада 2021 року

Київ

справа № 320/4960/21

адміністративне провадження № К/9901/32172/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/4960/21

за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської територіальної виборчої комісії Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 , Вишгородська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернілевський Віталій Григорович,

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, постановлене суддею Лапієм С.М.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, ухвалене у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та підстави позову

1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вишгородської міської територіальної виборчої комісії Вишгородського району Київської області (далі - відповідач, Вишгородська міська ТВК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 та Вишгородська міська рада, у якому просила:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову Вишгородської міської ТВК від 14 квітня 2021 року № 2 «Про визнання обраним наступним за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради».

2. Позов обґрунтовано такими підставами. По-перше, позивачка уважає, що не підпадає під дію статті 7 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV), оскільки вона не суміщала статус депутата місцевої ради з посадами та видами діяльності, на які поширюються вимоги Конституції України та законів України щодо обмеження сумісництва, позаяк на момент прийняття оскаржуваної постанови вона не займала посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин та не входила до виконавчого комітету Вишгородської міської ради чи її апарату. Натомість згідно розпорядження Вишгородського міського голови Момота О. від 12 квітня 2021 року № 188 позивачка займає посаду головного спеціаліста означеного відділу. По-друге, на переконання позивачки, оскаржувану постанову відповідачем прийнято на підставі неперевірених відомостей, а не на підставі засвідченого офіційного документа, як обов`язкової умови для визначення підстави дострокового припинення депутатських повноважень без рішення відповідної місцевої ради, як цього вимагає стаття 5 Закону № 93-IV, а також з порушенням статей 283, 284 Виборчого кодексу України, оскільки наступна за черговістю кандидатка у депутати Вишгородської міської ради ОСОБА_2 заяви про реєстрацію її депутатом не подавала.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. 25 жовтня 2020 року на місцевих виборах позивачку обрано депутатом Вишгородської міської ради, що підтверджується постановою Вишгородської міської ТВК від 24 листопада 2020 року № 72, посвідченням депутата Вишгородської міської ради.

4. Відповідно до вимог законодавства позивачка набула депутатських повноважень.

5. Розпорядженням Вишгородської міської ради (по особовому складу) від 12 квітня 2021 року № 188 переведено начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради, з 12 квітня 2021 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

6. 14 квітня 2021 року від громадянина ОСОБА_3 на адресу Голови Вишгородської міської ТВК Матейчука П.В. надійшла заява, у якій повідомлено, що станом на 23 березня 2021 року ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради та одночасно виконує обов`язки депутата Вишгородської міської ради, що є несумісним зі статусом депутата місцевої ради.

7. Із протоколу засідання Вишгородської міської ТВК від 14 квітня 2021 року судами попередніх інстанцій установлено, що на порядок денний засідання було поставлено два питання:

1. Про залишення повідомлення гр. ОСОБА_3 без розгляду.

2. Про визнання обраним наступним за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради.

8. Під час обговорення першого питання порядку денного головою комісії було отримано від ОСОБА_2 заяву про реєстрацію її депутатом місцевої ради, як наступного за черговістю кандидата в депутати Вишгородської міської ради від Київської обласної організації політичної партії «За Майбутнє».

9. За результатами голосування по другому питанню Вишгородською міською ТВК прийнято постанову від 14 квітня 2021 року № 2 «Про визнання обраним наступним за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради». «За» таке рішення одностайно проголосували 10 (десять) членів комісії.

10. Ця постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 входить до складу апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради, а саме займає посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин, що є несумісним із статусом депутата місцевої ради. Тому відповідно до статей 278 та 283 Виборчого кодексу України, статті 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 7 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», статті 10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», Вишгородська міська ТВК постановила визнати обраним депутатом Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_2 , наступного за черговістю кандидата у депутати Вишгородської міської ради у єдиному виборчому списку Київської обласної організації політичної партії «За Майбутнє» та зареєструвати останню депутатом цієї міської ради від означеної обласної організації політичної партії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

11. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

12. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що одночасно з виконанням обов`язків депутата Вишгородської міської ради позивачка входила до складу апарату виконавчого комітету Вишгородської міської ради (займала посаду начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин в апараті виконавчого комітету), що є несумісним із статусом депутата місцевої ради.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

13. 28 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернілевський Віталій Григорович, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16.

15. Скаржник підкреслює, що у цій постанові Верховним Судом України зроблені висновки щодо правильного застосування статей 6, 7 Закону № 93-IV при визначенні факту, чи є сумісною певна посада особи з виконанням депутатських повноважень. Так, за висновками Суду у цій справі припинення повноважень депутата місцевої ради з підстав несумісності здійснення депутатських повноважень із займаною посадою має ґрунтуватися на офіційних документах (частина перша статті 5 цього Закону), що підтверджують підстави такої несумісності передбачені частиною другою статті 6 цього ж Закону (одночасний статус депутата як члена виконавчого комітету ради), частини третьої статті 7 цього Закону (наявність у депутата іншого представницького мандату).

16. Тож, виходячи із цих висновків Верховного Суду України у справі № 812/153/16, скаржник уважає, що на виконання вимог пункту 4 частини першої статті 3, статті 7 Закону № 93-IV та статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) для встановлення факту припинення депутатом місцевої ради до територіальної виборчої комісії має бути подано офіційний документ:

1. рішення про призначення/обрання депутата, що займає посаду в органі державної влади, на посаду сільського, селищного, міського голови, секретаря ради чи на постійну роботу в раду (виконавчий орган ради, апарат ради);

2. рішення про утворення виконавчого комітету ради з включенням особи депутата місцевої ради до персонального складу виконавчого комітету за посадою чи без врахування посади.

17. На підставі наведеного, скаржник доводить, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про несумісність депутатської діяльності із службою в органі місцевого самоврядування на посаді начальника відділу виконавчого комітету у розумінні статті 7 Закону № 93-IV (у контексті постанови Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16) є помилковим.

18. Так, скаржник зауважує, що ОСОБА_1 розпорядженням Вишгородського міського голови від 04 квітня 2019 року № 96 була переведена на посаду начальника організаційного відділу виконавчого комітету Вишгородської міської ради з 05 травня 2019 року.

18.1. 25 жовтня 2020 року позивачка у цій справі обрана депутатом Вишгородської міської ради на перших місцевих виборах. Перебуваючи на посаді начальника організаційного відділу виконавчого комітету Вишгородської міської ради, позивачка на виконання частини першої статті 283 Виборчого кодексу України подала заяву про реєстрацію її депутатом міської ради. На підставі цієї заяви, після перевірки на сумісність діяльності на займаній нею посаді із депутатськими повноваженнями, Вишгородська міська ТВК зареєструвала її разом з іншими депутатами постановою від 24 листопада 2020 року № 72.

18.2. В подальшому розпорядженням Вишгородського міського голови від 06 січня 2020 року № 19 позивачка переведена на посаду начальника організаційного відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради з 06 січня 2020 року.

18.3. Скаржник підкреслює, що з 24 листопада 2020 року по 14 квітня 2021 року позивачка ні як депутат, ні як начальник організаційного відділу виконавчого комітету Вишгородської міської чи начальник організаційного відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради до складу виконавчого комітету Вишгородської міської ради не входила.

18.4. При цьому обсяг її особистих та службових повноважень на момент переведення на посаду начальника організаційного відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин виконавчого комітету Вишгородської міської ради відповідав обсягу прав та службових повноважень на момент реєстрації її депутатом Вишгородської міської ради 24 листопада 2020 року. Тому скаржник наполягає, що позивачка не займала посаду, яка, у розумінні висновків Верховного Суду України у справі № 812/153/16, є несумісною з депутатською діяльністю.

19. Підсумовуючи наведене, скаржник уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не правильно визначили правовий статус позивачки, помилково установили несумісність її службової діяльності у структурі органу місцевого самоврядування зі статусом депутата місцевої ради та застосували до спірних правовідносин норми, які не підлягають застосуванню (статтю 7 Закону № 93-IV), з ігноруванням висновків Верховного Суду України у справі № 812/153/16.

20. Також скаржник наполягає, що у тексті оскаржуваної постанови відповідача, всупереч частини третьої статті 37 Виборчого кодексу України, не вказано фактичних обставин, з яких виборча комісія встановила факт припинення депутатських повноважень позивачкою. Наголошує, що ні постанова відповідача, ні протокол засідання членів виборчої комісії не містить посилання на публічну інформацію, за якою було встановлено факт припинення повноважень позивачкою, чи посилання на джерело отримання такої інформації. У свою чергу зі змісту пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 93-IV слідує, що розглядати питання про припинення чи не припинення повноважень депутата місцевої ради відповідач, згідно пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 93-IV має право лише при отриманні офіційного документу, що посвідчує факт припинення повноважень особи. Натомість, цей факт судами першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до статей 340, 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

23. 13 жовтня 2021 року від Вишгородської міської ТВК надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач посилається на не обґрунтованість доводів касаційної скарги та просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що Вишгородська міська ТВК, як колегіальний орган, 14 квітня 2021 року отримала повідомлення від ОСОБА_3 , де були зазначені відомості, щодо зайняття депутатом ОСОБА_1 посади начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин. Додатком до повідомлення були відомості з офіційного порталу міста Вишгород, які в свою чергу було вивчено та досліджено, а всі відомості вказані в повідомлені були перевірені.

24. Відповідач зазначає, що пунктом 5.9 Роз`яснення не передбачено обов`язкового звернення до відповідного уповноваженого органу, а вказується «у разі необхідності перевірки інформації», тому під час розгляду цього питання комісією було прийнято колегіальне рішення не направляти додаткових звернень до відповідного уповноваженого органу, оскільки вся інформація, вказана в повідомленні, відповідала дійсності.

25. Окрім того, більшість членів Вишгородської міської ТВК є мешканцями міста Вишгород, тому обізнані про зайняття депутатом ОСОБА_1 посади начальника відділу культури, молоді, спорту, туризму та міжнародних відносин, а також одночасне виконання нею обов`язків депутата Вишгородської міської ради.

26. 05 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив третьої особи ОСОБА_2 , де просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а судові рішення прийняті із наданням оцінки кожному аргументу учасників справи.

27. 07 жовтня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив третьої особи Вишгородської міської ради, у якій просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Позиція Верховного Суду

28. Суд оцінив доводи касаційної скарги та відзивів на неї, взяв до уваги судову практику судів касаційної інстанції та дійшов висновку про передачу справи до Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.

29. Спір у цій справі виник у зв`язку із достроковим припиненням повноважень депутата міської ради у зв`язку із несумісністю його статусу депутата місцевої ради із одночасною службовою діяльністю на посаді керівника відділу виконавчого комітету міської ради.

30. Статтею 2 Закону № 93-IV установлено, що депутат місцевої ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу. Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим він наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів (стаття 3 Закону № 93-IV).

31. У системному зв`язку із такими приписами перебувають положення, які стосуються дострокового припинення його повноважень, підстави якого визначені статтею 5 Закону № 93-IV.

32. Однією з підстав дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради є недотримання вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності (обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень - пункт 4 частини першої статті 5 Закону № 93-IV).

33. Несумісність зумовлена природою відповідного представництва, характеру його діяльності та участю депутата у здійсненні місцевого самоврядування. Вимога щодо несумісності є складовою статусу місцевого депутата, однією з ознак його мандата, яка полягає у встановленні безпосередньої заборони поєднання депутатського мандата з роботою на іншій несумісній посаді. Недотримання цієї вимоги є порушенням приписів статті 7 Закону № 93-IV та має наслідком дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради.

34. При цьому норми Закону № 93-IV не передбачають прийняття відповідною радою спеціального рішення про дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради, зокрема, у разі обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень. Тож повноваження депутата у цьому випадку припиняються за наявності такої підстави, засвідченої офіційними документами. Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом (частина третя статті 5 Закону № 93-IV).

35. Саме на такий аспект звернув увагу Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1998 року № 6-рп/98 (справа № 1-15/98).

36. Варто врахувати, що за змістом частини першої статті 6 Закону № 93-IV депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

37. Водночас за приписами частини першої статті 7 Закону № 93-IV депутат місцевої ради, який перебуває, зокрема, на посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді […] з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

38. Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади (частина восьма статті 51 цього Закону)

39. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради (частина друга статті 51 Закону № 280/97-ВР).

40. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб (частина третя статті 51 Закону № 280/97-ВР).

41. Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 812/363/18 з аналізу процитованої вище норми, дійшов висновку, що законодавець встановлює обов`язок щодо включення до складу виконавчого комітету особи, яка займає посаду, неведену у переліку цієї норми (прим. Суду - у справі № 812/363/18 це заступник міського голови). Така особа має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом в силу займаної посади. Цей висновок, на наш погляд, є застосовним до усіх посад, перелік яких наведено у цій нормі.

42. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету ради і працюють у ньому на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови (частина сьома статті 51 Закону № 280/97-ВР).

43. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради (частина дев`ята статті 51 Закону № 280/97-ВР).

44. За приписами статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07 червня 2001 року № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) керівники відділів відносяться до посад в органах місцевого самоврядування, на які особи призначаються головою відповідної місцевої ради на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

45. Разом з тим частиною третьою статті 8 Закону № 93-IV та статтями 7 і 12 Закону №2493-III передбачено, що відповідно на депутатів місцевих рад та посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), у зв`язку з чим означені особи зобов`язані дотримуватися передбачених цим Законом правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

46. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що особа, яка займає посаду керівника відділу виконавчого комітету обов`язково має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом в силу займаної посади.

47. У свою чергу Верховний Суд України у постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16, на неврахування якої посилається скаржник у касаційній скарзі, сформував правовий висновок, відповідно до якого посадою, несумісною з виконанням депутатських повноважень, є членство у складі виконавчого комітету шляхом включення особи до затвердженого персонального складу виконавчого комітету. У разі не включення до такого персонального складу особи, яка займає посаду, наведену у переліку частини третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР, за висновком Верховного Суду України, закон не містить заборони на зайняття депутатом місцевої ради такої посади (не є сумісництвом), а тому зазначена обставина не може бути безумовною підставою для дострокового припинення депутатських повноважень у розумінні статей 5 та 7 Закону № 93-IV.

48. У межах спірних правовідносин колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування положень частини третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР, пункту 4 частини першої статті 5 та частини першої 7 Закону № 93-IV, викладених у постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16.

49. У цьому зв`язку виникла необхідність звернутися до Великої Палати Верховного Суду з пропозицією відступити від правових висновків Верховного Суду України, висловлених у постанові від 11 квітня 2017 року у справі № 812/153/16.

50. Підставою для відступу, зокрема, є нагальність приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм частини третьої статті 51 Закону № 280/97-ВР, пункту 4 частини першої статті 5 та частини першої 7 Закону № 93-IV в частині визначення підстав для дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад у зв`язку із обранням або призначенням його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень.

51. Сформовані висновки за результатами даної справи матимуть значення не тільки для спірних правовідносин у цій справі, але й для усіх депутатів місцевих рад в Україні.

52. Так, депутат, який делегований у місцеву раду для представництва інтересів громади, фактично вступає в конфлікт інтересів між інтересами громади, які він має представляти в раді, та одночасно виконуючи службові обов`язки за посадою, яка обов`язково має входити до складу виконавчого комітету міської ради за законом в силу займаної посади, створюючи ситуацію, коли депутат сам себе контролює, що є неприпустимим.

53. При цьому, за змістом Закону № 93-IV законодавець пов`язує наявність підстав для дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради за пунктом 4 частини першої статті 5 цього Закону саме з «обранням» чи «призначенням» такого депутата на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень, та не опосередковує наявність такої підстави додатковою умовою включення особи до персонального складу виконавчого комітету.

54. Згідно з положеннями частини першої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

55. Вважаючи за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

56. Відповідно до пункту восьмого розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Керуючись статтями 248, 256, 347, пунктом 8 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу № 320/4960/21 за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської територіальної виборчої комісії Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 та Вишгородська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду