ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 640/32769/20

адміністративне провадження № К/9901/33229/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/32769/20

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року в справі №640/32769/20 (суддя-доповідач Єгорва Н.М. судді Федотов І.В., Чаку Є.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України пов`язану з відмовою в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня 2018 року 17 620 гривень відповідно до положень підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704;

1.2. стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня 2018 року - 17 620 гривень.

2. 24 травня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва відмовлено в задоволенні позову.

3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.

4. 22 червня 2021 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору 1261,20 грн.

5. 01 липня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про відкриття апеляційного провадження, у якій ОСОБА_1 наголошував, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

6. 16 серпня 2021 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у справі за його позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії - повернуто особі, яка її подала.

7. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на 16 серпня 2021 року скаржник зазначені в ухвалі апеляційного суду від 22 червня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунув.

7.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що в межах спірних правовідносин позивач просить стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу, яка не є заробітною платою, що, в свою чергу, виключає можливість застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

7.2. Також суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не надано доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає апеляційну скаргу до суду у справі, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а тому посилання скаржника на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як підставу звільнення від сплати судового збору, є безпідставним.

ІІ. Касаційне оскарження

8 Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 06 вересня 2021 року.

9. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивач указує, що суд апеляційної інстанції в порушення пунктів 1, 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" повернув апеляційну скаргу через несплату судового збору.

10. Враховуючи викладене, позивач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11. 23 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано справу №640/32769/20 з Окружного адміністративного суду міста Києва.

12. 30 вересня 2021 року справа №640/32769/20 надійшла до Верховного Суду.

13. 08 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства оборони України на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

15. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

16. Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

17. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

18. За приписами частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

20. Згідно з частиною п`ятою статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

21. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

22. При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

23. Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено пільги щодо сплати судового збору.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

25. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

ІV. Позиція Верховного Суду

26. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

27. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 23 вересня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 298 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

28. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження позивач вказує, що суд апеляційної інстанції передчасно повернув апеляційну скаргу через несплату позивачем судового збору, не врахувавши, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

29. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги. Судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено, доказів наявності пільг по сплаті судового збору не надано.

30. При цьому, надаючи оцінку клопотанню позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції зазначив, що в межах спірних правовідносин позивач просить стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу, яка не є заробітною платою, що, в свою чергу, виключає можливість застосування пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

31. Верховний Суд не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

32. Частина друга статті 9 Закону від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

33. Одноразова грошова допомога, яка є предметом спору у цій справі, входить до складу одноразових додаткових видів грошового забезпечення відповідно до пункту 1 Наказу Міністра оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" № 260 від 07.06.2018.

34. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що одноразова грошова допомога, яка є предметом спірних правовідносин, входить до структури заробітної плати, а позивач звертаючись з вимогами про стягнення вказаних виплат в силу пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

35. Щодо твердження позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», Суд вважає зазначити наступне.

36. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

37. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

38. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

39. Таким чином, для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» особа повинна мати статус військовослужбовця, а спір у справі повинен бути пов`язаний із проходженням нею військової служби, тобто професійною діяльністю особи, пов`язаною із обороною України.

40. Разом з тим, як убачається із матеріалів апеляційної скарги та оскаржуваного рішення суду першої інстанції, позивач має статус військовослужбовця, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією контракта, укладеного 21.03.2018 між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 (молодший лейтенант запасу) про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу строком на п`ять років, який набрав чинності з 03.04.2018.

41. Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не надано доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає апеляційну скаргу до суду у справі, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а тому посилання скаржника на пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як підставу звільнення від сплати судового збору, є безпідставними.

42. Перевіряючи наявність підстав для відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції повинен перевірити доводи і докази, зокрема які наявні у матеріалах справи, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

43. Предмет спору у цій справі є вимоги про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, що пов`язаний із проходженням ним військової служби, оскільки спірна грошова допомога може бути виплачена військовослужбовцям під час проходження ними військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" № 104 від 07.02.2001 (далі - Постанова № 104).

44. Таким чином, з огляду на те, що позивач має статус військовослужбовця, а предмет спору в цій справі пов`язаний із проходженням військової служби, Суд вбачає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

45. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник зазначені в ухвалі апеляційного суду від 22 червня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому відповідно до частини другої статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає поверненню.

46. Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до частини другої статті 298 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

47. На підставі наведеного, Верховний Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

48. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

49. Оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

VI Судові витрати

50. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року скасувати.

3. Справу № 640/32769/20 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк