справа № 2-1438/12

головуючий у суді І інстанції Козлов Р.Ю.

провадження № 22-ц/824/11259/2021

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Суханової Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року

за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича про зміну способу та порядку виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2012 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Д.С. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 2-1438/12.

В обґрунтування поданої заяви представник заявника посилався на те, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 01 лютого 2013 року було відкрито виконавче провадження № 36326080 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1438/12, виданого 21 серпня 2012 року Печерським районним судом міста Києва відповідно до рішення у справі № 2-1438/12.

У лютому 2014 року територія АР Крим, де перебуває акціонерне товариство - емітент акцій, які є предметом стягнення за виконавчим листом, була окупована Російською Федерацією, що підтверджується статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з пп. «а» п. 15.2 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території України, а також їхнє обтяження зобов`язаннями чи обмеження в обігу підлягають реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі по тексту - НКЦПФР) від 13 травня 2015 року № 344 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів емітентів, які зареєстровані на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя було зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітентів, які зареєстровані на території АР Крим та міста Севастополя, до переліку включені всі емітенти у кількості 642 підприємства, зокрема і ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод».

Таким чином, унеможливлено проведення стягнення на акції кримських емітентів та виконання рішення у справі № 2?1438/12.

Заявник звертався до НКЦПФР з запитом та просив вжити необхідних та можливих заходів для звернення стягнення на акції.

Як до заміни стягувача так і після, виконати рішення суду у справі №2-1438/12 не вбачається за можливе.

У зв`язку з чим, представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Д.С. вимушений звернутися до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2012 року у справі №2-1438/12 в рамках виконавчого провадження № 36326080 з примусового виконання виконавчого листа та просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на 3 487 980 штук простих акцій емітента ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод», які належать ОСОБА_2 на користь заявника шляхом передачі їх у власність ОСОБА_1 за номінальною вартістю 0,25 грн за штуку, загальною вартістю 871 995 грн., внаслідок чого просить визнати за останнім право власності на вказані акції.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Д.С. про зміну способу та порядку виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2012 року.

Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що відсутні підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Д.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, не були враховані та належним чином досліджені доводи, що були наведені у заяві про зміну способу та порядку виконання рішення у виконавчому провадженні №36326080, з огляду на таке:

звернення до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 02 липня 2012 року зумовлено саме неможливістю його виконання;

висновок суду першої інстанції проте, що заявник просив змінити рішення суду по суті, оскільки замість «звернення стягнення» просив «визнати за стягувачем право власності» та аргументував свою позицію невжиттям державним виконавцем всіх заходів для виконання рішення суду, є помилковим;

унеможливлено проведення стягнення на акції кримських емітентів та виконання виконавчого листа шляхом продажу акцій на публічних торгах;

можливість передачі у власність предмета застави передбачена і законодавством про заставу. Виходячи із тлумачення наведених вище норм Закону України «Про заставу», Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення у власність стягувача предмета застави є одним із способів звернення стягнення у випадку неможливості реалізації майна шляхом проведення торгів після зниження його ціни щоразу.

У рішенні Печерського районного суду міста Києва від 02 липня 2012 року у справі № 2-1438/12 не визначений порядок виконання рішення суду, оскільки він визначається Порядком реалізації на фондовій біржі цінних паперів, на які звернено стягнення, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25 грудня 2012 року № 1853, - неможливо.

Отже, фактично передача у власність предмету застави стягувачу передбачена законодавством як можлива альтернатива зверненню стягнення через публічні торги, якщо такі фактично не відбуваються.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направила.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 27 вересня 2021 року у зв`язку з припиненням повноважень судді Сержанюка А.С. визначено склад колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Мостової Г.І., суддів Гаращенка Д.Р., Суханової Є.М.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У травні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 30 січня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ВАТ «Криммолоко» укладено генеральну кредитну угоду № 02-5/01-07.

Згідно з умовами якої, банк зобов`язався надати ВАТ «Криммолоко» кредит у порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках генеральної кредитної угоди, а в свою чергу ВАТ «Криммолоко» зобов`язалось використати кредитні кошти і забезпечити повернення кредиту та сплату відсотків згідно з умовами кредитних договорів.

В забезпечення виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою № 02-05/01-07 від 30 січня 2007 року та укладених в її рамках кредитних договорів і договорів овердрафту, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено договір застави акцій № 12/06-1/124-10, за умовами якого в заставу АТ «Райффайзен Банк Аваль» передано прості іменні акції ЗАТ «Євпаторійський міський молочний завод», у кількості 3 487 980 штук, номінальною вартістю 0,25 грн., загальною вартістю 871 995 грн.

Посилаючись на те, що позичальник не виконував свої зобов`язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за договорами, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами звернути стягнення на предмет застави.

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2012 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено у повному обсязі.

Звернуто стягнення за договором застави акцій № 12/06-1/124-10 від 28 жовтня 2010 року на 3 487 980 штук простих іменних акцій емітента ЗАТ «Євпаторійський міський молочний завод» (код ЄДРПОУ 30890009) номінальною вартістю 0,25 грн., які належать ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на задоволення вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Генеральною кредитною угодою № 02?5/01?07 від 30 січня 2007 року і укладеними в її рамках кредитними договорами № 012/02-5/11-07 від 23 лютого 2007 року, № 010/06- 1/105-10 від 27 липня 2010 року, № 010/06-1/106-10 від 27 липня 2010 року та договорами овердрафту № 015/06-1/110-10 від 27 липня 2010 року, № 015/06-1/111-10 від 27 липня 2010 року, № 015/06-1/107-10 від 27 липня 2010 року, № 015/06-1/108-10 від 27 липня 2010 року у розмірі 36 099 905 грн 54 коп.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 01 лютого 2013 року було відкрито виконавче провадження № 36326080 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1438/12, виданого 21 серпня 2012 року Печерським районним судом міста Києва відповідно до рішення у справі № 2-1438/12.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом звернення стягнення за виконавчим листом є акції за договором застави акцій № 12/06-1/124-10 від 28 жовтня 2010 року на 3 487 980 штук простих акцій емітента ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод» номінальною вартістю 0,25 грн., які належать ОСОБА_2 .

Ухвалою Печерського районного суду від 01 листопада 2019 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Д.С., замінено у виконавчому провадженні ВП №36326080 стягувача акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Оскільки рішення суду першої інстанції виконати не можливо, представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко Д.С. звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 2-1438/12 з огляду на таке.

У лютому 2014 року територія АР Крим, де перебуває акціонерне товариство - емітент акцій, які є предметом стягнення за виконавчим листом, була окупована Російською Федерацією, що підтверджується статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з пп. «а» п. 15.2 статті 15 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території України, а також їхнє обтяження зобов`язаннями чи обмеження в обігу підлягають реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

За змістом частини третьої статті 3 Закону України 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», цінні папери за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні. Іншими словами, будь-який цінний папір, це або фізичний об`єкт, або електронний запис. За змістом частини другої статті 4 Закону України 06 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України», набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Відповідно до Положення «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку», затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1063/2011 державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може призупинити обіг цінних паперів на території України у разі порушення чинного законодавства України емітентом цінних паперів та/або особами, причетними до обігу цінних паперів (частина шоста пункту 61) виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію виданих НКЦПФР ліцензій, анулювати дію таких ліцензій).

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі по тексту - НКЦПФР) від 13 травня 2015 року № 344 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів емітентів, які зареєстровані на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя було зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітентів, які зареєстровані на території АР Крим та міста Севастополя, до переліку включені всі емітенти у кількості 642 підприємства, зокрема і ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод».

Частиною 1 статті 435 ЦПК України передбачено, що за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Така ж норма міститься і в частині третій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження».

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Законодавець у частині 1 статті 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року у справі №6-1829цс15.

На запит заявника у відповіді від 01 липня 2020 року № 09/04/9860 НКЦПФР підтвердила неможливість виконання рішення суду шляхом продажу акцій на публічних торгах з огляду на те, що ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод»:

не було розкрито в повному обсязі регулярної річної інформації за 2013-2019 роки, що є підставою для невнесення цінних паперів у біржовий список, відмови у допуску в обіг на фондовій біржі, що призводить до об`єктивної неможливості здійснення примусової реалізації цінних паперів в силу нормативного регулювання діяльності фондових бірж;

не виключене із переліку емітентів, які були внесені у додаток до рішення НКЦПФР від 13 травня 2015 року № 344 «Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів емітентів, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» і яким було рекомендовано змінити місцезнаходження товариства шляхом перереєстрації його на іншій території України;

депозитарною установою, що обслуговувала рахунки в цінних паперах депонентів, на яких обслуговувались цінні папери емітента ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод», було ТОВ «Таврійські цінні папери» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32695089). ТОВ «Таврійські цінні папери» повідомило НКЦПФР про припинення провадження ним депозитарної діяльності та оголосило про дату початку припинення діяльності (29 липня 2020 року) та дату припинення (29 січня 2021 року);

з 29 липня 2020 року проведення депозитарних операцій в системі депозитарного обліку ТОВ «Таврійські цінні папери» до передачі документів, визначених Положенням №431, до уповноваженого на зберігання - ПАТ «Національний депозитарій України» неможливе.

Зважаючи на усе викладене, на думку НКЦПФР, набуття права власності на цінні папери, на які звернено стягнення, може бути здійснено шляхом визнання таких прав у судовому порядку.

Як зазначалось вище, спір у справі виник у зв`язку з невиконанням ПрАТ «Євпаторійський міський молочний завод» кредитних договорів, укладених в рамках генеральної кредитної угоди, на забезпечення виконання яких відповідачем надано прості іменні акції товариства.

Тобто матеріально-правовою вимогою позивача стосовно якої ухвалене судове рішення, є вимога позивача про стягнення заборгованості за рахунок цінних паперів, що належать відповідачу.

Невиконання цього рішення суду стало підставою для звернення позивача із заявою про зміну способу його виконання шляхом передачі їх у власність позивачу та просить визнати за останнім право власності на вказані акції.

При цьому, колегія апеляційного суду звертає увагу на таке.

Статтею 7 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI встановлено, що статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право акціонерів приватного акціонерного товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі. У разі якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів на купівлю акцій, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право реалізовується відповідно до частин третьої - шостої цієї статті.

Порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій приватного акціонерного товариства, що пропонуються їх власником до відчуження (крім продажу) третій особі, встановлюється статутом такого товариства. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.

Якщо акціонери приватного акціонерного товариства не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом строку, встановленого цим Законом або статутом акціонерного товариства, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені акціонерам товариства.

У разі порушення зазначеного у цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства має право протягом трьох місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов`язків покупця акцій.

У разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв`язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій.

Частиною першою статті 52 цього Закону визначено, що до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.

Порядок звернення стягнення на предмет застави акції передбачений статтею 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року № 1255-IV.

Акція як об`єкт цивільного обігу має декілька особливостей, які враховуються під час укладення договорів застави. Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі виникнення права звернення стягнення на акції приватного акціонерного товариства у зв`язку з їх заставою відчуження таких акцій здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на придбання цих акцій. Таке право може бути передбачено статутом приватного акціонерного товариства.

Колегія апеляційного суду вважає, що в межах поданої заяви про зміну порядку та способу виконання рішення, не можливо вирішити питання про склад осіб, які повинні бути залучені до участі у справі про визнання права власності внаслідок звернення стягнення на прості цінні акції, як-то залучення у якості відповідачів Наглядової ради та/або акціонерів щодо яких встановлено обов`язкове погодження пропозиції щодо оплатного відчуження акцій в інтересах третіх осіб, які не є акціонерами товариства.

Підсумовуючи вище викладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Дмитра Сергійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10 листопада 2021 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Д.Р. Гаращенко

Є.М. Суханова