ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2021 р. справа № 300/4662/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено відповідальністю "Віта Констракшн" (надалі також позивач, ТзОВ "Віта Констракшн"), 27.08.2021 звернулося в суд з позовною до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі також ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №00/4947/0901 від 26.07.2021.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що ним отримано поштою акт №42/09-19-01/35486251 від 18.06.2021, з якого вбачається, що з 14.06.2021 по 18.06.2021 управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Івано-Франківській області провело фактичну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС. В акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено наявність, зокрема порушення: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії. 26.07.2021 начальником ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №00/4947/0901 від 26.07.2021, яким до позивача за порушення абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" застосовано фінансові санкції у сумі 500 000,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 151-152).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.10.2021, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.156-157). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що у позові позивач зазначає, що він не зберігав пальне оскільки використав його у своїй господарській діяльності, а перевіркою не виявлено жодної літри палива, яке б було реалізовано чи зберігалось без ліцензії. Щодо виявлених порушень, представник відповідача, зокрема зазначив, що перевіркою встановлено факт зберігання пального без наявності ліцензії, а саме: згідно даних СЕАРП СЕ (системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового) ТОВ "Віта Констракшн" за період з 01.04.2020 по 13.04.2020 здійснювало реєстрацію виданих та отриманих акцизних накладних по акцизних складах (уніфікований номер 1012313 та уніфікований номер 1012312) за адресою: м. Надвірна, вул. Майданська, 5. Також за даними СЕАРП СЕ станом на 01.04.2020 залишки палива на вище вказаних акцизних складах становили 88,77 тис. літрів та 298,99 тис. літрів відповідно. ТОВ "Віта Констракшн" отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №09090414202000294 за адресою: м. Надвірна, вул. Майданська, 5 терміном дії з 14.04.2020 по 14.04.2025. За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.06.2021 №42/09-19-09-01/35486251. Звернув увагу суду, що оскаржуване рішення стосується виключно обставин зберігання позивачем пального у період з 01.04.2020 по 13.04.2020. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яку подано до суду 28.10.2021. У даній відповіді на відзив позивач зазначив про хибність тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, зокрема звернув увагу, що платник податків був вправі до закінчення фактичної перевірки відміняти показники помилкових акцизних накладних, а відповідач зобов`язаний був врахувати дані таких коригувань під час винесення оскаржуваного рішення, при цьому вказав, що всі розрахунки коригування були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних та не відхилені податковим органом. Просив відзив відхилити, а позовні вимоги задовольнити повністю (а.с. 192-193).

Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив, яке надійшло на адресу суду 10.11.2021. У даному запереченні представник відповідача зокрема зазначає, що будь-яких документів, які свідчать про заправку транспортних засобів позивача та відображають дані щодо часу, кількості палива, відповідальних осіб цих операцій, безпосередньо інформації про сам транспортний засіб позивач не надав, як контролюючому органу, під час проведення перевірки, так і суду. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.201-202).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, встановив наступне.

Наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 02.06.2021 №1020-п з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, та відповідно до підпункту 80.2.2 підпункту 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України наказано заступнику начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, контролю за виробництвом та обігом пального, контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Івано-Франківській області Євгену Губіну та головному державному ревізору-інспектору відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, контролю за виробництвом та обігом пального, контролю за обігом марки акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Івано-Франківській області Степану Сухарському, провести фактичну перевірку за адресою: вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, суб`єкт господарювання ТОВ "Віта Констракшн" (35486251) з 09.06.2021 (а.с. 169).

Відповідно до Наказу від 02. 02.06.2021 №1020-п та направлень від 02.06.2021 № № 1345, 1346 була проведена фактична перевірка за адресою: вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, що належить суб`єкту господарювання - ТОВ "Віта Констракшн".

За наслідками фактичної перевірки складено Акт (довідку) від 18.06.2021 № 42/09-19-09-01/35486251 фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, яким встановлено факт зберігання пального без наявності ліцензії, а саме: згідно даних СЕАРП СЕ (системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового) ТОВ "Віта Констракшн" за період з 01.04.2020 по 13.04.2020 здійснювало реєстрацію виданих та отриманих акцизних накладних по акцизних складах (уніфікований номер 1012313 та уніфікований номер 1012312) за адресою: м. Надвірна, вул. Майданська, 5. Також за даними СЕАРП СЕ станом на 01.04.2020 залишки палива на вище вказаних акцизних складах становили 88,77 тис. літрів та 298,99 тис. літрів відповідно. ТОВ "Віта Констракшн" отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №09090414202000294 за адресою: м. Надвірна, вул. Майданська, 5 терміном дії з 14.04.2020 по 14.04.2025.

За наслідками вищезазначеного акту (довідки) від 18.06.2021 № 42/09-19-09-01/35486251 фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 26.07.2021 № 00/4947/0901, яким на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 500000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ратифікованим виноградним, спиртом етиловим ратифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 481/95-BP, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно зі ст.15 Закону №481 встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності, як виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Відповідно до пункту 2 та 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок №790), фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

До суб`єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно п. 5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для застосування фінансових санкцій слугував акт перевірки, яким встановлено факт та обставини зберігання пального, без наявності ліцензії.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно даних СЕАРП СЕ (системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового) ТОВ "Віта Констракшн" за період з 01.04.2020 по 13.04.2020 здійснювало реєстрацію виданих та отриманих акцизних накладних по акцизних складах (уніфікований номер 1012313 та уніфікований номер 1012312) за адресою: м. Надвірна, вул. Майданська, 5 (а.с. 160-164).

Також за даними СЕАРП СЕ станом на 01.04.2020 залишки палива на вище вказаних акцизних складах становили 88,77 тис. літрів та 298,99 тис. літрів відповідно.

Згідно поданої декларації з акцизного податку за квітень 2020 ТОВ "Віта Констракшн" задекларовано (в тис. л):

по акцизному складу 1012313 - обсяги залишків пального на початок звітного періоду 242,2783; - обсяги отриманого пального 137,4296; - обсяги реалізованого пального 39,7356; - обсяги залишків пального на кінець звітного періоду 339,9723;

по акцизному складу 1012312: - обсяги залишків пального на початок звітного періоду 61,3522; - обсяги отриманого пального 85,1726; обсяги реалізованого пального 40,2048; обсяги залишків пального на кінець звітного періоду 106,32 (а.с.165).

За вказаний період уточнюючих декларацій станом на час подання позову не подавалось.

Отже, не зрозумілими є пояснення позивача, що ними не зберігалось пальне у період з 01.04.2020 по 13.04.2021, оскільки позивачем повідомлено контролюючий орган про наявність залишків на початок квітня 2020 року на акцизних складах 1012313 та 1012312 у кількості 242,2783 тис. л. та 61,3522 тис. л. відповідно.

Також перевіркою встановлено, що позивачем отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 14.04.2020 № 09090414202000294 терміном дії з 14.04.2020 до 14.04.2025 за адресою Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майданська, 5 та використовує для цього резервуари.

Так на акцизному складі уніфікований номер 1012312 ТОВ "Віта Констракшн" розміщено два резервуари ємністю 14 м3 та 65 м3 та акцизному складі уніфікований номер 1012313 розміщено резервуар ємністю 40 м3. Дані акцизні склади знаходяться за адресою Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майданська, 5.

Резервуари, які знаходяться на вищевказаних складах не обладнані рівнемірами-лічильниками в кількості 3 штуки, чим порушено вимоги п. 230.1.2 ст. 230 ПКУ, із змінами та доповненнями.

Крім того, на місці відпуску пального паливом з акцизного складу, на акцизному складі уніфікований номер 1012313 відсутній один витратомір-лічильник та на акцизному складі уніфікований номер 1012312 один витратомір-лічильник в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки перевіряючими взято до уваги інформацію, яка подана позивачем та його контрагентами до контролюючого органу, а саме реєстрацію акцизних накладних та подання електронної звітності (додаток 1 та додаток 2 до акту перевірки).

Зазначена інформація свідчить про наявність пального в значних кількостях і яке фізично неможливо одночасно використати для заправки власних транспортних засобів та технологічного обладнання.

У відповідності до п. 50.2 ст. 50 ПКУ під час проведення документальних планових чи проведення позапланових перевірок, а фактична перевірка є позаплановою, платник податків не має права подати уточнюючі податкові декларації, а тому твердження позивача про виправлення помилок суд вважає необгрунтованим, оскільки таке відбувалось під час проведення перевірки та після її закінчення, фактично через рік, та виключно з метою уникнення відповідальності, яка передбачена законом.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки у терміни визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують по показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Суд зауважує, що оскільки документи бухгалтерського обліку, які надані позивачем до суду не надавались контролюючому органу, то суд в силу п. 44.6 ст. 44 ПКУ не бере їх до уваги.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладено у постанові від 06.08.2019 по справі №160/8441/18.

Що стосується посилання позивача на індивідуальну податкову консультацію, суд зазначає, що така стосується виключно платника податків, якому вона надана і не створює юридичних наслідків для інших суб`єктів господарювання.

Крім того, графи 4 та 5 додатку 1 до Декларації з акцизного податку це "Обсяги пального місцем діяльності за акцизними накладними, коригувальними акцизними накладними (в тис. л., приведеного до t 150 С)."

Що до графи 3 додатку 1 до Декларації з акцизного податку, яка містить дані виключно про "Обсяг залишків пального на початок звітного періоду (в тис. л., приведеного до t 150 С)", тобто про фактичний залишок на початок звітного періоду, а не обсяг даних на підставі незареєстрованих акцизних накладних.

Також вважає слушними доводи відповідача, що декларація з акцизного податку за квітень 2020 року подана 20.05.2020, а тому на момент її формування всі акцизні накладні мали бути зареєстровані в ЄРАН (а.с.20-21).

Щодо пояснення позивача про використання ним всього палива до 31.03.2021, з підстав наявної техніки, то суд погоджується з відповідачем, що такий аргумент є виключно декларативним та не підкріплений відповідними доказами, оскільки наявність техніки не може беззаперечно свідчити про використання всього палива до 31.03.2021 та підтверджує виключно наявність техніки.

Суд звертає увагу, що будь-яких документів, які свідчать про заправку даних транспортних засобів та відображають дані щодо часу, кількості палива, відповідальних осіб цих операцій, безпосередньо інформації про сам транспортний засіб позивач не надав, як контролюючому органу, під час проведення перевірки, так і суду.

Отже, матеріалами справи беззаперечно підтверджено факт зберігання товариством з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" пального без відповідної ліцензії на момент постачання пального (01.04.2020 по 13.04.2020 року), доказів які б спростовували вказані обставини позивачем не надано.

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення стосується виключно обставин зберігання позивачем пального у період з 01.04.2020 по 13.04.2020.

Додатковим доказом на підтвердження правомірності винесеного рішення про застосування штрафних санкцій служить отримана позивачем Ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 14.04.2020 з визначенням місця зберігання: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Майданська, 5 з загальною місткістю резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 119000.

Окрім того, матеріали справи не містять жодної інформації про обсяги активів, ведення обліку пального, його використання чи списання, відповідно до вимог встановлених Інструкцією №281, яка поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів та вимоги якої є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Як наслідок, позивачем не доведено наявності фактичних обставин, які перелічені у ст. 15 Закону №481/95-ВР за яких ліцензія на право зберігання пального не придбавається.

Відповідно до частин першої другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин та наведених правових положень, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано наведені приписи ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №00/4947/0901 від 26.07.2021, задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 1, п.2 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (код ЄДРПОУ 35486251, участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №00/4947/0901 від 26.07.2021, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Микитюк Р.В.