Справа № 761/33750/21

Провадження № 1-кс/761/18965/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянину України, з вищою освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, фізична особа-підприємець, працює директором в ТОВ «Діанет», проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 361 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесеного до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .

У клопотанні зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України а АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст. 361-2 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

ОСОБА_4 , приблизно на початку 2019 року, всупереч нормам Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Кодексу торговельного мореплавства України, «Порядку видачі кваліфікаційних документів особам командного складу суден та суднової команди морських суден», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 812 від 18.10.2013, «Порядку роботи Державних кваліфікаційних комісій» затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 377 від 07.05.2007, «Положення про ведення єдиного Державного реєстру документів моряків», затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 3 від 08.01.2003, умисно, вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими невстановленими на цей час слідством особами, спрямовану на функціонування протиправного механізму систематичного одержання неправомірної вигоди від моряків за видачу останнім кваліфікаційних документів із використанням несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру документів моряків України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою реалізації заздалегідь розробленого злочинного плану в частині налагодження систематичного несанкціонованого доступу до автоматизованої системи Державного реєстру документів моряків України для забезпечення можливості верифікації документів моряків «в ручному режимі» та впливу на результат комп`ютерного тестування, ОСОБА_4 здійснив пошук і підбір фахівців у галузі інформаційних технологій серед мешканців м. Запоріжжя, які володіють спеціальними знаннями та навиками у галузі програмування, адміністрування комп`ютерних мереж та баз даних, серед яких був ОСОБА_8 , для подальшого їх залучення до протиправної діяльності.

Крім того, з метою забезпечення управління залученими до протиправної діяльності невстановленими особами з числа ІТ-фахівців, ОСОБА_4 з використанням номеру мобільного телефону НОМЕР_1 створив ряд чатів в месенджері «Telegram», за допомогою яких вів спілкування щодо реалізації злочинного умислу, спрямованого на втручання в роботу автоматизованої системи Державного реєстру моряків України. Водночас, учасником таких чатів був ОСОБА_9 , який використовував власний мобільний телефон з номером НОМЕР_2 .

Для забезпечення безперешкодного доступу до автоматизованої системи Держаного реєстру документів моряків України, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, за сприяння невстановлених службових осіб органів державної влади, організував копіювання бази даних Державного реєстру документів моряків України та розміщення її на заздалегідь орендованому віртуальному сховищі ТОВ «Гігаклауд», доступ до якого здійснювався з використанням VPN-тунелю з ІР-адресою: НОМЕР_3 .

В подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 дав вказівку ОСОБА_8 та іншим невстановленим на цей час слідством особам, створити програмне забезпечення, подібне за функціоналом до ПЗ «Автоматизована система реєстрації та перевірки документів моряків України», яке, окрім іншого, надавало змогу здійснювати несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи Державного реєстру документів моряків України.

Разом з цим, ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, володіючи спеціальними навичками у сфері програмування, зокрема системного адміністрування та розробки програмного забезпечення для управління базами даних, спільно з іншими невстановленими слідством особами, створили відповідне програмне забезпечення та розмістили його на серверах, наданих ОСОБА_4 .

Тому, у період з І кварталу 2019 року, більш точної дати стороною обвинувачення не встановлено, по 15.07.2021, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізуючи вищезазначений спільний умисел, порушуючи вимоги чинного законодавства України та діючи без відповідних дозволів, з використанням ноутбука Apple MacBook Pro (серійний номер C02PP396FVH8) та протоколу віддаленого доступу SSH через VPN-тунель з ІР-адресою НОМЕР_3 , шляхом підключення до серверу із зазначеною вище ІР-адресою, на якому міститься конфіденційна інформація стосовно персональних даних громадян України, переналаштування параметрів та алгоритмів роботи автоматизованої системи Державного реєстру документів моряків України в цілому, тобто систематично здійснював несанкціоноване втручання в її роботу.

З урахуванням даних обставин ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення, обґрунтовується у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем, що призвело до витоку інформації та спотворення процесу її обробки, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

Обґрунтування клопотання

Як зазначено у клопотанні, 10 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту свідка від 13.08.2021, відповіддю на доручення №30/2/3-4732, 30/2/3-5372 та висновком експерта №172/21, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В зазначеному клопотанні слідчий також наводить аргументи щодо наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Таким чином, на думку слідчого, до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Доводи сторін

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим, незаконним, поданим з порушенням норм КПК України та не підлягає задоволенню. Крім того повідомив, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв`язки, постійно проживає за вказаною в клопотанні адресою, виключно позитивно характеризується за місцем мешкання, не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності. ОСОБА_11 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також батьків пенсіонерів похилого віку, які потребують постійного піклування та нагляду. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. При цьому надав характеризуючи матеріали на ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника. При цьому заперечив своє відношення щодо обставин повідомленої йому підозри, вказав що при проведенні обшуку в нього не було нічого вилученого, він не має на меті ухилятися від слідства, перешкоджати йому чи знищувати будь які докази.

Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши, наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, матеріали надані стороною захисту, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Мотивація суду

Відповідно до вимог ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України а АР Крим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст. 361-2 КК України.

10 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361 КК України.

Твердження слідчого та прокурора, що ОСОБА_4 може впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Поряд з цим прокурором повністю доведено наявність іншого ризику, передбаченого п.1ч.1та 2ст.177КПК України, на який слідчий посилається у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, вказані в ст.178 КПК України.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинен перевірити чи достатньо підстав для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з`ясувати, чи є домашній арешт до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Натомість, протягом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя приходить до переконання, що є всі підстави для застосування, у відповідності до ч. 4 ст.194 КПК України, більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

П.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України», береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом`якшує цей страх і зменшує його наміри втекти (7). При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (21, с.98). Справа ЄСПЧ «Пунцельт проти Чехії».

Таким чином, характеризуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 який має постійне місце проживання, характеризується позитивно за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має двох малолітніх дітей, та батьків пенсіонерів похилого віку, які потребують постійного піклування та нагляду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому на даний час немає підстав стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177КПК України на запобігання, яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до переконання про обрання підозрюваній міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 193-174, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або робити;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців 21 листопада 2021 року.

Підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під підпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що у разі невиконання зазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає оскарженню в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1