Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/713/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 року м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відео конференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2021 року у кримінальному провадженні № 12018120160001221 від 25 червня 2018 року, яким:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст..75 КК України, ОСОБА_9 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ст.76 КК України, ОСОБА_9 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь КП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» 11473,15 грн. витрат понесених на лікування потерпілої ОСОБА_7 , на користь КП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради з ОСОБА_9 стягнуто 3647,20 грн. витрат понесених на лікування потерпілої ОСОБА_7 .

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 5000 грн. заподіяної матеріальної та 100000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» на користь потерпілої ОСОБА_7 199000,00 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Витрати, пов`язані з залученням експертів, у зв`язку з проведенням інженерно-транспортних та транспортно-трасологічної експертиз на загальну суму 6373 грн. стягнуто з ОСОБА_9 в дохід держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення коштів з страхової компанії на користь потерпілої ОСОБА_7 , просить змінити вирок суду та відмовити потерпілій ОСОБА_7 у задоволенні позовних вимог до АТ «СК «Країна».

Вважає, що суд при вирішенні цивільного позову ОСОБА_7 , неправильно застосував норми матеріального права, а саме спеціального Закону, допустив однобічність та неповноту у дослідженні представлених потерпілою ОСОБА_7 доказів про розмір понесених нею витрат на лікування, а також не врахував, що ОСОБА_7 не дотримана спеціальна процедура позасудового отримання страхового відшкодування, яка передбачена статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» оскільки ОСОБА_7 з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування до АТ «СК «Країна» не зверталась, що позбавило можливості страхову компанію провести розслідування події (страхового випадку) та визначити розмір належного потерпілій страхового відшкодування.

Окрім того, у апеляційній скарзі представник зазначає, що заявлена ОСОБА_7 сума витрат на лікування, не відповідає вимогам ст..24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме критеріям обґрунтованості та наявності документального підтвердження із закладу охорони здоров`я.

Провівши аналіз заявлених у цивільному позові потерпілою ОСОБА_7 витрат, представник АТ «Страхова компанія «Країна» стверджує, що з 199000 грн. матеріальної шкоди, відшкодуванню підлягають лише 148937,47 грн. витрат, разом з цим у апеляційній скарзі просить відмовити у задоволенні цивільного потерпілій ОСОБА_7 повністю.

У запереченнях представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 просить відмовити представнику страхової компанії у задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а також безпідставність доводів апелянта, оскільки при дослідженні представлених ОСОБА_7 підтверджуючих її витрати документів, представник страхової компанії, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти стягнення збитків з інших причин, а розмір заподіяної ОСОБА_7 матеріальної шкоди не оспорював.

Згідно з вироком, ОСОБА_9 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Так, 25.06.2018 року близько 07.30 год., в світлу пору доби ОСОБА_9 рухався на технічно справному автомобілі «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по ділянці автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка, розташованій на відстані 2,2 км від вказівного знаку, розподіляючого Кіровоградський та Знам`янський райони Кіровоградської області на території Знам`янського району Кіровоградської області.

Рухаючись по вказаному відрізку автодороги у напрямку м. Кропивницький ОСОБА_9 , в порушення вимог п.2.3(б) Правил дорожнього руху України, неуважно стежив за дорожньою обстановкою, у зв`язку з чим не помітив, що проїжджа частина робить поворот ліворуч та в порушення вимог п.12.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, характер дорожнього полотна та не обрав безпечної швидкості керованого ним автомобілю, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїжджої частини вправо, де ОСОБА_9 втратив безпечне керування транспортним засобом та вже будучи не керованим, автомобіль «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110557-42», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми тазу, багатоуламкового черезацетабулярного перелому тазу справа зі зміщенням, вивиху правого стегна, закритого крайового скалкового перелому голівки правого стегна зі зміщенням, відкритого багатоуламкового перелому правого наколінника, стану після резекції нижнього полюса наколінника, пластики власної зв`язки правого колінного суглобу та ПХО рани, відкритого перелому правого латерального мищелку стегна та правої великогомілкової кістки, посттравматичної нейропатії малогомілкового нерву справа, гострого тромбозу глибоких вен правої нижньої кінцівки, стану після постановки кава фільтру, відкритої репозиції перелому таза справа, струсу головного мозку, антено-невротичного синдрому, порушення сну, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №130 від 26.12.2018 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що в клінічному перебігу супроводжувалися загрозливими для життя явищами.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи щодо дослідження обставин ДТП №1842/1843/19-27 від 11.05.2019 року, невідповідність дій водія ОСОБА_9 вимогам правил безпеки дорожнього руху знаходяться в причинному зв`язку із настанням ДТП.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку представника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, прокурора та потерпілу ОСОБА_7 , які заперечували проти її задоволення, колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження, дотримуючись меж перегляду судових рішень, визначених ст. 404 КПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника АТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.

За змістом положень ч.1 та 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Аналіз матеріалівкримінального провадженнясвідчить,що підчас судового розглядуне допущенопорушень вимогкримінально-процесуальногозакону,які тягнутьбезумовне скасуваннявироку (ч.2ст.412КПК України)і моглиб вплинутина правильністьвисновків судущодо доведеностівинуватості ОСОБА_9 , як і на правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 286 КК України.

В даному випадку, суд першої інстанції, діючи в межах пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення ( ч.1 ст. 337 КПК ) дійшов правильного висновку про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, який 25.06.2018 року близько 07.30 год., керуючи автомобілем «Mercedes-Benz E280», на ділянці автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка, в порушення вимог п.2.3 (б) та п.12.1 Правил дорожнього руху України, неуважно стежив та не врахував дорожню обстановку на вказаній ділянці дороги, не обрав безпечної швидкості керованого ним автомобілю, в результаті чого допустив виїзд автомобіля за межі проїжджої частини дороги, втратив керування, виїхав на смугу зустрічного руху, де і допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-110557-42» під керуванням ОСОБА_7 , в результаті якого ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

У апеляційній скарзі кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч.2 ст. 286 КК України, представником цивільного відповідача не оспорюється, у зв`язку з чим відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, відсутні підстави для визнання апеляційним судом кваліфікації неправильною.

Висновки суду про доведеністьвинуватості ОСОБА_9 у вчиненніінкримінованого йому кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286 ККУкраїни єправильними,такими,що відповідають фактичнимобставинам цієїсправи іґрунтуються назібраних усправі йдетально дослідженихв судовомузасіданні належнихта допустимихдоказах,в їхсукупності тавзаємозв`язку.

Вирок судупершої інстанціїдостатньо умотивованийта відповідаєвимогам ст.374КПК.

На спростування доводів апеляційної скарги представника АТ «Страхова компанія «Країна» щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , апеляційний зазначає наступне.

Так, відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

Водночас, у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі не звернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Така позиція суду першої та апеляційної інстанцій абсолютно узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) яка зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.

Як правильно встановив суд першої інстанції і це підтверджується матеріалами справи, на момент ДТП 25.06.2018 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахованав АТ «СК «Країна», що підтверджується полісом№ АК/7191879 від 26.09.2017, зі строком дії з 26.09.2017 по 25.09.2018 включно, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 грн., майну-100 000 грн., франшиза - 1000 грн.

Крім того, суд вказав, що на момент ДТП 25.06.2018 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 також була застрахованав ТДВ «СК «Мотор-Гарант», що підтверджується полісом№ АМ/2609006 від 20.02.2018, зі строком дії з 21.02.2018 по 20.02.2019 включно, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 грн., майну - 100 000 грн., франшиза - 0 грн.

Враховуючи, щоцивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на час укладення полісу № АМ/2609006 від 20.02.2018 у ТДВ «СК «Мотор-Гарант» вже була застрахована у АТ «СК «Країна» на підставі полісу№ АК/7191879 від 26.09.2017, то суд дійшов правильного висновку про те, що договір страхування з ТДВ «СК «Мотор-Гарант, в силу положень п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України» є нікчемним.

. Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz E280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 наступає на підставі полісу№ АК/7191879 від 26.09.2017, укладеного у АТ «СК «Країна»

Даний факт представником ОСОБА_8 в апеляційній скарзі не осопрюється.

Потерпілою по даному кримінальному провадженню є ОСОБА_7 , яка до початку судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України, звернулася з відповідним цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_9 та АТ СК "Країна" заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової та моральної шкоди, (т.1, а.п.34-120).

Згідно полісу №АК/7191879 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.09.2017, АТ СК "Країна" (страховик) зобов`язалось за ОСОБА_9 (страхувальника), яким забезпечено транспортний засіб «Mercedes-Benz E280», д.н. НОМЕР_1 , відшкодувати шкоду, заподіяну майну потерпілих в розмірі 100000 грн. на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих в розмірі 200000 грн. на одного потерпілого, розмір франшизи 1000 грн.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_7 про стягнення з АТ «СК «Країна» матеріальної шкоди в сумі 199 000 грн., тобто в межах страхового ліміту, суд першої інстанції виходив з того, що потерпіла ОСОБА_7 в процесі судового розгляду, підтвердила понесені нею витрати на лікування в сумі 276571,17 грн. належними та допустимими доказами, а саме оригіналами розрахункових документів (квитанцій, чеків та накладних) достовірність яких перевірена судом.

При цьому, як зазначив у запереченнях представник потерпілої - адвокат ОСОБА_10 , представник АТ «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 в судовому засіданні розмір понесених витрат та достовірність представлених потерпілою доказів не оспорював.

Більш того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги представник ОСОБА_8 фактично визнав наявність приводів та юридичних підстав, у тому числі ст. 24 спеціального Закону для стягнення з АТ «Страхової компанії «Країна» витрат, понесених потерпілою ОСОБА_7 на лікування, хоча і в іншому розмірі.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості, кількості та локалізації отриманих потерпілою ОСОБА_7 в результаті ДТП тілесних ушкоджень, а також кількості перенесених операцій, тривалості лікування, відновлюваного періоду та реабілітації, порівняльна таблиця представника страхової компанії «не підтверджених» ОСОБА_7 витрат, в основному це медичний матеріал (бахіли, вологі серветки, бинти, пакети та інші ліки) є щонайменш некоректною, а апеляційна скарга з урахуванням процесуальної позиці - формальною.

При таких апеляційних вимогах представника Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 , викладених у апеляційній скарзі, підстав для її задоволення та зміни вироку в частині вирішення цивільного позову, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2021 року в кримінальному проваджені № 12018120160001221 від 25червня 2018року стосовно ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України - залишити без зміни.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, у той же строк з дня її вручення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4