Постанова
іменем України
2 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 761/13865/20
провадження № 51-2827км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 9 березня 2021 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року повернуто ОСОБА_6 подану ним скаргу на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року повернуто апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заявник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та такою, що перешкоджає подальшому розгляду кримінального провадження. На думку заявника ОСОБА_6 , зазначена апеляційним судом підстава повернення апеляційної скарги, а саме неправильно вказане найменування суду, є надмірно формальною. Вважає, що, враховуючи вимоги ст. 396 КПК, суд мав би застосувати положення ч. 1 ст. 399 КПК і встановити достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Крім того, вказує, що суддею Київського апеляційного суду не було взято до уваги вимоги ч. 1 п. 4 ст. 34 КПК щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у разі ліквідації суду або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу обґрунтованою, просив її задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи заявника ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про повернення поданої ним апеляційної скарги є обґрунтованими.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України
від 2 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначені правові норми конкретизовано в п. п. 1, 2, 17 ст. 17 КПК, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею ст. 399 КПК регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та зазначено підстави залишення ним апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження, тобто у випадках недодержання особою вимог, передбачених ст. 396 КПК.
Зокрема, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в суді апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів провадження, апеляційний суд, мотивуючи оскаржене рішення про повернення апеляційної скарги, посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК, дійшов висновку, що її подано до Апеляційного суду м. Києва, який ліквідовано указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/82017, натомість наразі забезпечує здійснення правосуддя на території міста Києва та Київської області в апеляційному порядку Київський апеляційний суд. Відтак, оскільки подана апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає розгляду в Апеляційному суді м.Києва, який ліквідовано, у відповідності до правил п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК вона підлягає поверненню.
Однак, з таким висновком апеляційного суду колегія суддів не може погодитись.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду, суддя-доповідач, перевіряючи подану заявником ОСОБА_6 апеляційну скаргу на її відповідність вимогам ч. 2 ст. 396 КПК, дійшов висновків про наявність підстав для повернення скарги ОСОБА_6 , визначених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК.
Разом з тим, положення п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК про те, що апеляційна скарга повертається, якщо вона «не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції», слід розуміти таким чином, що апеляційна скарга не підлягає розгляду саме тим судом, який ухвалює рішення за результатами перевірки суддею-доповідачем цієї скарги.
При цьому, як убачається з матеріалів судового провадження, апеляційна скарга, подана заявником ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року, підлягала розгляду саме Київським апеляційним судом.
А зазначення заявником ОСОБА_6 про подачу апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва саме по собі ще не свідчить про неможливість розгляду такої скарги Київським апеляційним судом, створеним у відповідності до указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року № 452/2017, судова юрисдикція якого поширюється на Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
А тому покликання судді-доповідача на те, що скарга не підлягає розгляду в Апеляційному суді м. Києва, який ліквідовано, та залишення поза увагою того, що ця скарга підлягає розгляду саме Київським апеляційним судом, вказує на безпідставне повернення цієї апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК.
Разом із тим, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 686/24639/17, провадження № 51-5496кмо18), під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК.
Отже, під час постановлення ухвали судом апеляційної інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст.438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга заявника ОСОБА_6 задоволенню.
Під час нового апеляційного розгляду суду необхідно врахувати наведене, після чого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 9 березня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
