Ширяївський районний суд Одеської області
28.10.2021 Справа №: 518/520/20 Провадження № 2/518/37/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2021 року смт. Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Алексєєвої О.В.,
при секретарі Надир І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ширяєве в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
29 квітня 2020 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» звернулось до Ширяївського районного суду Одеської області з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.09.2021, просить суд:
- застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору укладеного 20.03.2018 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.04.2018 року, про дострокове розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, укладеного 07.03.2018 року між ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 ;
- скасувати державну реєстрацію від 06.04.2018 року договору про дострокове розірвання укладеного 20.03.2018 року між ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 проведену державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною індексний номер: 40527252;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 29.03.2018 року та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.04.2018 року, кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД»;
- скасувати рішення про державну реєстрацію індексний номер 40527252 від 06.04.2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», проведену державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що 07.03.2018 року між ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 укладений та нотаріально посвідчений договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер №5125455100:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області. Строк дії договору 25 років.
Як вказує позивач, пунктами 21.1., 21.2 договору визначено, що договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін шляхом складання Договору про розірвання даного Договору, який має бути нотаріально посвідченим, або за рішенням суду у випадках передбачених чинним законодавством України.
За твердженням позивача, останній 15.05.2018 дізнався про те, що згідно з рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни проведено державну реєстрацію договору від 20.03.2018 року про дострокове розірвання договору, укладеного 07.03.2018 року між ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» та ОСОБА_1 , індексний номер 40526878.
Натомість, як вказує позивач, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які відомості про нотаріальне посвідчення договору про дострокове розірвання договору Емфітевзису, укладеного 07.03.2018 року між ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» та ОСОБА_1 та реєстрацію цього договору, а, відтак, позивач вважає, що договір про дострокове розірвання договору емфітевзису є нікчемним.
На переконання позивача, договір емфітевзису від 07.03.2018 року між ТОВ «Агрофірма «Прогрес- Плюс» та ОСОБА_1 в установленому законом та договором порядку не розірваний, оскільки відсутнє нотаріальне посвідчення розірвання договору, відсутнє відповідне рішення суду про розірвання зазначеного договору, а, відтак, земельна ділянка знаходиться у користуванні ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» відповідно до умов договору Емфітевзису.
Окрім іншого, позивач у позовній заяві також зазначив, що йому також стало відомо, що між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки та державний реєстратор Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміна Марія Ігорівна здійснила реєстрацію договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», індексний номер 40527252 від 06.04.2018 року.
Позивач вважає, що оскільки договір емфітевзису від 07.03.2018, укладений між ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС- ПЛЮС» та ОСОБА_1 , не є розірваним та є чинним, то наявні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», індексний номер 40527252 від 06.04.2018 року та, в зв`язку з цим, скасування державної реєстрації, індексний номер: 40527252 від 06.04.2018 року договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
Нормативно обґрунтовуючи зазначені доводи у позовній заяві, позивач посилається на норми ст.215, 216, 526, 626, 627 ЦК України, ст.124, 152 ЗК України, ст.24, 27 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 19.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.08.2020 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
04.08.2020 підготовче судове засідання відкладено на 15.09.2020 у зв`язку з неявкою відповідачів.
15.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 20.10.2020 у зв`язку з наданою заявою представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання для надання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 20.10.2020 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з відділу державної реєстрації Ширяївської РДА, а саме: матеріалів реєстраційної справи по земельній ділянці кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, власником якої є ОСОБА_1 , яка розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за межами населеного пункту), у зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 24.11.2020.
18.11.2020 до суду з Ширяївської РДА Одеської області, на виконання ухвали суду від 20.10.2020, надійшли копії матеріалів електронної реєстраційної справи земельної ділянки кадастровий номер 5125482900:01:001:0554.
24.11.2020 до суду надійшла заява відповідача - ОСОБА_1 , у якій остання зазначила про те, що жодних договорів оренди із ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» не підписувала, проте, є підписаний та зареєстрований договір емфітевзису із ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
24.11.2020 підготовче судове засідання відкладено на 15.12.2020 у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки відповідачу ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
15.12.2020 підготовче судове засідання відкладено на 19.01.2021 за клопотанням представника ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», мотивованим запровадженням в Україні карантину.
Ухвалою суду від 19.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 19 лютого 2021.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді Алексєєвої О.В. на лікарняному, судове засідання 19.02.2021 р. відкладено до 19.03.2021.
18 березня 2021 до канцелярії суду від представника відповідача ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» - адвоката Власюка В.В. надійшов відзив з клопотанням про продовження строку на подання відзиву, до якого також додано клопотання про продовження строку на подання відзиву та доданих до нього документів.
19 березня 2021 до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача - ОСОБА_1 , у яких остання стверджувала, що дійсно, між нею та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» 07.03.2018 року укладено Договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (Емфітевзис) (надалі - Договір емфітевзису) стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, яка перебуває у її власності. Відповідач ОСОБА_1 у поясненнях також зазначає, що даний Договір емфітевзису більш не виконується, адже був достроково розірваний, про що між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» укладено Договір про дострокове розірвання від 20.03.2018 року. Як зазначає відповідач ОСОБА_1 , після того, як правовідносини із ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» припинилися, ОСОБА_1 почала співпрацювати із ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» та 29.03.2018 року уклала договір оренди земельної ділянки, яким передала земельну ділянку 5125482900:01:001:0554 в оренду ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» на 10 років. Відповідач ОСОБА_1 вказує, що договір виконується, ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» використовує земельну ділянку для ведення сільського господарства та сплачує орендну плату, ніяких порушень з боку ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» зафіксовано не було. Окремо відповідач ОСОБА_1 зазначає, що 24.11.2020 року нею було подано заяву, в якій вона вказала, що ні додаткової угоди, ні договору оренди з ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» не підписувалося, проте остання просить суд не приймати до уваги дану заяву, адже вона написана внаслідок здійснення стосовно відповідача психологічного тиску зі сторони представників ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС». З огляду на викладене у поясненнях, відповідач ОСОБА_1 просить суд відмовити ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС- ПЛЮС» у задоволенні позовної заяви.
Ухвалою від 19.03.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», продовжив строк на подання товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» відзиву на позов та прийняв до розгляду поданий товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» відзив, а також встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив.
У відзиві на позовну заяву відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» зазначає, що не погоджується із позовною заявою та викладеними у ній обставини, з огляду на таке.
Так, як вказано у відзиві, 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» було укладено Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № б/н (надалі - Договір), який був підписаний обома Сторонами, відповідно до п. 1.2-1.3 якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4.93 га, в тому числі рілля 4.93 га; кадастровий номер земельної ділянки 5125482900:01:001:0554, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 . Строк договору оренди становить 10 років.
Відповідач зазначає, що на виконання вказаного договору, 29.03.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙЛ» підписали Акт прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер: 5125482900:01:001:0554, чим, на переконання відповідача, підтвердили фактичну передачу земельної ділянки від Орендодавця до Орендаря.
На підставі укладеного Договору, державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною 04.04.2018 року об 11:39:49 проведено державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки, строком на 10 років), номер запису про інше речове право: 25625391.
Відтак, на думку відповідача, ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» правомірно та добросовісно отримало в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, яка належить ОСОБА_1 , на підставі належним чином укладеного, а відтак - дійсного Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № б/н від 29.03.2018 року.
У відзиві ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» звернуло увагу, що відповідно до Інформаційної довідки 248565121, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, сформованої 17.03.2021 року стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, на момент проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки 5125482900:01:001:0554 за ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (04.04.2018 року), номер запису про інше речове право 25625391, усі інші речові права на земельну ділянку були припинені, а саме:
- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстроване за позивачем 07.03.2018 року, відповідно до відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 25177973, припинене на підставі Договору про дострокове розірвання від 20.03.2018 року, видавник: ОСОБА_1 ; ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс»;
- право оренди земельної ділянки, зареєстроване за позивачем 12.10.2017 року, відповідно до відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 229114458, припинене на підставі Угоди серія та номер 1, виданий 15.02.2018 року, видавник: ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс».
У відзиві на позов відповідач також звертає увагу на відсутність законодавчих приписів щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору оренди землі, що свідчить про дійсність укладеного договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
В якості доведеності дійсності вказаного договору оренди земельної ділянки, відповідач ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» зазначив, що систематично сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою та фактично продовжує використання земельної ділянки.
На переконання відповідача, ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» є добросовісним набувачем речового права оренди земельної ділянки 5125482900:01:001:0554, оскільки на момент реєстрації права оренди ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які записи про наявність речових прав інших осіб щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, а ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» не могло знати про неврегульовані відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
Відповідач також вважає, що договір про дострокове розірвання від 20.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» є дійсним, не потребує нотаріального посвідчення, а волевиявлення сторін є направленим дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2017.
У відзиві на позов ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», крім іншого, вказує на недоведеність позовних вимог, адже, на думку відповідача, позивачем не було надано ніяких належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів на їх підтвердження, зокрема:
- щодо того, що Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №б/н від 29.03.2018 року є недійсним, а тим більше нікчемним;
- щодо того, що позивачем не укладалось Договору про дострокове розірвання договору емфітевзису земельної ділянки кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, який був зареєстрований 04.04.2018 року, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25177973, який теж, за позицією позивача, є нікчемним;
- відсутні докази про дійсність самого Договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) серія та номер 311 від 07.03.2018 ОСОБА_1 із позивачем;
- позивачем не надано ніяких доказів відсутності підстав для державної реєстрації права оренди ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» земельної ділянки кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, що було здійснено державним реєстратором Хоміною М.І., та наявності підстав для скасування такої державної реєстрації речового права ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
Окрім іншого, відповідач вказав на помилковість формулювання позовних вимог позивачем, з огляду на зазначення позивачем у позовних вимогах невірних даних правочинів (дат, номерів, учасників тощо).
З огляду на вищевикладене у відзиві, ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», на переконання якого є добросовісним набувачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, повністю заперечує проти задоволення позовних вимог позивача щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № б/н від 29.03,2018 року, скасування рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни від 04.04.2018 року, індексний номер рішення 40527252, номер запису про інше речове право: 25625391, та повністю заперечує проти застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з огляду на наявність волевиявлення позивача щодо настання наслідків такого правочину, ще підтверджується підписом директора та скріпленням Договору про дострокове розірвання від 20.03.2018 року печаткою ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
01 квітня 2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аналогічні доводи та обґрунтування, що зазначені у позовній заяві.
14 травня 2021 від представника відповідача ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» надійшли заперечення на відповідь на відзив. У вказаних запереченнях позивач наводить аналогічні доводи та обґрунтування, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
15 червня 2021 до суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви від 11.06.2021, згідно яких позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю на момент подання позову по справі матеріалів реєстраційної справи, дати оскаржуваних договорів у позовній заяви зазначені невірно. Позивачем викладено позовні вимоги з вірними датами оскаржуваних договорів. До уточнень додані докази направлення їх копії відповідачам по справі.
Ухвалою від 30.07.2021 суд прийняв до розгляду уточнення до позовної заяви від 11.06.2021, встановив відповідачам строки для подання відзиву на уточнення до позовної зави та оголосив перерву у судовому засіданні до 31.08.2021.
01 вересня 2021 до суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви від 31.08.2021, згідно яких позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю на момент подання позову по справі матеріалів реєстраційної справи, дати оскаржуваних договорів у позовній заяви зазначені невірно. Позивачем викладено позовні вимоги з вірними датами оскаржуваних договорів. До уточнень додані докази направлення їх копії відповідачам по справі.
Ухвалою від 14.09.2021 суд прийняв до розгляду уточнення до позовної заяви від 31.08.2021, встановив відповідачам строки для подання відзиву на уточнення до позовної зави та оголосив перерву у судовому засіданні до 06.10.2021.
Судове засідання 06.10.2021 р. не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
У судове засідання 28.10.2021 р. сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися.
Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та докази отримання відповідачами уточнень до позову від 31.08.2021 р.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 загальною площею 4,93 га, у тому числі ріллі 4,93 га, яка знаходяться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №479995 від 07.06.2011, виданим відділом Держкомзему у Ширяївському районі Одеської області на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області від 01.08.2008 року №266, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №512548291000278.
Державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за гр. ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Державним реєстратором Саратської районної державної адміністрації Одеської області Кодрян З.В., право власності зареєстровано 12.10.2017 року за № 22914402, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1383511051254.
Судом встановлено, що 07 березня 2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311 (далі - Договір емфітевзису)
Також, 07.03.2018, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.03.2018 №116555321.
Відповідно до п.1. Договору емфітевзису, Власник надає Землекористувачу в користування на умовах емфітевзису, за плату, на встановлений цим Договором строк, з метою використання для сільськогосподарських потреб, а Землекористувач приймає в користування від Власника земельну ділянку площею 4,9300 га, в тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,9300 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив 8 (вісім), ділянка № НОМЕР_2 (дванадцять), кадастровий номер земельної ділянки: 5125482900:01:001:0554, правовий режим (форма власності): приватна власність.
Згідно з п.6. Договору емфітевзису, строк користування земельною ділянкою Землекористувачем на праві емфітевзису за цим Договором складає 25 (двадцять п`ять) років. Землекористувач набуває права користування земельною ділянкою з моменту державної реєстрації права емфітевзису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка відбувається одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору.
Договором емфітевзису також передбачено, що Власник зобов`язується не передавати іншим особам земельну ділянку протягом строку, визначеного п. 6 цього Договору, в оренду або у користування на праві суперфіцію (п.10.6 Договору емфітевзису).
За приписами п.14. Договору емфітевзису, земельна ділянка передається Власником Землекористувачу у користування в день нотаріального посвідчення цього Договору, і вважається переданою з моменту державної реєстрації права емфітевзису.
Пунктом 18 Договору емфітевзису передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладання Сторонами відповідного договору, посвідченого нотаріально.
Відповідно до п.21.1 Договору емфітевзису, цей договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін шляхом складання Договору про розірвання даного Договору, який має бути нотаріально посвідченим.
Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни, індексний номер 40526878 від 06.04.2018, зареєстровано припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), що зареєстровано за ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» на підставі нотаріально посвідченого договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)№311 від 07.03.2018. Вказане рішення прийнято на підставі договору про дострокове розірвання від 20.03.2018.
На підставі наданих Ширяївською РДА Одеської області копій матеріалів електронної реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, суд встановив, що у матеріалах вказаної електронної реєстраційної справи міститься сканована копія Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, який датований 20.03.2018, підписантами якого вказані ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС». Договір виконаний у простій письмовій формі без його нотаріального посвідчення. У вказаному договорі про дострокове розірвання договору оренди зазначено, що за взаємною згодою Сторони домовились достроково розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018.
Судом також встановлено, що 29.03.2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, право оренди за яким зареєстровано за ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД». Рішення про реєстрацію права оренди ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» прийнято державним реєстратором Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною, індексний номер 40527252 від 06.04.2018.
Вважаючи, що Договір про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, датований 20.03.2018, є нікчемним, а Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07.03.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А., та зареєстровано у реєстрі під №311, чинним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За змістом статті 215 ЦК України, вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним можуть бути заявлені як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Згідно з частиною першою та шостою статті 102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу. За домовленістю, сторін договори про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови можуть бути посвідчені нотаріально.
Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частини першої статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Право емфітевзису частиною першою статті 395 ЦК України віднесено до речового права на чуже майно. Це означає, що для його виникнення потрібно не лише укласти відповідний договір, а й зареєструвати це право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме з моменту такої реєстрації власник земельної ділянки вважатиметься таким, що передав право емфітевзису емфітевтові, а емфітевт - його набув.
Отже, з огляду на наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що в силу закону договір емфітевзису обов`язковому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Водночас, як встановлено судом, у п.18 Договору емфітевзису сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладання Сторонами відповідного договору, посвідченого нотаріально, а відповідно до п.21.1 Договору емфітевзису - договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін шляхом складання Договору про розірвання даного Договору, який має бути нотаріально посвідченим.
Суд також враховує правила, визначені статтею 654 ЦК України, відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, сторони дійшли згоди про обов`язковість нотаріального посвідчення Договору емфітевзису та договору про розірвання Договору емфітевзису.
Суд встановив, що у матеріалах електронної реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 наявна копія Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, який датований 20.03.2018 та виконаний в простій письмовій формі. Підписантами вказаного договору зазначені ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС». У вказаному договорі про дострокове розірвання договору оренди зазначено, що за взаємною згодою Сторони домовились достроково розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018.
З урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку про нікчемність Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, датованого 20.03.2018, підписантами якого вказані ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», з огляду на відсутність його нотаріального посвідчення.
При цьому, суд не надає правову оцінку змісту зазначеного договору, оскільки така оцінка не є предметом спору цієї справи.
Суд відхиляє доводи відповідача ТОВ «УРКЗЕРНО ТРЕЙД» про те, що ЦК України передбачає, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом, договір емфітевзису не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, а, тому, договір про дострокове розірвання договору емфітевзису від 07.03.2018 не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню та є чинним, з огляду на таке.
У постановах від 23 січня 2019 у справі № 355/385/17 та від 09 жовтня 2019 у справі № 136/1942/16-ц, Верховний Суд зробив висновок про те, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Тлумачення статей 215 та 216 ЦК України свідчить, що учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» укладено Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07.03.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311. При цьому, сторони передбачили, що договір про розірвання договору емфітевзису має бути нотаріально посвідченим.
В силу приписів ст.629 та ст.654 ЦК України, суд доходить висновку, що в даному випадку нездійснення нотаріального посвідчення договору про дострокове розірвання Договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07.03.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311, має наслідком його нікчемність в силу обов`язковості нотаріальної форми.
Окрім того, ч.1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Натомість, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Договір про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, який датований 20.03.2018 та виконаний в простій письмовій формі, не направлений на розірвання саме Договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07.03.2018, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311.
З урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку про нікчемність Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, датованого 20.03.2018, підписантами якого вказані ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
Окрім іншого, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Так, судом встановлено, що рішенням державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни, індексний номер 40526878 від 06.04.2018, зареєстровано припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), що зареєстровано за ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» на підставі нотаріально посвідченого договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)№311 від 07.03.2018. Вказане рішення прийнято на підставі Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, датованого 20.03.2018, підписантами якого вказані ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
Частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон - 1952-IV) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону 1952-IV, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; а також наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
За змістом статті 18 Закону № 1952-IV, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що державний реєстратор відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України, при здійсненні державної реєстрації припинення права користування земельною ділянкою повинен був перевірити наявність цього факту (нотаріального посвідчення договору про розірвання договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)№311 від 07.03.2018 ), з якими цей правочин пов`язав можливість припинення права у емфітевта.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що реєстратором Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною була проведена державна реєстрації з припинення права користування земельною ділянкою ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» з порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі нікчемного правочину.
Суд зазначає, що власник земельної ділянки або землекористувач, відповідно до ст. 152 ЗК України, може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Суд зауважує, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Отже, положення ст. 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Враховуючи те, що державним реєстратором Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміною М.І. на підставі нікчемного правочину прийнято рішення індексний номер 40526878 від 06.04.2018, яким зареєстровано припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), що зареєстровано за ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» на підставі нотаріально посвідченого договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)№311 від 07.03.2018, суд вважає таке рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, з одночасним визнанням за ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, загальною площею 4,93 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив 8 (вісім), ділянка № НОМЕР_2 (дванадцять), на підставі нотаріально посвідченого договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) №311 від 07.03.2018.
Суд вважає, що такий спосіб є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 687/362/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц.
При цьому, суд не виходить за межі позовних вимог, оскільки право суду на застосування наслідків нікчемного правочину прямо передбачено нормами ст. 216 ЦК України. Водночас, суд звертає увагу, що саме скасування рішення про державну реєстрацію є належним способом захисту прав позивача, на відміну від заявленої вимоги про скасування державної реєстрації від 06.04.2018 р. договору про дострокове розірвання укладеного 20.03.2018 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
Вирішуючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 29.03.2018, укладеного між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», а також скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, суд виходить з такого.
Як встановлено судом, 07 березня 2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311 (далі - Договір емфітевзису)
Також, 07.03.2018 приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 07.03.2018 №116555321.
Судом вже зазначалось, що відповідно до ч.1 ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Частиною 4 статті 102-1 ЗК України передбачено, що особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.
Згідно з ч.9 ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку, на який було надано право користування; 3) відчуження земельної ділянки приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 3-1) прийняття уповноваженим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування рішення про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності для суспільних потреб; 4) невикористання земельної ділянки для забудови в разі користування чужою земельною ділянкою для забудови протягом трьох років; 5) припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів емфітевзису та суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства); 6) за згодою сторін договору емфітевзису, суперфіцію.
За приписами ст.126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про нікчемність Договору про дострокове розірвання Договору оренди земельної ділянки б/н від 07.03.2018, датованого 20.03.2018, підписантами якого вказані ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», суд доходить висновку, що Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07 березня 2018 року, який укладено між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстрований у реєстрі під №311, є дійсним і триває протягом строку дії договору - 25 років з моменту державної реєстрації права емфітевзису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Суд зауважує, що п.10.6 Договору емфітевзису зобов`язано Власника не передавати іншим особам земельну ділянку протягом строку, визначеного п. 6 цього Договору, в оренду або у користування на праві суперфіцію.
Разом з тим, незважаючи на діючий договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 07 березня 2018 року, який укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», ОСОБА_1 та товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» 29.03.2018 уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 та зареєстрували право оренди за ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.
Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений 29.03.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» - укладений до закінчення строку дії попереднього договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), а спірна земельна ділянка на момент укладення договору знаходилася в законному користуванні позивача.
Суд звертає увагу, що як і право оренди землі, так і право емфітевзису, будучи самостійними правовими інститутами, виникають на підставі договору. При цьому, зі змісту ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речовими правами на нерухоме майно, похідними від права власності, що підлягають державній реєстрації є як право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), так і право оренди земельної ділянки, що в свою чергу унеможливлює одночасне існування таких речових прав на одну і ту ж земельну ділянку.
За наявності діючого договору емфітевзису, ОСОБА_1 як власник не мала права передавати спірну земельну ділянку у користування (оренду) іншій особі. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування (оренди) на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до позбавлення позивача як землекористувача права самостійно господарювати на землі, що є порушенням положень статті 95 ЗК України та частини четвертої статті 102-1 ЗК України. Таким чином, оскільки умови Договору оренди земельної ділянки про передання в оренду ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» земельної ділянки, право користування на яке не припинене у встановленому порядку, суперечать вимогам вищенаведених актів законодавства, оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених частиною першою статті 203, статтею 215 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 229/4059/19.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, суд доходить висновку, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, укладений 29.03.2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», слід визнати недійсним.
Як вже зазначено судом, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Враховуючи висновки Верховного Суду та норми законодавства, а також оскільки судом визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, укладений 29.03.2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», суд вважає, що вимога позивача про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 40527252 від 06.04.2018, прийнятого державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною, також підлягає задоволенню.
Суд відхиляє доводи відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «УРКЗЕРНО ТРЕЙД» про те, що останній є добросовісним набувачем права користування земельною ділянкою, з огляду на те, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке зареєстровано за ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», припинено на підставі нікчемного правочину, що, в свою чергу, свідчить про вибуття права користування поза волею ТОВ «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС».
В той же час, відповідач ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» не був позбавлений можливості ознайомитись із умовами Договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який укладено 07 березня 2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311, оскільки екземпляр оригіналу вказаного договору знаходився у ОСОБА_1 , яка, в свою чергу, мала повідомити ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про права третіх осіб на спірну земельну ділянку.
Отже, твердження відповідача ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про необізнаність щодо Договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який укладено 07 березня 2018 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311, є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.
Згідно з приписами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в повному обсязі, то з відповідачів належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2102,00 грн. у рівних частках, а саме: по 700,70 (сімсот) гривень 70 копійок з кожного відповідача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 83, 141, 258-259, 263-265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішень державного реєстратора задовольнити частково.
Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: договору, укладеного 20.03.2018 року, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.04.2018 року, про дострокове розірвання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарського призначення (емфітевзису) кадастровий номер 5125482900:01:001:0554, загальна площа 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, укладеного 07.03.2018 року між ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» та ОСОБА_1 .
Скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунальне підприємство «Центр державної реєстрації» Хоміної М.І. за індексним номером 40526878 від 06.04.2018 про державну реєстрацію припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та визнати за ТОВ «Агрофірма «Прогрес-Плюс» право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, загальною площею 4,93 га, що розташована на території Миколаївської сільської ради Ширяївського району Одеської області, масив 8 (вісім), ділянка № НОМЕР_2 (дванадцять), на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 07.03.2018 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС», який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. та зареєстровано у реєстрі під №311.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554, загальною площею 4,93 гектар, у тому числі ріллі 4,93 гектар, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Ширяєвського району Одеської області, укладений 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.04.2018 року.
Скасувати рішення про державну реєстрацію за індексним номером 40527252 від 06.04.2018 року щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5125482900:01:001:0554 за ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», яке прийнято державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміною Марією Ігорівною на підставі Договору оренди земельної ділянки від 29.03.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», та припинити право оренди товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» щодо земельної ділянки з кадастровим 5125482900:01:001:0554.
Стягнути з Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Хоміної Марії Ігорівни (65065, м. Одеса, просп. Гагаріна, 12а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 26542626, адреса: Україна, 66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Соборна, буд. 64) судовий збір в розмірі 700,70 (сімсот) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 26542626, адреса: Україна, 66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Соборна, буд. 64) судовий збір в розмірі 700,70 (сімсот) гривень 70 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 39461403, адреса: 67300 Одеська обл., Березівський район, м. Березівка, вул. Грушевського, буд. 95, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ПРОГРЕС-ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 26542626, адреса: Україна, 66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Соборна, буд. 64) судовий збір в розмірі 700,70 (сімсот) гривень 70 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 08.11.2021 р.
Суддя: О.В. Алексєєва
