open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021р.-Справа № 904/6577/21

За позовом: Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №27 «Петровськ-1», м. Дніпро

Про: стягнення 187 841, 19 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

КП «Теплоенерго» ДМР (позивач) звернувся з позовом до ОК «ЖБК №27 «Петровськ-1» (відповідач) про стягнення 187 841, 19 грн. (в т.ч.: 181 081, 07 грн. - основна заборгованість; 1 639, 06 грн. - інфляційні втрати та 5 121, 06 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманої від позивача теплової енергії за договором про постачання теплової енергії № 100184 від 28.05.20р. (укладеним між сторонами), за період січень - квітень 2021р.

Ухвалою від 26.07.21р. було відкрите провадження у справі №904/6578/21 в порядку спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ОК «ЖБК №27 «Петровськ-1» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення відповідачу 04.08.21р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.73)

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

28.05.20р. між КП «Теплоенерго» ДМР (теплопостачальна організація) та ОК «ЖБК №27 «Петровськ-1» (споживач) укладено договір №100184 про постачання теплової енергії; відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов`язується одержувати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором. (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 доби); гаряче водопостачання - відповідно з виробничої програмою теплопостачальної організації; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою споживача; кондиціонування повітря - по мірі необхідності.

Пунктом 2.2 договору передбачено, рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу №620/378 від 10.12.2008р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008р. за номером 1310/16001 "Про затвердження правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", починаються при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8С восени і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8С (навесні).

Споживач теплової енергії зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1 ( п. 3.2, 3.2.1 Договору).

У відповідності до п. 3.2.2. Договору споживач зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з Енергопостачальною організацією

Згідно п. 3.2.3 споживач теплової енергії зобов`язується щомісячно повертати теплопостачальній організації підписаний споживачем або представником споживача та належним чином оформлений акт прийому передачі теплової енергії. В разі не згоди з визначеним теплопостачальною організацією обсягом поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період, споживач зобов`язаний надати на адресу Теплопостачальної організації мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю Теплопостачальної організації) в письмовому вигляді протягом 7 (семи календарних днів з моменту одержання Акту прийому передачі теплової енергії..

Умовами п. 5.1 договору передбачено, що згідно правил користування теплової енергією, споживачі зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії. В п. 5.2 договору зазначено, що облік споживання теплової енергії проводиться по приладу обліку, встановленого на вводі опалення в житловий будинок по вул. Леоніда Стромцова (колишня вул. Вакуленчука), 1А чи розрахунковим способом згідно додатку №1 до договору.Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 Договору).Відповідно до п. 5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії до останнього дня розрахункового місяця.Згідно п. 5.9 договору при відсутності приладів обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховуються відповідно до теплового навантаження визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Теплове навантаження визначається на підставі проектних даних. Споживач зобов`язується надати теплопостачальній організації проектно-технічну документацію, в котрій обумовлені теплові навантаження на кожний об`єкт - 3 теплоспоживання. У разі відсутності такої, споживач зобов`язується у трьох місячний термін відновити проектний розрахунок теплових навантажень ліцензованою проектною організацією, а кількість теплової енергії, що відпущена споживачу за цей період, визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно додатку №1.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Умовами п. 6.2 Договору визначено, що тариф для розрахунків по цьому договору складає теплова енергія - 1Гкал (населення 1346,09 Грн. (з ПДВ), 1121,74 грн. (без ПДВ). до 31.12.18р. згідно постанови НКРЕКП №928 від 09.06.16р.; 1562, 76 грн. ( з ПДВ), 1302, 30 грн. (без ПДВ) з 01.01.19р. згідно постанови НКРЕКП №1732 від 10.12.18р.; та 1577, 54 грн. ( з ПДВ ), 1 314, 62 грн. ( без ПДВ) з 17.01.20р., згідно постанови НКРЕКП №90 від 14.01.20р.

Відповідно до п. 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Згідно п. 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому - передачі теплової енергії по формі Додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії Споживач або представник Споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа ( по місту -3 дні, по області -5днів, по Україні - 7 днів). При повернені підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що Споживач повідомлений про направлені документи. У разі неотримання Теплопостачальною-організацією підписаного акту прийому-передачі , або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченого у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періодом за який він сплачує ( п. 7.3 договору).

Пунктом 7.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Відповідно до п. 7.5 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, зараховується в погашення заборгованості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем

Згідно п. 8.4.3 договору споживач несе відповідальність в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2021р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань (п. 11.1 договору). Умовами п. 11.5 договору визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмовою заявлено однією із сторін. (а.с.17-18, 19-21).

На виконання умов договору позивач у період : січень квітень 2021р. поставив відповідачу теплову енергію, на оплату якої позивачем виставлені рахунки для оплати на загальну суму 234 600, 51 грн., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.32-37). Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань надані позивачем послуги у повному обсязі не оплатив (сплачено лише по цьому договору 53 519, 44 грн., що не заперечується позивачем); у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку та акту звірки розрахунків) на час звернення з цим позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 181 081, 07 грн. (а.с.40). Окрім того - позивач відповідно до приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачу: 1 639, 06 грн. - інфляційних втрат та 5 121, 06 грн. - 3% річних. (а.с.51-59). Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 187 841, 19 грн. На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати заборгованості (з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надано.

За своєю правовою природою договір постачання теплової енергії № 100184 від 28.05.20р., укладений між сторонами, відноситься до договорів постачання енергетичних та іншими ресурсами через приєднану мережу . Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. У відповідності із ст. 525 ЦК України ,одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідача в їх спростування не подав суду жодного доказу. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 1. ЗУ «Про судовий збір»: судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1-2, ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних особі встановлений на 1 січня 2021 року у розмірі 2 270, 00 грн.

Отже за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити 2 817, 62 грн. (187 841, 19 грн. х 1,5% = 2 817, 62 грн.). Але, позивачем сплачено лише 2 270, 00 грн. (згідно платіжного доручення №615 від 16.07.21р.). Таким чином, позивачем не доплачено судового збору за звернення з цим позовом в розмірі 547, 62 грн. (2817, 62 грн. 2 270, 00 грн. = 547, 62).

Відповідно до пункту 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК. Враховуючи вищенаведене, з позивача підлягає стягненню на користь держбюджету недоплачений ним судовий збір в розмірі 547, 62 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 239, 240, 241, 247-252 , 331ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №27 «Петровськ-1» (49061, м. Дніпро, вул. Леоніда Стромцова, буд. 1А; код ЄДРПОУ 23065930) на користь позивача - Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф.504; код ЄДРПОУ 32688148): 181 081, 07 грн. заборгованості за договором; 1 639, 06 грн. інфляційних втрат та 5 121, 06 грн. - 3% річних та 2 817, 62 грн. - витрат на сплату судового збору.

3. Стягнути з позивача - Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф.504; код ЄДРПОУ 32688148) на користь Державного бюджету України: 547, 62 грн. - недоплаченого судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 08.11.2021р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.

Джерело: ЄДРСР 100882870
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку