Справа № 689/1755/21

2/689/469/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2021 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі і стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В позові зазначив, що 28 квітня 2020 року відповідачем видано наказ № 9 про призначення його на посаду юрисконсульта юридичної групи ДП «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України № 115)» з 28 квітня 2020 року за сумісництвом з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, встановивши посадовий оклад 4 877 грн. 6 травня 2020 року відповідачем видано наказ, ким його переведено на дистанційну роботу. Йому нараховувалася зарплата в розмірі 2 436, 50 грн. З 1 листопада 2020 року відповідачем заробітна плата не виплачується. Від відповідача на адресу позивача надійшов лист від 13 липня 2021 року, яким повідомлено про необхідність з`явитися позивачеві для виконання своїх посадових обов`язків. Разом із вказаним листом відповідачем направлено наказ від 13.07.2021р. у зв`язку з виробничою необхідністю з`явитися на робочому місці та відмінено наказ від 06.05.2020р. про переведення на дистанційну роботу і з`явитися до підприємства 20 липня 2021 року для виконання своїх посадових обов`язків. Згодом на адресу позивача від відповідача із супровідним листом від 23.07.2021р. надійшов наказ про звільнення № 18/ОД-21 від 23.07.2021р. Зазначеним наказом його звільнено з посади юрисконсульта з 23 липня 2021 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпПУ. Вважає, що згідно вимог ст. 43 Конституції України; ст. ст. 21, 24, 94, 115, 116, 233 КЗпПУ відповідач зобов`язаний виплатити йому заробітну плату за період з 01.11.2020р. по 23.07.2021р. в сумі 25 181 грн. 82 коп. Також зазначає, що його звільнення було незаконним на підставі вимог ч. 1, ч. 2 ст. 32, ч. 1 та ч. 5 ст. 60-2, 149 КЗпПУ. Також зазначає, що відповідач у відповідності до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпПУ та Постанови КМУ «Про порядок обчислення заробітної плати» зобов`язаний сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 157 грн. 90 коп. за один робочий день.

До початку розгляду справи по суті представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказав, що на підприємстві відсутня жодна інформація щодо обсягу виконаних робіт юрисконсультом ОСОБА_1 . Зазначає, що між позивачем та відповідачем не було укладено трудового договору всупереч ч. 2 ст. 60-2 та ч. 1 ст. 24 КЗпПУ. Оскільки трудовий договір про дистанційну роботу не укладався, вважається, що позивач не приступив до дистанційної роботи, тому і не було змінено істотних умов праці позивача. 23 липня 2021 року позивач на підприємство не з`явився і навіть не повідомив про причини неявки в телефонному чи електронному режимі, у зв`язку з чим в кінці робочого дня 23 липня 2021 року складено акт «Про відсутність працівника на робочому місці» та видано наказ від 23 липня 2021 року «Про звільнення» згідно п. 4 ст. 40 КЗпПУ (прогулу без поважних причин). Оскільки позивач в період з 28 липня 2020 року по 23 липня 2021 року не виконував своїх обов`язків як юрисконсульт, тому необхідно відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги. Окрім цього, на даний час порушено кримінальну справу проти ОСОБА_1 та здійснюється аудиторська перевірка Департаментом з питань виконання покарань.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 вересня 2021 року зобов`язано Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України («№ 115)» (09214, Київська область, Обухівський (Кагарлицький) район, с. Зікрачі, код ЄДРПОУ 08680230) в строк до 10 жовтня 2021 року надати суду належним чином завірені копії наступних документів: 1. Наказу № 9 0/с-пр-20 від 28 квітня 2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 . 2. Наказу № 68/ОД-20 від 6 травня 2020 року про переведення на дистанційну роботу ОСОБА_1 . 3. Довідку про роботу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на Державному підприємстві «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України («№ 115)» (09214, Київська область, Обухівський (Кагарлицький) район, с. Зікрачі, код ЄДРПОУ 08680230) із зазначенням посади, часу роботи, розміру заробітної плати та усіх виплачених сум за весь час роботи (із зазначенням видів та періодів, за які здійснені виплати, а також сплачених податків та обов`язкових платежів).

Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2021 року зобов`язано Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України («№ 115)» (09214, Київська область, Обухівський (Кагарлицький) район, с. Зікрачі, код ЄДРПОУ 08680230) терміново надати суду належним чином завірені копії наступних документів: 1. Наказ № 9 0/с-пр-20 від 28 квітня 2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 . 2. Довідку про роботу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на Державному підприємстві «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України («№ 115)» (09214, Київська область, Обухівський (Кагарлицький) район, с. Зікрачі, код ЄДРПОУ 08680230) із зазначенням посади, часу роботи, розміру заробітної плати (в тому числі за 2 останніх місяці роботи перед звільненням) та усіх виплачених сум за весь час роботи (із зазначенням видів та періодів, за які здійснені виплати, а також сплачених податків та обов`язкових платежів), а також повідомити чи є заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2020 року по 23 липня 2021 року.

Ухвали суду відповідачем не виконані без поважних на те причин.

Отже, відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, допитаний в якості свідка суду повідомив, що він з 28 квітня 2020 року наказом відповідача призначений на посаду юрисконсульта юридичної групи Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» з 28.04.2020 року за сумісництвом на 0,5 посади. В його обов`язки входило: складання господарських договорів, погодження господарських договорів, запропонованих контрагентами, підготовка процесуальних документів та контроль за судовими справами, підготовка відповідей на запити органів державної влади, надання усних консультацій тощо. Вважає, що лист відповідача від 5 січня 2021 року (а.с. 39), що направлений йому на електронну пошту, є неналежним доказом. Він надав відповідь на цей лист, про що свідчить роздруківка з месенджера «Телеграм». Також він повідомив керівництво, що зазначена справа розглядається в порядку загального позовного провадження, тому необхідна присутність адвоката, а він таким не є. Також повідомив керівництво, що для підготовки відзиву йому необхідні матеріали справи. Ствердив суду, що житла в Обухівському (Кагарлицькому) району в с. Зікрачі він не має.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місці розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача, допитавши позивача в якості свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

1.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 28.04.2020 року відповідачем видано Наказ № 9 о/с-пр-20, яким призначено позивача на посаду юрисконсульта юридичної групи Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» з 28.04.2020 року за сумісництвом на 0,5 посади з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу, встановивши посадовий оклад 4 877,00 грн. Ця обставина не потребує доказуванню на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України, оскільки визнана учасниками справи. 06.05.2020 року відповідачем видано Наказ № 68/ОД-20 6 травня 2020 року, яким переведено позивача на дистанційну роботу (а.с. 37, 82). Зважаючи на те, що позивача було прийнято 28 квітня 2020 року на 0,5 посади з посадовим окладом в розмірі 4 877,00 грн., з моменту прийняття на роботу по жовтень 2020 року позивачу нараховувалась заробітна плата в розмірі 2 436,50 грн. Так, за вирахуванням суми податків та обов`язкових зборів, в період з 28.04.2020 року по 31.10.2020 року позивачу щомісячно виплачувалась заробітна плата в розмірі 1 962,99 грн. Зазначена обставина підтверджується копією виписки по картковому рахунку (а.с. 19-20).

З 01.11.2020 року відповідачем заробітна плата позивачу не виплачується. Ця обставина підтверджується показаннями позивача, допитаного в якості свідка, а також вимогами ч. 10 ст. 84 ЦПК України, згідно якої ухвали Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16.09.2021 та 19.102021 років не виконані, зокрема, в частині надання довідки про заробітну плату позивача, а також про наявність заборгованості з оплати праці.

5 січня 2021 року за № 3 відповідачем на електронну адресу ОСОБА_1 направлено лист, в якому його зобов`язано взяти участь у підготовчому засіданні Госпаодарського суду Київскої області 12 січня 2021 року о 14 год. 45 хв.; підготувати та подати до Господарського суду київської області відзив на позовну заяву ПАТ «Лебединський насіннєвий завод» (а.с. 39).

В подальшому, від відповідача на адресу позивача надійшов лист вих. № 178 від 13.07.2021 року, яким повідомлено про необхідність з`явитися позивачеві за адресою: 09214, вул. Незалежності, 11, Обухівського (Кагарлицького) району, Київської області, для виконання своїх посадових обов`язків. Ця обставина підтверджується копією листа вих. № 178 від 13 липня 2021 року (а.с. 10).

Разом із вказаним листом відповідачем направлено наказ № 15/ОД-21 від 13.07.2021 року, за змістом якого, в зв`язку з виробничою необхідністю, яка вимагає безпосередньої присутності на робочому місці, відмінено наказ № 68/ОД-20 від 06.05.2020 року (про переведення на дистанційну роботу) та, зокрема, зобов`язано з`явитися до підприємства 20.07.2021 року для виконання своїх посадових обов`язків (копія наказу додається).

Згодом, на адресу позивача від відповідача, разом із супровідним листом вих. № 189 від 23.07.2021 року, надійшов Наказ «Про звільнення» № 18/ОД-21 від 23.07.2021 року (копії листа та наказу додаються). Зазначеним наказом позивача звільнено з посади юрисконсульта з 23.07.2021 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

2.Стягнення заробітної плати.

За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як вбачається із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності зі ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Позивача прийнято на роботу згідно наказу в.о. директора ДП «СГПДКВС України (№ 115)» з 28 квітня 2020 року за сумісництвом на 0, 5 посади з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу, встановивши посадовий оклад 4 877 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, зважаючи на невиплату відповідачем заробітної плати за період з 01.11.2020 року по 23.07.2021 року (день звільнення) ні в строки, визначені ст.115 КЗпП України, ні після звільнення позивача з роботи, - сума заробітної плати за такий період підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.

3.Розрахунок суми заробітної плати, що підлягає стягненню.

Наказом № 9 о/с-пр-20 від 28.04.2020 року, яким позивача прийнято на роботу на 0,5 посади, встановлено посадовий оклад в розмірі 4 877,00 грн. Ця обставина не потребує доказуванню на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України, оскільки визнана учасниками справи. На момент видання вказаного наказу, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, за змістом ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» становила 4 723 грн.

Разом з тим, з абз. 2 ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2020 рік» вбачається, що з 1 вересня 2020 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 5 000 гривень.

Водночас, абз. 2 ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6 000 гривень.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 3 ЗУ «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Зважаючи на зазначені норми та на те, що у період виникнення заборгованості розмір мінімальної заробітної плати перевищував розмір посадового окладу, встановленого наказом про прийняття на роботу, - судом встановлено за можливе здійснювати розрахунок суми заробітної плати, що підлягає стягненню, відносно встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, що існував на час виникнення заборгованості.

Так, розрахунок здійснюватиметься за кожен місяць окремо шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати, що існувала в такому місяці, на коефіцієнт 0,5 (зважаючи на ставку, визначену наказом про прийняття на роботу). Окрім цього, розрахунок за останній місяць буде здійснено шляхом ділення такої заробітної плати на кількість робочих днів у місяці та множення на кількість робочих днів, що передували звільненню.

Зокрема, в листопаді та грудні 2020 року розмір мінімальної заробітної плати складав 5000 грн. (5000*0, 5 = 2500 грн.). В січні - червні 2021 року розмір мінімальної заробітної плати складав 6000 грн. (6000*0, 5 = 3000 грн.). В липні 2021 року розмір мінімальної заробітної плати складав 6000 грн. (6000*0, 5 = 3000 грн.); 3000 грн. : 22 робочих днів * 16 робочих днів = 2 181,82 грн. Тобто, всього підприємство заборгувало позивачу - 25 181,82 грн.

Таким чином, сума заробітної плати, що підлягає стягненню з відповідача становить 25 181,82 грн. з подальшим стягненням з цієї суми податків та обов`язкових зборів, що підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.

4.Звільнення без законної підстави та поновлення на роботі.

Як вбачається із виданого відповідачем наказу «Про звільнення» № 18/ОД-21 від 23.07.2021 року позивача звільнено із займаної посади згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Наказ «Про звільнення» № 18/ОД-21 від 23.07.2021 року видано відповідачем на підставі Актів № 1від 20.07.2021 року, № 2 від 21.07.2021 року, № 3 від 22.07.2021 року та Акта б/н від 23.07.2021 року про відсутність працівника на робочому місці.

Напередодні складення вказаних актів про відсутність працівника на робочому місці, відповідачем видано наказ «По особовому складу» № 15/ОД-21 від 13.07.2021 року, яким відмінено Наказ № 68/ОД-20 від 06.05.2020 року (про переведення Позивача на дистанційну роботу) та зобов`язано з`явитися до Підприємства 20.07.2021 року для виконання своїх посадових обов`язків (а.с. 11).

Таким чином, наказ «По особовому складу» № 15/ОД-21, яким фактично переведено позивача з дистанційної роботи на роботу безпосередньо на підприємстві, видано за 6 днів до дати, в яку позивача було зобов`язано з`явитися для виконання своїх посадових обов`язків.

Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 60-2 КЗпП України дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Відповідно до ч. 11 ст. 60-2 КЗпПУ на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Так, скасування наказу про переведення на дистанційну роботу та зобов`язання з`явитися на роботу безпосередньо на підприємстві є зміною істотних умов праці, а саме: форми організації праці, робочого місця працівника, режиму роботи, а також, за своєю суттю є переведенням в іншу місцевість, оскільки позивач не проживає за адресою: 09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; зокрема: не володіє та не орендує нерухомого майна у населеному пункті за місцезнаходженням відповідача. Ця обставина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_1 та не спростовано відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається із ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Тому, скасовуючи наказ № 68/ОД-20 від 06.05.2020 року та зобов`язуючи з`явитися на роботу безпосередньо на підприємстві, відповідач зобов`язаний був повідомити позивача про такі зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці. Натомість, наказ про такі зміни були виданий за 6 днів до дати, в яку позивача було зобов`язано з`явитися для виконання своїх посадових обов`язків. А звільнення позивача здійснено вже на 10 день після видання наказу про зміну істотних умов праці.

Більше того, наказ «По особовому складу» № 15/ОД-21 від 13.07.2021 року, яким змінено істотні умови праці отримано позивачем поштою лише 22.07.2021 року, що підтверджується роздруківкою із офіційного веб-сайту ДП «Укрпошта» щодо поштового відправлення № 0920101733272 Ця обставина підтверджується копією конверта та роздруківки (а.с. 12-13). Тобто, про зміну істотних умов праці позивач дізнався лише на 3-ій день після дати, в яку останнього було зобов`язано з`явитися на підприємство та за 1 день до його звільнення з посади. Такі обставини зумовили фізичну неможливість появи ОСОБА_1 на підприємстві на дату, зазначену в наказі.

Окрім цього, як вбачається з ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Однак, в порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України, відповідач не вчиняв дій щодо з`ясовування обставин прогулу до видання наказу про звільнення, а зобов`язав надати пояснення щодо відсутності на робочому місці наказом «Про звільнення» № 18/ОД-21 від 23.07.2021 року, тобто одночасно зі звільненням з посади.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи зміну відповідачем істотних умов праці наказом «По особовому складу» № 15/ОД-21 від 13.07.2021 року без згоди працівника, з порушенням строків, встановлених ч. 3 ст. 32 КЗпП України, що мало наслідком подальше звільнення позивача з посади наказом «Про звільнення» № 18/ОД-21 від 23.07.2021 року без витребування пояснень в порушення ч. 1 ст. 149 КЗпП України, - такі накази є протиправними, а тому, позивач звільнений без законної підстави та повинен бути поновлений на роботі в порядку ч. 1 ст. 235 КЗпП України.

Отже, наказ № 18/ОД-21 від 23 липня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта з 23 липня 2021 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпПУ є незаконним. А акт № 4 від 23 липня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці є протиправним і таким, що судом не береться до уваги.

5.Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За змістом ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року з відповідними змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Згідно абз. 3 п. 2 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Як вбачається із абз. 7 п. 2 Порядку якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

У відповідності до абз. 3 п. 4 Порядку якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до абз. 4 п. 4 Порядку якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.

Згідно з абз. 5 п. 4 Порядку якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Зважаючи на зазначені норми, а також на той факт, що Відповідачем не виплачувалась заробітна плата Позивачеві протягом більш ніж 8 місяців, що передували звільненню, - при визначенні середньої заробітної плати необхідно виходити із розміру мінімальної заробітної плати, установленої на останні два календарні місяці, що передують звільненню з посади, помноженої на коефіцієнт 0,5 (зважаючи на ставку, визначену наказом про прийняття на роботу).

За змістом абз. 2 п. 8 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

У травні та червні 2021 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6 000 гривень. Кількість робочих днів у травні 2021 року становить 18 днів, а у червні 2021 року - 20 днів.

Так, керуючись зазначеними нормами Порядку, середньоденна заробітна плата становить:

(6 000,00 грн. х 0,5) х 2 = 6 000,00 грн. - заробітна плата за 2 місяці.

6 000,00 / (18 р.д. + 20 р.д.) = 157, 90 грн. - середньоденна заробітна плата.

Отже, виходячи із наведеного, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України становить: з розрахунку середньої заробітної плати в розмірі 157,90 грн. за один робочий день. В липні 2021 року було 6 робочих днів, в серпні 2021 року 22 робочих дня, у вересні 2021 року - 22 робочих дня, в жовтні 2021 року - 20 робочих днів, в листопаді 2021 року станом на день винесення рішення суду - 5 робочих днів, а всього - 75 робочих днів. Отже, середній заробіток позивача за весь час вимушеного прогулу становить 11 842 грн. 50 коп. (75 робочих днів * 157 грн. 90 коп.)

Таким чином, необхідно поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) з 23 липня 2021 року на посаді юрисконсульта юридичної групи Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) за сумісництвом на 0, 5 посади. Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 25 181 грн. (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят одна гривня), з якої мають бути утримані податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі. Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 842 грн. 50 коп. (одинадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні 50 коп.), з якого мають бути утримані податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

В свою чергу, суд відхиляє доводи представника відповідача про необґрунтованість позовних вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, суд не бере до уваги заперечення відповідача, адресоване суду, наявне на а.с. 33-35, оскільки воно не підписане уповноваженою особою, а також акт № 4 від 23.07.2021 року про відсутність працівника на робочому місці, оскільки цей документ належним чином не завірений.

Щодо подання представником відповідача заперечення на позовну заяву з додатками, які надійшли на адресу суду 7 жовтня 2021 року, то суд зазначає наступне (а.с. 47-88).

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

А частина 2 статті 83 ЦПК України передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно ж ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У позовній заяві відсутні дані, які б свідчили про те, що зазначені докази не міг бути подані відповідачем у встановлений ухвалою судді від 3 вересня 2021 року строк з об`єктивних причин.

Судом встановлено, що відповідач отримав позовну заяву з додатками 7 вересня 2021 року (а.с. 32). Водночас, заперечення з додатками подане до суду лише 7 жовтня 2021 року, тобто після спливу 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. У запереченнях відсутнє посилання представника відповідача на неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, оскільки представник подав таке заперечення з порушенням вимог ч. 2, ч. 8 ст. 83; ст. ст. 178-180 ЦПК України, тому суд не приймає до уваги зазначені докази (а.с. 47-88).

Отже, ксерокопія акту № 4 від 23 липня 2021 року про відсутність працівника на робочому місці є неналежним і недопустимим доказом по справі (а.с. 80).

До того ж, ці заперечення з додатками не направлені для ознайомлення позивачу, що є грубим порушенням припису частини 4 статті 178 ЦПК України.

Водночас, зазначене заперечення є необґрунтованим, а докази, додані до нього, - суд визнає неналежними і недопустимими з наступних підстав.

По-перше, твердження представника відповідача про те, що всупереч ч. 1 ст. 24 та ч. 2 ст. 60-2 КЗпПУ між позивачем та відповідачем не було укладено трудового договору спростовується приписом ч. 11 ст. 60-2 КЗпПУ, яка передбачає, що на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. Такий наказ про переведення ОСОБА_1 на дистанційну роботу був виданий 6 травня 2020 року за № 68/ОД-20 (наказ доданий до заперечення на позовну заяву). Тобто, в даному випадку суд не вбачає порушення ч. 1 ст. 24 та ч. 2 ст. 60-2 КЗпПУ.

По-друге, доводи представника відповідача про те, що позивач без поважних причин не з`явився 20 липня 2021 року для виконання своїх посадових обов`язків на ДП «СПДКВС України (№ 115)», суд розцінює критично та не бере до уваги, оскільки допитаний в якості свідка позивач показав, що отримав вказаний наказ від 13 липня 2021 року № 15/ОД-21 лише 22 липня 2021 року, що також підтверджується роздруківкою із офіційного веб-сайту ДП «Укрпошта» щодо поштового відправлення № 0920101733272 (а.с. 12-13). А згідно вимог ч. 3 ст. 32 КЗпПУ про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці, що було грубо проігноровано роботодавцем.

По-третє, посилання представника відповідача на те, що позивач в період з 28 липня 2020 року по 23 липня 2021 року не виконував своїх обов`язків як юрисконсульт і що на підприємстві відсутня жодна інформація щодо обсягу виконаних робіт юрисконсультом ОСОБА_1 , спростовується показаннями позивача, допитаного в якості свідка, а також листом в.о. директора ДП «СПДКВС України (№ 115)» Олександра Мерзлюка від 5 січня 2021 року за № 3, направленого відповідачем на електронну адресу ОСОБА_1 , в якому його зобов`язано взяти участь у підготовчому засіданні Господарського суду Київської області 12 січня 2021 року о 14 год. 45 хв.; підготувати та подати до Господарського суду київської області відзив на позовну заяву (а.с. 39).

По-четверте, суд також відхиляє твердження представника відповідача, що згідно довідки про результати проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» від 20.08.2021р. № 11-16/11У/21 встановлено, що позивачу в період з 28 квітня 2020 року по 1 листопада 2020 року незаконно нараховувалася заробітна плата, який фактично не виконував ніяких робіт на підприємстві, оскільки допитаний в якості свідка позивач повідомив суду, що він не є адвокатом і не міг представляти інтереси підприємства в судових органах, а ним виконувалася зазначена робота, а саме: складання господарських договорів, погодження господарських договорів, запропонованих контрагентами, підготовка процесуальних документів та контроль а судовими справами, підготовка відповідей на запити органів державної влади, надання усних консультацій тощо. Крім цього, зазначений аудит спростовується і листом в.о. директора ДП «СПДКВС України (№ 115)» Олександра Мерзлюка від 5 січня 2021 року за № 3 (а.с. 39), адресованого ОСОБА_1 про підготовку та подачу відзиву до Господарського суду Київської області на позовну заяву.

Крім цього, зазначена довідка по результати аудиту не підтверджена жодними належними і допустимими доказами, тому суд її не бере до уваги. Натомість, як вбачається із матеріалів справи, позивач був правомірно працевлаштований на підприємство, про що свідчить наказ про прийняття на роботу, і який не оспорюється відповідачем (а.с. 47), а також згідно виписки по картковому рахунку позивачу виплачувалася заробітна плата (а.с. 19-20).

По-п`яте, суд вважає голослівними та відхиляє доводи представника відповідача про те, що відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу, адже ним не надано суду ні витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань, ні ксерокопії повідомлення про підозру.

Суд також не бере до уваги також твердження представника відповідача про те, що відносно бувшого директора підприємства ОСОБА_2 проводиться судовий розгляд кримінального провадження в Кагарлицькому районному суді Київської області за ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки зазначене кримінальне провадження не стосується незаконного звільнення позивача.

Крім цього, суд також враховує умисне невиконання ухвал суду про витребування доказів, у зв`язку з чим було застосовано припис ч. 10 ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. За позовну вимогу немайнового характеру (поновлення на роботі) позивач мав б сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. Ця позовна вимога позивача задоволена повністю, тому відповідач має сплатити судовий збір на користь держави в сумі 908 грн. За позовну вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості по заробітній платі) позивач мав б сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. 80 коп. Ця позовна вимога позивача задоволена повністю, тому відповідач має сплатити судовий збір на користь держави в сумі 908 грн. За позовну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) позивач мав б сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. Ця позовна вимога позивача задоволена повністю. Тому відповідач має сплатити судовий збір на користь держави в сумі 908 грн.

Таким чином, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2 724 грн. (908 грн. * 3= 2724 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволи повністю.

Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) з 23 липня 2021 року на посаді юрисконсульта юридичної групи Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) за сумісництвом на 0, 5 посади.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в розмірі 25 181 грн. (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят одна гривня), з якої мають бути утримані податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 842 грн. 50 коп. (одинадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні 50 коп.), з якого мають бути утримані податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь держави судовий збір в розмірі 2 724 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 з 23 липня 2021 року на посаді юрисконсульта юридичної групи Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) за сумісництвом на 0, 5 посади та стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць в сумі 3 000 грн. (три тисячі гривень) з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)» (09214, Київська область Обухівський (Кагарлицький) район с. Зікрачі; код ЄДРПОУ 08680230) на користь ОСОБА_1 звернути до негайного виконання.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області або безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 8 листопада 2021 року.

Суддя А.В. Кульбаба