ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13547/19

провадження № 2/753/1392/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарями судового засідання Москаленко А. П., Косолап Л. П., Кримчук Я. Р. за участі: позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення дій щодо порушення правил дотримання тиші в нічний час, заборони вчинення дій та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

У липні 2019 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідач) про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення дій щодо порушення правил дотримання тиші в нічний час, заборони включення побутових та інших приладів в нічний час та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 на підставі договору найму мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом останніх 10 років його сусід зверху ОСОБА_3 вчиняє дії, які порушують умови проживання, зокрема, здійснює ремонтні роботи, збирає галасливі компанії, використовує джерела побутового шуму в нічний час. На зауваження позивача відповідач відповідає погрозами, сварками та брутальною лайкою. Неодноразові звернення позивача до правоохоронних органів не дали бажаних результатів, у зв`язку з чим він звертається до суду з даним позовом.

Вимоги про компенсацію моральної шкоди мотивовані тим, що неправомірні дії відповідача спричинили позивачу фізичні та душевні страждання, оскільки через неможливість відпочити у нічний час він нервував, у нього підвищував артеріальний тиск, та він змушений був постійно звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні позивач додатково пояснив, що ймовірно під час здійснення відповідачем ремонтних робіт були допущені порушення технології укладання підлоги, наслідком чого є перевищення встановленого санітарними нормами рівня шуму у належній йому квартирі.

Відповідач заперечив усі наведені позивачем обставини та заявлені до нього вимоги пославшись на те, що наведені позивачем обставини не відповідають дійсності, та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його протиправної поведінки. Вказав, що жодних протиправних дій він та члени його сім`ї не вчиняють, режим тиші в нічний час не порушують, а ремонт у квартирі було проведено з дотриманням усіх технологічних норм. Просив урахувати, що саме позивач систематично допускає протиправні дії щодо його сім`ї, залишаючи в дверях квартири листи з погрозами, безпідставно звертається до державних органів зі скаргами та заявами, які не мають під собою жодного підґрунтя, вчинив напад на його дружину, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

ІІ. Рух справи, процесуальні дії суду та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою від 22.07.2019 суд залишив позов без руху з підстав невідповідності заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

З урахуванням усунених недоліків суд ухвалою від 08.10.2019 відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 06.02.2020.

16.10.2019, 12.11.2019, 27.11.2019, 29.11.2019, 10.12.2019, 12.12.2019, 26.12.2019, 08.01.2020, 09.01.2020 від позивача надішли клопотання та заяви про приєднання письмових доказів.

10.01.2020 від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та заява про залучення свідків.

22.01.2020, 03.02.2020 та 06.02.2020 від позивача надішли клопотання про приєднання письмових доказів та про призначення експертизи.

В судовому засіданні 06.02.2020 суд відмовив у прийнятті письмових доказів з підстав їх подання без дотримання вимог процесуального закону та у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи з підстав невідповідності змісту клопотання вимогам закону та відмови позивача здійснити попередню оплату експертизи, після чого оголосив перерву до 10.04.2020.

10.04.2020 у зв`язку з неявкою сторін та впровадженням на території України карантинних обмежень суд відклав розгляд справи на 01.10.2020.

В судовому засіданні 01.10.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, задовольнив його клопотання про виклик свідків, заслухав вступні промови сторін, дослідив письмові докази та оголосив перерву для виклику свідків до 27.11.2020.

29.10.2020 від позивача надійшло клопотання про витребування письмових доказів.

12.11.2020 від позивача надійшло клопотання про приєднання документів.

В судовому засіданні 27.11.2020 суд прийняв надані позивачем письмові докази, відмовив у задоволенні його клопотання про витребування доказів, допитав свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та оголосив перерву до 18.01.2021.

07.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів.

15.01.2021 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 18.01.2021 суд задовольнив клопотання відповідача про приєднання доказів та продовжив перерву до 12.02.2021.

10.02.2021 від відповідача надійшла заява (клопотання) про поновлення процесуального строку для подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.02.2021 суд відмовив у поновленні відповідачу строку на подання доказів та завершив розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

На підставі договору найму позивач ОСОБА_1 проживає в однокімнатній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Квартира не приватизована і відноситься до державного житлового фонду.

Поверхом вище, в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 , проживає відповідач ОСОБА_3 разом з дружиною та малолітньою дочкою.

Згідно з даними довідки про показники об`єкта нерухомого майна (додатку до технічного паспорту на квартиру відповідача, виготовленого станом на 17.11.2020) площа квартири (загальна площа - 42,0 кв.м., житлова площа - 18,6 кв.м.) змінилася в результаті проведення опоряджувальних робіт, поточного ремонту, уточнення лінійних розмірів та перерахунку площі заскленого балкону з коефіцієнтом 0,8 (а.с. 156-161)..

Щонайменше з березня 2017 р. позивач постійно звертається до різних державних органів та установ зі скаргами на протиправні дії відповідача, у зв`язку з чим між сторонами виник серйозний особистісний конфлікт.

Згідно з відомостями з бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України лише за період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р. позивач 138 разів звертався до органів Національної поліції України (Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві та Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві) з усними та письмовими заявами і скаргами про те, що мешканці квартири АДРЕСА_2 унеможливлюють його проживання у власному помешканні: здійснюють ремонт, що продовжується тривалий час, голосно розмовляють, влаштовують розваги та інші дії (а.с. 128-129, 130-132, 133-135, 136-139).

Розгляд письмових скарг позивача щодо надмірного побутового шуму, гучних кроків по стелі, стуку по стінах, ймовірних сварок, проведення ремонтних робіт здійснювався органами Національної поліції в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», однак обставин, які б свідчили про неправомірність дій відповідача та членів його сім`ї, не було встановлено, що підтверджується змістом листів Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві від 08.10.2020 та від 16.10.2020.

Зі змісту переписки позивача з органами державного архітектурно-будівельного контролю вбачається, що документи дозвільного та декларативного характеру на виконання будівельних робіт у квартирі відповідача не видавались та не реєструвались (а.с. 104, 105-106, 125).

З метою перевірки доводів позивача спеціалістом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було здійснено виїзд до квартири АДРЕСА_2 , проте мешканців квартири вдома не застали, у зв`язку з чим замовнику будівництва ОСОБА_8 (батьку відповідача) було направлено лист щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами та надання доступу до квартири. На призначену дату ОСОБА_8 не прибув і документів не надав, у зв`язку з цим до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві було направлено лист щодо сприяння у проведенні перевірки, проте вказаний лист був залишений без реагування.

Позивач також неодноразово звертався до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зі скаргами на недопустимий рівень шуму в його квартирі через відсутність звукоізоляції у квартирі відповідача, у зв`язку з чим перший заступник голови звернувся до Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій з проханням провести у квартирі відповідача відповідні обстеження та заміри (а.с. 103), проте відомостей про результати розгляду даного звернення суду не надано.

IV. Мотивувальна частина.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, що знайшло своє закріплення у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Відповідно до статей 270, 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

За змістом положень норм 269, 275 цього Кодексу право на безпечне для життя і здоров`я довкілля відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, якими особа володіє довічно, та має право на його захист від протиправних посягань інших осіб у передбачений законом спосіб, а також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

У частині 2 статті 16 ЦК України визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Одним з таких способів є припинення дії, яка порушує право, що застосовується у разі вчинення іншою особою (відповідачем) незаконних дій, спрямованих на порушення належного особі права.

Ще одним способом захисту цивільних прав є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, який пов`язаний з наявністю у особи моральних страждань, що виникли, зокрема, з неправомірних дій (бездіяльності) іншої особи.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначає стаття 23 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, фізична особа зазнала у зв`язку у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення особистих немайнових прав, визначено статтею 280 цього Кодексу.

За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання (частина перша статті 382 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 2 статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого.

Водночас у вказаній нормі законодавець встановлює застереження, за яким власник наділяється таким правом лише за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Стаття 13 ЦК України, яка визначає загальні засади та межі здійснення цивільних праві, покладає на особу обов`язок утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині та містить правило про заборону зловживання суб`єктивним правом шляхом вчинення певних дій з наміром завдати шкоди іншій особі.

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, регулює Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Стаття 24 цього Закону забороняє гучний спів і галас, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів з двадцять першої до восьмої години на захищених об`єктах, до яких, зокрема, належать житлові будинки. Така заборона поширюється також на святкові й неробочі дні.

Згідно з цією нормою проведення на захищених об`єктах ремонтних робіт, що супроводжуються шумом, забороняється у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм цілодобово.

Пунктом 9 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, також передбачено, що у приміщеннях житлових будинків заборонено, зокрема, голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години; проводити у робочі дні з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. Власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення ремонтних робіт, зобов`язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Рівень шуму, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не повинен перевищувати санітарних норм.

Гранично дозволений рівень шуму закріплений у Державних санітарних нормах допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови (наказ від 22.02.2019 № 463).

Так, допустимі рівні звуку в приміщеннях визначаються за рівнем звукового тиску постійного шуму (дБА) та критеріями шуму (NC).

Зокрема, у житлових приміщеннях допустимий рівень шуму вдень (з 08:00 год. до 22:00 год.) - 40 дБА, а вночі (22:00 год. до 08:00 год.) - 30 дБА. При цьому максимальний рівень вдень - 55 дБА, вночі - 45 дБА.

Згідно з принципом змагальності, який є одним з основних принципів (засад) цивільного судочинства,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 12, 81 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом норм статей 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості і об`єктивності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77 ЦПК України).

Зважаючи на те, що предметом даного позову є вимоги про припинення дій, які порушують право позивача на належні, безпечні і здорові умови проживання, та відшкодування завданої порушенням цього права моральної шкоди, саме на позивача покладається тягар доказування протиправності дій відповідача, настання шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача та членів його сім`ї та недотримання будівельних норм і правил при здійсненні ремонтних робіт у квартирі відповідача рівень шуму у його житлі цілодобово перевищує санітарні норми, проте жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин не надав.

Суд роз`яснював позивачу право заявити клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення рівня шуму в його житлі та відповідності виконаних у квартирі відповідача ремонтних робіт та використаних матеріалів вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також наслідки не вчинення ним цієї процесуальної дії, проте від проведення експертизи він відмовився.

Надані на підтвердження вимог позову копії численних заяв та скарг позивача до правоохоронних та інших державних органів суд відхиляє як належні докази, оскільки за результатами їх розгляду не було встановлено обставин, які відносяться до предмету доказування у даній справі.

Суду не надано доказів, які б свідчили про те, що ремонтні роботи у квартирі відповідача були пов`язані з втручанням в несучі конструкції і/або інженерні системи загального користування, що за чинним законодавством потребує дозволу контролюючих органів, а відтак факт відсутності у відповідача дозвільних документів не має значення для вирішення даної справи.

Отже на підставі оцінки наведених сторонами аргументів і наданих ними доказів суд дійшов висновку про недоведеність наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а відтак є недоведеними і вимоги позову про припинення дії, яка порушує право, та відшкодування моральної шкоди.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За загальним правилом, встановленим статтею 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Зважаючи на результат розгляду справи та ненадання доказів понесення відповідачем судових витрат, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом припинення дій щодо порушення правил дотримання тиші в нічний час, заборони вчинення дій та відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: