ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Херсон

Справа №766/17244/20

Провадження №22-ц/819/1377/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач)

судді: Базіль Л.В.

Приходько Л.А.

секретар судового засідання: Дундич А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Рядчої Т.І.,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Укрпошта» про захист прав споживачів.

В обґрунтуваннямпозовних вимогзазначив,що 12 червня 2020 року ним у поштовому відділенні 73002 АТ «Укрпошта» було відправлено рекомендовану бандероль №RС067884294UA до Великобританії, за здійснення послуг з пересилання якої проведена оплата в сумі 159,60грн., що підтверджується відповідним касовим документом.

Таким чином, між ним та АТ "Укрпошта" виникли договірні відносини, які полягали у тому, що він, як відправник, замовив послугу з перевезення поштового відправлення, а поштовий оператор зобов`язався доставити поштове відправлення отримувачу у непошкодженому вигляді.

Проте замовлена послуга виконана не була, поштове відправлення №RС067884294UA адресату не доставлено. Для розшуку цього відправлення він, у передбаченому законом порядку, звертався до АТ «Укрпошта», однак відповідачем вимоги статті 154 Регламентів Всесвітньої поштової конвенції щодо його розшуку не виконано.

Сума відшкодування за втрату одного рекомендованого відправлення згідно п.23.2.1 Всесвітньої поштової конвенції становить 30 СПЗ та вартість сплаченої послуги з пересилання, за виключенням рекомендованого збору .

Пославшись на те, що відповідач внаслідок неналежного виконання умов договору порушив його права як споживача послуг, що виразилось у недоставлені поштового відправлення №RС067884294UA адресату, ОСОБА_1 просив стягнути з АТ «Укрпошта» на його користь відшкодування у розмірі 1331,28грн. та понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 2600,00грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалено стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 відшкодування за неналежне виконання договірних зобов`язань з доставлення поштового відправлення №RС067884294UA у розмірі 1331,28грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1950,00грн.

Стягнутий з АТ «Укрпошта» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00грн.

В апеляційній скарзі АТ «Укрпошта», посилаючись на неправильне застосуваннясудом нормматеріального правата порушеннянорм процесуальногоправа,просить рішення суду від 27 квітня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенніпозовних вимогвідмовити.

Скарга обґрунтована тим, що згідно актів Всесвітнього поштового Союзу АТ «Укрпошта» не має законних підстав для сплати позивачу відшкодування за втрату міжнародного поштового відправлення №RС067884294UA, оскільки рекламація позивача відхилена і надійшло повідомлення про вручення одержувачу поштового відправлення, що підтверджується посвідченим належним чином перекладом листування з оператором країни-отримувача Сполученого Королівства, відповідно до змісту якого відправлення було доставлено отримувачу 31 липня 2020 року без доказу доставки через поточну ситуацію з Covid-19.

Крім того, апелянт наголошує на тому, що позивачем при замовленні послуги з пересилання міжнародного поштового відправлення послуга з отримання ним повідомлення про отримання цього відправлення не замовлялась та не оплачувалась.

Товариство вказало, що за приписами п.129 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання наданих ним послуг несе відповідальність перед користувачами послуг згідно із законом. Разом з цим, відповідальність особи у вигляді обов`язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між поведінкою і збитками, вини. Позивачем у справі не доведено факт заподіяння йому збитків з вини товариства, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

На думку апелянта, розгляд позовної заяви повинен відбуватися за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача по справі, у відповідності до положень ст. 27 ч.2ЦПК України. Оскільки місцезнаходженням відповідача АТ «Укрпошта» є м. Київ, вул. Хрещатик, 22, то розгляд позовної заяви мав здійснюватися Шевченківським районним судом м. Києва.

Відносно судового збору в апеляційній скарзі зазначається, що суд безпідставно звільнив позивача від його сплати, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин застосуванню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вказавши про законність та обґрунтованість судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зазначив,що незважаючина підтвердженняоператора країнипризначення провручення відправленняодержувачу,відповідачем небуло виконановимоги п.2.9 ст. РК154, а саме не надано підтвердження про вручення поштового відправлення №RС067884294UA належному адресатові.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та зібранні докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2020 року ОСОБА_1 сформований список згрупованих поштових відправлень (бандеролей) до різних країн світу через оператора АТ «Укрпошта», за що здійснено оплату послуг за пересилання у загальному розмірі 798,00грн, що підтверджується виданим касовим чеком (а.с. 4,5).

16 липня 2020 року позивач звернувся до АТ "Укрпошта" із заявою про розшук одного із відправлених ним 12 червня 2020 року поштових відправлень, а саме №RС067884294UA, за яке ним було сплачено кошти за послугу з пересилання у розмірі 159,60грн., через недоставляння його належному отримувачу (а.с.7).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки АТ «Укрпошта»не надало доказіввручення одержувачу спірного поштового відправлення, тому відповідальність у вигляді сплати відшкодування на користь позивача за його втрату покладається на відповідача.

Проте погодитись з висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Користувачі послуг поштового зв`язку (користувачі) фізичні та юридичні особи, які користуються послугами поштового зв`язку (ст. 1 ЗУ «Про поштовий зв`язок»).

Сторонами в ході розгляду справи не заперечувалося існування між ними договірних відносини щодо надання послуг міжнародного поштового зв`язку.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Акціонерне товариство «Укрпошта», як український національний поштовий оператор, здійснює свою діяльність відповідно доЗакону України «Про поштовий зв`язок», Правил надання послуг поштового зв`язку, Порядку та умов надання послуг з пересилання міжнародних поштових відправлень, Всесвітньої поштової конвенції, яка ратифікована Україною.

За втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 23 Конвенціїза винятком випадків, передбачених у статті 24, призначені оператори відповідають за: втрату, крадіжку чи пошкодження рекомендованих відправлень, простих посилок і відправлень з оголошеною цінністю; повернення рекомендованих відправлень, відправлень з оголошеною цінністю і простих посилок, про причину недоставлення яких не повідомлено.

Згідно з пунктом 1 статті 24 Конвенції призначені оператори не несуть відповідальності за рекомендовані відправлення, посилки та відправлення з оголошеною цінністю, вручення яких вони здійснили відповідно до умов, установлених їхніми внутрішніми правилами, для відправлень тієї самої категорії. Однак відповідальність зберігається: якщо крадіжка чи пошкодження встановлені або до доставки, або під час вручення відправлення; якщо внутрішнє законодавство це дозволяє, адресат або, в належному випадку, відправник під час повернення відправлення в місце подання робить застереження стосовно прийняття розкраденого чи пошкодженого відправлення; якщо внутрішнє законодавство це дозволяє й рекомендоване відправлення доставляється в поштову скриньку, але одержувач заявляє про неодержання відправлення; якщо одержувач або, у випадку повернення до місця подання відправник посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, незважаючи на отриману належну розписку, негайно заявляє призначеному оператору, який видав відправлення, про виявлення ним крадіжки чи пошкодження. Він надає доказ того, що крадіжка або пошкодження не сталися після видачі.

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилається на той факт, що направлене ним поштове відправлення №RС067884294UA не було доставлено адресату внаслідок неналежного виконання АТ «Укрпошта» договірних зобов`язань, а тому вважає його вкладення втраченим та просив стягнути суму відшкодування з відповідача.

Представник АТ «Укрпошта», заперечуючи факт втрати спірного поштового відправлення, вказував на те, щотовариство належним чином виконало взяті на себе зобов`язання з пересилання міжнародного поштового відправлення. На підтвердження цих обставин надав до суду першої інстанції переклад листування з призначеним оператором Сполученого королівства Великої Британії з приводу детальної інформації доставки поштового відправлення №RС067884294UA, з якого вбачається, що спірне поштове відправлення було доставлено одержувачу 31 липня 2020 року без доказу доставки через поточну ситуацію з Covid-19 (а.с.45).

Відповідно до статті 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною першоюст.81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Проаналізувавши зібрані у справі докази, колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами, що направлене ним міжнародне відправлення №RС067884294UA має статус втраченого, оскільки твердження позивача про втрату бандеролі спростовується наданим відповідачем листуванням про зворотне з призначеним оператором Сполученого королівства Великої Британії. Крім того, згідно пункту 1 статті 24 Конвенції про втрату пересилання, невідповідність або пошкодження вкладень повинен заявити його одержувач, однак інформація про те, що одержувач бандеролі №RС067884294UA в установленому законом порядку заявляв про її втрату відсутня.

Посилання ОСОБА_1 у відзивіна апеляційнускаргу нате,що взятіна себезобов`язання зпересилання поштовоговідправлення №RС067884294UAвідповідачем невиконано черезвідсутність підтвердженнявручення цьогорекомендованого відправлення,колегія суддівоцінює критично,оскільки згідноп.1ст.РК141Регламенту поштовоїкореспонденції Всесвітньоїпоштової конвенціїтака послугає додатковооплачуваною тапотребу вїї замовленнівизначає виключновідправник, зазначивши про на адресній стороні відправлення шляхом проставлення літер «А.R», однак, як вбачається з долученого до матеріалів справи позивачем списку згрупованих поштових відправлень (бандеролей), послуга з отримання ним повідомлення про вручення поштового відправлення №RС067884294UA ним не замовлялася та не оплачувалася.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з АТ «Укрпошта» відшкодування за втрату рекомендованого поштового відправлення №RС067884294UA, так як його втрата спростовується наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції не дав належної оцінки, та, як наслідок дійшов помилкового висновку про задоволення заявлених вимог позивача, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції про стягнення з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди в порядку ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, з прийняття у справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо доводів апеляційної скарги АТ «Укрпошта» про порушення судом першої інстанції вимог територіальної підсудності, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Статтею 95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру .

Отже, обсяг повноважень відособленого підрозділу юридичної особи на здійснення у суді повноважень сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Колегія суддів відзначає, що юридичну особу в цивільних відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. При цьому, стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, про що й заявлено в позові.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Акціонерне товариство «Укрпошта», код ЕДРПОУ 21560045; місцезнаходженням є: 01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 22.

В графі відокремлені підрозділи юридичної особи міститься інформація, у тому числі, про відокремлений підрозділ: Херсонську дирекцію Акціонерного товариства «Укрпошта», код ЄДРПОУ ВП 22740252, місцезнаходження: 73000, м.Херсон, проспект Ушакова, 41.

Частиною 7 статті 28 ЦПК України визначено, що позови, які виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи за вибором позивача можуть пред`являтися за їх місцезнаходженням.

Отже, у випадку наявності спору, який випливає з діяльності відокремленого підрозділу юридичної особи, позов, за вибором позивача, може бути пред`явлений до місцевого суду, юрисдикція якого поширюються на відповідну територію місцезнаходження такого підрозділу, а відтак доводи апеляційної скарги щодо порушення судом правил підсудності розгляду справи є неспроможними.

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд має змінити й розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено з матеріалів справ, ОСОБА_1 не сплачував судовий збір при зверненні до суду, зазначивши про те, що ним пред`явлений позов на захист його прав, як споживача.

Суд апеляційної інстанції з такою позицією позивача не погоджується і вважає доводи апеляційної скарги АТ «Укрпошта» в цій частині обґрунтованими, оскільки між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини щодо надання послуг міжнародного поштового зв`язку, а саме щодо розшуку міжнародних поштових відправлень, регламентних виплат за втрачені відправлення, відповідальності поштового оператора, які регулюються положеннями Всесвітньої поштової конвенції, Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Заключного протоколу Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про поштові платіжні послуги, які затверджені Указом Президента України №316/2017 від10 жовтня 2017 року.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2019 року по справі №766/12624/18 вказав, що при розгляді справ про надання міжнародних поштових послуг АТ «Укрпошта» не є єдиним виконавцем, оскільки доставку кореспонденції забезпечують оператори інших країн, на яких не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а застосуванню підлягає ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.23 Конвенції, яка визначає відповідальність призначених операторів за завдані збитки.

Вирішуючи питання про перерозподіл судових витрат, колегія суддів враховує, що при зверненні із позовом до суду у цій справі позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 840,80грн. Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави слід покласти на ОСОБА_1 .

Крім того, стягненню з ОСОБА_1 на користь відповідача підлягають судові витрати у розмірі 1261,20грн., пов`язані із оплатою АТ «Укрпошта» судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрпошта» задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 квітня 2021 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про захист прав споживачів, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» судові витрати у сумі 1261,20грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.В. Базіль

Л.А. Приходько