Провадження № 2/742/1259/21

Єдиний унікальний № 742/2815/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2021 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатова Людмила Леонідівна про захист прав споживачів, визнання зобов`язань за кредитним договором та іпотеки припиненими, скасування державної реєстрації прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з уточнюючою позовною заявою, в якій просить визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №83, укладеного 09.07.2003 між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Демарк», у зв`язку з їх виконанням останньою. Визнати припиненою заставу за договором застави, укладеного 14.07.2003 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003, посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №7582. Скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна кВ. АДРЕСА_1 , що зареєстроване за договором застави, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41580665 та за №41580625. Припинити обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна вище зазначеної квартири.

Свій позов мотивує тим, що 09.07.2003 між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Демарк» було укладено кредитний договір №83, відповідно до умов якого банк надав останній кредит у розмірі 12000,00 грн. з терміном повернення до 06.07.2004. На забезпечення виконання договірних зобов`язань з повернення кредиту між позивачем та банком 14.07.2003 було укладено договір застави, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л. та зареєстрований в реєстрі за №7582. Згідно якого, в заставу банку, позивач передала належні їй на праві власності житлові кВ. АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Позивач належним чином та у встановлений термін виконала взяті на себе зобов`язання, кредит повернула в повному обсязі, в зв`язку з чим, банк повідомив її, що направить до нотаріуса, яка посвідчувала договір застави повідомлення про припинення застави в зв`язку з виконанням у повному обсязі позивачем зобов`язань за кредитним договором №83. Проте, 20.04.2021 державний реєстратор Управління адміністративних послуг Прилуцької міської ради повідомила позивача, що на належні їй квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване обтяження запис за №41580665 на підставі договору застави від 14.07.2003. При зверненні позивача до приватного нотаріуса Ігнатової Л.Л. з приводу наявності в Державному реєстрі запису про обтяження та його вилучення, остання повідомила, що згідно архівної нотаріальної справи банк не направляв повідомлення про сплату кредиту і припинення обтяження, а тому таке не було нею знято. Тобто вбачається, що банк не виконав взяте на себе зобов`язання з припинення застави шляхом направлення нотаріусу повідомлення про сплату кредиту та знання обтяження у встановленому на той час порядку. Оскільки права позивача є порушеними, то вона змушена звернутись за захистом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте її представник подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з`явився та не надав відзив на позовну заяву у строк передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився також, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.

Приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатова Л.Л. в судове засідання не з`явилася, проте надіслала заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 вважає обґрунтованими та не заперечує проти задоволення позову.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що 09.07.2003 між позивачем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк» було укладено кредитний договір №83, згідно умов договору банк надав, а позивач отримала кредит у розмірі 12000,00 грн. під 22% річних з терміном повернення до 06.07.2004 року.

На забезпечення виконання договірних зобов`язань з повернення кредиту між позивачем та банком було укладено договір застави від 14.07.2003, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Людмилою Леонідівною, зареєстрований в реєстрі за №7582. Згідно вказаного договору в заставу банку позивач передала належні їй на праві власності житлові квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (а.с.15-21).

Позивач належним чином та у термін визначений кредитним договором виконала взяті на себе зобов`язання з повернення коштів банку. Після повернення кредиту банк повідомив ОСОБА_1 , що направить до приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатової Л.Л., яка посвідчувала договір застави від 14.07.2003, повідомлення про припинення застави в зв`язку з виконанням у повному обсязі позивачем зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003.

20.04.2021 після проведення реєстрації права власності на реконструйовані шляхом об`єднання належних позивачу на праві власності кВ. АДРЕСА_4 з належною на праві власності її сину, третій особі - ОСОБА_3 кВ. АДРЕСА_5 з присвоєнням єдиної адреси кВ. АДРЕСА_1 (а.с.23), державний реєстратор Управління адміністративних послуг Прилуцької міської ради повідомила позивача, що на об`єднану квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване обтяження запис за №41580665 на підставі договору застави від 14.07.2003., що також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №257051674 від 18.05.2021 (а.с.26).

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатової Людмили Леонідівни з приводу наявності в Державному реєстрі запису про обтяження та його вилучення, остання повідомила, що згідно архівної нотаріальної справи банк не направляв повідомлення про сплату кредиту і припинення обтяження, а тому таке не було нею знято.

На момент укладення кредитного договору №83 від 09.07.2003 та договору застави від 14.07.2003 діяв Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 та Закон України «Про заставу» від 02.10.1992, якими сторони і керувались при укладенні зазначених договорів.

З 01.01.2004 набув чинності Цивільний кодекс України.

Відповідно доп.4Прикінцевих таперехідних положеньЦивільний кодексУкраїни застосовуєтьсядо цивільнихвідносин,що виниклипісля набранняним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п.1 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку» цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Підпунктом 4 п.3 розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про іпотеку» внесено зміни до законодавчих актів України зокрема виключено розділ II Закону України «Про заставу» під назвою Іпотека.

Оскільки зобов`язання сторін за кредитним договором та договором застави продовжували діяти після набрання чинності 01.01.2004 Цивільним кодексом України та Законом України «Про іпотеку», то при врегулюванні спірних правовідносин підлягають застосуванню саме зазначені законодавчі акти.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1) ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до абз.2, 5 ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.17Закону України«Про іпотеку» іпотека припиняється у разі зокрема припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно п.1) ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі зокрема припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач стверджує, що вона належним чином та у повному обсязі виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №83 від 09.07.2003, а саме повернула банку грошові кошти у сумі 12000,0 грн. та нараховані за договором відсотки у термін визначений кредитним договором, тобто до 06.07.2004. Нажаль документально підтвердити виконання свого зобов`язання позивач позбавлена можливості, оскільки з часу виконання своїх зобов`язань за кредитним договором пройшло більш ніж 17 років.

В свою чергу, будь-яких судових проваджень за позовом банку до позивача з приводу невиконаних зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003, будь-яких виконавчих проваджень з приводу виконання судових рішень, виконавчих написів нотаріуса тощо з приводу невиконаних зобов`язань за цим кредитним договором, не існує, що підтверджує доводи позивача про виконання нею своїх зобов`язань за кредитним договором та їх припинення з цих підстав. Дане твердження також підтверджується відповіддю Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) №19.14-32/20245 від 21.05.2021 за результатами моніторингу Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, арешт на майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 державним виконавцем не накладався. Рішень судів та інших органів про стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичних та юридичних осіб на виконанні у відділі станом на 21.05.2021 - не перебуває (а.с.28).

Згідно наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «Банк «Демарк» була відкрита ліквідаційна процедура, визначено уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію банку і банк ліквідовано 23.01.2020.

Позивач звернулась з заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України з проханням вирішити питання щодо направлення приватному нотаріусу Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовій Л.Л. повідомлення про сплату ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором №83 від 09.07.2003, для зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеного на підставі договору застави, реєстраційний номер 7582 від 14.07.2003.

Проте, згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №49-036-8897/21 від 01.07.2021 вбачається, що відповідно до ст.521 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ПАТ «Банк «Демарк» здав, а архів Національного банку України прийняв на зберігання всі документи банку, а також довідковий апарат до них. Про приймання-передавання документів на зберігання до архіву Національного банку України складено відповідні акти. Також зазначено, що згідно «Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання», затвердженого Правлінням Національного банку України від 20.06.2019 року №80, строки зберігання окремих видів документів тимчасового зберігання складають 1, 3, 5, 10 років. Відповідно до постанови Національного банку України №130 від 27.11.2018 року «Про затвердження Правил застосування переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України» термін зберігання первинних документів за кредитними та депозитними операціями в банках, які видали кредит або розмістили депозит згідно статті №117 складає п`ять років після погашення кредиту, повернення депозиту (а.с.29).

На підставі викладеного Фонд вказує про відсутність всіх первинних документів Банку «Демарк», а також про припинення повноважень Фонду, які ліквідатора в зв`язку ліквідацією Банку «Демарк» 23.01.2020 року, зокрема і щодо видачі документів.

Згідно відповіді Національного банку України №20-0006/59412 від 02.07.2021 вбачається, що документи (кредитний договір та договір застави) на ім`я ОСОБА_1 в описах архівних справ Банк «Демарк» не зазначені. У документах Банку, а саме: листуванні та пропозиціях з реалізації активів, звітності (паспорт, звіт ліквідатора та ін.. Фонду) за 2017-2019 роки, інформація по запитуваним документам відсутня. Крім того, у поданому Фондом до Національного банку України звіті уповноваженої особи Фонду про завершення ліквідаційної процедури Банку та додатках до нього відсутня інформація щодо кредитного договору ОСОБА_1 . Також Національний банк України у своїй відповіді повідомляє, що не являється правонаступником Банку «Демарк» і надання довідок із порушеного питання не передбачено нормативними документами Національного банку (а.с.30-31).

Отже, з вище зазначених відповідей вбачається, що на момент тимчасової адміністрації Банку «Демарк», а також на час його ліквідаційної процедури у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була відсутня будь-яка інформація та документи щодо невиконання зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003, що підтверджує доводи позивача, що вона виконала зобов`язання за кредитним договором №83 від 09.07.2003 року і після погашення нею кредиту в липні 2004 року документи пов`язані з кредитним договором №83 від 09.07.2003 та договором застави від 14.07.2003 були знищені банком в зв`язку з закінченням строку їх зберігання.

Відповідно до п.6 договору застави від 14.07.2003 договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення, і дія його може бути припинена у разі виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань за основним договором.

Отже, оскільки основне зобов`язання за кредитним договором №83 від 09.07.2003, є припиненим в зв`язку з його повним та належним виконанням позивачем, то іпотека (застава), яка має похідний характер від основного зобов`язання, в силу наведених вище норм матеріального права є припиненою з дня припинення основного зобов`язання, тобто кінцевого терміну повернення коштів за кредитним договором, який становить 06.07.2004.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №522/407/15-ц та у постанові від 27.03.2019 у справі №711/4556/16-ц прийшла до висновку, що при належному виконанні у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором, припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1) ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстраціяобтяжень проводитьсяна підставі зокрема судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до абз.12 пп.5.1. п.5 глави 15 Порядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженого наказомМіністерства ЮстиціїУкраїни від22.02.2012року №296/5 нотаріус знімає заборону відчуження майна зокрема за рішенням суду.

Враховуючи те, що ВАТ «Банк «Демарк», яке являлось обтяжувачем щодо майнових прав ОСОБА_1 , після виконання нею зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003 самостійно не здійснило дій спрямованих на припинення обтяження на предмет застави, а також враховуючи, що ВАТ «Банк «Демарк» ліквідувалось, то суд вбачає наявні підстави для ухвалення рішення про скасування державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно заборони на відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , що зареєстроване за договором застави, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Банк «Демарк», нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л. 14 липня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за №7582, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41580625 та №4150625, з одночасним припиненням обтяження у вигляді заборони на відчуження, в зв`язку з чим пзов підлягає повному задоволенню.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі №1-26/2011 від 10.11.2011 в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII з наступними

змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.п.17, 22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, а оскільки позивач, відповідно до чинного законодавства звільнений від сплати судового збору, то його слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 76, 81, 102, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 352, 354ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових Стрільців, 17, м.Київ, ЄДРПОУ 21708016), треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ), приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатова Людмила Леонідівна( АДРЕСА_7 ) про захист прав споживачів, визнання зобов`язань за кредитним договором та іпотеки припиненими, скасування державної реєстрації прав задовольнити повністю.

Визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором №83, укладеного 09 липня 2003 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», у зв`язку з їх виконанням.

Визнати припиненою заставу за договором застави, укладеного 14 липня 2003 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк» на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №83 від 09.07.2003, посвідченого 14 липня 2003 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за №7582.

Скасувати державну реєстрацію обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , що зареєстроване за договором застави, укладеного 14 липня 2003 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л., 14 липня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за №7582, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41580665, підстава для державної реєстрації: договір застави, серія та номер: 7582, виданий 14.07.2003, видавник: Приватний нотаріус, ОСОБА_4 , та за №41580625, підстава для державної реєстрації: повідомлення про накладення заборони, серія та номер: №184, виданий 15.07.2003, видавник: Приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатова Л.Л., договір застави, реєстр №7582 від 14.07.2003р.

Припинити обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 , що зареєстроване за договором застави, укладеного 14 липня 2003 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк», нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовою Л.Л., 14 липня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за №7582, записи за №41580665 та №41580625.

Стягнутиз Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул.Січових Стрільців, 17, м.Київ, ЄДРПОУ 21708016) на користь держави судові витрати у розмірі 908( дев`ятсот вісім ) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленим цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Ільченко