ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2021 Справа №607/11918/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000671 від 20 травня 2021 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, котрий зі слів проживає по АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 грудня 2020 року за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження волі, звільненого від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

20 травня 2021 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев в Регіональному ландшафтному парку «Загребелля», який визнано об`єктом природо-заповідного фонду відповідно до рішення Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994, що знаходиться у м. Тернополі та частину якого передано під охорону відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконну порубку дерев, не маючи на те спеціального дозволу та відповідних документів, всупереч вимогам ст. 36 Лісового кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та постанови КМУ від 16 травня 2007 № 733 «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок», знаходячись в лісових насадженнях на території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», частину якого передано під охорону відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради та який знаходяться у межах м.Тернополя, 20 травня 2021 року, точніший час не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно протиправно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, за допомогою ручної пили з ручкою червоного кольору, з наклейкою жовтого кольору та написом на ній «50», яку заздалегідь взяв з собою, незаконно відділив від кореню до ступеню припинення росту дерева породи «Граб» кількістю 2 шт.

В подальшому, у зв`язку з тим, що у ОСОБА_3 поламалася ручна пила під час зрізання третього дерева, він, продовжуючи злочинний умисел доламав, та таким чином відділив від кореню до ступеню припинення росту ще одне дерево породи «Граб», яке росло в межах регіонального ландшафтного парку Загребелля, який знаходиться на території міста Тернополя.

Своїми умисним діями, які виразились у незаконній порубці дерев на об`єкті природно-заповідного фонду, ОСОБА_3 спричинив шкоду навколишньому природному середовищу шляхом порушення законодавства про природно-заповідний фонд в розмірі 246 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав в повному обсязі.

По суті провадження повідомив, що він дійсно в парку на масиві «Дружба» у м.Тернополі в травні цього року здійснив порубку дерев. В той час коли здійснював порубку, був виявлений працівниками поліції. Дерева рубав для заготівлі дров.

Працівниками поліції був виявлений вже в той момент, коли закінчив порубку і хотів забирати дерева до місця свого проживання. Вирішив не втікати, щоб не було гірших наслідків, і зізнався працівникам поліції у своєму вчинку.

Він усвідомлював, що вчинення правопорушення під час дії іспитового строку за попереднім вироком загрожує йому негативними наслідками, однак сподівався, що таке його діяння не буде виявлене.

У скоєному щиро розкаюється. Просить його суворо не карати.

Представник потерпілого ОСОБА_5 подав на адресу суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, додатково у ній зазначивши, що не має претензій до ОСОБА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев на об`єкті природно заповідного фонду.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, той факт, що злочин вчинений під час дії іспитового строку за попереднім вироком, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання у вигляді обмеження волі, в тому числі із врахуванням положень ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Разом з тим, враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини, відсутність претензій з боку потерпілого, відсутність обставин, котрі б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання в мінімально можливому розмірі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 необхідно рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставіст. 71 КК Українидо покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від24 грудня 2020 року у виді 1 місяця обмеження волі і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1