Справа № 157/34/20 Провадження №11-кп/802/650/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:ч.2 ст. 125 КК України Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2019 року за №12019030090000569, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року кримінальне провадження №12019030090000569, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2019 року щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що оскільки потерпілий ОСОБА_9 , будучи єдиною особою, наділеною процесуальним правом підтримання приватного обвинувачення в суді, помер, такий факт за своїм правовим наслідком прирівнюється до відмови від обвинувачення, як безумовної підстави для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, згідно до положень ч.4 ст.26 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати на підставах, передбачених ст.409, 412 КПК України, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що за правовим змістом процесуальних норм, що регламентують процедуру розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, в тому числі ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284, ч.1 ст.477 КПК України, виключно тільки потерпілий (його представник) наділений правом ініціювати притягнення винного до кримінальної відповідальності, а в подальшому відмовитися від обвинувачення, що повинно бути підтверджено відповідним волевиявленням останнього про небажання продовжувати будь-який розгляд кримінального провадження.

Разом з тим, під час розгляду провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в суді встановлено факт смерті потерпілого ОСОБА_9 , що унеможливлює в судовому засіданні будь-яке волевиявлення потерпілого, а тому у суду не було законних підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Заслухавши доповідача, який доповів основні доводи та зміст оскарженої ухвали суду, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, просила ухвалу суду скасувати, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідност.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог Закону суд першої інстанції не дотримався, ухвала суду, яка оскаржується, не відповідає зазначеним вимогам, оскільки, на велике переконання апеляційного суду, постановлена судом з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, оскільки потерпілий ОСОБА_9 помер, та такий факт, на думку суду першої інстанції, за своїм правовим наслідком ототожнюється з відмовою останнього від обвинувачення, як безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, згідно до положень ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Однак, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч.1 ст.477 КПК України, може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч.4 ст.26, п.7 ч.1 ст.284 цього Кодексу підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством).

Згідно правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 288/1158/16-к, провадження № 13-28кс19), зміст ч.1 ст.477 КПК України у системному зв`язку із ч.4 ст.26 і п.7 ч.1 ст.284 зазначеного Кодексу зводиться до того, що обов`язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності. Подана до правоохоронних органів заява потерпілого є вираженням його ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоди, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.

У розумінні наведених положень кримінального процесуального закону під відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальних правопорушеннях, зокрема, передбачених ст.125 КК України, варто розуміти лише беззастережне волевиявлення про непритягнення винного до кримінальної відповідальності і припинення розпочатої процедури його кримінального переслідування. Відповідна заява є проявом того, що потерпілий не бажає втручання держави у кримінально-правовий конфлікт і обирає альтернативний шлях його вирішення.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_9 , звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення з боку його сина ОСОБА_8 , тим самим він виразив своє ставлення до події злочину, особи, що його вчинила, й обраного способу реагування. Заява потерпілого свідчить про його рішення захистити власні інтереси шляхом здійснення кримінального провадження. В подальшому аж до смерті потерпілий від обвинувачення не відмовлявся.

Разом з тим, суд першої інстанції прирівняв смерть потерпілого до відмови від обвинувачення та, як наслідок, закрив кримінальне провадження відповідно до п.7 ч.1 ст.284 КПК України, що є помилковим, оскільки ці обставини не є тотожними.

Крім того, з ухвали суду та технічного засобу фіксації судового засідання вбачається, що 13 липня 2021 року суд з власної ініціативи поставив на обговорення учасникам судового провадження питання про закриття кримінального провадження у зв`язку з смертю потерпілого. Така позиція суду є неприпустимою виходячи з наступного.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа №439/397/17, провадження № 13-66кс18), право на відмову від обвинувачення - це особисте право потерпілого, воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане, в тому числі й суду.

За нормами чинного КПК особливістю кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є лише те, що необхідною умовою його здійснення є виражене у процесуальній формі бажання потерпілого щодо кримінального переслідування винного: провадження розпочинається лише за заявою потерпілого, відмова якого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття справи (крім кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних з домашнім насильством). В іншій частині, в тому числі щодо кола осіб, уповноважених відкривати кримінальне провадження, процедури збирання доказів, пред`явлення обвинувачення в обвинувальному акті та підтримання його прокурором у суді, нормами цього Кодексу особливостей не встановлено.

Тим самим законодавець створив сприятливіші умови для захисту прав і законних інтересів особи, котра зазнала шкоди від злочину, шляхом покладення юридично значущих дій на службових осіб компетентних органів, котрі є фахівцями у галузі права і володіють значно більшими ресурсами та ширшими можливостями для якісного доведення перед судом правової позиції обвинувачення.

Право потерпілого на звернення до правоохоронних органів у формі приватного обвинувачення кореспондує конституційний обов`язок держави в особі компетентних органів захистити порушені права і свободи постраждалої людини в установленій законом формі, зокрема з дотриманням визначеної КПК процедури встановити дійсні обставини справи і в разі підтвердження факту злочинного діяння надати йому юридичну оцінку відповідно до норм КК України.

Беручи до уваги, що потерпілий ОСОБА_9 помер та, як наслідок, не може підтримувати обвинувачення, від якого він не відмовлявся, прокурор в межах своїх повноважень, визначених Законом України Про прокуратуру та КПК України, підтримувати обвинувачення в суді є обов`язком прокурора.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які регламентують процедуру закриття кримінального провадження у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, передбаченої п.7 ч.1 ст.284 КПК України, що, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення.

Між тим, як встановлено матеріалами провадження потерпілий ОСОБА_9 був батьком обвинуваченого ОСОБА_8 , а положення п. 7 ч. 1ст.284КПК України містять пряму заборону закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством.

Питання віднесення злочину, пов`язаного з домашнім насильством при відмові потерпілого від обвинувачення, було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, і згідно правової позиції якої злочином, пов`язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованійстатті (частині статті) ККяк ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1ст. 284 КПК України заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов`язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред`явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.

Таким чином, закриття кримінального провадження №12019030090000569, у якому дії обвинуваченого кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 КК України, яке в даному випадку є проступком, пов`язаним із домашнім насильством, адже вчинене щодо близького родича, з підстав п. 7 ч. 1ст.284КПК України, в силу наведеного, є недопустимим.

Колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ст.415 КПК України та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125 КК України, у суді першої інстанції, в ході якого слід усунути зазначені порушення закону, ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 409, 415, 419 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 13 липня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2019 року за №12019030090000569, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді