Справа № 629/6186/21

Провадження № 2/629/1643/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Жмуд Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості з виплат на відрядження,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості з виплат на відрядження. В обґрунтування позову зазначив, що 28 січня 2019 року був прийнятий на роботу до ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» на посаду інженера-конструктора конструкторського-технологічного центру. З 15 лютого 2020 року по 28 жовтня 2020 року перебував у відрядженні у державі М`янма. Після відрядження всі необхідні документи ним були здані до бухгалтерії ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» на підставі яких йому було виплачено частину витрат за відрядження у сумі 100000 гривень. Також в бухгалтерії йому повідомили, що остаточна сума буде йому виплачена найближчим часом. 15 грудня 2020 року його було звільнено з посади за власним бажанням. Однак, остаточна сума за відрядження яка складає 124146,12 грн йому до цього часу не виплачена. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену суму виплат на відрядження у розмірі 124146,12 гривень за період з 15.02.2020 року по 28.10.2020 року.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Зокрема, згідно з нормами частини 3 статті 175ЦПК України позовна заява повинна містити, у тому числі, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зазначення доказів, що підтверджують обставини, викладені в позові, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.п. 3, 5, 8 ст. 3 ст.175 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В порушення вказаних вимог, позивачем, не вказано ціну позову, не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (наказ про прийняття та звільнення з роботи, наказ про відрядження). Також, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми витрат на відрядження за кордон з 15.02.2020 року по 28.10.2020 року, що підлягає стягненню на його користь.

Крім того, заявник у позові та додатках до позову посилається на інформацію бухгалтерії про нарахування йму суми витрат на відрядження-124146 грн 12 коп (оригінал), проте до матеріалів справи її не долучає, про що було складено відповідний акт старшим секретарем Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2021 року.

Згідно п. 6 ч. 3 ст.175ЦПК України позивачем не надано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові відсутні відомості про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, відповідно до п. 10 ч. 3 ст.175ЦПК України позивач повинен подати до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, але матеріали позовної заяви не містять зазначеного підтвердження.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).

Питання оплати добових, зокрема, закріплено у статті 121 «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях» глави VIII «ГАРАНТІЇ І КОМПЕНСАЦІЇ» КЗпП України.

Згідно із вказаною нормою працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Питання оплати праці врегульовано у главі VII цього Кодексу.

Відповідно до пункту 15 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року №59, окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв`язку з таким відрядженням).

Згідно ізстаттею 2 «Структура заробітної плати» Закону України «Про оплату праці»визначено, що основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, добові витрати це витрати на покриття особистих побутових потреб у зв`язку із відрядженням, виконана робота у відрядженні оплачується окремо.

З урахуванням викладеного, передбачені пунктом 1статті 5 Закону України «Про судовий збір»пільги зі сплати судового збору не можуть бути застосовані для цілей цієї справи, оскільки предметом вимог не є стягнення винагороди за виконану роботу (заробітної плати).

Згідно ч. 2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено у ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як визначено уст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі, залежно від суми, що підлягає стягненню, у відповідності до положеньЗакону України «Про судовий збір»на наступні реквізити: Отримувач коштів: Лозівське УК Харків обл/ОТГ Лозова/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38053090; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку UA138999980313161206000020573; кодкласифікації доходів бюджету22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету-Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору або надати копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Вищезазначені обставини в їх сукупності позбавляють суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський ковальсько-механічний завод» про стягнення заборгованості з виплат на відрядження - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ЖМУД