ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2021 року

Київ

справа №320/5563/18

адміністративне провадження №К/9901/20831/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/5563/18 за позовом Приватного підприємства «Марго» до Київської митниці ДФС, правонаступником якої є Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства «Марго» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (суддя Василенко Г.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Літвіна Н.М., Мєзєнцев Є.І.),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року Приватне підприємство «Марго» (далі по тексту - позивач, ПП «Марго») звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС, правонаступником якої є Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач, Митниця), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати картку №UA125270/2018/00159 від 8 жовтня 2018 року про відмову у прийнятті митної декларації від 8 жовтня 2018 року №UA12570/2018/865443;

- зобов`язати відповідача завершити митне оформлення митної декларації від 8 жовтня 2018 року №UA12570/2018/865443 з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначено, що відповідач дійшов хибного висновку про невідповідність відомостей стосовно «виробника», «країни виробництва товару», «виробника препаративної форми», «виробника діючої речовини». Зазначені поняття не містять визначення у чинному законодавстві України, відтак, розбіжність між відомостями про країну виробництва, зазначеними у митній декларації (Китай), та у Посвідченні про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 січня 2016 року серії А №05211 (DDE FARM AG, Ліхтенштейн), не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Використання зазначених понять при митному декларуванні є правом декларанта, а не обов`язком.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року, в задоволенні позовних вимог ПП «Марго» відмовив.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 2 жовтня 2017 року між Фірмою DDE FARM AG, Ліхтенштейн (продавець) та ПП «Марго» (покупець) укладено договір №К-1, відповідно до умов якого продавець - виробник товару продав, а покупець купив пестициди, регулятори росту в асортименті, зазначеному у Доповненнях до цього договору.

Фірмою DDE FARM AG було надано позивачу інвойс від 17 липня 2018 року №1802UA157, в якому зазначено наступні відомості: відправник товару - NANJING REDSUN CO., LTD для "DDE FARM AG" Grossfeld 8, FL-9492 Eschen, Liechtenstein; покупець - ПП «Марго», Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; країна походження товару - Китайська Народна Республіка; одержувач вантажу - ПП «Марго», Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; умови поставки - СРТ - Чорноморськ (Інкотермс-2010). Товаром, що поставляється є Штефотрута (засіб захисту рослин), кількість 24960 л, загальна вартість 149760 доларів США.

На виконання умов зовнішньоекономічного договору від 2 жовтня 2017 року №К-1 та інвойсу від 17 липня 2018 року №1802UA157 на митну територію України переміщено товар - засіб захисту рослин не в аерозольній упаковці, інсектицид Штефотрута та розміщено на митному складі ТОВ «ХОРД».

4 вересня 2018 року позивач заявив товар Штефотрута в кількості 12480 л у митний режим імпорт за митною декларацією №UA125270/2018/864802. У цей же день було проведено митний огляд товару та за його результатами складено відповідний акт, а також відібрані зразки товару, які були направленні для проведення дослідження до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

За результатами проведеної експертизи Департаментом податкових та митних експертиз ДФС складено висновок від 19 вересня 2018 року №142005803-0607, в якому зазначено, що у складі наданої проби товару, заявленого у гр. 31 МД (ІМ 40 АА) від 4 вересня 2018 року №UA125270/2018/864802, хімічні сполуки, що підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», не виявлені.

В подальшому, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 5 жовтня 2018 року №UA125270/2018/000151/2, яким визначено новий рівень митної вартості та видано картку відмову у прийнятті митної декларації з причин неправильного здійснення розрахунку митної вартості.

8 жовтня 2018 року позивач заявив до митного оформлення за електронною митною декларацією типу ІМ 40 АА №UA125270/2018865443 товар - «засоби захисту рослин не в аерозольній упаковці, інсектицид: Штефотрута в кількості 640 л. Діюча речовина: Хлорпірифос 500 г/л (відноситься до фосфорорганічних сполук) + циперметрин 50 г/л (відноситься до піретроїдів); номер партії 20180703, CAS №[52315-07-8], вага нето 732,8 кг; пакування 4 каністри по 5л/коробка, в 32 коробках на 1 палеті. Призначення: високоефективний інсектицид проти широкого спектру шкідників на посівах пшениці озимої та бурякових цукрових».

Разом із митною декларацією №UA125270/2018/865443 позивач подав до митного органу документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, перелік яких зазначений в графі 44 вказаної декларації: пакувальний лист від 17 липня 2018 року; інвойс від 17 липня 2018 року №1802UA157; коносамент від 17 липня 2018 року №599325869; автотранспортну накладну від 29 серпня 2018 року №405461; сертифікат про походження товару від 23 липня 2018 року Серії ССРІТ320 1802709372 №18С3201С1058/00353R; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 4 вересня 2018 року №UA125270/2018/864802; рішення про коригування митної вартості товарів від 5 жовтня 2018 року №UA125270/2018/000151/2; висновок за результатами дослідження проби товару від 19 вересня 2018 року №142005803-0607; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 4 вересня 2018 року №UA125270/2018/864802; картку відмови у прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 5 жовтня 2018 року №UA125270/2018/00156; додаткову угоду №4 від 2 травня 2018 року до договору №К-1 від 2 жовтня 2017 року; доповнення №14 від 2 липня 2018 року до договору №К-1 від 2 жовтня 2017 року; договір №К-1 від 2 жовтня 2017 року; висновок від 17 квітня 2018 року №142005803-0272.

Після опрацювання наведених документів, на виконання вимог Митниці позивач подав посвідчення про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 січня 2016 серії А №05211 на препарат Штефотрута, КЕ, інсектицид (далі - Посвідчення).

За результатами розгляду вказаних документів Митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 8 жовтня 2018 року №UA125270/2018/00159, якою відмовила у прийнятті митної декларації від 8 жовтня 2018 року №UA12570/2018/865443.

Така відмова вмотивована тим, що «продукція не відповідає встановленим вимогам, що висуваються до пестицидів і агрохімікатів щодо маркування, розміщення інформації про товар на його упаковці тощо: за інформацією, зазначеною декларантом у ЕМД виробник, країна виробництва - Китай, а у Посвідченні про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України від 20 січня 2016 року серії А №05211 виробник препаративної форми та виробник діючої речовини - DDE FARM AG, Ліхтенштейн».

Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що приписи Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року №86/95-ВР (далі - Закон №86/95-ВР), Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 4 березня 1996 року №295 (далі - Порядок №295), передбачають, що пестициди і агрохімікати, які ввозяться в Україну та перебувають у вільному обігу на її території, повинні відповідати даним, внесеним у посвідчення про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів, у тому числі щодо виробника та країни виробництва. Суд врахував інформацію, зазначену у листі Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 3 вересня 2018 року №14/18335 з долученим роз`ясненням Міністерства екології та природних ресурсів України від 3 вересня 2018 року №7/4582-18, а саме, що підставою для реєстрації засобів захисту рослин є подання заявки з інформацією щодо повного найменування, місцезнаходження, номера телефону виробника товару. Зважаючи на розбіжності, що містяться у митній декларації та у Посвідченні, суд дійшов висновку, що ПП «Марго» при митному оформленні препарату Штефотрута використовувало Посвідчення з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Митниці завершити митне оформлення митної декларації від 8 жовтня 2018 року № UA125270/2018/865443 суд зазначив про відсутність підстав для її задоволення, оскільки така функція є виключною компетенцією відповідача. Крім того, ця вимога є похідною від вимоги про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, повністю погодившись із викладеними у ньому висновками.

Не погодившись з судовими рішеннями, ПП «Марго» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статті 36 Митного кодексу України (далі - МК України), статей 3, 4, 7 Закону №86/95-ВР, Порядок №295, оскільки перелічені нормативно-правові акти не містять обов`язку підприємства при реєстрації препарату зазначати країну його виробництва і завод. Реєстрації підлягає лише виробник препаративної форми та його місцезнаходження, а також виробник діючої речовини та країна. У наданому до митного оформлення Посвідченні було зазначено відомості саме про виробника - DDE FARM AG, та його країну - Ліхтенштейн. Оскільки законодавство не зобов`язувало реєструвати заводи, на яких виготовляється препарат, Посвідчення такої інформації і не містило. Наголошено, що місце виробництва препарату може відрізнятися від фактичного місця розташування виробника. Крім того, скаржник звертає увагу, що судами безпідставно було ототожнено поняття «країна виробництва» та «країна походження», оскільки чинне законодавство не дає визначення поняттю «країни виробництва», а стосовно «країни походження» спір між сторонами відсутній.

При цьому ПП «Марго» вважає, що ця справа має виняткове значення для позивача в контексті подальшого здійснення господарської діяльності з імпорту гербіцидів. Така позиція вмотивована наявністю спорів у подібних правовідносинах за участю позивача, у яких судами виносились протилежні за змістом судові рішення при оцінці правильності рішень Митниці щодо відмови у митному оформленні імпортованого ПП «Марго» товару (справи №320/5800/18, №320/5801/18, №320/5562/18).

Верховний Суд ухвалою від 1 серпня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою ПП «Марго» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Відзив вмотивовано доводами, що є аналогічними до викладених в оскаржуваних судових рішеннях мотивів.

Також у відзиві міститься клопотання про здійснення заміни відповідача у справі - Київської митниці ДФС, на правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. В обґрунтування наведеного клопотання зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 року №858 Київську митницю ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №895 реорганізовано територіальні органи Державної митної служби України (в тому числі, і Київську митницю Держмитслужби) шляхом приєднання до Державної митної служби України. Наказом Держмитслужби від 19 жовтня 2020 року №460 утворено Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України. Згідно з наказом Держмитслужби від 30 червня 2021 року №472 Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України розпочала свою діяльність з 1 липня 2021 року.

З огляду на реформування митних органів, на підставі статті 52 КАС України колегія суддів здійснила заміну Київської митниці ДФС на її правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, для якої усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку вона замінила.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

З долучених до митної декларації документів слідує, що країною походження товару Штефотрута є Китай, що не заперечується і позивачем. Водночас, у Посвідченні виробником препаративної форми та діючої речовини зазначено DDE FARM AG, Ліхтенштейн. Вказана розбіжність, за позицією Митниці, свідчить, що країною виробництва імпортованого товару є Китай, який вказано в інвойсі як країну походження, сертифікаті походження та згідно з інформацією, розміщеною на товарі. Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про використання ПП «Марго» Посвідчення з порушенням чинного законодавства та відсутність правових підстав для завершення митного оформлення спірного товару та випуску його у вільний обіг.

За позицією позивача, місце виробництва товару може відрізнятись від фактичного місця розташування виробника, оскільки потужності виробництва розміщуються відповідно до економічних чинників. При цьому чинним законодавством не передбачено обов`язку ПП «Марго» надавати при реєстрації препаратів відомості про місця розташування потужностей (заводів та країн, де вони розташовані). Фірма DDE FARM AG, Ліхтенштейн, відповідає визначенню «виробника», на яке посилається Митниця, оскільки ця компанія заявила про себе як про виробника товару, а де саме виготовляється товар значення немає.

Отже, спірним питанням є наявність правових підстав для розмитнення пестицидів і агрохімікатів у разі, якщо зазначений у виданому Міністерством екології та природних ресурсів України Посвідченні про державну реєстрацію країна виробника діючої та препаративної форми відмінна від країни походження товару, яка зазначена у митній декларації та інших товаросупровідних документах.

За правилами частини першої та другої статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 43 МК України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації (частина друга статті 43 МК України).

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Згідно з частинами першою та другою статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Частина перша статті 257 МК України встановлює, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 8 частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.

Закон №86/95-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює правові відносини, пов`язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров`я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Стаття 3 Закону №86/95-ВР серед основних принципів державної політики у сфері діяльності, пов`язаної з пестицидами і агрохімікатами, зокрема визначає: пріоритетність збереження здоров`я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів; державну підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, торгівлі і застосування; безпечність для здоров`я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, транспортування, зберігання, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документам.

Частиною другою статті 4 Закону №86/95-ВР встановлено, що забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом. Вимоги щодо проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів не поширюються на дослідні партії, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень; виробництво для експорту та виробництво дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань, а також на агрохімікати за переліком згідно з додатком до цього Закону. Обов`язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Органи доходів і зборів здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для випуску у вільний обіг на митній території України пестицидів і агрохімікатів, на підставі Переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації згідно з додатком до цього Закону, а також відповідних дозволів або інформації про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України (частина п`ята статті 4 Закону №86/95-ВР).

Згідно із статтею 7 Закону №86/95-ВР державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів. Обов`язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.

Відповідно до пункту 20 Порядку №295 для державної реєстрації препаратів заявник подає Мінприроди, зокрема матеріали (досьє) на діючу речовину і препаративну форму, на підставі яких складається заявка на реєстрацію препарату, що комплектуються за розділами і пунктами заявки, українською або англійською чи російською мовами у двох примірниках.

Згідно із зразком, затвердженим наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 25 березня 2008 року №149, така заявка, серед іншого, повинна містити відомості про виробника (повне найменування, місцезнаходження, номер телефону).

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №490 від 8 листопада 2016 року затверджено зразок Посвідчення про державну реєстрацію. Згідно з Додатком 1 вказаного наказу в Посвідчені має бути вказаний виробник препаративної форми та його місцезнаходження, а також виробник діючої речовини та країна.

З аналізу наведених норм права слідує, що агрохімікати та пестициди є товарами, до ввезення та обігу яких на території України застосовується державний контроль задля убезпечення здоров`я людей та охорони навколишнього природного середовища. Під час ввезення таких товарів на територію України функція державного контролю виконується митними органами, зокрема шляхом перевірки інформації про державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів.

Інформація, зазначена в посвідченні про реєстрацію на певний препарат, стосується виключно препарату конкретного виробника.

Таким чином, характеристики пестицидів та агрохімікати, що ввозяться на територію України, а також перебувають у вільному обігу на території України, мають відповідати відомостям, внесеним в посвідчення про державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, у тому числі щодо виробника та його місцезнаходження.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що країна виробника товару та країна виробництва (походження) не обов`язково мають бути тотожними, оскільки місце виробництва (місце знаходження виробничих потужностей) може відрізнятись від місцезнаходження виробника, що обумовлено процесами глобалізації у сфері економіки і виробництва. У такому випадку при ввезенні товару, характеристики та властивості якого підпадають під державний контроль згідно з вимогами Закону України «Про пестициди і агрохімікати» в частині його відповідності товару, визначеному у Посвідченні про державну реєстрацію, саме на декларанта покладається обов`язок із надання відповідних документів, які б підтверджували зв`язок між виробником товару (діючої речовини та препаративної форми), зазначеним у відповідному Посвідченні, та країною походження товару.

Ненадання таких документів у разі відмінних країни виробника товару і країни походження (виробництва) при ввезенні пестицидів та агрохімікатів свідчить про виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо достовірності задекларованих у митній декларації відомостей, наслідком чого може бути оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За встановленими судами у цій справі обставинами країною виробництва і походження імпортованого ПП «Марго» товару - Штефотрути, є Китай. Виробником цього товару у митній декларації зазначено DDE FARM AG, Ліхтенштейн. Це ж підприємство є виробником діючої речовини та препаративної форми згідно з Посвідченням. Водночас, маркування та інформація про товар на його упаковці не містить посилань на DDE FARM AG, Ліхтенштейн як на виробника.

З огляду на ненадання при здійсненні митного оформлення будь-яких доказів, які б свідчили про те, що виготовлення спірного товару здійснюється виробником DDE FARM AG, Ліхтенштейн, в інших країнах, з яких походить цей товар, колегія суддів визнає обґрунтованими сумніви Митниці щодо достовірності заявлених ПП «Марго» у митній декларації відомостей.

Посилання позивача, що відповідач має доводити обставини використання Посвідчення при оформленні інсектициду Штефотрута з порушенням чинного законодавства колегією суддів відхиляються, оскільки саме на декларанта покладено обов`язок із зазначення у митній декларації відомостей, визначених частиною восьмою статті 257 МК України, які повинні узгоджуватись між собою та однозначно свідчити саме про той товар, що заявлено до митного оформлення. Враховуючи, що пестициди і агрохімікати є товаром, який підлягає реєстрації відповідним державним органом з метою його ввезення та використання на території України, Посвідчення про реєстрацію не повинно суперечити товаросупровідним документам без пояснення наявної розбіжності.

Обґрунтування касаційної скарги ПП «Марго» аналогічні доводам, викладеним у позові та апеляційній скарзі і зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично позивач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановлених частиною першою статті 341 КАС України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Марго» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №320/5563/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко