ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021справа № 914/2810/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Юрків М.Г., розглянув матеріали справи

за позовом Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, м.Стрий Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1», м.Стрий Львівської області

про стягнення 967457,92 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Стрийського міського комбінату комунальних підприємств до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» про стягнення 967457,92 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду: відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою суду від 30.11.2020 р. постановлено відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 11.01.2021 р.

24.12.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№36469/20), в якому він повідомив суд про те, що позивачем надіслано на його адресу позовну заяву про стягнення 967457,92 грн, проте, як вбачається із п.12 додатку до позовної заяви, позивачем долучені докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу за зустрічним позовом. На думку відповідача, позивачем надіслано суду та відповідачу різні позовні заяви. Оскільки відповідач зустрічного позову не подавав, відтак просить суд зобов`язати позивача надіслати відповідачу позовну заяву за зустрічним позовом з додатками та надати суду докази надсилання.

04.01.2021 р. від позивача надійшла заява (вх.№41/21) про проведення підготовчого засідання 11.01.2021 р. без участі представника позивача у зв`язку із епідеміологічним становищем на території України, а 05.01.2021 р. лист (вх.№141/21), в якому позивач повідомив суд про те, що ним у позовній заяві в п.12 додатків до неї допущено описку, а саме помилково зазначено «за зустрічним позовом». До вказаного листа позивачем долучено докази надіслання 04.01.2021 р. вказаного листа з додатками на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 11.01.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 11.01.2021 р., підготовче засідання відкладено на 15.02.2021 р.

Ухвалою суду від 15.02.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 15.02.2021 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 15.02.2021 р.

17.02.2021 р. від позивача надійшла заява (вх.№3754/21) про проведення підготовчого засідання 15.02.2021 р. без участі представника позивача у зв`язку із епідеміологічним становищем на території України.

10.03.2021 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№5687/21).

Ухвалою суду від 15.03.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання від 15.03.2021 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2021 р.

02.04.2021 р. відповідач подав лист (вх.№7904/21), в якому повідомляє суд про те, що з моменту подання позову (23.10.2020 р.) до 01.04.2021 р. відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти на загальну суму 838840,72 грн, на підтвердження чого долучив копії платіжних доручень.

В судове засідання з розгляду справи по суті 08.04.2021 р. сторони явку представників не забезпечили.

09.04.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх.№8646/21) про проведення судового засідання 08.04.2021 р. без участі його представника, а також заява про часткову відмову від позову (вх.№1508/21), в якій позивач повідомив суд про те, що станом на 05.04.2021 р. відповідачем добровільно сплачено частину основного боргу на загальну суму 706152,05 грн. У вказаній заяві позивач зазначив, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 706152,05 грн основного боргу, та просив стягнути залишкову суму боргу 261305,87 грн. Крім того, у даній заяві позивач просив суд сплачену позивачем суму судового збору 14511,88 грн стягнути з відповідача в повному обсязі.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 22.04.2021 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, причин неявки не повідомив. Ухвалою від 08.04.2021 р. явка представника відповідача не визнавалась обов`язковою.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, і взявши до уваги відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні в нарадчій кімнаті судом складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та відповідачем було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалища, однак відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви існувала заборгованість в сумі 967457,92 грн зі сплати основного боргу за послуги, надані по вересень 2020 року включно.

У заяві про часткову відмову від позову позивач повідомив, що відповідачем було добровільно сплачено частину основного боргу на загальну суму 706152,05 грн, та просив стягнути залишкову суму боргу 261305,87 грн.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, зокрема вказав на те, що долучені позивачем до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені.

У поданому 02.04.2021 р. листі відповідач заявив, що з моменту подання позову до 01.04.2021 р. ним було сплачено на користь позивача грошові кошти на загальну суму 838840,72 грн.

Розглянувши матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» (замовник) та Стрийським міським комбінатом комунальних підприємств (виконавець) було укладено договір №66 про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалищ, відповідно до п.1.1. якого виконавець надає послуги, а замовник приймає надані послуги та оплачує їх.

Згідно з п.1.2. договору, предметом даного договору є збір, вивезення ПВ, збір та вивезення відходів промислового виробництва IV категорії, доставка їх на сміттєзвалище, користування міським сміттєзвалищем. За даним договором замовник згідно укладених договорів та на підставі даного договору: проводить роботу по збору та вивезенню ПВ від населення м.Стрия з спеціально обладнаних площадок, контейнерів для сміття; вивозить по спеціально затверджених тарифах сміття (змет) з вулиць, парків, площ м.Стрия; вивозить ПВ за договорами від населення, юридичних осіб, приватних підприємців різної форми власності; вивозить ПВ від бюджетних організацій (лікарні, школи, дитячі дошкільні установи, спеціальні навчальні заклади, тощо).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що відповідно до даного договору замовник поставляє на міське сміттєзвалище об`єми ПВ за результатами пресування:

а) від населення м.Стрия

місячна норма при використанні автомобіля марки КАМАЗ, який пресує ПВ у співвідношенні 2,5 до 1 м3;

місячна норма при використанні автомобіля марки ЗІЛ 130, який пресує ПВ у співвідношенні 2,0 до 1 м3;

б) від бюджетних організацій м.Стрия

місячна норма при використанні автомобіля марки ЗІЛ 130, який пресує ПВ у співвідношенні 2,0 до 1 м3;

вуличний змет 450 м3/місяць;

в) від юридичних осіб всіх форм власності та приватних підприємців згідно договорів

місячна норма при використанні автомобіля марки КАМАЗ, який пресує у співвідношенні 2,5 до 1 м3;

місячна норма при використанні автомобіля марки ЗІЛ 130, який пресує у співвідношенні 2,0 до 1 м3.

Згідно з п.2.3. договору, замовник здає на сміттєзвалище в місяць і сплачує в розмірах, що визначено виконкомом міської ради №119 від 03.04.2009 р. ПВ: ПВ від населення по ціні 9,86 грн/ м3; ПВ від бюджетних організацій по ціні 9,00 грн/м3; ПВ від юридичних осіб та приватних підприємств по ціні 14,42 грн/м3; вуличний змет по ціні 9,00 грн/м3 . Ціна послуги може бути змінена на підставі рішення Стрийської міської ради.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що оплата замовником за користування сміттєзвалищем проводиться щомісячно на підставі рахунків СМККП не пізніше 15 числа наступного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок. Об`єм послуг і вартість оплати послуги визначається п.2.3. даного договору. Згідно актів звірки, що проводиться один раз в квартал, встановлюється фактичний об`єм ПВ та стан взаєморозрахунків.

Відповідно до п.4.2. договору, дія даного договору з 11.10.2012 р. по 31.10.2022 р. Зміни і доповнення до даного договору оформляються у формі додатків за підписом сторін в договорі.

31.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» та Стрийським міським комбінатом комунальних підприємств було укладено додаток №1 до договору №66 про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалища.

У відповідності до п.1. додатку №1 сторони внесли зміни в розділ II п.2.2.а).: автомобіль марки КАМАЗ замінити на автомобіль марки МАЗ з обладнанням КО-427, який пресує ПВ у співвідношенні 6,0 до 1м/куб; автомобіль марки ЗІЛ 130 замінити на автомобіль марки МАЗ з обладнанням КО-427, який пресує ПВ у співвідношенні 6,0 до 1м/куб.

У відповідності до п.2. додатку №1 сторони внесли зміни в розділ ІІ п.2.2.б).: автомобіль марки ЗІЛ 130 замінити на автомобіль марки МАЗ з обладнанням КО-427, який пресує ПВ у співвідношенні 6,0 до 1м/куб.

У відповідності до п.3. додатку №1 сторони внесли зміни в розділ II п.2.2.в).: автомобіль марки КАМАЗ замінити на автомобіль марки МАЗ з обладнанням КО-427, який пресує ПВ у співвідношенні 6,0 до 1м/куб.

У відповідності до п.4. додатку №1 сторони внесли зміни в розділ 2.5: автомобіль марки МАЗ замінити на автомобіль DAF CF 75.250 який пресує ПВ у співвідношенні 8.0 до 1м/куб.

У відповідності до п.5. додатку №1 сторони погодили термін дії з 01.01.2014 р.

На виконання рішення №274 від 28.11.2016 р. виконавчого комітету Стрийської міської ради про зміну тарифу на послуги Стрийського МККП із захоронення твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі, сторони 03.01.2017 р. уклали додаток №2 до договору №66 про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалища.

Згідно з п.1. та п.2. додатку №2: найменування послуги за договором «Послуга з захоронення твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі». Обсяг надання послуг визначається виконавцем на підставі даних вагової.

Згідно з п.3. додатку №2 сторони внесли зміни наступного змісту: «Тариф на захоронення замовником 1 тонни ТПВ на міському сміттєзвалищі становить (з ПДВ): від бюджетних установ і організацій 124,62 грн; від інших споживачів 162,54 грн; дорожній змет 124,62 грн. Тариф на захоронення замовником 1 куб.м. ТПВ на міському сміттєзвалищі становить (з ПДВ): від населення 9,86 грн».

На виконання рішення №274 від 28.11.2016 р. виконавчого комітету Стрийської міської ради, про зміну тарифу на послуги Стрийського МККП із захоронення твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі та рішення №77 від 23.03.2016 р. виконавчого комітету Стрийської міської ради про внесення змін в рішення міськвиконкому №274 від 28.11.2016 р., сторони 03.04.2017 р. уклали додаток №3 до договору №66 про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалища.

У відповідності до п.1. додатку №3: «Тариф на захоронення замовником 1 тонни ТПВ на міському сміттєзвалищі становить (з ПДВ): від бюджетних установ і організацій 124,62 грн; від інших споживачів 162,54 грн. Тариф на захоронення замовником 1 куб. м ТПВ на міському сміттєзвалищі становить (з ПДВ): від населення 9,86 грн; дорожній змет, сміття з території кладовища м.Стрия 24.92 грн».

На виконання рішення №79 від 22.03.2018 р. виконавчого комітету Стрийської міської ради про внесення змін в рішення міськвиконкому №274 від 28.11.2016 р., сторони 02.04.2018 р. уклали додаток №4 до договору №66 про надання послуг з вивезення побутових відходів та використання сміттєзвалища (надалі по тексту рішення додаток №4).

У відповідності до п.1. додатку №4 облік завезених на міське сміттєзвалище відходів проводити в тоннах.

Пунктом 2. додатку №4 сторони внесли зміни в п. 2.3 договору наступного змісту: «Тариф на захоронення замовником 1 тонни ТПВ на міському сміттєзвалищі становить (з ПДВ): для бюджетних установ і організацій міста Стрия 124,62 грн; для всіх інших підприємств, установ, організацій (в тому числі бюджетних) юридичних та фізичних осіб підприємців 162,54 грн; для населення міста Стрия 49,30 грн; дорожній змет, сміття з території кладовища м.Стрия 124,62 грн».

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 30.11.2019 р. заборгованість на користь Стрийського МККП становила 560629,15 грн.

За період з грудня 2019 року по вересень 2020 року включно вартість наданих послуг з поводження з ТПВ (захоронення ТПВ на полігоні ТПВ в м.Стрий) становила 1369507,34 грн, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними без зауважень директорами сторін та скріпленими печатками юридичних осіб.

У зв`язку із несплатою за надані послуги у сумі 850002,65 грн позивач звертався до відповідача із претензією за вих.№224 від 09.04.2020 р., в якій просив у термін до 20.04.2020 р. погасити заборгованість за надані послуги, яка станом на 09.04.2020 р. становила 850002,65 грн.

16.04.2020 р. відповідач надав відповідь на претензію за вих.№224 від 09.04.2020 р., в якій повністю визнав заборгованість у розмірі 850002,65 грн та просив розтермінувати погашення суми боргу на п`ять місяців, а саме: квітень 2020 року 170000 грн; травень 2020 року 170000 грн; червень 2020 року 170000 грн; липень 2020 року 170000 грн; серпень 2020 року 170002,65 грн.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь вих.№247 від 22.04.2020 р., в якому позивач, розглянувши відповідь на претензію №30 від 16.04.2020 р., повідомив відповідача про те, що не заперечує проти розтермінування суми боргу 850002,65 грн на п`ять місяців згідно запропонованого відповідачем графіку погашення боргу. Крім того, у вказаному листі позивач повідомляв відповідача про те, що всі здійснені відповідачем оплати протягом місяця будуть зараховуватися спочатку на погашення боргу, а потім як оплата за надані поточні послуги. Також, у вказаному листі-відповіді позивач повідомляв відповідача про те, що оплата суми розтермінування в місяць не звільняє відповідача від обов`язку оплатити за надані послуги в попередньому місяці згідно виставленого рахунку.

03.07.2020 р. позивач повторно звертався до відповідача з претензією вих.№381, в якій просив у термін до 10.07.2020 р. погасити заборгованість за надані послуги, яка станом на 01.07.2020 р. становила 947298,80 грн.

06.07.2020 р. відповідач надав відповідь на повторну претензію, в якій зазначив, що визнає існуючу заборгованість за договором №66 від 11.10.2012р., однак сплатити повну суму заборгованості у строк до 10.07.2020 р. не має матеріальної спроможності через перебування у кризовій ситуації, спричиненій пандемією COVID-2019.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 967457,92 грн основного боргу за послуги, надані по вересень 2020 року включно.

Після звернення позивача до суду відповідачем здійснено такі оплати:

24.11.2020 р. на суму 300000 грн з призначенням платежу «за захоронення твердих побутових відходів згідно договору №66 від 11.10.12 р.»;

02.12.2020 р. на суму 159902 грн з призначенням платежу «за захоронення твердих побутових відходів згідно договору №66 від 11.10.12 р.»;

21.12.2020 р. на суму 100000 грн з призначенням платежу «за захоронення твердих побутових відходів згідно договору №66 від 11.10.12 р.»;

17.02.2021 р. на суму 132688,67 грн з призначенням платежу «за захоронення твердих побутових відходів згідно договору №66 від 11.10.12 р. за січень 2021 р.»;

24.02.2021 р. на суму 146250,05 грн з призначенням платежу «погашення поточної заборгованості по справі №914/2810/20».

У заяві про часткову відмову від позову позивач у зв`язку зі сплатою відмовився від позовних вимог в частині стягнення 706152,05 грн основного боргу та просив суд стягнути залишкову суму боргу 261305,87 грн.

Станом на дату ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення відповідачем оплати заявленої до стягнення суми.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг, а саме таким різновидом договору про надання послуг як договір перевезення вантажу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами п.2.4. договору передбачено, що оплата замовником за користування сміттєзвалищем проводиться щомісячно на підставі рахунків СМККП не пізніше 15 числа наступного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків, станом на 30.11.2019 р. заборгованість на користь позивача становила 560629,15 грн.

За період з грудня 2019 року по вересень 2020 року позивач згідно договору №66 від 11.10.2012 р. надав послуги на загальну суму 1369507,24 грн.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як стверджує позивач, а також вбачається з претензій та відповідей на них, відповідач неповністю оплатив надані йому за договором послуги, у зв`язку з чим, станом на час звернення з позовною заявою існувала заборгованість в розмірі 967457,92 грн.

Позивач у поданій заяві відмовився від позовних вимог в частині стягнення 706152,05 грн основного боргу у зв`язку з добровільною сплатою відповідачем цієї суми.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.6 ст.46 ГПК України, суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Як встановлено ч.ч.13 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Також положеннями п.4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

При цьому, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. (ч.3 ст.231 ГПК України).

Виходячи із обставин, викладених у клопотанні, суд прийшов до висновку, що відмова від частини позову, викладена у заяві, підписаній начальником позивача, не суперечить законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси ні позивача, ані інших осіб.

З врахуванням всього вищенаведеного, суд вважає за доцільне прийняти часткову відмову позивача від позову та закрити провадження у справі в частині стягнення 706152,05 грн основного боргу.

Варто зазначити, що, відмовляючись від позову, позивач врахував те, що товариством після пред`явлення позову були здійснені часткові оплати, зокрема оплати на суму 300000 грн, на суму 159902 грн, на суму 100000 грн та на суму 146250,05 грн, а всього 706152,05 грн. Відповідач в листі, зареєстрованому канцелярією суду 02.04.2021 р., повідомив про здійснені ним сплати до яких, окрім вищезгаданих оплат, входила і оплата на суму 132688,67 грн. Суд звертає увагу відповідача на те, що призначенням цього платежу є оплата за захоронення твердих побутових відходів згідно договору №66 від 11.10.12 р. за січень 2021 р. в той час як предметом позовних вимог у справі №914/2810/20 є заборгованість за послуги, надані по вересень 2020 року, тобто оплата послуг, наданих у січні 2021 року, не входить до предмету доказування у справі, відтак жодним чином не впливає на вирішення спору і не враховується судом при ухваленні рішення у даній справі.

Враховуючи наведені вище норми законодавства і договору, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 261305,87 грн є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги з врахуванням часткової відмови позивача від позову підлягають задоволенню повністю.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим згідно з ч.3 ст.130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У заяві про часткову відмову від позову позивач, керуючись ч.3 ст.130 ГПК України, просив суд сплачену суму судового збору стягнути з відповідача в повному обсязі. Отже, в даному випадку непідтримання позивачем позовних вимог в частині стягнення 706125,05 грн мало місце саме внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, відтак, в силу прямої вказівки процесуального закону судовий збір з цих позовних вимог, як і судовий збір з позовних вимог, що підлягають задоволенню, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 130, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Прийняти відмову Стрийського міського комбінату комунальних підприємств від позову в частині стягнення 706152,05 грн основного боргу.

2.Закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1» на користь Стрийського міського комбінату комунальних підприємств 706152,05 грн основного боргу.

3.Позов задоволити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальник 1», Львівська область, м.Стрий, вул.Нижанківського, 50 (ідентифікаційний код 25240544) на користь Стрийського міського комбінату комунальних підприємств, Львівська область, м.Стрий, вул.Нижанківського, 50 (ідентифікаційний код 05759310) 261305,87 грн основного боргу та 14511,87 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 22.04.2021 р. підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 05.05.2021 р.

СуддяЗ.П. Гоменюк