Номер справи 703/1938/21

1-кп/703/500/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_4

його законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2021 року за №12021255350000149, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синиця Христинівського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в період часу з 13 березня 2021 року по 15 березня 2021 року перебуваючи по вул. Севастопольській в м. Сміла Черкаської області, сполученням станцій Сміла Черкаси на відрізку залізничної дороги в межах м. Сміла, таємно, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку на 911 км закладних болтів в зборі в кількості 50 штук, загальною вартістю 1715 гривень 50 копійок, на 912 км закладних болтів в зборі в кількості 59 штук, загальною вартістю 2024 гривень, на 913 км закладних болтів в зборі в кількості 45 штук, загальною вартістю 1543 гривні 95 копійок, на 914 км закладних болтів в зборі в кількості 108 штук, загальною вартістю 3705 гривень 48 копійок, на залізничному мосту 913 км ПК 6 підкладок Д-65 в кількості 5 штук, загальною вартістю 435 гривень, костилів колійних в кількості 25 штук, загальною вартістю 225 гривень, чим заподіяв Акціонерному товариству «Укрзалізниця» матеріальної шкоди на загальну суму 9649 гривень 22 копійки.

Дії ОСОБА_4 мають ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що він вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності.

Під час судового розгляду особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 , психічний розлад якого не перешкоджає його участі в судовому засіданні, у присутності його законного представника та захисника, не заперечував обставин, які викладені у фабулі клопотання слідчого та проти застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. Крім того зазначив, що саме ним було вчинено суспільно-небезпечне діяння, обставини якого викладені у клопотанні прокурора, та саме він у березні 2021 року з залізничної колії, яка розташована неподалік вулиці Севастопольська в м. Сміла, зняв металеві болти, накладки та костилі, які в подальшому здав на металобрухт.

Законний представник та захисник проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу психіатричної допомоги із звичайним наглядом, в зв`язку з вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, не заперечували.

Представник потерпілого у судовому засіданні підтвердив факт викрадення на 911-914 км та залізничному мосту 913 км ПК 6, що розташовані на перегоні Сміла Черкаси, закладних болтів в зборі, підкладок та костилів, внаслідок чого АТ «Укрзалізниця» завдана матеріальна шкода на загальну суму 9649 гривень 22 копійки.

Крім того, під час судового розгляду прокурором надані письмові докази, які безпосередньо досліджені судом та у повній мірі підтверджують обставини вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15 березня 2021 року, в якому представник АТ «Укрзалізниця» виклав обставини крадіжки в період часу з 13 березня 2021 року по 15 березня 2021 року на 911-914 км та залізничному мосту 913 км ПК 6, що розташовані на перегоні Сміла Черкаси, закладних болтів в зборі, підкладок та костилів;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 квітня 2021 року, відповідно до якого, свідок

- довідки №01-17/92 від 16 березня 2021 року виробничого підрозділу Служби колії «Черкаська дистанція колії» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця», відповідно до якої, загальна вартість викраденого майна складає 9649 гривень 22 копійки.

Таким чином, у судовому засіданні, шляхом дослідження доказів, встановлено, що в період часу з 13 березня 2021 року по 15 березня 2021 року мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), які вчинені саме ОСОБА_4 .

Разом з тим, згідно правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної у п.18 справи "G.v.France", п.39 "Halilovic v.Bosnia and Herzegovina", почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

Згідно висновків судово-психіатричних експертиз №198 від 02 червня 2021 року, ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому діяння, не відмічалося проявів хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки, а виявлялись прояви легкої розумової відсталості (рівень помірно-вираженої, на межі вираженої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами (F-70.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду МКХ 10) та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом активної залежності (F-06.7 за МКХ 10), через що він не був зданий повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_4 хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумства або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви легкої розумової відсталості (рівень помірно-вираженої, на межі вираженої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом активної залежності з проявами помірного органічного когнітивного розладу через що він не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, не здатний самостійно здійснювати свої процесуальні права і обов`язки при проведенні слідчих дій і розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині прояви розумової дефіцитарності, емоційно-вольові і адаптаційні розлади, зниженої критичності, що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_4 суспільно-небезпечних дій, він потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Наведені у вищевказаному висновку експертизи обставини надають суду достатні підстави визнати ОСОБА_4 неосудним.

Відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричної експертизи №198 від 02 червня 2021 року, на час вчинення суспільно небезпечного діяння та на час проведення експертизи ОСОБА_4 страждав на психічний розлад, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. Тобто, у ОСОБА_4 встановлено наявність як медичного критерію (хронічне психічне захворювання), так і інтелектуальної й вольової ознак юридичного критерію (нездатність усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними).

Саме на підставі вказаних обставини, суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння у стані неосудності та, як наслідок, необхідність застосування щодо останнього примусових заходів медичного характеру.

Разом із тим, враховуючи, що стан неосудності пов`язаний з відсутню у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватись, виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне виключити з фабули обставин вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, яка зазначена у клопотанні, посилання прокурора на форму вини ОСОБА_4 та мотиву вчинення ним суспільно небезпечного діяння, а саме наступні твердження: «умисно» та «з корисливих мотивів».

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії, або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно ч.5 ст.94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічного хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікуванні в умовах суворого нагляду.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як проступок, у стані неосудності, при цьому, за своїм психічним станом потребує амбулаторного примусового лікування, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Крім того, разом з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру до суду надійшов цивільний позов АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь 9649 гривень 22 копійки.

Позов обґрунтований тим, що суспільно небезпечним діянням, передбаченим ч.1 ст.185 КК України, яке вчинив ОСОБА_4 за вищевказаних обставин, позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 9649 гривень 22 копійки, яка до даного часу не відшкодована.

Вищевказаний позов підтриманий представником позивача та проти його задоволення особа щодо якої розглядається клопотання, його законний представник та захисник не заперечували.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Згідно ст.1186 ЦК України, шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, в зв`язку з проявами легкої розумової відсталості (рівень помірно-вираженої, на межі вираженої дебільності) з помірно-вираженими емоційно-вольовими розладами та психічні і поведінкові розлади, що є виключно наслідком вживання ним алкоголю з синдромом активної залежності, ним, у відповідності до ст.1186 ЦПК України, завдана шкода відшкодовується на загальних підставах.

З врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що саме ОСОБА_4 завдана позивачу матеріальна у шкода у встановленому судом розмірі, який становить 9649 гривень 22 копійки, внаслідок вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався та, враховуючи його явку у судові засідання, підстави для його застосування відсутні.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.19, 56, 92, 93, 94, 127, 129, ч.1 ст.185 КК України, ст.124, 369-372, 512, 513, 516 КПК України, ст.22, 1166, 1186 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 березня 2021 року за №12021255350000149 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Синиця Христинівського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Цивільний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» завдану майнову шкоду у сумі 9649 (дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий ОСОБА_1