ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року справа №200/7425/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 200/7425/20-а (головуючий І інстанції Кравченко Т.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Покровське ОУПФУ, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 27 жовтня 2019 року № 4715 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно з п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за вислугу років від 8 жовтня 2019 року № 4715 з урахуванням висновків суду щодо протиправності незарахування до страхового та спеціального стажу відповідних періодів роботи позивача:
з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року у Палаці культури «Шахтар» (клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників);
з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року у Палаці культури «Шахтар» (клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників);
з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому (Комітет у справах молоді та спорту).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Покровського ОУПФУ від 27 жовтня 2019 року № 4715 «Про відмову в призначенні пенсії»;
- зобов`язано Покровське ОУПФУ зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року, з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року, з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року;
- зобов`язано Покровське ОУПФУ повторно розглянути заяву позивача від 8 жовтня 2019 року, зареєстровану за № 4715, про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 52, п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні;
- в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення суду в частині відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до спеціального стажу, задовольнити позов в цій частині. Апелянт вважає, що посади, на яких вона працювала у Палаці культури «Шахтар» відносяться до посад працівників освіти. Ані абз. 8 ч. 1 ст. 52, ані п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не містять обов`язкової умови для виникнення права на пенсію за вислугу років, як робота на педагогічній посаді виключно у закладі освіти, тому наявні підстави для зарахування спірного періоду роботи у Палаці культури «Шахтар» до спеціального стажу. Вважає, що період роботи 20 років з урахуванням дати встановлення надбавки за вислугу років 01.09.2014 року, охоплює роботу з 01.09.1994 року по 01.09.2014 року, що вказує на зарахування спірних періодів роботи в у Палаці культури «Шахтар», Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому до спеціального. На підтвердження спеціального стажу апелянт посилався на нові докази, які не надавалися суду першої інстанції: положення про дільницю Палац культури «Шахтар» ДП ВК «Краснолиманська», витяг з наказу № 68 від 01.09.2014 року.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.10.2021 року замінено відповідача - Покровське ОУПФУ на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
8 жовтня 2019 року позивач звернулася до Покровського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії за вислугу років, зареєстрованою за № 4715, до якої додала: паспорт, трудову книжку, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, ідентифікаційний номер, довідки комунального позашкільного навчального закладу «Родинський будинок творчості дітей та юнацтва відділу освіти Красноармійської міської ради» від 30 вересня 2019 року №№ 28, 29, 31, що відображено в розписці-повідомленні.
В переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії, посадова особа Покровського ОУ ПФУ вказала довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 1 липня 2000 року та довідку про відпустки без оплати, про що зазначено в розписці-повідомленні.
Відомості про те, що посадові особи відповідача пропонували позивачу подати інші додаткові документи, в розписці-повідомленні не відображені.
Того ж дня (18 жовтня 2019 року) позивач подала до Покровського ОУ ПФУ заяву, в якій наполягала на прийнятті рішення про призначення їй пенсії за вислугу років за наданими документами.
Рішенням відповідача від 27 жовтня 2019 року № 4715 відмовлено у призначенні пенсії позивачу за п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, ст. 52, п. «е» ст. 55 Закону № 1788 у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу станом на 1 жовтня 2017 року.
За змістом вказаного рішення для призначення пенсії ОСОБА_1 надала: заяву про призначення пенсії, паспорт, трудову книжку, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, картку фізичної особи-платника податків, диплом, довідки комунального позашкільного навчального закладу «Родинський будинок творчості дітей та юнацтва відділу освіти Красноармійської міської ради» від 30 вересня 2019 року № 28, 29, 31.
Відповідачем взято до уваги індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1998 року по 2019 рік і особиста заява позивача від 18 жовтня 2019 рік.
Про те, що предметом розгляду пенсійного органу були інші документи чи матеріали, в рішенні від 27 жовтня 2019 року № 4715 відповідач не зазначив.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , пенсійний орган виходив з того, що відповідно до ст. 52, п. «е» ст. 55 Закону України № 1788 та п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 право на пенсію за вислугу років після досягнення 55 років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення за переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436), за наявності спеціального стажу роботи станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років та після цієї дати:
- з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року не менше 25 років 06 місяців;
- з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років;
- з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року не менше 26 років 06 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацом першим та другим цього пункту.
Відповідно до п. 2.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. ст. 52, 54 та 55 Закону № 1788, пенсія за вислугу років призначається за їх зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788.
Згідно зі ст. 7 Закону № 1788 пенсії за вислугу років призначаються лише при залишенні роботи, яка дає право на цей вид пенсії.
Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 претендувала на призначення пенсії за вислугу років згідно зі ст. 52, п. «е» ст. 55 Закону № 1788 та п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 із врахуванням до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи:
- з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників;
- з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників;
- з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників;
- з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому;
- з 1 вересня 2001 року по 30 вересня 2017 року в комунальному позашкільному навчальному закладу «Родинський будинок творчості дітей та юнацтва відділу освіти Красноармійської міської ради».
За розрахунком пенсійного органу страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 07 місяців 05 днів, спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугою років станом на 01 жовтня 2017 року відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - 15 років 08 місяців 20 днів.
Відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи позивача:
- з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників у зв`язку з тим, що записи засвідчені печаткою, яка не відповідає найменуванню установи при прийомі на роботу; дані про перейменування або реорганізацію відсутні;
- з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників у зв`язку з тим, що записи в трудовій книжці про періоди роботи засвідчені печаткою, яка не відповідає найменуванню установи при прийому на роботу; дані про перейменування або реорганізації цієї установи відсутні; відсутня підстава внесення запису про звільнення з роботи номер і дата наказу;
- з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому у зв`язку з тим, що записи у трудовій книжці про ці періоди роботи засвідчені печаткою, яка не відповідає найменуванню установи при прийому на роботу; дані про перейменування або реорганізацію відсутні.
До страхового стажу зараховані лише періоди роботи, про які наявні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
До спеціального стажу відповідач не зарахував періоди роботи позивача:
- з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року; з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року в клубі «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників;
- з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому, оскільки клуб «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників та Управління у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому не передбачені Переліком № 909.
За дипломом серії НОМЕР_1 , виданому 31 грудня 1984 року Донецьким культурно-просвітницьким училищем, в період з 1982 року по 1984 року ОСОБА_1 навчалася за спеціальністю «культурно-просвітницька діяльність», рішенням державної кваліфікаційної комісії від 27 грудня 1984 року їй присвоєна кваліфікація «клубний працівник», «режисер клубно-масових заходів» (а.с. 14).
Згідно трудової книжки позивача:
- 19 січня 1985 року прийнято на роботу до будинку культури «Шахтар» м. Родинське на посаду масовика культорганізатора;
- 1 лютого 1987 року переведено на посаду керівника дискотеки;
- 26 лютого 1988 року переведено на посаду керівника театрального колективу;
- 8 січня 1993 року на підставі наказу від 8 січня 1993 року № 231-б звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України;
- 3 серпня 1993 року прийнято на роботу до будинку культури «Шахтар» м. Родинське на посаду керівника гуртка;
- 18 січня 1995 року звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України;
- 2 березня 1995 року прийнято на роботу до будинку культури «Шахтар» шахти «Краснолиманська» на посаду керівника гуртка;
- 13 березня 1995 року звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (а.с. 15-17).
За довідкою Покровсько-Мирноградської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України від 3 березня 2020 року № 17 клуб «Шахтар» був підпорядкований Красноармійській територіальний організації профспілки працівників вугільної промисловості України. З 9 вересня 2018 року Красноармійська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України була перейменована на Покровсько-Мирноградську територіальну організацію профспілки працівників вугільної промисловості України. Після ліквідації клуба «Шахтар» документи були передані Покровсько-Мирноградській територіальній організації профспілки працівників вугільної промисловості України (а.с. 23).
Згідно з довідкою державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» від 27 квітня 2020 року № 01/11-68/6 про офіційне найменування будинку культури/клубу «Шахтар», офіційне найменування «Палац культури «Шахтар»; документи щодо підпорядкування палацу культури «Шахтар» державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» відсутні (а.с. 24).
Довідки від 3 березня 2020 року № 17 та від 27 квітня 2020 року № 01/11-68/6 не були предметом розгляду заяви позивача від 08.10.2019 року пенсійного органу.
Згідно рішень виконавчого комітету Родинської міської ради народних депутатів від 23 березня 1995 року № 8 «Про організацію комітету в справах молоді і спорту м. Родинське» та Родинської міської ради народних депутатів від 26 липня 1995 року «Про затвердження рішення виконкому «Про організацію комітету у справах молоді і спорту» комітет у справах молоді і спорту був утворений у складі Родинської міської ради народних депутатів (а.с. 30-31).
За п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно п. 2-1 Розділу XV Закону № 1058 особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. ст. 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
За ст. 2 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно ст. 52 Закону № 1788 право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» ст. 55 цього Закону.
За п. «е» ст. 55 Закону № 1788 (в редакції, чинній до 01 квітня 2015 року) працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213), зокрема, підвищено спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію (абз. 1 - 11 п. «е» ст. 55 Закону № 1788), а Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911) встановлено як додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 55 років для осіб, зазначених у п. «е» ст. 55 Закону № 1788.
Згідно внесених змін до п. «е» ст. 55 Закону № 1788 було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними, зокрема, такого віку: 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 4 червня 2019 року № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення п. «а» ст. 54, ст. 55 Закону № 1788 зі змінами, внесеними законами України № 213, № 911.
Конституційний Суд України зазначив, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.
Відповідно до ст. 51 Закону № 1788 пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Тобто у зазначеній нормі йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров`я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже, до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров`я і безпеки оточуючих.
З наведеного випливає, що втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.
Конституційний Суд України вказав, що положення п. «а» ст. 54, ст. 55 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 911 в частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у п. «а» ст. 54 Закону № 1788, та 55 років для осіб, зазначених у п. п. «е», «ж» ст. 55 Закону № 1788, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням ст. ст. 1, 3, ч. 3 ст. 22, ст. 46 Основного Закону України.
Конституційний Суд України зазначив, що положення п. «а» ст. 54, ст. 55 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213 щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави, з огляду на що, оспорювані положення п. «а» ст. 54, ст. 55 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, суперечать положенням ст. ст. 1, 3, 46 Основного Закону України.
За п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 4 червня 2019 року № 2-р/2019 положення п. «а» ст. 54, ст. 55 Закону № 1788 зі змінами, внесеними законами України № 213, № 911, визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 4 квітня 2019 року при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788 необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законами № 213, № 911.
За ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) (далі Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
За п. 4.1. Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
За п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Згідно п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Судом першої інстанції визнано протиправним і скасовано рішення Покровського ОУПФУ від 27 жовтня 2019 року № 4715 «Про відмову в призначенні пенсії»; зобов`язано Покровське ОУПФУ зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року, з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року, з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року та повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржене.
Спірним при апеляційному перегляді є наявність правових підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до спеціального стажу.
В період з 19 січня 1985 року по 31 січня 1987 року ОСОБА_1 працювала в будинку культури «Шахтар» м. Родинське на посаді масовика культорганізатора; з 1 лютого 1987 року по 25 лютого 1988 року на посаді керівника дискотеки; з 26 лютого 1988 року по 8 січня 1993 року на посаді керівника театрального колективу; з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року на посаді керівника гуртка; з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року позивач працювала в будинку культури «Шахтар» шахти «Краснолиманська» на посаді керівника гуртка; з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Комітеті у справах молоді та спорту Родинського міськвиконкому на посаді педагога-організатора.
Відповідач відмовив у зарахуванні цих періодів до спеціального педагогічного стажу, на тій підставі, що клуб «Шахтар» Красноармійського міськкому вугільників та Управління у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому не передбачені Переліком № 909.
Позивач вважає, що має право на зарахування спірних періодів до спеціального педагогічного стажу, покликаючись на те, що працювала у позашкільній освіті.
Пункт «е» ст. 55 Закону № 1788 пов`язує набуття працівником освіти права на пенсію за вислугу років з наявністю спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію з вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі Перелік № 909).
Розділ 1 «Освіта» Переліку № 909 включає наступні заклади і установи та посади:
- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи:
учителі, логопеди, військові загальноосвітні вчителі-логопеди, навчальні заклади, музичні і вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- міжшкільні навчально-виробничі комбінати:
директори, заступники комбінати директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
- дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки:
директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної частини або роботи, вчителі, вихователі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, майстри виробничого навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади:
директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- дошкільні навчальні заклади всіх типів:
директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи;
- позашкільні навчальні заклади:
директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями,кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи;
- бібліотеки:
завідуючі, бібліотекарі;
- дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в санаторіях і установах для виконання покарань:
учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги.
Згідно з приміткою 2 до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Таким чином, зарахуванню до спеціального педагогічного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788, підлягають періоди роботи особи у закладах та за професіями згідно Переліку № 909.
На час роботи позивача в клубі «Шахтар» ст. 25 Закону Української РСР від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі Закон № 1060) визначала єдину структуру системи освіти, яка серед іншого включала позашкільне навчання і виховання.
За ч. 1 ст. 42 Закону № 1060 позашкільне навчання і виховання є невід`ємною частиною системи освіти.
Згідно ч. 1 ст. 43 Закону № 1060 до позашкільних навчально-виховних закладів належать: палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
22 червня 2000 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 1841-ІІІ «Про позашкільну освіту» (далі Закон № 1841).
За ст. 1 Закону № 1841 позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров`я вихованців, учнів і слухачів.
Згідно ст. 4 Закону № 1841 позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти.
Структура позашкільної освіти визначена ст. 5 Закону № 1841, її структуру становлять:
- позашкільні навчальні заклади;
- інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації;
- гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації;
- клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
- культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи;
- фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.
За ч. 2 ст. 6 Закону № 1841 позашкільна освіта здобувається громадянами у позаурочний та позанавчальний час у позашкільних навчальних закладах та інших навчальних закладах як центрах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі в школах соціальної реабілітації, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.
Статус позашкільного навчального закладу визначає ст. 12 Закону № 1841.
Позашкільний навчальний заклад за своїми організаційно-правовими формами може бути державної, комунальної або приватної форми власності (ч. 1 ст. 12 Закону № 1841).
За ч. 3 ст. 12 Закону № 1841 позашкільні навчальні заклади можуть функціонувати у формі центрів, комплексів, палаців, будинків, клубів, станцій, кімнат, студій, шкіл мистецтв, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, спортивних шкіл, дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання, фізкультурно-оздоровчих клубів інвалідів, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, дитячих стадіонів, дитячих бібліотек, дитячих флотилій, галерей, бюро, оздоровчих закладів, що здійснюють позашкільну освіту.
Перелік типів позашкільних навчальних закладів затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 12 Закону № 1841).
Статут позашкільного навчального закладу розробляється відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», цього Закону, Положення про позашкільні навчальні заклади (ч. 1 ст. 13 Закону № 1841).
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону № 1841 положення про позашкільні навчальні заклади затверджується Кабінетом Міністрів України.
Позашкільний навчальний заклад на основі Положення про позашкільні навчальні заклади розробляє статут, який затверджується власником (засновником) та реєструється місцевим органом виконавчої влади у порядку, встановленому законодавством України.
Позашкільні навчальні заклади діють на підставі власних статутів.
Статус педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначений ст. 21 Закону № 1841.
За ч. 1 ст. 21 Закону № 1841 педагогічним працівником позашкільного навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну або іншу фахову освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров`я якої дозволяє виконувати професійні обов`язки в позашкільних навчальних закладах. Педагогічним працівником позашкільного навчального закладу може бути також народний умілець з високими моральними якостями за умови забезпечення належної результативності навчально-виховного процесу.
Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 21 Закону № 1841).
Згідно ч. 4 ст. 21 Закону № 1841 права, обов`язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433 затверджений Перелік типів позашкільних навчальних закладів (далі Перелік № 433), до якого включені:
1. Дитячо-юнацькі спортивні школи: комплексні дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячо-юнацькі спортивні школи з видів спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів, спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву, спеціалізовані дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів параолімпійського резерву, школи вищої спортивної майстерності.
2. Клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів).
3. Мала академія мистецтв (народних ремесел).
4. Мала академія наук учнівської молоді.
5. Оздоровчі заклади для дітей та молоді: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням; туристські бази.
6. Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
7. Центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання.
8. Центр, будинок, клуб еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станція юних натуралістів.
9. Центр, будинок, клуб науково-технічної творчості учнівської молоді, станція юних техніків.
10. Центр, будинок, клуб, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді, станція юних туристів.
11. Центри: військово-патріотичного та інших напрямів позашкільної освіти.
12. Дитяча бібліотека, дитяча флотилія моряків і річковиків, дитячий парк, дитячий стадіон, дитячо-юнацька картинна галерея, дитячо-юнацька студія (хорова, театральна, музична, фольклорна тощо), кімната школяра, курси, студії, школи мистецтв, освітньо-культурні центри національних меншин.
Положення про позашкільний навчальний заклад затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 433 (далі Положення № 433).
За п. 1 Положення № 433 позашкільний навчальний заклад здійснює навчання і виховання громадян у позаурочний та позанавчальний час.
Згідно п. п. 5-6 Положення № 433 позашкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту, затвердженого засновником (власником).
У статуті зазначається повна назва закладу, його адреса, засновник (власник), підпорядкованість, мета і основні завдання діяльності, характеристика методичної та масової роботи, навчально-виховного процесу, визначаються права, обов`язки та відповідальність учасників цього процесу, а також порядок управління закладом та організації його фінансово-господарської діяльності, використання майна, внесення змін і доповнень до статуту тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі Перелік № 963).
До цього переліку, серед іншого, включені посади педагогічних працівників:
- Директор, завідувач, завідувач філією, заступник завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, начальник вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, професійно-технічного навчального закладу, загальноосвітнього навчального закладу, навчального закладу для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, дошкільного навчального закладу, позашкільного навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти), навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, навчального закладу післядипломної освіти, приймальника-розподільника для дітей органу Національної поліції, притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, інклюзивно-ресурсного центру, ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, директор, консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників, навчально-виробничого (міжшкільного) комбінату (центру), школи-дитячого садка, інших навчально-виховних комплексів (об`єднань); їх заступники з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи; заступники директора з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації осіб з інвалідністю; ранньої реабілітації дітей з інвалідністю.
- Завідувач: логопедичного пункту, інтернату при школі, заочного відділення школи, фільмотеки, навчально-консультаційного пункту, відділення навчального закладу, навчально-методичного кабінету (лабораторії); завідувач, керівник виробничої (навчальної) практики, фізичного виховання, навчально-виробничої (навчальної) майстерні, відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напряму діяльності, його заступник; завідувач навчальної (педагогічної) частини закладів охорони здоров`я та соціального забезпечення; завідувач територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, його заступник.
- вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя дошкільного навчального закладу, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Таким чином, до Переліку № 909, серед іншого, включені позашкільні навчальні заклади, а згідно з Переліком № 933 до позашкільних закладів, крім іншого, належать клуби: військово-патріотичного виховання, дитячо-юнацькі (моряків, річковиків, авіаторів, космонавтів, парашутистів, десантників, прикордонників, радистів, пожежників, автолюбителів, краєзнавців, туристів, етнографів, фольклористів, фізичної підготовки та інших напрямів); центри, палаци, будинки, клуби художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання; центри, будинки, клуби еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді; центри, будинки, клуби науково-технічної творчості учнівської молоді; центри, будинки, клуби, бюро туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді, туристсько-краєзнавчої творчості учнівської молоді.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що педагогічна діяльність у закладах позашкільної освіти незалежно від їх форм власності та підпорядкування підлягає зарахуванню до спеціального педагогічного стажу, що дає право на пенсію за вислугу років працівникам освіти.
Водночас, ні пенсійному органу, ні суду першої інстанції не надані докази належності клубу «Шахтар» (палацу культури «Шахтар») до системи позашкільної освіти (статут тощо).
Висновок пенсійного органу, про те, що клуб «Шахтар» (палац культури «Шахтар») не включений до Переліку № 909 є передчасним, оскільки відповідач не пропонував позивачу подати додаткові документи для підтвердження належності цього закладу до системи позашкільної освіти; не скористався своїми правами, передбаченими ст. 44 Закону № 1058, та не звернувся із запитом до цієї установи, не провів перевірку тощо.
Тому висновок пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_1 до спеціального педагогічного стажу періодів її роботи з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 03 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року, з 02 березня 1995 року по 13 березня 1995 року є необґрунтованим.
Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального педагогічного стажу періоду роботи позивача з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому (Комітеті у справах молоді та спорту).
За змістом ст. 48 Закону України від 7 грудня 1990 року № 533-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», ст. 11 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» Управління у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому (Комітет у справах молоді та спорту) є виконавчим органом міської ради, тобто органом місцевого самоврядування.
До Переліку № 909 не включені органи місцевого самоврядування; а посада педагога-організатора передбачена для загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл.
Таким чином, без з`ясування правового статусу Управління у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому (Комітет у справах молоді та спорту) та його місця в системі освіти висновок пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування до спеціального педагогічного стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року педагогом-організатором в Управлінні у справах сім`ї та молоді Родинського виконкому (Комітеті у справах молоді та спорту) не може вважатися обґрунтованим.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача від 27 жовтня 2019 року № 4715 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним та підлягає скасуванню. Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо. Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Отже, вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального педагогічного стажу спірних періодів роботи позивача є передчасними.
Щодо надання позивачем суду апеляційної інстанції на підтвердження спеціального стажу нових доказів: положення про дільницю Палац культури «Шахтар» ДП ВК «Краснолиманська», витяг з наказу № 68 від 01.09.2014 року, колегія суддів не надає їм оцінку, оскільки такі докази не надавалися відповідачу та суду першої інстанції, а позивачем не доведено поважність причин, які унеможливили надання вказаних доказів у суді першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу позивача на необхідність надання нових доказів відповідачу, яким має надати належну оцінку при повторному розгляді заяви про призначення пенсії.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального педагогічного стажу спірних періодів роботи з 19 січня 1985 року по 8 січня 1993 року, з 3 серпня 1993 року по 18 січня 1995 року, з 2 березня 1995 року по 13 березня 1995 року, з 15 серпня 1995 року по 27 серпня 2001 року.
В іншій частині рішення суду не оскаржене.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 200/7425/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 листопада 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: І.Д. Компанієць
Г.М. Міронова
